«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії в 7-9 класах в умовах впровадження концепції НУШ»

Про матеріал
У даній методичній розробці викладено теоретичний матеріал, що включає різні форми і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії. Також наведені приклади з використанням різних форм і методів, які дають можливість кращому засвоєнню матеріалу.
Перегляд файлу

 

Вчитель хімії Трофимова О.М

Дніпровська гімназія № 35

 

Використання ігрових технологій на уроках хімії в 7-9 класах

Сучасний урок повинен враховувати такі вимоги: самостійна робота на всіх етапах уроку, вчитель виступає як організатор, а не інформатор, високий ступінь мовної активності та рефлексію учнів. Застосування ігрових технологій або хоча б елементів гри на уроці може допомогти вчителю організувати та провести урок відповідно до сучасних вимог, що висуваються до уроку.

Вивчення хімії починається з 7 класу, і формувати пізнавальну активність учнів до вивчення хімії слід розпочинати саме в цей час.

 

Гра є найбільш доступним видом діяльності, способом переробки отриманих з навколишнього світу вражень. У грі яскраво проявляються особливості мислення та уяви учня, його емоційність, активність, що розвиває потребу у спілкуванні. Гра це самостійна діяльність, у якій діти вступають у спілкування з однолітками. Їх поєднує спільна мета, спільні зусилля для її досягнення, спільні переживання. Вона вчить самостійно вирішувати ігрові завдання, знаходити найкращий спосіб здійснення задуманого, користуватися своїми знаннями, висловлювати їх словом. Нерідко гра є приводом для повідомлення нових знань, для розширення кругозору. Отже, ігрова діяльність є актуальною проблемою процесу навчання.

Цілі ігрових технологій:

1. Дидактичні: розширення кругозору, пізнавальна діяльність, формування певних умінь та навичок, необхідних у практичній діяльності, розвиток загальнонавчальних умінь та навичок, розвиток трудових навичок.

2. Виховують: виховання самостійності, волі, формування певних підходів, позицій, моральних, естетичних та світоглядних установок, виховання співробітництва, колективізму, товариськість, комунікативності.

3. Розвиваючі: розвиток уваги, пам'яті, промови, мислення, умінь порівнювати, зіставляти, знаходити аналогію, уяви, фантазії, творчих здібностей, емпатії, рефлексії, уміння знаходити оптимальні рішення, розвиток мотивації навчальної діяльності.

4. Соціалізуючі: залучення до норм та цінностей суспільства, адаптація до умов середовища, стресовий контроль, саморегуляція, навчання спілкуванню, психотерапія. Технологія ігрових форм навчання націлена на те, щоб навчити учнів усвідомлювати мотиви свого вчення, своєї поведінки у грі та в житті. Формувати цілі та програми власної, як правило, глибоко прихованої у звичайній обстановці, самостійної діяльності та передбачати її найближчі результати. Можна виділити чотири організаційні форми ігрової діяльності: індивідуальну, парну, одиночну, колективну, масову.

- До індивідуальних форм можна віднести гру однієї людини з самим собою або з різними предметами та знаками.

- Одиночна форма - це діяльність одного гравця в системі імітаційних моделей з прямим і зворотним зв'язком від результатів досягнення поставленої ними метою.

- Парна форма - це гра однієї людини з іншою людиною, як правило в обстановці змагання чи суперництва.

- Групова форма - це гра трьох або більше суперників, які переслідують в обстановці змагання одну й ту саму мету.

- Колективна форма – це групова гра, в якій змагання між окремими гравцями замінюють команди суперників.

- Масова форма гри є тиражована одиночна гра з прямим і зворотним зв'язком від загальної мети, яку одночасно переслідують багато людей

Навчальна гра виконує кілька функцій:

- впливає на особистість учня, розвиваючи його мислення, розширюючи кругозір;

- вчить орієнтуватися у конкретній ситуації та застосовувати знання для вирішення нестандартного навчального завдання;

- мотивує та стимулює пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку пізнавального інтересу.

Активізація пізнавальної діяльності через ігрові форми роботи у навчанні хімії, дозволило мені досягти значних результатів:

1) Ігрові форми, використовувані під час уроків ,активізує розумову діяльність учнів, що є основою у процесі навчання ,без якої школяру дуже складно вчитися, тим більше з інтересом;

2) У більшості учнів формується позитивна мотивація до вивчення предмета, пізнавальний інтерес не лише до окремих тем курсу, а загалом до хімії;

3) Спостерігається динаміка зростання ефективності розвитку інтелектуальних та творчих здібностей учнів;

Наведу деякі приклади пізнавальних ігор:

а) Ігри – вправи.

б) Гра-пошук.

в) Ігри – змагання.

г) Сюжетно-рольові ігри.

д) Пізнавальні ігри – подорожі.

 

Хто краще знає таблицю елементів Д.І. Менделєєва?

У грі беруть участь учні за групами, куди вони розбиваються самостійно. Вибирається ведучий. Ведучий називає будь-які хімічні елементи. Учасники гри повинні показати ці елементи на таблиці та охарактеризувати його властивостей.

Цю гру можна організувати інакше. Учні виготовляють заздалегідь картки розміром 3х3 см щільного паперу або картону зі знаками хімічних елементів. Гра проводять на уроках при вивченні теми «Знаки та символи хімічних елементів» Учень вивішує саморобну контурну таблицю Д.І. Менделєєва. Інший учень повинен правильно назвати хімічні елементи і цим показати свої знання.

За кожну правильну відповідь учень отримує одне очко. Перемагає той, хто найкраще знає періодичну систему.

Назви хімічних елементів

Учасники гри записують на аркушах паперу назву хімічних елементів. Через деякий час вчитель пропонує закінчити запис назв. Потім він зачитує назву записаних елементів (можна по черзі брати у учнів листки зі своїми записами). Якщо однакові назви елементів повторюються у більшості учасників гри, ці назви він викреслює. Перемагає той, у кого більше записано назв, яких немає у його товаришів. Цю гру модно ускладнити. Наприклад, можна записувати як українські назви, а й латинські, вказувати знаки, відносні атомні маси елементів тощо.

 

 

Виправи мене, якщо зможеш!

Дуже важливо, щоб учні добре запам'ятали правила з техніки безпеки. Згадаймо дитинство, коли обпалювалися чи вдарялися – ми навчалися на своїх помилках.

Вчитель готується до виконання демонстрації дослідів. На початку уроку дає учням завдання уважно стежити за діями вчителя, визначити неправильно вчинені ним дії. Після закінчення виконання досвіду учні повинні назвати всі порушення по техніці безпеки, допущені вчителем, при цьому вказавши та показавши, як необхідно виконувати ті чи інші дії.

Виграє той, хто до кінця гри виправив найбільше помилок.

 

 

Хімічна розминка

У цій грі бере участь весь клас. Вчитель називає якийсь хімічний елемент (наприклад, сірка) і показує цей елемент у періодичній системі .Наступний учень до якого звертається ведучий, повинен швидко назвати інший хімічний елемент (азот), що починається на ту ж літеру, на яку закінчується назва попереднього елемента. Інший учень продовжує – титан, третій – неон, четвертий – ніобій тощо. Перемагає той, хто назве більше хімічних елементів.

 

Якщо назва елемента закінчується м'яким знаком (наприклад, ртуть чи нікель), наступні елементи треба називати з літери, що стоїть перед м'яким знаком (у разі «т» чи «л»). Оскільки назви багатьох хімічних елементів закінчується на "ий", те, щоб гра не зайшла в глухий кут, наступні елементи треба називати з літери, що стоїть перед "ий" (наприклад, натрій - радій).

Хто більше знає

Бере участь весь клас. Вчитель пропонує наступне завдання: перерахуйте метали, назви яких починаються на літеру "к". На виконання завдання дається 2-3 хвилини. Виграє той, хто назве більше елементів. Цю гру можна провести інакше. Смужкою паперу вчитель закриває в таблиці Менделєєва якусь групу елементів (або період) і по черзі пропонує учням назвати та написати знаки елементів закритої групи (або періоду) переможцем виходить той, хто назве більше хімічних елементів та правильно напише їх знаки.

Висновок :

Отже, мозок школяра влаштований отже знання досить рідко проникають у його глибину, частіше вони залишаються лежить на поверхні, і тому неміцні. Потужним „детонатором", який допомагає їм проникнути всередину, а там „вибухнути", перетворившись потім на переконання, є інтерес. Важливо шукати кошти, які б залучили учня до роботи

Тільки стимулюючи пізнавальну діяльність учнів, і підвищуючи їхні власні зусилля в оволодінні знаннями на всіх етапах навчання, можна досягти розвитку пізнавального інтересу до хімії.

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, Методичні рекомендації
НУШ
Додано
13 квітня
Переглядів
130
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку