Актуальний інструктаж "Особливості інтегрованого уроку"

                                    ЛІЦЕЙ  № 2 ПОКРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її освоєння, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина)  та науки вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем  мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках.

         Особливо актуальними є справи інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчле-новане сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історик-них ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише  формуються у напрямку від загального до конкретного.

       Поняття «інтеграція» - це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

      В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення». Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала  основи і необхідність інтеграції.

Методичними принципами об’єднання предметів є:

1.    опора на знання з багатьох предметів;

2.    взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;

3.    зближення однорідних предметів;

4.    розвиток загальних рис для ряду предметів.

        Для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують об’єктивні причини й передумови. Однією з причин є необхідність

• усунути перевантаження ,
• скоротити  кількість навчальних годин протягом тижня,
• вилучити їх для предметів розвивально-виховного  циклу.

      Об’єктивною передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель початкових класів, оскільки йому доводиться навчати дітей цих предметів у традиційній ізоляції.  Натомість у старших класах інтегрування окремих предметів, навіть споріднених в один,  створює труднощі у підготовці  вчителя, який би вів цей курс. Адже це вимагає від нього не тільки високої кваліфікації, а й відповідної наукової ерудиції в методах наук на основі яких створено інтегрований предмет.

        Тому нерідко на одному уроці, інтегрованому за змістом, доводиться працювати двом, а то й трьом учителям: один, наприклад з літературною частиною матеріалу, другий – з історичною, третій – з образотворчою, четвертий – з музичною тощо. За таких умов інтеграція перетворюється в реалізацію на одному уроці фрагментів різних предметів, що призводить до випадкового зрощення одиниць інформації, штучного поєднання змісту різних шкільних дисциплін.

        Безумовно, говорити сьогодні про повну інтеграцію тих чи інших предметів у рамках початкового навчання поки це рано,  оскільки для цього спеціальні  дослідження необхідне, в  яких мають взяти участь і дидакти, і психологи, і методисти. Особливо продуктивно можна буде застосувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм.

        У концепціях створення національної школи інтеграція змісту освіти  розглядається як важлива умова повноцінної реалізації усіх її функцій, на основі інтеграції усіх її навчальних курсів уже створені окремі програми.  До них слід віднести художню працю, оскільки художньо-трудова діяльність учнів на заняттях безпосередньо пов’язана  з розвитком  зору, координацією рухів,  мовленням і мисленням.

        Ознайомлення з навколишнім світом синтезує не менш природничі  знання, а й елементи історії, фольклору, сіспільствознавства, етики тощо.

        Одним з напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів  і об’єднаного навколо однієї теми. Це об’єднання  навколо однієї теми. Це об’єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

       В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Цікаво, що «характерною рисою початкової школи більшість розбіжних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об’єднані в «мистецтво мовлення», «відомості з історії», географії», громадянства – у громадянство, відомості з фізики, хімії, біології, астрономії – у природознавство. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

      Міжпредметні зв’язки – це необхідність відображення у навчальному процесі взаємозв’язку явищ природи і суспільства.

      Міжпредметні зв’язки  розвиваються завдяки функціонуванню паралельних понять та категорій різних предметів. В педагогічному процесі  вони являються необхідною умовою процесу інтеграції.

      Комплексний підхід – поняття, яке виникло на початку ХХ століття як досвід використання навчальних дисциплін з практичною діяльністю. він виступає наслідком інтеграційного процесу.

      Під час проведення інтегрованих уроків вчителеві доводиться самостійно визначити, яка мета  цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

      Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті:

- створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища,

- формування системного мислення,

- збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

    Можливості для змісту інтеграції досить широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту однозначної відповіді не може бути. Це залежить від уміння вчителя провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті. Для цього треба завчасно, хоч на півріччя проаналізувати календарні планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання.

      Адже до проведення інтегрованих уроків треба готуватись не лише вчителеві, а й учням. 

    Уроки інтегрованого змісту вчитель проводить здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної 

     Інтегровані  уроки :

•          емоційно збагачують навчально-виховний процес,
•          допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття;
•          різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

      У чому ж полягає розвивальна сутність інтегрованих видів діяльності?

      В.О.Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

     Як же використовувати  інтеграцію навчання в практиці сучасної школи ?

     Навчитись вчитись - це означає зробити так, щоб учіння стало для кожного школяра не тільки необхідністю, але й величезною радістю пізнання.

В цьому учневі може допомогти тільки вчитель -" майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки , що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їхньої праці" - говорив Василь Сухомлинський.

      Як же народжується інтегрований урок? З чого? Завдяки чому?

      По-перше, з нестандартної педагогічної теорії.

      По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя.

      А найголовніше - з відсутності штампів у педагогічній технології.

Нібито й вільніше стало, і немає єдиної, уніфікованої освіти, і минулі ті часи, коли від заданого зверху змісту не можна було вчителям відхилятися ні на крок. Чи думали ми, що нині в Україні діятиме майже 50 навчальних програм початкової школи? Та варіантність навчальних програм у сучасних загальноо-світніх школах не гарантує міжнародного визнаного характеру й рівня розвитку учнів певного віку.

     Шлях до мети - в пробудженні прагнення кожного учасника навчально-виховної роботи - і дорослого, і дитини - до спільної організації шкільного життя, розвитку відповідальності за спільну справу, що починається з відповідальності за себе, за свої дії, своє життя. Пошук співробітництва, співдружності, пройнятих  гуманістичними взаємовідносинами, - основа побудови інтегрованого уроку.

      Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку.  У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння.

       Творча активність дитини на уроці  не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу.

       З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм її спілкування. Учень першого класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. І спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови з'являється  необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок.

      Як впоратися шестирічному малюкові з цим? І тут на допомогу вчителеві приходить його вміння слушно та вчасно змінити зміст спілкування дітей.     Час " підімкнути" його до того процесу, який теорія називає дидактичною взаємодією.

      Дидактична взаємодія на уроці уявляється в цьому контент як співпраця в підсистемах:

"особистість учителя - клас"

" особистість учителя - особистість учня"

" особистість учня - особистість учня"

"особистість учня - клас"

      В усіх цих підсистемах постійно і незміно присутня друга, весь час відбувається взаємодія вчителя і учня як двох особистостей. Саме її і можна вважати провідним педагогічним механізмом на уроці.

     Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись.

      Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

    Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога . Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Тому наша мета була розробити вимоги до проведення уроків у початковій школі.

     З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів пропонуються  вимоги до проведення інтегрованих уроків.

Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:

1.     Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2.    Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3.    Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.

4.    Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

5.    Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.

6.    Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

7.    Ефективність використання педагогічних засобів.

8.    Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.

9.    Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

10.  Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.

11.   Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

        Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.

До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:

• чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;      раціоналізація інформаційного навчання уроку, оптимізація інтегрованого змісту з урахуванням соціальних і особистих потреб;
• раціональне поєднання різноманітних форм і методів;
• творчий підхід до формування структури уроку;
• забезпечення оперативного зворотного зв’язку.

 Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:

• визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;
• постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;
• формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;
• увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

• формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;
• вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
• проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  І. Большакова, М. Пристінська — посібник «Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи» (базова практична праця, яка заклала концептуальні методичні засади для вчителів Нової української школи).

  І. А. Бірюк — методичний посібник «Інтегровані уроки у початковій школі» (збірник орієнтовних конспектів та теоретичних аспектів реалізації міжпредметної інтеграції).

  А. Зимульдінова — навчальний посібник «Інтегроване вивчення предметів за галузями знань» (Дрогобич, 2011).

  Л. Н. Добровольська, В. О. Чорновіл (укладачі) — збірник матеріалів «Інтеграція навчальних предметів в початковій школі як ефективна форма навчання молодших школярів» (Черкаси, OІППО)