25 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-тести для розвитку творчого мислення: поради, ідеї, практика

Алея майстрів " З магазину чи власними руками"

Про матеріал
Розробка допомагає вчителю розкрити значення праці в житті людини,сприяти поширенню кола інтересів учнів, розвитку їх обдарованості розвивати зв’язне мовлення учнів
Перегляд файлу

Тема : Алея майстрів « З магазину чи власними руками»

Мета: розкрити значення праці в житті людини, дати учням поняття про те, що праця є необхідною складовою людського життя; сприяти поширенню кола інтересів учнів, розвитку їх обдарованості та можливості знайти застосування своїм здібностям у професійній діяльності;

розвивати пам’ять, зв’язне мовлення учнів, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, класифікувати й узагальнювати, робити висновки;

виховувати громадянські почуття школярів, зокрема повагу до Законів України, відповідальність, працьовитість, повагу до людей праці, розвивати бажання трудитися, вміння перетво­рювати працю на радість; виховувати працелюбність.

Очікувані результати: формування прагнення розширювати свій світогляд , розвиток потреби особистості до самореалізації, створення умов для розкриття потенційних можливостей учнів, їх інтелектуального розвитку, самоствердження.

Методичне забезпечення: тексти легенди, оповідання В. Сухомлинського; ви­ставка виробів майстрів.

ХІД ЗАХОДУ

   Сценка

Палажка. Добрий день, Параско! Ой, та подивіться на неї. Біжить аж з ноги збиває, кругом себе нікого не помічає. Та й глянь, ще й імідж поміняла. І куди це ти так спішиш?

Параска. Добрий день, Палажко. Та чого це ти так галасуєш, та ще й на сміх піднімаєш? А одягнулася так, бо не на базар біжу, а до школи поспішаю.

Палажка. Та ти що! Ти ж раніше тільки по базарах бігала, а тепер що? Чи за розум взялася?

Параска. Не репетуй. Ось краще послухай мене уважно. Почула я від людей, що у нас в школі сьогодні учні 7 класу будуть показувати вироби, зроблені власними руками, дай поїду та все розвідую.

Палажка. Дійсно, як ти цього ще й не знала?

Параска. Не перебивай! Слухай, що кажу. Поїхали?

 Палажка. Та ти що? І скільки ж це все коштує?

Параска. Зовсім безплатно.

Вчитель. Отож, запрошуємо всіх на нашу алею майстрів « З магазину чи власними руками».

 

 Вступне слово вчителя

  У кожного з вас удома багато цікавих і цінних речей.Це чарівні картини, дивовижні вишивки, ткані і вишиті килими, гарні меблі.  А в когось біля хати надзвичайно красиві квіти, від яких не можна від­вести погляду, і сад, у якому ростуть дивовижні плодові дерева, які радують усіх своїми смачними плодами. Гарні будинки; дороги, чудові машини, до­глянуті поля і сади — це щоденна людська праця, старання, бажання людини змінити своє життя на краще. Все це — велика людська робота. Все це зробили люди власноруч, силою думки і розуму. Правду каже народ, що без труда нема плода.

. Проблемна ситуація.

Сьогодні я пропоную вам прослухати оповідання видатного педагога К.Д.Ушинського, яке називається „Два рала”

З одного й того самого шматка заліза в одній і тій самій майстерні було зроблено два рала. Одне рало попало в руки землероба і відразу було використано в роботі, а інше довго і без користі пролежало у лавці купця. Через деякий час сталося так, що обидва рала знову зустрілися (слайд3). Рало, що було у землероба, блищало як срібло, і було ще краще, ніж коли воно вийшло з майстерні. Рало ж, що пролежало без усілякої справи у лавці, потемніло і покрилося іржею.

– Скажи, будь ласка, від чого ти так блищиш? – запитало заіржавіле рало у свого знайомця.

– Від праці, мій любий, – відповіло перше рало. – А якщо ти заіржавіло і зробилося гірше, ніж ти було, то це тому, що весь цей час ти пролежало на боці, нічого на роблячи.

. Інтерактивна бесіда.

Вчитель. Діти, дайте відповіді на питання:

Чому рало, що попало до землероба, блистіло, як срібло?

Що сталося з ралом, яке пролежало без праці?

Як ви вважаєте про кого це оповідання? Кого мав на увазі Ушинський, говорючі про рала?

Який висновок можна зробити, прослухавши це оповідання?

(Праця прикрашає людину, а неробство її спотворює. Тільки в праці можна проявити всі свої найкращі якості. Тільки в праці людина може розкритися. Без праці людина „заіржавіє” і захворіє).

Вчитель. Дайте відповідь на просте запитання , чому ми ходимо до магазину?

Що найчастіше ми купуємо? ( продукти, подарунки)

Так свят у нашому житті стільки , що інколи просто не встигаєш за ними. Це і великі церковні свята( Різдво, Великдень), Новий рік, день Ангела, дні народження. І багато інших. І , звичайно, хочеться до кожного свята зробити для рідних, близьких чи друзів щось приємне , підготувати хоча б невеличкі подарунки.Подарунок- це одна з можливостей принести людині радість , виявити любов і повагу .

А як же бути , якщо немає коштів на придбання подарунка? І який подарунок цінніший – куплений чи зроблений власними руками?

Якщо ви вмієте щось гарно робити власними руками , то такий подарунок дуже приємно отримати , оскільки ви вкладаєте у нього не лише бажання подарувати щось , а і свою працю , майстерність , думки, душу.

 

 

 

Сценка « Дарунок»

На сцену виходить дівчинка, рахуючи гроші.

Іринка. Тільки 8 гривнів.

Заходить хлопець

Юрко. Що це ти гроші рахуєш? Може, забагато, то поділись. ( Кривиться, простягає руку). Скиньтесь бідному на машину.

Іринка. Ну ти і актор. Тут у мене 8 гривень. Знаєш на «БМВ» за гривню вистачить.

Юрко. Даруй, але з віку іграшкових машин я вже виріс. Мені потрібна справжня.

Іринка. Маючи гроші на справжню машину , я б копійки б не рахувала. Маю проблему. У неділю в тата день ангела , а я не хочу просити у мами грошей , щоб його привітати. Порадь , що можна за ці копійки купити.

Юрко. Пачку цигарок.

Іринка. Та ти що ? Я нехочу щоб він свій організм отруював. І так щодня прошу його щоб не курив.

Юрко. Тоді шкарпетки.

Іринка. О, тільки не шкарпетки. На його день народження мама каже :»Любий, я тут тобі скромний подарунок підготувала». А батько :» Знаю , люба. Це шкарпетки».» А як ти здогадався?»- допитується мама. «А хіба ж щось інше ти мені колись дарувала?»- у відповідь батько.

Юрко. Весела історія.

Іринка. Швидше сумна, бо ж якби у мами були гроші, то , мабуть її фантазії вистачило б не тільки на шкарпетки.

Юрко. Купи йому якусь гарну ручку.

Іринка. Та їх у нього доволі.

Юрко. Тоді одеколон.

Іринка.За  8 гривень?

Юрко. Знаєш , я тобі не порадник. Що не скажу, все не те і не так. Недаремно мій батько каже , що догодити жінкам неможливо. Я йду.Розв’язуй свою проблему сама.

Іринка. Гаразд. Зачекай хвилинку.Дай тільки відповідь на одне запитання. А що ти збираєшся дарувати своєму батькові?У нього ж теж день ангела.

Юрко. Не знаю. Можливо , мама щось підскаже.

Іринка. Мамин синочок проситиме поради у неї.

Юрко. Ніякий я не мамин синочок.

Іринка. Збираєшся ж просити поради у неї.

Юрко. Батько завжди зі мною радиться що купити мамі на 8 Березня. То чому ж мені не порадитись з мамою?

Іринка. Як знаєш. Я хочу бути самостійною у виборі , а ти майбутній чоловік, шукатимеш поради у матусі.

Юрко. Але ж і гострий у тебе язичок.

Іринка. Підгострила перед зустріччю з тобою. Просто мене злить несамостійність чоловіків. Усі стверджують , що чоловіки – наша опора,ми великий народ завдяки славі і здобуткам наших козаків, а довкола лише мамині синочки.

Юрко. Не проситиму я допомоги у мами , а своїми руками щось змайструю. Ти ж знаєш я вмію із дерева вирізьблювати.

Іринка.Дякую за підказку. Я подарую серветку , посередині якої вишию : « татусю, ти найкращий в світі». ( вибігає)

Юрко. Ну й характер! Неможливо зрозуміти. То у неї чоловіки мамині синочки , то татусь найкращий в світі. Проте… Але ж і хитра. Вона змусила мене думати і я прийняв рішення без маминої допомоги. Гадаю своїм дарунком здивую не тільки тата ,  але й маму. Що ж до роботи?

Представлення виробів з бісеру.

    «Цікава інформація».   У  19  столітті  жив  незвичайний  чоловік, якого  звали  Едисон.  Він  любив  щось винаходити, щоб  полегшити  своє  життя. Він  вважався  великим  винахідником. Одного  разу  він  змайстрував  нову  калітку,  але  вона  важко  відкривалася. Друзі спитали  його, чому  він – великий  винахідник  не  полагодить  її. Відповідь  приголомшила  усіх: « Моя  калітка  це  і  є  великий винахід. Вона  з'єднана  з  насосом  у  колодязі  і  кожен  , хто  через  неї  проходить  і  її  відкриває  накачує  мені  20  літрів  води.»

      Американець  британського  походження  Олександр  Грехем  Белл  був  логопедом  і  працював  з  дітьми,  а  у  свій  вільний  час  він  придумав  телефон.  У  старинному  телефоні було  дві  трубки – в  одну  треба  було  говорити,  а  з  другої  слухати. Це  сталося  10  березня  1876  року. Перше,  що  сказав  Белл  своєму  асистенту  було : « Містер  Ватсон,  зайдіть  до  мого  кабінету,  будь ласка.»

      У  1928  році  Олександр  Флемінг, шотландський  вчений,  експериментував  з бактерією. Одного  ранку  він  помітив,  що  в  пробірці,  де  знаходилася  бактерія  зявилося  щось  зелене  та  м’яке. Олександр  Флемінг  вже  збирався  її  викинути  та  раптом  помітив,  що  ця  зелена  субстанція  вбила  бактерію. Це  була  пліснява  Пеніціліум. Завдяки  цьому  винайшли  перший  у  світі  антибіотик  першого  ряду  пеніцілін у  1943  році  і  врятували  багато  життів.  У  1945  році  Олександр  Флемінг  отримав  Нобелівську  премію.

       У  1886  році  аптекар з  Атланти,  штат  Джорджія, США  Джон  Пембертон випадково  винайшов  напій  Кока-кола. Він  зробив  коричневий  сироп,  перемішавши  листя  коки  та  горіхи  коли. Він  назвав  напій  кока- кола  і  продавав  як  ліки  від  усіх  хвороб. Лише  декілька  людей  купило  ці  ліки, тому  Пембертон  продав  рецепт  іншому  аптекарю  Асі  Кандлеру.,  який  додав  у  напій  газировки  і  став  міліонером. Зараз  не  додають  ні  листя  коки  ні  горіхів  коли  у  напій,  але  рецепт -  таємниця. Лише  де-кілька  людей  знає  його,  але  смак  кока-коли  однаковий  і  в США  і  на  Україні.

 

(З кутка виходить персонаж з мультфільму «Незнайко» –  Гвинтик і скептично оглядає експонати.)

Гвинтик: Так-так-та-а-ак! Ви хочете сказати, що всі ці експонати зробили діти своїми руками?

Вчитель: Так! А ви вибачте, хто?

Гвинтик: Я – Гвинтик! (Роздивляється)… Це не могли зробити діти! Не повірю ні-за-що! От мій товариш Шпунтик – це талант. Якби ви бачили  які він речі своїми руками робить? Професіона-а-а-ал.

Ведуча: І де ж ваш товариш?

Гвинтик: Хм, мав прийти…І де ж це він?..

(Чується голосний гуркіт  та дирчання мотора якоїсь техніки)

Гвинтик:  О, це напевно він.

Шпунтик:  Др-р-р-р! Др- р-р-р-др-р-р-др-р-р!..

( Підтюпцем,з рулем руках, вбігає Шпунтик,  голосно дирчить, оббігає  коло, а потім стає біля Гвинтика)

Шпунтик: Др-др-др-ба-ба-ба-ба-бабах! Ох і стомився . Але ж бачиш, Гвинтику, я на власному транспорті добрався.

Гвинтик:    Шпунтику, ти знову вирішив мене здивувати? Що це таке?

Шпунтик:  Новий експериментальний  дрендомобіль!

Гвинтик:   Те що він «Др-р-рендо», почули всі, а де тут «мобіль»?

Шпунтик:  Не кепкуй! Ну подумаєш по дорозі запчастини загубив, зате головне довіз. От! (З гордістю показує руль)

Гвинтик: Годі базікати! Глянь які вироби  тут є.А головне вони кажуть що це зробили діти!

Шпунтик:  Що? Ну як, прошу сказа­ти, діти в такому віці (показує на найменших) можуть розбиратися в таких промислах? Даруйте, але нізащо не повірю, і ніхто не повірить!

Гвинтик:   Та з них ніхто ні викрутки, ні рубанка в руках не тримав!

Шпунтик: Та вони навіть олівець тримати не вміють, не те щоб креслити!

 

5.Презентації творчих робіт з дерева

Вчитель. А зараз конкурс « Вчитель- майстер». Ви спробуєте здогадатись про якого вчителя я розказую. До речі інформація з перевірених достовірних анонімних джерел.

1.Цей  вчитель  у вільний від роботи час любить готувати . В інтернеті шукає страви , що гарно готуються з домашніх інгредієнтів: дешево і смачно: по студентські. В магазині купує все: продукти ( вже готові полу фабрикати, особливо рибу і страви з неї) , промислові товари , одяг, техніку. Коли є натхнення , то краще зготувати своє , воно смачніше і корисніше.( Катерина  Василівна.)

2.Ця  людина   полюбляє  походи в ліс, їзду на велосипеді. Найбільше полюбляє купувати в магазині торти, а в домашніх умовах все-таки готує майонез. ( Ольга Филимонівна)

3.Цей  вчитель  полюбляє приготувати смачні страви , вишивати та вязати , доглядати за вазонами. Виготовляти власними руками найгарніше , найсмачніше. Із магазину переважно купує одяг, взуття, побутову техніку, тому що її не можна виготовити власноруч.( Оксана Петрівна)

4. Наступний  вчитель  любить готувати різні страви , особливо випікати солодощі.Працюєнад різними видами декоративно- ужиткового мистецтва, виготовляти різні дрібнички своїми руками. У магазині зазвичай купує одяг та взуття, речі та предмети домашнього вжитку ( Наталія Михайлівна.)

5.Це  дуже  різнобічна  людина – любить  вишивати,  пекти  суперсмачні  торти. З магазину найчастіше купує інгредієнти для приготування страв, а готує страви вдома.Подарунки до свят купує в магазині.(Галина Петрівна)

6.Цей  вчитель  занявся  вишивкою з бісеру. Віддає перевагу приготуванню власноруч , бо воно смачніше за куплене, але інколи є непередбачені ситуації,  що змушена купляти і котлети , і печиво.  ( Лариса Іванівна.)

7.Ця  людина  практично все готує вдома , в магазині купує тільки інгредієнти , яких не вистачає з власного городу. (Руслана. Ів.)

8.Цей  вчитель  любить  приготувати щось смачненьке , на жаль , часу на це замало.Всі сусіди знають ї суперторти. З магазину купує більш промислові речі, одяг. ( Людмила Федорівна.)

9. Цей  вчитель  любить  відпочивати  перед  телевізором  чи  комп'ютером, полюбляє  подумати  над  логічними  задачками, а  взагалі  його  предмет  - це  його  захоплення.( Серг. Мик.)

10. Наступний  вчитель  - творча  людина,  може  гарно  співати, любить  готувати,  особливо  домашні салати, має багату  уяву, бо  на  кожен  Новий  рік  придумує  якусь  родзинку – то  гірлянду  незвичну, то  ялинкові  іграшки  виріже. ( Світлана Мик.)

Вчитель. На початку ми з вами говорили що найчастіше ми купуємо в магазині продукти , а діти найбільше купують солодощі. Правильне харчування - це основа тривалого та плідного життя, запорука здоров'я, бадьорості, гарантія профілактики різних недуг.
Ми їмо для того, щоб жити. А жити - це значить одержувати енергію.

Ось зараз ми провдемо дегустацію з закритими очима і перевіримо , що краще магазинне чи домашнє солодке.

«Хто не працює – той не їсть», - каже народна мудрість, і цим самим підкреслюється, що кожен зобов’язаний трудитися. І чим плідніше людина працює, тим досконаліші творіння її рук та розуму. Але, вміння та досконалість не приходять самі собою, їх потрібно набувати старанно навчаючись.                                                                                                                                                           Ваш вік – це саме час для навчання , розвитку здібностей та талантів. Великий український поет І.Франко писав:                                                                                     Хто в першій чвертині життя  знання не здобув,                                                                                    А в другій чвертині життя добра не здобув,                                                                                    А в третій чвертині життя  хто чесним не був,                                                                                     Той скаже в четвертій : «Бодай я на світі не був».                           

Доповідь учня з довідкового бюро.

Здавна люди надавали праці величезного значення (слайд 6). Багато стародавніх авторів розглядали працю як – моральний подвиг, як найвищий обов’язок людини. Ідеал трудового життя наших прадідів – працелюбність, бережливість, порядок і чистота у господарстві. І у наш час людина в суспільстві ціниться за працею.

Праця – це джерело радості, задоволення. В трудовому колективі людина вчиться спілкуванню з іншими людьми, отримує можливість відчути силу і підтримку колективу. В праці людина мужніє як фізично так і духовно. Від праці залежить її добробут. Праця має велике особисте значення. Ми знаємо, як щасливі ті люди, які багато чого вміють робити своїми руками, і як нещасні і безпомічні ті, хто нічому не навчився.

Підсумок .Рефлексія.

Ми почали виховну годину зі слів К.Д.Ушинського і закінчимо її теж словами великого педагога. Бо він писав : « Виховувати дітей потрібно не для щастя , а для праці – і це принесе їм щастя».

  • Як ви розумієте ці слова? ( відповіді учнів)
  • На жаль в наш час престиж праці знизився . Навіщо працювати , якщо можна виграти в шоу « Розсміши коміка» , стати міліонером в телевізійній грі або спіймати своє щастя у черговій лотереї, чи поїхати на бурштин? Проте ніякий виграш або приз не принесуть людині такої радості , такого щастя , яке може подарувати праця , виконана власноруч.

Усього з житті людині треба вчитися: і фізично працювати, і вивчати різні науки, і вчитися керувати розумними машинами. Тому з дитин­ства не цурайтеся різної праці, бо того, що вмієш, і того, що знаєш, за плечима не носити. Знання, вміння і навички — не найлегша ноша, її легко носити, але її треба мати, щоб добре житті у цьому світі. Завжди пам'ятайте, що навіть ма­ленька праця краща за велике безділля. а роботящі руки — гори вернуть.

Життя прожить – не поле перейти.

Від труднощів не можна заховатись.

Свою стежину слід в житті знайти ,

Щоб в щасті й радості купатись.

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
18 серпня 2019
Переглядів
207
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку