АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Про матеріал

Як втілити в життя концептуальні засади Нової української школи? Питання відкрите для обговорення. Пропоную тези доповіді науково-практичної онлайн-конференції «Якісна освіта: досвід, проблеми, перспективи», де реформа НУШ розглядається через реалізацію алгоритму: доступність → інноваційність → інтерес → практичність → професійність.

Перегляд файлу

Володимир Миколайович ПОЛІЩУК, заступник директора з НВР Комунального закладу «Ладанський ліцей» Ладанської селищної ради

АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ: ВІД ТЕОРІЇ ДО

ПРАКТИКИ

Відповідно до Концепції Нової української школи найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними уміннями [5, 4].

Лілія Гриневич виділяє 3 основні джерела концептуальних ідей реформи Нової української школи: надбання української педагогічної думки, переосмислення досвіду реформування загальної середньої освіти в Україні та врахування світових та європейських тенденцій у сучасній шкільній освіті з використанням практик провідних освітніх систем [6].

З огляду на це доцільно розглядати реформу НУШ за алгоритмом:

доступність → інноваційність → інтерес → практичність → професійність.

Розглянемо кожну зі складових запропонованого алгоритму детальніше.

Доступність. Заклад загальної середньої освіти має стати повноцінним інклюзивним середовищем, яке забезпечить комфортне перебування в ньому всіх без виключення здобувачів освіти, у т.ч. й з особливими освітніми потребами. Інклюзія – це процес, який забезпечує збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі, а інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників [1].

Доступність закладу загальної середньої освіти має забезпечувати широкий спектр умов для здобувачів освіти з ООП від матеріально-технічного оснащення до ефективних форм організації навчання (інклюзивне, індивідуальне – педагогічний патронаж). При цьому особистість учня має формуватися в комфортному для нього середовищі без бар'єрів та перешкод.

Формуючи окремі освітні програми за рівнями освіти чи наскрізну освітню програму, педагогічний колектив закладу загальної середньої освіти має передбачити низку чинників, реалізація яких дасть змогу повноцінно надавати якісні освітні послуги всім учням (в т.ч. можливість адаптації чи модифікації навчальних програм, створення індивідуальних програм розвитку тощо).

Інноваційність. Створюючи власну внутрішню систему забезпечення якості освіти, заклад загальної середньої освіти має передбачити формування сучасного освітнього середовища. Вагому роль у цьому відіграють інновації. Організація такого середовища має перш за все забезпечити перехід закладу освіти від традиційних форм організації навчання до використання інновацій в освітньому процесі та управлінській діяльності. Важливе місце посідає використання нових ІТ-технологій (в т.ч. й технологій дистанційного навчання), оновлення лабораторної бази для вивчення предметів природничої освітньої галузі, впровадження STEАM-освіти, практична спрямованість освітнього процесу, осучаснення просторово-предметного оточення та власне оновлення всієї матеріально-технічної бази закладу загальної середньої освіти. Досить цікавим є досвід реалізації віртуальних лабораторій, музеїв, бібліотек тощо.

Слід зауважити, що всі новації мають носити системний характер.

Інтерес. Інтерес до освітнього процесу, який формується в здобувачів освіти, можна розділити на 3 складові: позитивні емоції, пізнавальна сфера, результат діяльності. Що впливає на інтерес сучасного учня до освітнього процесу? Сучасна психологія наголошує на тому, що ключовими аспектами є емоційний зв'язок учителя з учнями, мотивація учіння, цінність не лише результату навчання, але й власне процесу отримання інформації. Саме ці аспекти мають стати підґрунтям роботи учителя Нової української школи.

Формування інтересу до освітньої діяльності в умовах НУШ неможливе без педагогіки партнерства. До освітнього процесу на рівних мають бути залучені як учні, так і їх батьки. Лише так здобувачі освіти матимуть реальні успіхи в навчанні.

Сама ж система повної загальної середньої освіти має остаточно переорієнтуватися з директивно-командного стилю спілкування з батьками й учнями на партнерську взаємодію, що починається з усвідомлення батьками відчуття їх можливості реально впливати на прийняття рішень, підвищення рівня активності батьків як учасників освітнього процесу.

Щоб сформувати активну особистість учня, слід працювати в режимі діалогу та співпраці. НУШ – це школа, у якій цікаво навчатися: тут учні є повноцінними учасниками освітнього процесу, до них прислухаються, вони не бояться висловлювати свою думку, адже працюють не на оцінку, а на свій розвиток.

Практичність. Сучасний світ потребує від людини не лише знань, але й уміння ними користуватися. НУШ передбачає формування ключових компетентностей, які характеризують практичне спрямування реформування системи повної загальної середньої освіти. Слід зауважити, що саме компетентнісний підхід має передбачати реалізацію практичної спрямованості освіти впродовж усього життя, не обмежуватися часовими та просторовими рамками. Такий підхід з використанням ключових компетентностей та наскрізних умінь є основою Державного стандарту початкової освіти, який успішно реалізується з 2018 року та Державного стандарту базової середньої освіти, що активно впроваджується з 2022 року.

Професійність. Ефективність реформування системи повної загальної середньої освіти безпосередньо залежить від професійності виконавців на всіх рівнях: від МОН України до учителя. Упровадження ідей НУШ неможливе без реалізації принципів академічної свободи учителя, що в першу чергу проявляється у свободі вибору методів, прийомів та засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти, а також передбачає розробку вчителями навчальних програм, активну участь у прийнятті управлінських рішень.

Не менш важливим фактором реалізації Концепції Нової української школи є реальне забезпечення автономії закладів загальної середньої освіти, коли саме учасники освітнього процесу, а не відділи (управління) освіти формують освітні програми своїх закладів, зважаючи на побажання та інтереси учнів, можливості матеріально-технічного оснащення закладів освіти.

Рівень професійності педагогічних працівників напряму пов’язаний з фінансуванням освітньої галузі.

Для успішного застосування запропонованого алгоритму слід організувати систему внутрішнього моніторингу якості освіти та коригування шляхів реалізації освітньої реформи для успішної розбудови Нової української школи.

Таким чином, НУШ – це принципово новий підхід до повної загальної середньої освіти, це загалом зміна світогляду й мислення учасників освітнього процесу, який ґрунтується на людиноцентризмі і не має зводитися виключно до оновлення матеріально-технічного оновлення сучасних закладів освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. №2145-VIII (Редакція

станом на 02.07.2023 р.). – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145 -19#Text

2. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 р. №

463-IX (Редакція станом на 05.06.2023 р.). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463 -20#Text

3. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: Постанова

Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87 (Редакція станом на

06.10.2020 р.). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87 2018 -%D0%BF#Text

4. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898

(Редакція станом на 02.19.2022 р.). – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898 -2020 -%D0%BF#n16