Алкоголізм(психічні ознаки)

Алкоголізм або алкогольна залежність. Алкоголізм - це захворювання, засноване на психічній і фізичній залежності страждають людини від алкоголю - напоїв, що містять етанол (етанол). Через пристрасть до алкоголю призводить до втрати особистості пацієнта, загального погіршення самопочуття і в результаті ряду соціальних проблем. Підготував. Студент ІІ курсу. Народного відділу. Ковальчук Арсен

Психологічні та соціальні складові є основою причин алкоголізму. Алкогольна залежність – це в першу чергу психологічна проблема. Емоційні конфлікти, життєві потрясіння, стреси можуть привести людину до пияцтва і, згодом, хронічного алкоголізму. Насправді, великий вплив на потенційного пацієнта має його оточення (сім'ї, сім'ї та друзів), виховання і традиції. Причини алкоголізму

Оскільки залежність від алкоголізму проявляється підвищенням толерантності до алкоголю, вживанням, постійно збільшуючи необхідну дозу. Основні симптоми алкоголізму включають:пам'ять провалюється після вживання алкоголю;важкий синдром похмілля;поява роздратування у пацієнта, якщо він довго не вживає алкоголь;немає блювотних рефлексів навіть при споживанні великої кількості продуктів, що містять етанол;втрата «почуття міри» і часті запої. Симптоми і ознаки

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10% людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм розвивається за такою схемою: 1) початкова фаза: сп’яніння з випаданням пам’яті, затьмаренням розуму. Людина постійно думає про спиртне, їй здається, що випила недостатньо, вона п’є ще, у неї розвивається жадібність до алкоголю. Проте вона не визнає себе алкоголіком, уникає розмов протягу до спиртного; 2) критична фаза: втрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти бажанню випити.. Вона змушена піти з постійної роботи, втрачає інтерес до всього, що не стосується спиртного; 3) хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам’яті, суперечливість думки. Людина п’є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У неї розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози. Одним із характерних ускладнень під час запою є біла гарячка. Біла гарячка — найбільший алкогольний психоз, що зустрічається часто.

Небезпечною є алкоголізація дітей та молоді, формування в них свідомості. На жаль, більшість фахівців у сфері профілактичної роботи щодо алкоголізму мало приділяють уваги інформуванню сучасної молоді про шкідливі наслідки вживання алкоголю для організму людини, для працездатності її мозку та репродуктивної системи. Актуальність зумовлена збільшенням кількості студентів, схильних до залежності від алкоголю та недостатністю висвітлення проблеми особливостей формування алкогольного синдрому у студентів в джерелах наукової літератури. На думку багатьох учених алкоголь розглядається схильними до залежності людьми в якості засобу, що допомагає їм функціонувати і зменшувати їх «біль існування». У цих осіб з часом виробляється механізм, так званого, замкнутого кола. У міру розвитку процесу залежності алкоголь, будучи джерелом позитивного емоційного стану, починає поступово заміщати, виштовхувати всі колишні джерела цього стану. Е. Турінге називає деякі психологічні передумови до розвитку алкоголізму: низька або, навпаки, завищена самооцінка; труднощі в спілкуванні; психологічні комплекси; невміння справлятися зі своїми почуттями; високий рівень внутрішньої напруги, тривалий стрес;схильність до ризикованих ситуацій. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОГО СИНДРОМУ У СТУДЕНТІВ

Cтудентам ВНЗ, схильним до залежності від алкоголю, притаманні специфічні особистісні детермінанти соціальної поведінки, такі як: нестійкий емоційний стан, тривожність; залежність від думки оточуючих і висока залежність від об’єкта прихильності, що є однією з психологічних причин формування залежної поведінки. У них утруднений самоконтроль, їм складніше переносити труднощі. У студентів з високою схильністю до залежності від алкоголю деформована структура ціннісних орієнтацій, що проявляється у невідповідності цінностей, що відображають уявлення людини про те, як потрібно поводитися (рівень нормативних ідеалів) і цінностей, що характеризують ту поведінку, яку людина зазвичай демонструє (рівень індивідуальних пріоритетів), а також знижена значимість таких цінностей, як безпека, досягнення, самостійність, універсалізм, доброта і конформність. У діяльності знижується оптимістична, пізнавальна, трудова й альтруїстична мотивації при підвищенні мотивації до ризикової поведінки. Із зростанням схильності до алкоголю знижується навчальна мотивація. Оцінка своїх професійних знань і умінь стає неадекватною. У студентів з високою схильністю до залежності від алкоголю недостатньо сформовані соціальні та професійні компетенції

У студентів з високою схильністю до алкоголізму переважає стенічний, запальний тип реагування, переважають збудливі риси. Вони тривожні, песимістичні, невпевнені в собі, сором’язливі, підвладні впливу з боку оточуючих, схильні до сумнівів і рефлексії, сугестивності, у них нестійка самооцінка, знижений поріг толерантності до стресу, є схильність до перебільшення як своїх, так і глобальних, світових проблем, труднощі в налагодженні міжособистісних відносин. Студенти, схильні до алкогольної залежності, не орієнтовані на досягнення особистого успіху через прояв компетентності згідно із соціальними стандартами. Вони менше уваги приділяють збереженню благополуччя людей, які їх оточують, безпеки для інших людей і себе, гармонії, стабільності суспільства і взаємовідносин. Для них менш важливі самостійність мислення та прийняття рішень, стримування та запобігання дій, а так само схильності і спонукання до дій, які можуть завдати шкоди іншим або не відповідають соціальним очікуванням (конформність). Студенти же з низькою схильністю до алкоголізму демонструють більшу цілісність системи ціннісних орієнтацій, у них уявлення про те, як треба поводитися, і та поведінка, яку вони демонструють у повсякденному житті, не розходяться між собою.

Найпоширеніші міфи про алкогольну залежність, Міф - Вживаю алкоголь, бо це моє бажання, жодних проблем в цьому не бачу. Як тільки захочу кинути – перестану вживати. Якщо мова йде про алкогольну залежність — то це хвороба мозку, у якому під впливом етилового спирту відбуваються розлади регуляції роботи нервових клітин. Як наслідок, у першу чергу порушується психічна функція саморозпізнавання свого стану. Через це жоден алкоголік не визнає того, що він має проблеми з алкоголем. Міф - Якщо вживати алкоголь малими дозами, то вживання є безпечним. Така безпека відносна. Таке вживання алкоголю називається «керованим». Важливо розуміти, що у житті бувають випадки, коли одна-дві дози алкоголю вже забагато: за кермом, під час вагітності, під час вживання ліків, за наявності алкогольної або наркотичної залежності, під час індивідуального несприйняття алкоголю. Міф - Залежними від алкоголю стають лише слабовольні люди? Ні. Ризиковане вживання (зловживання) залежить від ставлення людини до вживання, тобто з якою метою і скільки людина випиває. Навіть емоційно сильна людина може стати залежною від алкоголю, якщо буде використовувати алкоголь, як спосіб вирішення життєвих проблем. Міф - В мене такий сильний характер, що я ніколи не стану залежним від алкоголю. Як вказують різні дослідження, серед залежних людей є люди з різними типами характеру та темпераменту. На формування алкогольної залежності більше впливають відповідні події та тип поведінки, а не сам по собі тип характеру. Міф - алкоголь поліпшує травлення? Ні. Алкоголь запалює та пошкоджує слизові оболонки, порушує роботу стравоходу, ускладнює всмоктування їжі, крім того, негативно впливає на функції органів, від яких залежить правильний процес травлення.

Міф - Те, що на ранок після вживання болить голова – це нормально, у всіх така реакція. Ознаки інтоксикації (отруєння) організму та похмілля в нашому суспільстві, найчастіше, не викликають осуду!, тому проблемами зі здоров’ям після вживання можуть нехтувати. Людина, як правило, не звертає уваги на проблеми, що виникають на ранніх етапах зловживання. Погане самопочуття після надмірного вживання алкоголю варто сприймати як сигнал небезпеки щодо можливої появи алкогольної залежності. Міф - Невелика кількість вживаного алкоголю не заважає керувати автомобілем. Керування транспортом несумісне навіть з невеликою дозою алкоголю. Невеликі дози викликають у водія суб’єктивне почуття підвищеної точності руху. Насправді алкоголь впливає на зорову й моторну координацію, погіршує внутрішнє відчуття реального часу, знижує працездатність водія та функціонування стану ЦНС. Під дією алкоголю у людини знижується швидкість реакцій та обмежується поле зору. Керування транспортом у нетверезому стані є злочином. Слід зазначити, що 80-90% «нетверезого» травматизму припадає не на осіб з алкогольною залежністю, а на формально здорових людей, але які вживають алкоголь надмірно. Міф - Алкоголь добре зігріває в холодну пору року Ні, але алкоголь на короткий час дає відчуття тепла, яке викликане надходженням теплої крові з організму до розширених судин. Розширені кровоносні судини пришвидшують обмін тепла з навколишнім середовищем і тим самим його втрату. Охолоджена кров повертається до внутрішніх органів, порушуючи при цьому їх функції. Звідси і часті простуди. Вживання алкоголю більше охолоджує організм, ніж зігріває його через підвищення периферичної циркуляції крові. Міф - В спекотні літні дні слабоалкогольні напої добре втамовують спрагу. Якщо людині хочеться пити, будь-який прохолодний напій допоможе їй подолати це неприємне відчуття. Але разом з цим алкоголь виводить воду з організму, тому спрагу алкогольні напої не втамовують, а швидше підвищують.

Аналіз психологічних особливостей особистості з алкогольною залежністю вимагає розуміння явища «алкогольна залежність». Тому, звернімося спочатку до змісту цього поняття у психологічній науці. Залежність – це первинне хронічне захворювання головного мозку, пов’язане із системою позитивного підкріплення, мотивації і пам’яті. Під психологічною залежністю автори розуміють емоційний стан, який полягає у відчутті нагальної потреби в психоактивній речовині, пов’язаним з його вживанням, або з метою зняття неприємних відчуттів Загалом, залежність характеризується неможливістю утримання від вживання, зниженням поведінкового контролю, патологічним потягом до психоактивних препаратів або пошуку винагороди. У зв’язку з цим відбуваються значні зміни на всіх рівнях психіки – знижуються пізнавальні психічні процеси, змінюється емоційно-вольова сфера, свідомість . Звідси розуміємо, що сприйняття світу, а також ціннісні орієнтації, які пов’язані з ним, можуть змінюватися У психологічній науці залежність розглядається як адиктивна поведінка – один з типів девіантної поведінки, яка вважається відхиленням від норми. Людина постійно прагне до збереження психологічного та фізіологічного гомеостазу, однак різні події нашого життя можуть (в кожного по-своєму) його порушувати. Є особистості, які знаходять в собі внутрішні ресурси для того, щоб справитися з коливаннями психоемоційного стану. Однак, є індивіди, яким важко переносити стреси, часті зміни настрою та психофізичного тонусу. Соціально-психологічні особливості осіб з алкогольною залежністю

Окрім особистісних характеристик, важливо зазначити й патопсихологічний погляд на людину з алкогольною залежністю. В результаті даного захворювання психічна діяльність особи загалом виснажується, а вищі психічні функції зазнають значного руйнування [17]. Спостерігається порушення пам’яті, зниження здатності до концентрації уваги, порушення просторових та тактильних уявлень, вербального мислення, здатності до абстрагування, праксису та гнозису обличчя, звуження кола інтересів [32, 11, 17]. В 10% випадків в особи з алкогольною залежністю розвивається деменція. Особи з алкогольною залежністю характеризуються такими афективними порушеннями як: агресивність, роздратованість, депресія, різкі коливання настрою, афективна напруга, страх, високий рівень особистісної та ситуативної тривожності, високий рівень нейротизму, туга, млявість і апатія . У зв’язку з цим, алкозалежним особам притаманна схильність до афективних ексцесів з агресивною поведінкою до оточуючих, що ускладнює процес спілкування та формує низьку соціальну активність

Отже, особа з алкогольною залежністю має ряд особистіснопсихологічних властивостей. Більшість з них закладені від народження, входять до рис темпераменту та простежуються протягом всього життя, закріплюючись в розвитку. Інші характеристики можуть бути набутими в результаті виникнення залежності. На даний момент розвитку психологічної та суміжних з нею наук дослідники залишають відкритим питання первинності та набуття деяких рис, оскільки вони можуть виступати і як наслідок дії захворювання, і як включення у преморбід особистості, який є головною підставою розвитку саме залежної поведінки

Вживання алкоголю – сучасна гостра проблема суспільства. Негативно впливаючи не тільки на людину, а й на суспільство, у якому вона живе, він повільно руйнує життя мільйонів. На сьогоднішній день знання про те, якою є особистість з алкогольною залежністю, її соціально-психологічні характеристики дедалі більше є цінними для розробки процесу лікування та реабілітації алкозалежних. Зростання кількості осіб, що зловживають спиртним, зумовлює зацікавлення науковців до пошуку саме психологічних причин та наслідків, що супроводжують це захворювання. ВИСНОВКИ

1. Чи відчували Ви коли – небудь потребу чи необхідність обмежити вживання алкоголю? А) ТАК; Б) НІ 2. Чи дратують Вас люди, які критикують Вас за вживання алкоголю? А) ТАК; Б) НІ 3. Чи траплялося так, що через випивку Ви відчували сором або докори сумління? А) ТАК; Б) НІ 4. Чи бувало так, що вранці після пробудження вашим першим бажанням було випити пива або чогось міцнішого, аби покращити самопочуття? А) ТАК; Б) НІдайте відповідь на наступні запитання.

Дякую за увагу!