Амфора - вона, в якій панує пустота, чи вогонь, що в амфорі палає..

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДПТНЗ «Чернігівське вище професійне училище

побутового обслуговування» 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій відкритого виховного заходу

на тему:

 

 

 

 

в рамках огляду – конкурсу виховної роботи в ПТНЗ області

«Від креативного класного керівника

до творчого вихованця».        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Підготувала:

                                                                 класний керівник

                                                                Нечаєва Наталія Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

 

•  ненав’язливе формування моральної свідомості, поведінки молоді на основі національного виховання;

 

•  формування життєвих пріоритетів та норм етичної поведінки на основі домінування моральних якостей, властивих жінці;

 

•  сприяння підвищенню самооцінки;

 

•  виховувати прагнення створити в майбутньому духовно і фізично здорову сім’ю.    

 

 

 

 

 

 

 святково оформлений зал; проектор, екран, комп’ютер, слайди, музична апаратура.        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Звучить мелодія, на екрані з’являються  різні жіночі образи.)  

 

      (Ганна Чубач)

Нехай мені доля вготовила муки.

Не камінь на плечі, а цілий обвал.

Я буду до щастя простягувать руки.

Я буду молитись на свій ідеал.

Нехай моя доле знедолена плаче.

Карає і мучить нестерпним життям.

Я – все-таки сильна. Я – щось таки значу.

Я світ цей дивую красивим дитям.

Накотяться біди – повинна здолати.

Підкотиться туга – повинна мовчать.

Немеркнуче світло: я - жінка, я – мати,

Запалена Богом одвічна свіча.

І хто мене кине, - покинутим буде,

Хто словом осудить, - осудиться сам.

Земна і небесна, такою прибуду!

Такою дістанусь грядущим вікам.      

Ведуча: Вітаю всіх, хто сьогодні присутній в залі.

 

Вже і весна прилетіла до нас нагадати про пробудження природи, життя. Здивувати нас своєю силою перетворення, оновлення. Подарувати всім красу світу, кохання та пробудити в нас жіночність… Весна, краса, кохання, дівчина, жінка – всі ці слова об’єднує одне - вони жіночого роду.

 

І виникає споконвічне питання, яке пов’язане з жінкою, із її суттю:

 «Амфора -  вона, в якій панує пустота, чи вогонь, що в амфорі  палає».   

Ведуча: Скільки ролей доводиться грати нам, жінкам, у складному сценарії Долі? Чи завжди ми почуваємося щасливими? Яка запорука нашого жіночого щастя? У чому полягає призначення сучасної жінки? На ці питання ми спробу­ємо сьогодні  знайти відповіді.

Ведуча: Сьогодні з нами співпрацюють групи молодих спеціалістів: дослід­ники, історики та соціологи. До слова запрошуються історики.

 

1 історик: Наша група провела дослідження з питаннь про роль жінки в різні історичні періоди, і ми, дійшли наступного висновку. 

На ранньому етапі людства роль жінки була керівною. Із тієї далекої епохи матріархату і йде уявлення про головний обов’язок жінки бути береги­нею домашнього вогнища.

 Як не дивно, із плином часу жінка перетворюється на рабиню чоловіка довгі століття. В епоху святої інквізиції Мадонський собор в 1585 році обгово­рював питання: «Чи можна жінку вважати людиною?». А в 1785 році, в Лейп­цигу був надрукований трактат № 4 «Цікавий доказ, що жінка не належить до роду людського».

 Але й шов час і відношення до жінки змінювалося і вже в епоху лицарс­тва та Відродження чоловіки вклонялися дамам, складали в їх честь пісні та оди, змагались на турнірах за посмішку прекрасної дами.

2 історик: А яка ж за природою українка?

 Ще від прадавніх часів старі ікони і парсуни доносять до нас одухотво­ренні, просвітлені обличчя наших жінок і часто з книжкою в руках. Вони не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків, а й самі були політиками, вченими, митцями. Історія зберегла імена дочок князя Ярослава Мудрого – Анни та Єлизавети, які стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини.

Анна – королева Франції, мала неабиякий авторитет. Їй було надано право підписувати документи великої державної ваги. Її чіткі підписи стоять поруч із хрестами неграмотних королівських чиновників, придворних і самого короля – Генріха І.

Княгиня Ольга – вперше в історії Київської Русі провела фінансову та ад­міністративну реформу, згуртувала окремі землі в сильну державу. Першою на Русі прийняла хрещення. Приймаючи хрещення в Константинополі, вона спла­нувала далеко розрахований  політичний крок.

3 історик: В часи козачини, на Україні, як ніде в Європі, жінка була рівнопра­вна з чоловіком. Вона мала юридичне право виступати в суді, про що тільки могли мріяти жінки Європи. Сама обирала нареченого і могла розлучитися з чоловіком, якщо того забажає. І чоловік ніколи не нехтував її думкою. Хоч жін­кам і не було доступу на Січ, але коли козаки поверталися додому, за жінкою було останнє слово. Бо в народі кажуть: «Жінка хату тримає за три кути, а чо­ловік – за один».

 Жінки мали право підписувати найважливіші державні угоди. Наприклад,  дружина Хмельницького, Ганна Золотаренко була його спільницею і помічни­цею, а жінка Семена Палія гідно вела переговори з іноземними послами.        

1 історик: Росіянин Ізмайлов в праці «Путешествие в полуденную Россию в письмах в 1800, 1802гг.» пише про побут українців.

«Усі села і хутори їх розташовані у чудових місцевостях. Кожна хата чиста і біла, в окруженні цвітучих садів».

«Взаємна подружня любов створює в їх домашньому господарстві кращу гар­монію і порядок, ніж влада і покорність у нас (росіян). Дівчата мають вільну поведінку, кожна з них гарна, проворна і приваблива. Вони стрункі і граціо­зні…»

2 історик: Росіянин Шаліков в 1803 році писав: «Загалом жінки тут милі, з пал­кими очима, в котрих яскраво виявляється чуйність душі і серця. Природа на­ложила на їх обличчя знак любові і ніжності. Особливо приємно звучить украї­нська мова в їх вустах».

Ведуча: І  до якого висновку прийшли наші історики?

Історик: Ми вважаємо, що не дивлячись на зміну ролі жінки в суспільстві, нам треба пишатися своїм минулим, не забувати якого ми роду діти, яке міцне у нас духовне коріння, які високоморальні наші традиції та звичаї.

Молодь повинна брати приклад з таких жінок, про яких ми розповідали.

Ведуча: Дякую за змістовну роботу історикам, проходьте до залу.

Для всіх  звучить пісня у виконані Мороз Марини.

 

 Ведуча: Найважливіше призначення жінки – бути матір’ю. І саме цьому призна­ченню – материнству – присвячено стільки шедеврів мистецтва.

 Щасливе материнство: «Мадонна» Леонардо да Вінчі; передчуття трагічної долі своєї дитини: «Мадонна» Рафаеля; скалічене материнство – Шевченкова «Катерина».

Ведуча: Материнство –це вічне, це святе. Вчені встановили закономірність між ма­теріальними доходами сім’ї і числом дітей. Чим більш активну роль відіграє жінка в збільшенні матеріального стану сім’ї , тим менше у неї дітей. А ще до цього додати екологічні, фінансові, соціальні та медичні негаразди. І ось плаче­вна статистика – нація вимирає. Це дуже турбує всіх небайдужих до цього пи­тання людей.

Ведуча: Ще одне серйозне  питання хоче підняти на нашому заході соціальний пе­дагог Карась Юлія Сергіївна – питання ранніх сексуальних відносин та не­гативного їх впливу на стан народжуваності в Україні.      

Запрошую Вас на сцену, Юлія Сергіївна.

 Свій виступ я хочу розпочати з притчі. «Про яблуньку, яка рано розцвіла».

Молоденька самовпевнена нетерпляча яблунька жила у великому саду. Незважаючи на всі перестороги старших, досвідчених яблунь, вона вирішила обов’язково весною зацвісти. Правда, зацвіла вона маленькими, жалюгідними рідкими квіточками, бо звідки ж було взяти юній красуні сили й соки для спра­вжнього великого цвітіння: треба ж було зміцнити свій стовбур і крону. Квіти скоро втратили пелюстки, і щаслива яблунька відчула зав’язь плодів на своїх гілках. Ось тут і збулося пророцтво старших яблунь. Хоч плодів було небагато, але й вони були заважкі для молодого деревця. Тонкі гилки гнулися від непоси­льного тягаря. Корені ледь встигали живити плоди своїми соками. Деякі яблука, не дозрівши, падали. Яблунька перестала рости, оскільки всі свої сили вона від­дала плодам. Її ровесниці в призначений час зацвіли, виросли стрункими, силь­ними  і гарними. Їх гілкам нічого було боятися тягаря плодів – їх зміцніле ко­ріння могло живити і яблуню, і яблука. А та яблунька, що рано зацвіла, так і лишилася низькорослою, стала негарною, зістаріла в юності. Всі жаліли її, але ніяк не могли допомогти.

Тож пам’ятайте, всьому свій час. Краще хай з вами по довше буде слово «НІ». Статистика говорить …   

 

 

Ведуча: Чи завжди дівчата здатні розібратися, що це – дружба чи кохання? Чи це – кохання на все життя? Жартівливу відповідь на ці питання можна знайти у пісні, яку виконає Єрьомкіна Любов. 

Ведуча: Чоловіки сприймають дівчат та жінок  перш за все очима, тому ми не пови­нні забувати про наш зовнішній вигляд. Одними із важливих елементів зовніш­нього вигляду дівчини – є постава і хода. Все це надає дівчині особливого ша­рму та жіночності. Жіночність передбачає вишуканість манер, м’якість, ніж­ність, грацію. І саме ці якості притаманні дівчатам з Театру Мод, які демон­струють нову колекцію «Чарівна леді».

 

Ведуча: Любов – християнська чеснота. Це сама сутність життя. Кохання! Це побачення, перші поцілунки, обійми, обіцянки. І в один чарівний день промов­ляються слова, які стають паролем для закоханих усіх країн: «Я тебе кохаю!», «Я тебе люблю!», «I love you!».

А якими раніше були відносини між дівчатами і парубками до весілля.

Слово надається нашим дослідникам.

Дослідник 1: Дошлюбне спілкування молоді передбачало певні норми зали­цяння та сватання, які ґрунтувалися на патріархальних засадах. Молодь спілку­валась переважно в межах свого села, а в місті в межах вулиці навіть свого ку­тка.

Хлопці та дівчата зустрічались на «вулицях», ігрищах, забавах, святах, досвіт­ках, посиденьках. Під час цих заходів молодь розважалась, співала, танцювала, водила хороводи.

Дослідник 2: У холодну пору року молодь збиралась у хаті вдови на вечорниці. Хлопці та дівчата спілкувалися на людях тобто перебували під соціальним кон­тролем. За звичаєм дівчина на одинці із хлопцем могла бути лише до заходу сонця. Це не заважало молоді кохатися – милуватися, проте свою цноту дівчата берегли. Колись зневажали дівчину, яка давала волю нестриманому коханню. Траплялося таких дівчат били мотуззям від дзвонів, намочених у солоній ропі. 

Ведуча: Дуже цікава і повчальна інформація.  Дякую за роботу нашим дослід­никам.

 Якими  хотіли бачити своїх жінок парубки: Лаврін та Карпо з твору Нечуя – Левицького «Кайдашева сім’я » ми зараз і дізнаємося.  

 

(Лунає весела українська музика, на сцену виходять два парубки у українському вбранні. Сценка з «Кайдашевої сім’ї». )

Лаврін: Карпе, а ти кого сватати будеш?

Карпе: посватаю, кого трапиться. Це ж не корова, а жінка!

Лаврін: Сватай Палажку. Кращої від Палажки не має на усе село.

Карпе: То сватай сам, коли тобі так треба!

Лаврін: А у Палажки брови, як шнурочок. Моргне, ніби вогнем сипне: одна брова варта вола, а другій і ціни немає. А що вже гарна, наче намальована.

Карпе: А тобі що, очі повилазили: У Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, наче у баби.  

Лаврін: То сватай Хиврю. Вона доладна, наче писанка.

Карпе: І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як гово­рить, то носом свистить і гундосить!

Лаврін: То сватай Вівдю! Чим же вона тобі не до вподоби? Говорить тонесе­нько, мов сопілка грає, а тиха, як ягничка.

Карпе: Тиха, як теличка і така ж безмозга! А я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем!

Лаврін: О, то бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, аж кісток не збе­реш.

Карпе: Та в Химки очі як в сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть, а ноги криві, та як ходить такі викрутаси виробляє!

Лаврін: То сватай Олену. Вона кругла, як цибулька, повновидна, як повний мі­сяць, а сама дівка здорова, наче тур. Як іде, то під нею аж земля стугонить!

Карпе: Ото б була гарна дружина! Мордою хоч пацюків бий, сама товста, як бочка, а шия, хоч ярмо надягай.

Лаврін: Ну то сватай Одарку! Ця тонесенька, наче очеретинка, гнучка станом, як тополя, з личка хоч води напийся, а сама красна, наче вишенька у садочку.

Карпе: Вже знайшов красуню: та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки як кочерга, сама як дошка, а як йде, то кістки торохтять!

Лаврін: Але ж ти вередливий! То сватай Устину!

Карпе: Чи ти здурів? Устина як гляне у вікно, то на це вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї, наче сам чорт горох молотив!

Лаврін: А ось коли я буду вибирати собі дружину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як літечко.

Карпе: А мені аби була роботяща та проворна, та щоб трохи куслива, наче мухи в Спасівку, та щоб серце було з перцем!

Лаврін: годі базікати, пішли краще до праці, а то жодна дівчина на нас і не гляне. (Знову лунає музика, парубки йдуть).

 

Ведуча: Тепер прийшла черга долучитися до роботи нашому соціологу.

Соціологи:  В наш час погляди на сучасну дівчину, жінку змінилися, стали дещо демократичні. Ми хочемо задати питання нашим хлопцям.

Які якості характеру притаманні сучасним дівчатам?

Що вас дратує в сучасних дівчатах?     

Під час підготовки заходу ми провели опитування серед хлопців нашого учи­лища та отримали такі результати. Увага на екран!

«Портрет сучасної дівчини очима хлопців»

Сучасна  дівчина:

Красива, легковажна, розумна, добра, сучасна, модна, активна, загадкова, хазяйновита.

Має шкідливі звички, груба, використовує нецензурну лексику, невихована, нестерпна, дратівлива, нахабна, егоїстична. 

  Як  вам дівчата такий портрет!?  Мені хочеться  ще прокоментувати насту­пне питання: Що дратує хлопців в сучасних дівчатах?  

Найбільше дратує хлопців - нецензурна лексика та погані звички - це 28%.

Також їм не подобається наша байдужість – 15% та легковажність – 13%. 

Та ще невміння «тримати язика за зубами» - 8%, багато макіяжу – 5%, пихатість – 3%. 

Прислухайтесь дівчата до думки хлопців. Не залишайте все це без уваги.   Ми змогли побачити, що відповіді в залі та данні соц.. опитування співпали.

Соціолог: А  якої думки про себе сучасні дівчата.

Які якості характеру притаманні сучасним дівчатам?

Що вам не подобається у поведінці деяких дівчат?

 

Дякую за ваші відповіді. Серед дівчат училища ми теж проводили                      опитування і зараз ми зможемо побачити ці результати. Увага на екран!  

«Портрет сучасної дівчини очима дівчат».

Доброзичлива, творча, спокійна, щира, наполеглива, енергійна, мрійлива, цілеспрямована, розумна, співчутлива, гарна.

  Безвідповідальна, запальна, пихата, агресивна, заздрісна, самозако­хана, занадто емоційна, жорстока, легковажна, егоїстична, невихована. 

  Соціолог: Дещо є розбіжності у відповідях хлопців та дівчат. В чомусь ваші відповіді співпадають. Вони є розсудливі і обґрунтовані, дещо негативні та провокаційні, власне це ваша думка, яка має право на існування. Такою є наша сучасниця. Але я дуже сподіваюсь, що після сьогоднішньої відвертої розмови ми дівчата замислимося і зможемо вас ще не раз приємно  здивувати. 

Ведуча: Я хочу звернутися до наших юнаків! Обираючи собі дівчат, подруг, а в по­дальшому – дружину, згадуйте вислів «Амфора - вона в якій панує пустота, чи вогонь, що в амфорі палає». І тоді ваші обраниці не будуть мати пусті душі та серця, а палатимуть до вас вогнем справжнього кохання.  

 Зверніть увагу на дівчат з нашого училища. Вже навчаючись майже рік, ви повинні були помітили, що більшість з них – енергійні, цілеспрямовані, тво­рчі, мають хист до обраної професії, гарно відносяться до навчання. Подивіться на екран, зараз ви бачите роботи дівчат з виставки, яка відбувалася на тижні кравців, «золоті руки» виготовили ці вироби. А скільки наших дівчат займа­ються в різноманітних гуртках, не жаліють вільного часу, вдосконалюють свої таланти. Ми пишаємося нашою жіночою волейбольною командою, саме ці - 9 дівчат довели всій області, що вони варті першого місця в обласних змаганнях з волейболу. Молодці! І це вже 11-та перемога поспіль. Не менш приємно бачити як гарно танцюють дівчата, бо тільки танок може показати дівочу красу, плас­тику та грацію тіла.

Танок

 

  Ведуча:  ХХІ століття відкриває перед нами, жінками та дівчатами, великі мо­жливості для самовдосконалення, самореалізації. Ми оволодіваємо різними професіями. Сьогодні жінка вміє заробляти гроші та самостійно приймати рі­шення. Більша кількість жінок, вважають, негідним бути на утриманні чолові­ків, бо власні доходи дають можливість бути незалежною та вільною. Приємно бачити, як наші сучасниці, вдало поєднують як професійні прагнення, так і сі­мейні справи.

Ведуча: Слово надається дослідникам.  

 

Дослідник 1: Однією із таких жінок, що поєднують кар’єру і сім’ю є Ані Ло­рак.

 Кожна її пісня — стопроцентний хіт! Її альбоми — лідери продажу на батькі­вщині! ЇЇ фото прикрашають обкладинки найпопулярніших видань України! Вона — одна з найбільш активно гастролюючих співачок України! Дружина та майбутня мама.

У 19 років отримала звання Заслуженої артистки України тим самим ставши наймолодшою співачкою, яка коли-небудь отримувала це звання. За підтримки Ані Лорак видані 3 дитячі книжки — «Як стати зіркою», «Як стати принцесою» та «Як стати кулінарною зіркою за 7 днів».

Ані — чудовий поет і композитор. Також вона є продюсером свого бренду. Співачка є власницею ресторану в центрі Києва. ЇЇ девіз – "Все, що маємо - ре­зультат того, що віддаємо"; самим головним в житті вважає кохання та щасливу сім’ю, пісня для неї – сенс життя.

Дослідник 2: Анна Безсонова. Це ім’я в художній гімнастиці всім дуже відомо і давно вписана в літопис цього граціозного виду спорту.

Ганна Бессонова брала участь у змаганнях протягом десяти років — з 1999 до 2009.

У послужному списку Бессонової багато титулів — вона абсолютна чемпіонка світу, володарка золотих нагород на етапах Кубку світу, триразова чемпіонка Європи, двічі бронзовий призер Олімпійських ігор, а також багаторазова срібна призерка чемпіонатів Європи і світу.

Ганна Бессонова запам'яталась глядачам елегантністю, грацією, виразністю та експресивністю своїх виступів, вболівальники дали їй прізвисько Королева Елегантності.

Тепер Безсонова має час на себе. Крім того, що вона є редактором модного гля­нцю, незабаром ще стане телеведучою. Але це ще не все, вона допомагає тре­нувати маленьких дітей у школі художньої гімнастики.

Дослідник 3: Анна Романова – наша землячка, молодий політик.   

Цю молоду вродливу жінку в Чернігові добре знають. Їй  лише 25 років, а вона вже досягла чималого успіху, зробила місто туристичною родзинкою і стала мамою.

 Захоплюється психологією, йогою, любить подорожувати.

 Життєве кредо: добрими справами прославитися можна і потрібно! 

  З грудня 2010–го — заступник чернігівського міського голови.

Ведуча: Дякую за надану інформацію.

Ведуча: Сьогодні до нас у гості завітала Ніна Лемеш — прославлена спорт­сменка і мама двох чарівних дітей.

Свій вибір життєвих пріоритетів Ніна Петрівна пояснює так: «У збірній України я звикла вести активне, насичене життя, багато працювати, щоб до­сягти високих результатів. Ось і зараз не можу сидіти склавши руки.»

Ми запрошуємо вас на сцену.

 

Ведуча: Шановна Ніна Петрівна нам приємно так часто бачити вас у нас в учи­лищі. Ви займаєте активну життєву позицію в громадській роботі та ще вдало поєднуєте все це із сімейними справами, дозвольте  задати мені  питання:

 «Як вам це вдається? »  (Відповідь)

І ще одне питання як до мами: «Якою ви хочете бачити свою доньку?»

Дякуємо вам за розмову. Бажаємо вам успіхів та жіночого щастя.

А для Вас та всіх присутніх пісня від активної учасниці художньої самодіяль­ності, переможниці міського конкурсу серед вищих навчальних закладів «Студ Голівуд» Віталіни Корніловської.

 

Пісня: «Хочу заміж».    

Ведуча: Віталіна, у нас до вас є декілька питань.

Скажіть, будь ласка, які вони сучасні дівчата?

 

Віталіна: Найголовніше для мене в моїх сучасницях – це не лялькова зовніш­ність із штучними віями та нарощеними нігтями, а цікава людина, енергійна, активна, яка втілює в життя свої мрії.

Ведуча: А яка ваша мрія?

Віталіна: Моя мрія, щоб моє захоплення піснею стало моєю професією.

Ведуча: Який ваш жіночий ідеал? 

Віталіна: Для мене це - Ані Лорак. Ця співачка - справжня жінка. В ній поєдну­ється краса, талант, щирість, є ділова хватка. Популярність вона має завдяки наполегливості в роботі, а не через безглузді вчинки та епатаж.

Ведуча: Що для вас перемога у конкурсі «Студ Голівуд»?

Віталіна: В першу чергу це несподіванка. Я до останнього не вірила, що пере­можу, але дуже хотілось. Дякуючи цьому конкурсу в мене з’явилась впевне­ність у власних силах, тепер я знаю, чого хочу. В житті треба не боятися втілю­вати свої мрії та крокувати вперед.   

Ведуча: Дякуємо. Бажаємо вам Віталіна творчих успіхів, щастя.

Ведуча:: Дорогі друзі!!

Так хто ж вона наша сучасниця?: «Амфора - вона, в якій панує пустота, чи во­гонь, що в амфорі палає…»  Відповідь на це питання шукають багато поколінь. І кожен сам обирає правильну. Бо ця відповідь знаходиться в нашому серці, в нашій душі, де розквітає квітка кохання. Заради нашого майбутнього, майбут­нього нашої  України, збережіть цю квітку чистою і не обпаленою нашою лег­коважністю і безтурботністю.

Спілкуйтеся один з одним – мовою наших батьків, мовою єднання, мовою кохання, наймелодійнішою мовою світу.  

 Пісня: «Мова єднання» виконує вокальне тріо, танцювальний колектив.  

 

 

Ведуча: Ось і добігло до кінця наше спілкування. Щиро дякуємо всім за увагу.