Презентація "Масляна" Виховна година

Масляна(сирний тиждень, Масниця, Пущення або Сиропуст)

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі, це календарі з села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їхнє значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка.

Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, вогнища тощо. Триває масляна тиждень.

У 2018 році Масляна розпочинається 12 лютого

Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. В давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні – більшість із них вже забулися.

Назви днів МасляноїПонеділок – зустріч; Вівторок – загравання; Середа – ласунка; Четвер – розгуляй; П’ятниця – тещін вечір; Субота – зовичні посиденьки; Неділя – Прощена неділя

Понеділок - зустріч. У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай. До речі, першим млинцем у Масничний понеділок прийнято пригощати батьків.

Вівторок - загравання. У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями. Цього дня народ розважається. Катається на ковзанах та на льодових гірках. Хлопцям дозволялося загравати до дівчат

Середа – ласунка. Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.

Четвер – розгуляй. З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.

П’ятниця – тещін вечір. Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.

Субота – посиденьки зовиціМолода дружина повинна була запрошувати в гості сестер чоловіка (зовиць), обдаровувати їх подарунками і пригощати смакотою. Звичайно ж, в гості приходили не тільки зовиці, але і вся рідня.

Неділя – Прощена неділя. У цей день всі християни повинні не тільки наїстися млинців, але й попросити вибачення один у одного і увійти в піст з чистою совістю. В «Прощену неділю» люди ходили по домівках, цілувалися при зустрічі і просили один у одного вибачення, і не тільки у родичів, а й у сусідів і навіть у всього села. Той, хто прощає, повинен був сказати фразу: «Бог простить». Так, люди звільняли свою душу від усіх гріхів перед Великим постом.

Центральною подією останнього дня були проводи Масниці. Для цього з соломи і ганчірок заздалегідь робили опудало, одягали його в стару жіночий одяг, в руки давали млинець або сковороду і урочисто проносили його через все село. За селом опудало або спалювали на багатті, або топили в ополонці, або розривали на частини і розкидали солому по полях, щоб рік був родючим і врожайним. Так на Русі проводжали зиму і зустрічали довгоочікувану весну.