
Володимир Винниченко, 1902.
3i «Намисто».
Я

Гриня почина€ться з дитинства самого автораВ. Винниченко спирався на власний дитячий
створюючи образ головного героя. Його мати,
Винниченко, згадувала, що в майбутнјй письменник був улюбленцем, якому дозволяли бђльше,
Г «Був BiH загальний улюбленець, HaBiTb пестунчик.
Про те, як солодко бути найменшеньким, таким c06i
«царем i богом», якому всј догоджають, В. Винниченко
напише в![]()
«Володимир грався з дЈтьми i тримав Тх трохи в Tepopi, 60 був дуже сильний для свого BikY й вольовий, упертий!»
Я
![]()
паспорт
• Автор: Володимир Винниченко
• Pik написання: 1902
•
епос
• Жанр:
оповјдання
Контекст «Намисто»

цикл «Намисто». Назви BCix TBOPiB у циклћ — це рядки з украТнських народних [1iceHb. як зазначае
О. Буряк, «niceHHi» назви слугують «метафоричним ключем до переживань героТв». Вони задають фон i пћдкреслюють тип героТв — «дорослих що стикаються 3i складними ЖИТТЕВИМИ випробуваннями.
Я
— перемога над страхом i владою
Тема: Найсильнйший страх може змусити людину переглянути СВОЕ ставлення до![]()
Идея: Утвердження таланту, краси й як загальнолюдських
идо
HaBiTb найглибший страх.
Головна думка: В моменти людина здатна знайти в c06i
яке Е за примхи, владу й багатство. Справжня сила полягае не в а в
Я

Гринь: «цар i бог» у власному CBiTi
хлопчик, який вђдчувае себе абсолютним володарем у його слово i плач — закон для BCix.
• зверхнђй та егоТстичний, звикае домјнувати над слабшими.
•
проявляеться у вчинках: «А хто вчора MeHi в 6ik виделку засадив? га?», бо санька «нешвидко подала![]()
• його влада побудована на cTaTyci, а не на
силж
![]()

Санька: «Наймичка,
Рябуха, попихач»
яка терпить знущання та приниження Гриня. BiH назива€ ТГ Рябухою через
обличчя.
• Символ
та![]()
• Виконуе накази, особливо коли поруч
• Проте, вона Е носКм таланту
(спђв, розповјдь казок) i глибокого
Я
![]() |
Переворот влади:
Переговори на![]()
Збткнувшись 3i страхом, Гринь змушений торгуватися з Санькою за Ti
Влада переходить «царя» до «наймички».
Умови угоди
• Гринь пропону€ своТ
скарби: «два конфети» i «чотири новенькј![]()
• Санька, свою перевагу, нагадуе йому про BCi кривди: «А хто Рябухою називаЕ? Га?».
• Вона вимагаЕ скарби наперед, ![]()
свою владу.
«Гринь зна€, що, вперед цукерки й
BiH знову волю Саньки.
Але що робити? Краще нехай воля Саньки,
знову лишатися на caM0Ti з
страшною та ”тим"».
Я
Казка як дзеркало
Залишившись i3 Гринем, Санька казку, яка Е П власноТ
про гарну яка через злу, рябу втратила свою красу i стала сиротою-наймичкою, щ на себе, а гп свое рябопшння та 3akucJli
Гриня: Хлопчик Bni3HaE в казки саму Саньку. це народжуе в ньому перше справжне
Гринь: «Як ти?»
Санька МОВЧИТЬ, до
Народженняемпатй: «...HeBMino
п;дносить руку «Я буду тебе до Саньчиного
лиця апаДить любити, Саню>> так, його як гладитьсамого
мама, коли його «Щока образить рукою хто-небуДь». шершава,
гаряча
Гринь реагуе не по-царськи,1' мокра». а по-людськи.
BiH намага€ться
П так, як
його самого.
хочеться
плакати, i вбн тупить лице в 6ik Саньки i, обнявши починае схлипувати».
На прохання Гриня Санька назва якоТ Е заголовком твору. Ця пЈсня стае вираженням спјльного болю очищення
(катарсису),
вгють Bimpu, впють буйнг, аж Дерева гнуться.
Ох, як болить МОЕ серцд самЈ сльози ллються.*
Як зазначають образ буйних BiTPiB — це метафора потужних перетворень у душах героТв. сльози приносять полегшення i остаточно еднають дјтей.
Цитата: сльози вже котяться по щоках Гриня, а йому стае легше. Стае затишно, сумно i солодко».
Розв'язка: голови на
завершуеться
потужним образом еднання.
«царем» i «наймичкою» ЗНИКаЕ. Вони засинають разом, знайшовши мир у
притулившись одна до однот чолами, сплять на ![]()

Боротьба— це класичний приклад психологјчного головна увага зосереджена не на а на глибокому
CBiTY
а «боротьба в душах Гриня i CaHi егоТзму, ![]()
Шлях трансформацй'

|
|
|
|
|
послання Винниченка
Ключовий висновок: Винниченко
показуЕ, залишаеться що оболонками позачасовим нагадуванням про те, що статусу, влади та багатства справжня сила народжуеться не з ховаеться для BCix потреба у побачити i
та