Анкета Вивчення теоретико-методологічної основи викладання СПО у спеціальному закладі загальної середньої освіти

Анкета

Вивчення теоретико-методологічної основи викладання СПО

у спеціальному закладі загальної середньої освіти

1. Метою «Соціально-побутове орієнтування» (СПО)  є …..

2. Що таке навички соціальної компетентності?

3. Як моделювати особистісні  побутові компетентності?

4. Які рекомендації Ви можете надати батькам для формування правил та норм культури поведінки в  сім’ї?

5. Досягнути певного рівня сформованості соціально-побутових навичок у дітей з інтелектуальними вадами можна досягнути через застосування наступних методів: …….

6. Основні прийоми навчання СПО є 

7. Чим визначається структура заняття з СПО?

8. При проведенні занять реалізуються три основні групи взаємопов’язаних завдань:

9. У розділах програми з соціально-побутового орієнтування передбачено

10. Успішність виконання практичних робіт залежить від ……

11. За вимогами теоретичні та практичні заняття з соціально-побутового орієнтування слід проводити у спеціально обладнаних приміщеннях. Якої кімнати не вистачає у нашому навчальному закладі?

12. Зв’язок соціально-побутової орієнтування з навчанням здійснюється реалізується через принципи….

13. Що у методичних рекомендаціях до спеціальної програми з СПО затвердженої МОН України Вам найбільше імпонує, а щоб ви хотіли змінити?

14. Як навички пристосування до умов сучасного мікро- та максі- соціуму необхідно сформувати у учнів з комбінованими порушеннями розвитку (порушення ОПРА, РАС):

14.1 молодшої школи з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня

14.2 молодшої школи з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня

14.3 молодшої школи з інтелектуальними порушеннями важкого ступеня

                                                          Анкета

Вивчення теоретико-методологічної основи викладання СПО

у спеціальному закладі загальної середньої освіти

1. Метою навчального предмета «Соціально-побутове орієнтування» є підготовка дітей з вадами інтелектуального розвитку до самостійного життя (вирішення життєво необхідних побутових завдань, виконання норм і правил культурної поведінки в суспільстві, родині, формування спроможності матеріально забезпечити себе і свою сім´ю) шляхом надання їм відповідних знань, вироблення практичних умінь та навичок життєвої і соціальної компетентності.

2. Формування навичок соціальної компетентності здійснюється при знайомстві учнів з умовами користування транспортом, засобами зв’язку, установами та організаціями, оволодінні елементами правової культури, основами трудових відносин.

3. Моделювання особистісних компетентностей закладені в формуванні здорового способу життя, організації та проведенні змістовного дозвілля.

4. Рекомендації батькам:                                                                                                   - - Не залишайте дітей без нагляду.                                                                           - --  - Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в  побуті.                                                                                                                                - Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні із вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками тощо.                                                                                           -  Давайте дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.                                    - Привчайте дітей до самостійності.                                                                                             – Регулярно застосовуйте на практиці кожну сформовану навичку.                                                      - Моделюйте і виконуйте практичні дії в реальних умовах.   

-  Хваліть і заохочуйте дитину.

5. Досягнути певного рівня сформованості соціально-побутових навичок у дітей з інтелектуальними вадами можна  через застосування наступних методів: розповіді, бесіди, практичних вправ, екскурсій.

6. Основними прийомами навчання СПО є: сюжетно-рольові ігри, дидактичні ігри, показ ілюстративних посібників, робота з підручником, робота з спеціальним зошитом, демонстрація дослідів, показ відеофрагментів, навчальних фільмів,

презентацій, демонстрація зразків, приладів, моделей, практичне тренування, вправи за зразком, виконання тестових завдань, виконання інтерактивних вправ на комп’ютері.

7. Структура заняття з СПО визначається темою, завданнями і вибором методичних прийомів.

8. При проведенні занять реалізуються три основні групи взаємопов’язаних завдань:

• Освітні завдання, для реалізації яких вихователю необхідно здійснювати керівництво пізнавальною діяльністю з інтелектуальними

порушеннями; стимулювати навчально- пізнавальну діяльність учнів по оволодінню знаннями й уміннями.

• Корекційно - розвиваючі завдання припускають цілеспрямований розвиток мислення учнів з інтелектуальними порушеннями

(пам'яті, уваги, емоційно-вольових якостей, працездатності).

• Виховні завдання - цілеспрямоване формування позитивних якостей особистості, світогляду, моральних переконань та естетичної

культури.

9. У розділах програми з соціально-побутового орієнтування передбачено    засвоєння навчального матеріалу шляхом виконання практичних робіт.

10. Успішність виконання практичних робіт залежить  від того, наскільки учні розуміють мету діяльності, зміст та засоби одержання результату.  

11. У нашому навчальному закладі  не вистачає класної кімнати для теоретичних занять, кімнати-вітальні.

12. Зв’язок соціально-побутового орієнтування з навчанням здійснюється  через принципи  випереджаючої, паралельної та подальшої взаємодії. 

13. Імпонує все.

14. В учнів з комбінованими порушеннями розвитку необхідно сформувати:

14.1 - знання правил безпечного поводження в школі та дома;

        - знання телефонів екстрених служб;

        - знання послідовності дій при виникненні небезпеки;

        - знання про небезпеку куріння, вживання алкогольних, наркотичних і         токсичних речовин;

        - знання правил здорового харчування та про небезпеку вживання зіпсованих продуктів;

        - навички особистої гігієни;

        - доступні навички догляду за житлом, одягом, взуттям та іншими предметами побуту;

       - знання про правила культури поведінки і взаємин з різними людьми     (знайомими і незнайомими, старшими і молодшими тощо);

       -  уміння спілкування: ставити і відповідати на питання  з конкретної ситуації, звернутися з проханням, дякувати, вітатися і т.п.

14.2, 14.3 - вміння частково вирішувати завдання безпечної життєдіяльності;

 -  здатність елементарно піклуватися про себе та власне здоров’я;

 -  позитивне ставлення до оточуючих;

 -  емоційно-ціннісну активність - прагне до спілкування, має товаришів;

 - часткову соціально-моральну  активність,  пов’язану  із входженням дитини у соціум, зокрема, частковим оволодінням соціально прийнятними і схвалюваними формами поведінки та діяльності, засвоєнням моральних норм (притримується правил поведінки у школі).