Архаїзми та історизми

Стилістична роль неологізміві застарілої лексики

1. Що таке стилістична норма?Пригадай!Стилістичні норми — це норми вживання у висловленнях певного функціонального стилю властивих йому мовних засобів.

2. Доповни вислів. За сферою використання лексика поділяється на …Пригадай!

Запам’ятай!Лексика(за сферою використання)нейтральна(міжстильова)стилістичнозабарвлена

3. Прочитай. Виділене слово є багатозначним чи омонімом? Обґрунтуйте свою відповідь. Пригадай!Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський).2. Орлині крила чуєш за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі. 3. Все вище й вище я здіймаюся на крилах мрій (Леся Українка). 4. А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір’я, а з правди, чесноти і довір’я (Л. Костенко).

Неологізми. Не всі іншомовні слова приживаються в мові: одні набувають статусу варваризмів,інші стають органічною частиною українського словника. Для набуття статусу літературного (для потрапляння до словника) іншомовному слову треба «прожити» в активному використанні носіїв мови щонайменше двадцять, а то й тридцять років. Запозичення на стадії проникнення в мову називають неологізмом.

Неологізм. Неологізм — це слово (або окреме його значення), що з’явилося недавно. Його новизна усвідомлюється мовцями:імпічмент, спікер, голкіпер, комп’ютерний вірус, пакет пропозицій. Такі неологізми називають загальномовними, адже значна частина мовців розуміє їхнє значення.

Неологізми. Неологізмами також вважають слова, витворені певною людиною, здебільшого письменником, — такі неологізми називають індивідуально-авторськими:яблуневоцвітно, ясносоколово (П. Тичина); безбровко, хмарошкряб (О. Гончар); відлютувати, піднеб’я (М. Вінграновський)

Авторські неологізмиІндивідуально-авторські неологізми слугують художнім матеріалом у красному письменстві, за допомогою них майстер слова вміло передає найтонші відчуття, досягає високої емоційності й образності. Іноді буває так, що індивідуально-авторські неологізми стають настільки популярними, що через активне та тривале вживання в мовіпотрапляють до словника. Так сталось зі словами мрія (М. Старицький), чинник (І. Франко), звіт (І. Верхратський) та ін.

Архаїзми. Неологізмам протиставляють архаїзми — застарілі слова, що вийшли з активного вжитку, їх використовують рідко, лише з певною стилістичною настановою:ланіти(щоки), чоло (лоб), уста (рот), шуйця (ліва рука), тать (злодій) — лексичні архаїзми; вольний, пашпорт, сей, піїт (поет), глас (голос) — фонетичні архаїзми; люде (форма називного відмінка множини), новий авто (нині це іменник середнього роду) — граматичні архаїзми

Архаїзми. Архаїзми використовують для відтворення колориту минулих епох, для мовної характеристики представників духівництва, а також для надання урочистого, піднесеного чи, навпаки, жартівливого, іронічно-сатиричного звучання. З-поміж застарілих слів виокремлюють історизми — слова, що вийшли з ужитку разом з позначуваними ними реаліями, вони не мають у сучасній мові, на відміну від архаїзмів, синонімічних відповідників:боярин, волость, рало, гувернер (хоча останнє слово сьогодні починає повертатися до активногословника українців).

ІсторизмиІсторизми використовують здебільшого в художньому стилі (рідше в публіцистичному); вони відіграють ту саму стилістичну роль, що й архаїзми. блаженний, преподобний, грядущий, престол, глава, притча во язицех тощо. Багаті стилістичні можливості має лексика старослов’янського походження, яка ввійшла в українську мову в Х–ХІ ст., після запровадження християнства в Київській державі:

Старослов’янізми. У конфесійному стилі часто вживають старослов’янізми, а в художньому їх використовують для надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення: Благословенна ти поміж жонами,Одрадо душ і сонце благовісне,Почата в захваті, окроплена сльозами,О раю мій, моя ти муко, Пісне! І. Франко

Стилістично забарвлені слова. У розмовному стилі, коли їх уживають зі звичайними словами, що мають відтінокзгрубілості, старослов’янізми сприяють створенню сатиричного або гумористичного звучання: Горе мені. Пане сотнику! — казав Пістряк. — Мимошедшую седмицю глумляхся змолодицями по шиночкам здешної палестини і, вечеру сущу минувшого дне, бих неподвижен,яки клада, і нім, аки риба морская (Г. Квітка-Основ’яненко).

Виконайте тестові завдання1. Архаїзм ужито в реченніА Є для серця така покута — забувати скоріше зло. Забарився, прийшов не скоро, марнувала я дні в жалю. БТемнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. ГВЧи зважусь я свої персти несмілі до золотої ліри простягти?

Виконайте тестові завдання2. Архаїзм ужито в реченніА Божевілля моє, божемилля, богомілля моїм сльозам!Сама не знаю, що в ній за скарби, якого серце зберігало джина. БОзеро рівне, і чорний лебідь нечутно лине вздовж берега. ГВНа твоїх ланітах, як говориться в таких випадках, палає рум’янець досади.

Виконайте тестові завдання3. Історизм ужито в реченніА Земля вдихне глибинно й жагучо на вишняках настояний озон. Тут Січ стояла, тут гули майдани, димилися козацькі курені…БВ ті дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. ГВА я утечу в кошлаті Карпати, а я цю любов задушу і уб’ю…

Виконайте тестові завдання3. Історизм ужито в реченніА Земля вдихне глибинно й жагучо на вишняках настояний озон. Сама не знаю, що в ній за скарби, якого серце зберігало джина. БВ ті дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. ГВНа твоїх ланітах, як говориться в таких випадках, палає рум’янець досади.

Виконайте тестові завдання5. Індивідуально-авторський неологізм ужито в реченніА Не дивися так привітно, яблуневоцвітно…І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. БДесь грає ніч на скрипці самоти. ГВДесь виє вовк по нотах божевілля, бере голодну тугу — як з ножа.

Виконайте тестові завдання6. Індивідуально-авторський неологізм ужито в реченніА Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають золотоголово. З господарства лине чистий дзенькіт, у воді поплюскує небавом. БІ дрижать їх руки незугарні, чорні, закоцюрблені, дубові. ГВДві сестри, тоненькі і сухенькі, ловлять осінь в пелени над ставом.

Виконайте тестові завдання7. Прочитайте рядки. А. архаїзми. А люта мати!Спустила друге бісновате. Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря,Що гради й весі пожирало. Б. історизми. В уривку використано. Г. індивідуально-авторський неологізм. В. загальномовний неологізм.

Виконайте тестові завдання8. Прочитайте рядки. А. архаїзми. Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом. В своєму зорехмарному ряду. Завіяло, заговорило снігом. У полі, попід садом і в саду. Б. історизми. В уривку використано. Г. індивідуально-авторський неологізм. В. загальномовний неологізм.

Виконай тестові завдання1 архаїзми2 історизми3 неологізмиа град, гласб колиба, ґаздав бурмістр, кожум’якаг акордитися, трояндно9. Встанови відповідність

Виконай тестові завдання1 архаїзми2 історизми3 неологізмиа чоло, раменаб Чумак, гайдукв плай, маржинкаг міднодзвонний, сніговерть9. Встанови відповідність

Домашнє завдання. Вправа 7 на сторінці 172.

До зустрічі