Археологія первісності, дослідження пам'яток первісного світу

Історія дослідження пам’яток Кам’яного віку. Виконала Оксана Бондаренко

Кам'яна́ доба — великий (найдовший період в історії людства) доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці, була відсутня технологія обробки металу. У цей час також використовувались деревина, кістка, дещо пізніше з'явилася технологія обробки глини, з якої робили посуд.

Кам'яні знаряддя виготовлялися з різних видів каменю. Так, кремінь і вапнякові сланці використовувалися для ріжучих інструментів і зброї, а з базальту і пісковику виготовлялися робочі інструменти, наприклад, камені для ручних млинів. Також отримали широке використання деревина, кістки, шкаралупа, оленячий ріг, мамонтові бивні. В кінці кам'яної доби відбулося одомашнення деяких диких тварин і почалася виплавка мідної руди для виробництва металу.

Нова найдавніша пам’ятка людини на сході: В Костянтинівці знайшли унікальний оброблений кремінь. У старому кар’єрі колишнього цегляного заводу “Стромінкон було знайдено знаряддя з кременю та халцедону зі слідами обробки його людиною “Серед знайдених знарядь — конвергентне скребло на великому крем’яному відщепі, два вироби типу “чопперів” та “чоппингів”, решта — відщепи різних категорій”,

Кам'яна Могила. Світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя (смт Мирне) у Запорізькій області над річкою Молочною

Пізня давньокам'яна доба України Дослідження пізньої давньокам'яної доби розпочалися з відкриття у 1873 році на Полтавщині першої в Україні палеолітичної Гінцівської стоянки. Тепер в Україні виявлено тисячі, а розкопано сотні пізньо-давньокам'яних стоянок. За радіокарбоновим датуванням Пізня давньокам'яна доба України поділяється на чотири фази культурно-історичного розвитку:ранню — 40—27 тисяч років тому,середню 27—19 тисяч років тому,пізню — 19—14 тисяч років тому,фінальну (кінцеву) — 14— 10 тисяч років тому.

Караїн. Печера Караїн знаходиться за 27 кілометрів на північний захід від міста Анталії. Відкрита в 1946. Містить кілька культурних шарів, в яких виявлено кам'яні знаряддя ашельської, мустьєрської і оріньякської епох палеоліту . тут знайдені два зуби викопної людини; один з них належить неандертальцеві.

Тешик-Таш Печера в горах Байсунтау ( Узбекистан), де в 1938–1939 було виявлено та досліджено стоянку мустьєрської культури, там було знайдено рештки кістяка (череп та деякі інші кістки) хлопчика неардельтальця (Homo neandertalensis або Homo sapiens neandertalensis) 8 — 9 років, оточеного десятьма попарно встромленими у землю цапиними рогами.

Тафоральт. У 1951—1955 розкопано більше 30 поховань, що відносяться до пізньопалеолітичної іберо-мавританської культури. Джебель-Ірхуд. Одна з найдавніших палеолітичних стоянок людини сучасного виду, виявлена в однойменній печері на території Марокко.

Мелка-Контуре. Група палеолітичних стоянок у Ефіопії, за 50 км на південь від Аддіс-Абеби. Себільська культура, або культура Есна Верхньоєгипетська культура епохи мезоліту (13000-10000 рокам до н. е.), представлена людьми доліхоцефального (довгоголового) типу.

Технокомплекс середньо-давньокам'яної доби, який характеризується знаряддями на видовжених пластинчастих сколах і відсутність двобічно оброблених виробів. У колекціях українських стоянок поєднуються середньо-давньокам'яні форми (ядрища-диски, зокрема левалуазькі, численні скребла, гостроконечники) з новими пізньо-давньокам'яними з технікою зняття видовжених пластинчастих сколів зі сплощених протопризматичних нуклеусів. Левалуа-Мустьєрський технокомплекс

Мустьєрська культура. Давні мустьєрські пам'ятки відомі:-у Наддністрянщині то Попрутті -у Південно-Західному Криму під назвою кабазійська культура

Мікокський технокомплекс. Мікокський технокомплекс названий за стоянкою Мікок у Франції середньо-давньокам'яної доби характеризується численними двобічно обробленими знаряддями — ножами з обушком, гостроконечниками (рубильцями), скреблами, що часто виготовляли з масивних відщепів підтрикутної форми, знятих з дископодібних нуклеусів. Найпізніші мікокські стоянки України відносяться до аккайської, старосільської та кіїк-кобинської культури Криму

Оріньяцька культура. Оріньяцька культура від однойменної печери у Піренеях характерна мікровключеннями типу кремс-дюфур у вигляді лусочок з дрібною ретушшю по краю, нуклеподібні високі скребачки (карене, рабо, з носиком), багатофасеткові різці, великі пластини з виїмками, а також кістяні наконечники младечського типу та з розщепленою основою.

Пам'ятки мезоліту України.І – стоянка: II – могильник; ІІІ — Кам'яна Могила.1– Нобель; 2 - Корост; 3 - Галич; 4 - Атаки; 5 - Молодові, Кормань; б - Тацінки; 7 - Пісочний Рів; 8 - С.м'яч; 9 - Велика Андрусівка; 10 - Дробишеве; 11 - Мінівський Яр; 12 - Мосліні; ІЗ - Ігрень; 14 - Волоське; 15 - Васіїлівка; 16 - Кам'яна Могила; 17 - Гіржовє; 18 - Білолісся; 19 - Мирне; 20 - Ласпі; 21 - Шан-Кооа, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба; 22 - Сюрень II; 23 - Буран-Кая; 24 - Кукрек.

Неоліт

Кераміка та знаряддя праці буго-дністровської культури:1-3 - глина: 4-8 - кремінь; 9-11 - кістка.

Матеріали культури лініпно-стрічкової керамікиІ, 2 — камінь; 3-5 - кремінь; 6-10 - глина.

Матеріали дніпро-донецької культури1-2 – кераміка3-8 - знаряддя праці з кременю; 9-16 - прикраси

Кераміка та знаряддя праці культури ямково-гребінцевої кераміки1, 5 - глина; 2-4, 6 - кремінь; 7-9 - кістка.

Пам'ятки палеоліту Гірського Криму.І – середній палеоліт; II – пізній палеоліт.1 — Старосілля, Бахчисарайська стоянка, Улаклі; 2 - Шайтан-Коба, Тав-Бодрак; З - Кабазі; 4 - Чокурча; 5 - Вовчий Грот; 6 - Кіїк-Коба, Кош-Коба; 7 - Буран-Кая; 8 - Сарі-Кая; 9 - Пролом; 10 - Заскельне, Ак-Кая, Альошин Грот; П-Аджі-Коба; 12 - Качинський навіс; ІЗ - Сюрень І.

Зразки образотворчого мистецтва (І, 2, 4) та прикраси (3, 5-8) пізнього палеоліту.