Мета: сформувати початкові знання учнів про атмосферу як газову оболонку Землі, зацікавити учнів у вивченні даної теми. Завдання: Навчальні – формувати уявлення поняття «Атмосфера», її будову, склад, значення для Землі. Розвивати вміння класифікувати матеріал в таблицю. Виховні – реалізовувати принцип зв’язку вивченого на уроці з життям, виховувати необхідність охороняти чистоту повітря, розвивати спостережливість, уміння створювати образ об’єкта, логічне мислення; виховувати інтерес до пізнання навколишнього світу і розуміння необхідності охорони атмосферного повітря, бажання самостійного пошуку знань. Ключові компетентності: спілкування державною мовою, спілкування іноземною мовою, інформаційно-цифрова;Наскрізна лінія уроку: екологічна безпека та сталий розвиток. Тип уроку: формування компетентностей.. Обладнання: підручники, атласи, схема «Будова атмосфери», опорний конспект.
Наприкінці XVIII ст. для підйому в атмосферу широко використовувались повітряні кулі. У 1862 р. два англійці, Глешер і Коксвель, вирішили піднятися на повітряній кулі вище хмар. Куля полетіла вгору дуже швидко, і чим вище вона піднімалася, тим ставало холодніше. На висоті 3 км англійці досягли хмар. Коли куля летіла, дослідники тремтіли від холоду. Те, що ми називаємо хмарами, дуже нагадує густий туман, у якому нічого не видно. Скінчилися хмари — стало світліше, показалося блакитне небо і сонце. Зверху хмари здавалися білим хвилястим полем, укритим снігом. Через їхні розриви подекуди можна було побачити землю: поля, ліси, міста, море. Вище хмар стало ще холодніше. На висоті близько 5 км замерзла вода. Дихати було важко, у вухах шуміло, серце сильно колотилося. Але дослідники вирішили терпіти до останнього і не спускатися. Навпаки, вони висипали весь пісок із кошика, так що куля стрімко пішла вгору. На висоті 8 км один із них відчув сильну слабкість, він не міг навіть підняти руки. Ще кілька хвилин — і він упав без пам’яті: бракувало повітря для подиху. А куля все піднімалася. Обом сміливцям загрожувала смерть. На висоті 11 км було 24 °С морозу. А на землі в цей час дерева були вкриті зеленню і трава майоріла квітами. Дослідник, який знепритомнів, увесь посинів і лежав, як мрець. Його товариш, ледь дихаючи, зібрав, нарешті, останні сили і хотів підняти руки, щоб узяти шнурок від клапану, але вони не слухалися. Тоді він зубами схопив і потягнув шнурок. Клапан відкрився — і куля почала опускатися. Через якийсь час обидва англійці спустилися на землю.
Азот входить до складу білків і нуклеїнових кислот. Він регулює темпи окиснення, а й відповідно і швидкість біологічних процесів. Без кисню неможливе дихання. Він входить до складу білків,жирів,вуглеводів,з яких складаються організми. Вуглекислий газ називають обігрівачем Землі. Він пропускає сонячні промені до земної поверхні та утримує їх. З водяної пари утворюються хмари та опади. пил, тверді частинки зменшують кількість сонячної енергії
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Шари атмосфери. Висота, км. Характеристика. Тропосфера8-10(полярні широти);16-18 (приекваторіальні)Міститься понад 80 % маси повітря атмосфери, близько 90 % усієї водяної пари; температура знижується на 6° кожні 1000 м. Стратосфера Мезосфера Термосфера
Атмосфера має велике значення: вона розсіює сонячне проміння, в результаті чого воно не так сильно нагріває вдень поверхню Землі, а вночі атмосфера не дає Землі швидко охолоджуватися і, як ковдра, утримує тепло. Атмосфера — броня планети. Сотні метеоритів не долітають до Землі, згоряючи в атмосфері. Особливо це видно зоряної літньої ночі. В народі метеорити, що згорають у повітрі, називають падаючими зорями. В атмосфері утворюються хмари. Нижні шари її перебувають у русі, утворюючи вітер, який переносить хмари на сотні кілометрів від місця їх виникнення. Люди помітили, що одні атмосферні явища предвіщують похмуру і дощову погоду, інші, навпаки, ясну і сонячну. Ось чому з давніх часів вивченню атмосфери, особливо її нижніх шарів, надають величезного значення. Значення атмосфери
Проблемне питання. У книзі шведської письменниці С. Лагерлеф «Чудова подорож Нільса з дикими гусьми» розповідається про нерозумного Троля, який вирішив побудувати дім поближче до Сонця — хай воно мене гріє. I Троль узявся до роботи. Він збирав каміння, складав у купу. Невдовзі гора каміння піднялася до самих хмар.— Ну, тепер вистачить! — сказав Троль. Тепер я побудую будинок на вершині цієї гори. Буду жити біля самого Сонця і не замерзну. I Троль поліз угору. Але що таке? Чим вище лізе, тим холодніше стає. Дістався до вершини. «Ну,— думає,— звідси Сонце зовсім близько». А в самого зуб на зуб не попадає. Троль був упертий, і коли йому щось у голову западе — нічим не виб’єш. Вирішив на горі будувати дім — і побудував. Сонце ніби близько, а холод усе одно до кісток проймає. Так нерозумний Троль і замерз. Чому замерз Троль?