Авторська робота "Стратегії Рафт, Діаграма Вена, Асоціативний кущ на уроках в початковій школі"

Авторська розробка

за темою «Фрагменти уроків з використанням стратегій «РАФТ», «Діаграма Вена», «Асоціативний кущ»».

Виконала

Сєчкіна Ірина Григорівна

вчитель початкових класів

Запорізької гімназії № 106

Вступ

Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному середовищі акцентують увагу на необхідності виховання особистості мислячої, самостійної, творчої. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати іі, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті – уміння спілкуватися – повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

В своій роботі я представлю методичну інформацію щодо використання на уроках таких стратегій критичного мислення, як «РАФТ», «Діаграма Венна» та «Асоціативний кущ».

Мета: розвиток мисленнєвих навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті (уміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти явищ тощо) шляхом інтерактивного включення учнів у навчальний процес.

Завдання:

• вивчити та описати стратегії «РАФТ», «Діаграма Вена» та «Асоціативний кущ»;

• розробити фрагменти уроків з використанням даних стратегій;

• з’ясувати і довести ефективність впровадження на практиці стратегій «РАФТ», «Діаграма Вена» та «Асоціативний кущ».

Основна частина

Стратегія «РАФТ» розшифровується як роль, аудиторія, формат, тема. Основне завдання учня – висловити, описати та розповісти особисті міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. При цьому учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається та обрати потрібний формат тексту.

«РАФТ» розвиває:

• здатність розглядати тему з різних точок зору;

• навички усного та писемного мовлення;

• уяву, творчі здібності;

• здатність перевтілення на обраного героя.

Таблиця «РАФТ»

Опис методу

1. Обираємо цікаву та актуальну тему.

2. Вивішуємо таблицю «РАФТ».

3. Проводимо мозкову атаку для визначення можливих ролей, які задіяні в цій темі.

4. Проводимо мозкову атаку для визначення можливої аудиторії.

5. Проводимо мозкову атаку для визначення можливих жанрів.

6. Проводимо мозкову атаку для визначення тематики письмових текстів, головних ідей.

7. Вчитель, підводячи підсумок, зачитує обрані соціальні ролі, відповідні аудиторії, форми, теми. Потім пропонує учням обрати ролі та підготувати письмові тексти (робота в групах 15 – 20 хв.).

8. В завершенні цього завдання зачитуються роботи та обираються найкращі.

Приклад

Написати текст про життя тварин лісу взимку.

Казка

Привіт, лісові сусіди! Я – синичка. З приходом зими мені стало важко шукати їжу, адже вся земля вкрилася товстими кучугурами снігу. А як живеться вам? Бачили, заєць змінив свою сіру шубку на білу, а білочка стала сріблясто-сірою. Можливо і нам треба змінити своє життя? А давайте переселимося ближче до людей? Сорока казала, що вони можуть нам допомогти вижити взимку. Летімо зі мною! Люди, зробіть ласку, допоможіть нам, птахам, не загинути від голоду!

Стратегія «Діаграма Вена» будується на двох або більше великих колах, що частково накладаються одне на одного так, що посередині утворюється спільний простір. Інформацію, що стосується кожної проблеми, фіксують в окремому колі, а в спільну частину записують інформацію, що стосується всіх виділених складових. Застосування цього виду роботи допомагає учням:

• глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу;

• суть поняття;

• знайти спільне, відмінне;

• проаналізувати факти.

Цю стратегію можна використовувати на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріпленні. Варто пам’ятати, що важливим етапом є синтез: пошук спільної площини для всіх виділених кіл.

Приклад

Урок читання, 2 клас

Тема: Казка – вигадка, та в ній щось повчальне розумій. Українська народна казка «Цап і баран».

Порівняльна характеристика головних героїв казки.

Цап Баран

Стратегія «Асоціативний кущ» - це вільний запис асоціацій з певної теми. Асоціації спонукають до вільного та відкритого мислення стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Даний метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення. Це педагогічний прийом, який розвиває варіантність мислення, здатність установлювати всебічні зв’язки й відносини досліджуваної теми (поняття, явища, події). Краще використовувати цю стратегію на початку вивчення теми з метою актуалізації знань та в кінці – для систематизації знань, на етапі рефлексії, а також під час групової роботи.

Опис методу

1. Вчитель (учень) пише тему – центральне слово (словосполучення, фразу) посередині аркуша або на дошці.

2. Учитель пропонуе записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово.

3. Коли всі думки записані, вчитель пропонує учням встановити зв’язки між словами.

4. Після заповнення «куща» учні визначають проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

5. Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.

Учитель повинен пам’ятати, що асоціації не можуть бути правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями: тим, яка є тема і словом-асоціацією є найціннішим.

Приклад

Завдання: учням пропонується написання твору «Зима». До заголовка добираємо слова-асоціації.

сніг холод

ЗИМА

крига мороз

Новий рік

До кожного слова добираємо ознаки і дії. Одержуємо опорну групу слів, за якими будемо писати твір.

Висновки

Впровадження методів критичного мислення на уроках – це передумова пізнавальної активності учнів. Ці методи занурюють дітей у справжній процес навчання, сприяють формуванню умінь вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин. Впроваджуючи розглянуті стратегії, вчитель забезпечує позитивні зміни в учнів: підвищується інтерес до навчання, розвивається пошукова спрямованість мислення, зникає боязнь зробити помилку, виникає прагнення краще зрозуміти інформацію, підвищується відповідальність за власне навчання, з’являється прагнення самостійно здобувати знання, формується вміння працювати в парі та в групі. Цінність цих стратегій в тому, що їх використання актуально не тільки під час навчально-виховного процесу, але й у повсякденному житті.

Список використаних джерел

1. Мельник С. А., Гезей О. М. Якісний урок у початковій школі (методичні рекомендації молодому вчителю) – Харків, 2016. – 82 с.

2. «Розвиток критичного мислення на уроках математики» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.slideshare.net/nesmegana58/ss-17857153

3. Cадекова О. О., Драннікова Л. В. «Застосування методів критичного мислення на уроках української мови в початковій школі» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.slidehare.net/maklicey/ss-29858291

4. Стратегія розвитку критичного мислення «РАФТ» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://youtu.be /3g MIhCPJDuE

5. Тарасенко О. Л. «Активація розумової діяльності учнів засобами стратегії розвитку критичного мислення» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.slideshare.net/cotyara/ss-10519134

6. Федьович Ірина «Критичне мислення. Методи розвитку та формування критичного мислення» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://sites.google.com/site.../metodicna.../kriticne-mislenna