Авторська розробка на тему «Фрагменти уроків з використанням стратегій «Фішбоун», «Сенкан», «Методика взаємних запитань»

Тема. Авторська розробка на тему «Фрагменти уроків з використанням стратегій «Фішбоун», «Сенкан», «Методика взаємних запитань»

ВСТУП

У світовій практиці ефективність освіти пов’язується із реалізацією компетентнісного підходу, коли важливим є не наявність накопичення знань, а здатність застосовувати компетентності в навчанні та повсякденному житті.

Це зумовило використання сучасних педагогічних технологій, які б широко забезпечували активні форми діяльності учнів, залучали  їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

Одними з таких  технологій є стратегії «Фішбоун», «Сенкан» та «Методика взаємних запитань». 

Мета роботи: Вивчити теоретичні засади стратегій «Фішбоун», «Сенкан» та «Методика взаємних запитань».  Розробити фрагменти уроків з їх використанням. Зробити висновки щодо ефективності застосування даних технологій в початковій школі.

Фрагмент уроку з використанням стратегії  «Фішбоун»

Предмет: Я досліджую світ, 2 клас, за підручником Н.М. Бібік, Г.П. Бондарчук «Я досліджую світ» (с. 58-59)  до Типової освітньої програми О.Я.Савченко.

Тема. Добро та зло

Мета. Формувати навички свідомого виразного читання; удосконалювати вміння учнів правильно інтонувати мову дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення, уяву, образне мислення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до читання, почуття дружби, товариськості.

Хід уроку

1.    Актуалізація
2.    Усвідомлення змісту

• Опрацювання української народної  казки «За добро – добром»
• Стратегія  «Фішбоун»

1. Клас ділиться на групи по 4-5 чоловік.
2. Кожна група отримує графічне зображення риби із надписами:

• на голові (проблема) -  Коли повертається добро?;
• на верхніх кістках (причини) – Риси характеру;
• на нижніх  кістках (факти) – Вчинки героїв;
• на хвості (висновок)  - Відповідь

3. Кожна група отримує картки із рисами характеру людини: жорстокість, недовіра, мудрість, ввічливість та вдячність, милосердя, дотримання слова. Завдання:

1. розкласти на текст в підручнику карточки, де проявляються відповідні риси характеру;
2. дати відповідь на питання: - Добро робить добра людина, чи зла?
3. вибрати і залишити риси характеру доброї людини;
4. розкласти їх на верхні кістки схеми-риби;

4. Кожна група отримує картки із вчинками героїв казки.

Завдання:

1. розкласти їх на нижні кістки схеми-риби відповідно до рис характеру.

5. Зробити висновок, записати відповідь. (Діти самостійно роблять висновок: Добро повертається добром).
6. Кожна група презентує результати своєї роботи.

3. Рефлексія

Фрагмент уроку з використанням стратегії  «Сенкан»

Предмет: Українська мова, 2 клас, за підручником Н. Кравцова, В. Романова,                А. Савчук «Українська мова та читання» ( Впр. 427-431)  до Типової освітньої програми О.Я.Савченко.

Тема. Змістовний зв’язок між частинами тексту. Удосконалення тексту

Мета. Закріпити знання учнів про будову тексту та частини мови; удосконалювати вміння учнів визначати тип тексту; розвивати зв’язне мовлення, уяву, образне мислення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до народних традицій, почуття дружби, взаємодопомоги.

Хід уроку

1.      Актуалізація
2.    Усвідомлення змісту
3. Рефлексія

Стратегія  «Сенкан»

1. Клас ділиться на групи по 4-5 чоловік.
2. Кожна група отримує перфокарту:

Завдання: Скласти сенкан до слова «Вишиванка» ( 5-7 хвилин)

На дошці малюнок – помічник « Сенкан»

Кожна група презентує результати своєї роботи.

1. Вишиванка.
2. Кольорова, українська.
3. Милує, єднає, захищає.
4. Українці люблять одягати вишиванки.
5. Оберіг.

Фрагмент уроку з використанням стратегії «Методика взаємних запитань»

Предмет: Літературне читання, 2 клас, за підручником Н. Кравцова,                  В. Романова, А. Савчук «Українська мова та читання» ( с. 72-74)  до Типової освітньої програми О.Я.Савченко.

Тема. Лихе слово не забувається

Мета. Вчити учнів аналізувати зміст твору; виділяти в тексті дійових осіб, давати їм елементарну характеристику; спостерігати за структурою і сюжетом казки. Формувати навички правильного й свідомого читання мовчки та вголос. Розвивати техніку читання, пам’ять, мислення, увагу.Виховувати чуйність, доброзичливість, гостинність, порядність.

Хід уроку

1. Актуалізація
2. Усвідомлення змісту

1. Ознайомлення зі змістом болгарської народної казки «Лихе слово не забувається».
2. Стратегія «Методика взаємних запитань»

Учні читають текст у парах, зупиняючись після того, як прочитали абзац. Після ознайомлення з абзацом тексту по черзі ставлять одне одному за­питання на розуміння прочитаного. Це можуть бути запитання стосовно головної думки тексту, відтворення основних ідей, важливої інформації  у прочитаному абзаці. Важливо, щоб учні ставили не лише буквальні запитання (Що? Де? Коли? Що зробив?), а й за­питання, які стосуються ідей, що не лежать на поверхні (Чому? Що буде далі? З чого це видно? Чи може це статися в нашому житті?).

ВИСНОВКИ

Стратегії розвитку критичного мислення «Фішбоун», «Сенкан» та «Методика взаємних запитань» створюють умови для залучення механізмів компетентностей – здатності діяти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, здійснювати обгрунтований вибір, розвинути навички роботи з інформацією, навчити вирішувати проблеми, узагальнити інформацію про поняття застосовувати досвід в конкретній ситуації для досягнення успіху. Формують критичне  мислення, розвивають комунікативні уміння та творчі здібності. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бадер В. І. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів / В. І. Бадер. – К. : АПН, 2000. – 316 с.
2. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Критичне мислення учнів початкових класів / О. В. Бєлкіна-Ковальчук // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 4. – С. 37–42. 6. Большакова І. Розвиток критичного мислення / І. Большакова // Початкова освіта. – 2012. – № 11. – С. 3–7.
3. Левицька М. Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів / М. Левицька // Початкова школа. – 2014. – № 10. – С. 22–26.
4. Мельникова Н. Групові форми роботи як засіб розвитку мислення та підвищення ефективності навчання учнів / Н. Мельникова // Початкова освіта. – 2013. – № 4. – С. 3–7.
5. Тлумачний словник української мови. – [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/myslyty
6. Химинець В. В. Інновації в початковій школі / В. В. Химинець, М. Ю. Кірик. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 312 с.
7. Шимон Л. Розвиток критичного мислення учнів початкових класів / Л. Шимон // Вісник ЖДУ ім. І. Франка. – 2009. – № 44. – С. 1–3.

ДОДАТКИ

Фішбоун (діаграма «риб’ячої кістки» (англ. Fishbone Diagram) – один з найбільш ефективних прийомів, який можна використовувати в тоді, коли необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки, здійснити обгрунтований вибір, розвинути навички роботи з інформацією, навчити вирішувати проблеми тощо.

Метод Fishbone можна використовувати як окремо для здійснення аналізу певної ситуації, так і зробити його стратегією цілого уроку. При цьому найбільшого ефекту можна досягти під час уроків узагальнення та
систематизації знань, коли тема вже вивчена.
Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за конкретні складові:

• голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу;
• верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;
• нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;
• хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

Важливо! Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови.

Fishbone буде доречним як під час індивідуальної, так і в процесі роботи в групах. В останньому випадку учасники групи зможуть обговорити проблемне питання та поглянути на нього з різних точок зору.
Як правило, прийом фішбоун виконується в декілька етапів:

• Формування групи для аналізу проблемного питання. Оптимальна кількість учнів – 5.
• Кожна група отримує зображення риб’ячого скелету (або малює його самостійно), а потім заповнює основні кістки, вказуючи проблему, причини та факти. Заповнювати схему можна лише після тривалого обговорення всією групою, яке має займати приблизно 10 хвилин.
• Якщо проблем та фактів, які заслуговують на увагу, багато, то до основної схеми можна домалювати відгалуження.
• Коли схема повністю заповнена, настає час детального аналізу причин та наявних фактів.

Після обговорення в групах учні презентують результати роботи перед класом, аргументуючи свої висновки та відповідаючи на питання однокласників. Потім можна запропонувати учням подумати про те, що нового вони дізналися, яких висновків дійшли та наскільки успішною була дискусія.
Стратегія Fishbone чудово підходить для використання на уроках читання, я досліджую світ. З її допомогою можна обговорювати будь-які проблемні питання та розвивати критичне мислення.

Сенкан – це білий вірш, що складається з п’яти рядків.

Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш у п’ять рядків. Сенкан використовують як прийом критичного мислення. У школі він набуває все більшої популярності. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть кілька хвилин.                                                                                  

1. Перший рядок – тема (один іменник).
2. Другий – опис теми (два прикметники).
3. Третій – називає дію, пов’язану з темою ( три дієслова).
4. Четвертий рядок – фраза (речення), висловлює ставлення до теми, почуття ( чотири слова).
5. П’ятий рядок рядок –синонім до слова (теми), ніби висновок вірша (одне слово).

Простота форми  цього прийому, що  здається на перший погляд, насправді  приховує сильний, багатогранний інструмент для  рефлексії.  Адже оцінювати  інформацію, викладати думки, відчуття і уявлення в декількох словах, насправді, не так вже й легко.  Але це складна і плідна робота, як для вчителя, так і для дитини. Звичайно ж,  уміння вигадати сенкан вимагає від дитини певної підготовки, а від вчителя ретельно продуманої, планомірної роботи. Доцільно спочатку пропонувати дітям для прослуховування готові сенкани, готові перфокарти.  При роботі з даним прийомом вчитель вирішує відразу безліч найважливіших завдань:  вивчений на занятті матеріал набуває якогось емоційного забарвлення, що сприяє його глибшому засвоєнню,  відпрацьовуються знання про частини мови,  знання про речення,  уміння дотримуватись певної інтонації,  значно активізується словниковий запас дітей, удосконалюється навик використання в мові синонімів, антонімів,  активізується і розвивається розумова діяльність, удосконалюється уміння висловлювати власне відношення до чого-небудь. Використання цього прийому розкриває творчий потенціал школярів, допомагає узагальнити інформацію, зрозуміти суть даного поняття,  формулювати щось складне декількома словами.

Стратегія взаємних запитань

Цю стратегію використовують на етапі усвідомлен­ня змісту. Учні читають текст у парах, зупиняючись після того, як прочитали абзац. Після ознайомлення з абзацом тексту по черзі ставлять одне одному за­питання на розуміння прочитаного. Це можуть бути запитання стосовно головної думки тексту, відтворення основних ідей, важливої інформації, що міститься у прочитаному абзаці. Важливо, щоб учні ставили не лише буквальні запитання (Що? Де? Коли?), а й за­питання, які стосуються ідей, що не лежать на поверхні (Чому? Що буде далі? Що дає підстави так думати? Як це впливає на наше життя?).

Методика розвитку критичного мислення передбачає розвиток комунікативних умінь, і тому, в першу чергу, необхідно вчити ставити короткі та довгі питання, вчити давати правильну і аргументовану відповідь. Короткі питання:

Хто...? Що...? Коли...? Буде...? Чи міг...? Як звали...? Чи було...? Правильно ....?

Чи згодні ви...? Довгі питання: Дайте пояснення чому...?

В чому різниця...? Чому ви думаєте...? Що, якщо...? Чому ви вважаєте...?

Уявіть, що буде, коли ....?