Авторське оповідання про заснування Дня Соборності України

Авторське оповідання про заснування Дня Соборності

«День Соборності України»

Автори:

 музичний керівник Кременчуцького ЗДО №19

Халоша Ліана Віталіївна,

вихователь Кременчуцького ЗДО №19

Науменко Катерина Сергіївна.

  Жила була дівчинка Оленка. І був у неї песик Сірко. Оленка дуже любила свого песика, любила з ним грати та бавитися.

  Одного зимового морозного ранку Оленка, тепло вдягнувшись, вийшла на  ґанок та голосно крикнула: « Сірко! Ходи сюди!»

  Сірко, весело виляючи хвостиком, підбіг до Оленки і здивувався, побачивши велику миску  смачнющої каші.

   «Це все мені?»-  зрадів Сірко.

  Оленка поставила миску та погладила песика: «Їж, Сірко. Нас сьогодні довго не буде. Ми всією сім’єю будемо приймати участь у живому ланцюзі, щоб об’єднатися у прагненні створити єдину незалежну Україну.»

  Дідусь покликав Оленку, і вони разом з родиною вийшли на дорогу, зачинивши Сірка у дворі.

  Сірко засумував за Оленкою та, підлізши під тиночком, чимдуш   побіг за нею…

  Він біг по вулиці та все ніяк не міг знайти, куди ж пішла Оленка. Так він вибіг на велику широку дорогу і побачив, як посередині дороги стояли, взявшись за руки і дорослі, і малі.  Навіть дідусі та бабусі! Та співали українських народних пісень.

  «Ой є в лісі калина-а… Ой на горі два дубки… Ой у лузі червона калина…» - лунало навкруги та підносилося високо в небо, аж до маленьких кучерявих хмаринок, що так і зупинилися, щоб послухати, які лунають пісні… Навіть сонечко посміхалося і ласкаво гріло обличчя Оленки та всіх людей, що зібралися на дорозі. Сірко весело завиляв хвостиком, коли нарешті добіг до Оленки. «Ура! Я тебе відшукав!» - неначе було написано в його вірних очах.

  Він сів біля дороги і дивився, як люди, взявшись за руки, співали українських народних пісень.

  Так український народ створив безперервний ланцюг від Львова до Києва в прагненні до відродження незалежної України.

  Цього дня, 22 січня 1919 року в місті Києві на Софіївському майдані проголосили Акт про об’єднання України. З тих пір 22 січня було проголошено всенародним і Вседержавним святом – Днем Соборності України.

   22 січня - це день, що символізує єдність земель України. Усім жителям країни надсилаємо свої привітання та побажання кожному з нас зберігати силу духу, бадьорість та оптимізм. Нехай у кожній сім'ї панує мир і спокій, любов та порозуміння. Ми віримо у наше світле майбутнє та Перемогу і сприятимемо розвитку та процвітанню улюбленої єдиної України. Мирного неба усім українцям! Все буде Україна!

Із історії України:

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1919 році на Софійській площі у Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Український народ, який через історичні обставини опинився розділений на територіях кількох країн, прагнув до незалежності та об’єднання.

У січні 1918-го IV Універсалом була проголошена державна самостійність Української Народної Республіки.

Ось цитата із нього:

«Ми, Українська Центральна Рада, обрана з'їздами селян, робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо, ніяких війн піддержувати не будемо, бо Український Народ хоче миру, і мир демократичний повинний бути як найшвидче. Але для того, щоб ні Руське правительство, ні яке інше не ставали Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того, щоб вести свій Край до ладу, до творчої роботи, до скріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу.»

1 грудня 1918 року ініціатори об'єднавчого руху – Українська Національна рада та Директорія УНР – уклали у Фастові Предвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі.

22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення IV Універсалу, у Києві відбулася остаточна процедура оформлення соборності. 

21 січня 1990 року на честь 71-річниці Акту Злуки Народний рух України організував "живий ланцюг" від Івано-Франківська через Львів до Києва. Це була одна з перших масштабних антирадянських українських акцій, що поклали кінець СРСР та дозволили Україні здобути справжню незалежність.

Довжина ланцюга перевищувала 770 км, а за різними оцінками участь в акції взяли від 500 тисяч до 3 млн осіб.