Авторський метод викладання "Проспівування нотами мелодії цілого твору". спрямований на вирішення педагогічної проблеми "Подолання сценічного хвилювання".

Авторський метод викладання: «Проспівування нотами мелодії цілого твору».

Педагогічна проблема: «Подолання сценічного хвилювання».

 

I. Вступ.

В своїй педагогічній роботі впродовж багатьох років вивчаю проблему «Подолання сценічного хвилювання», використовую ефективні методи і прийоми для вирішення проблеми та застосовую в своєму класі в роботі з учнями авторський метод викладання «Проспівування нотами мелодії цілого твору» спрямований на вирішення педагогічної проблеми «Подолання сценічного хвилювання».

 

II. Постановка проблеми.

Виконавська діяльність учня є одним із видів творчої діяльності і характеризується неповторністю за характером здійснення і результатом, оригінальністю та індивідуальною унікальністю, вимагає великих фізичних, моральних і психоемоційних витрат. Специфіка музично-виконавської діяльності в музичній школі полягає у обов’язкових концертних виступах, що для більшості учнів є фактором емоційного і фізичного напруження. Публічний виступ є невід’ємною складовою діяльності учнів музичної школи, найважливішим, завершальним етапом підготовки.

Особливості проявів емоційної сфери суттєво впливають на процес становлення і функціонування особистості учня, організацію його поведінки під час публічних виступів. Питання самопочуття, емоційного стану сценічного хвилювання, поведінки учня під час виступу, підготовки учнів до публічного виступу, я неодноразово висвітлювала у методичних доповідях на науково-практичних конференціях з галузі музичної педагогіки.

Коли в клас поступають нові учні, я продовжую працювати над проблемою подолання сценічного хвилювання, виявляти причини виникнення та характер прояву психічних станів учнів під час виступів, тому, що кожна дитина має свої індивідуальні психологічні та емоційні особливості.

Знання психологічних особливостей функціонування емоційної сфери дітей, у ситуаціях публічних виступів, дозволяє відшукати реальні можливості їх врахування, шляхом створення психолого-педагогічної підтримки і підвищення ефективності підготовки учнів до сценічного виступу.

Протягом тривалого часу, я вивчаю причини виникнення та характер прояву сценічного хвилювання, а також знаходжу методи і прийоми для регулювання психологічної та емоційної сфери учнів у стресових ситуаціях під час публічних виступів.

Ставлю перед собою завдання домогтися ефективної сценічної діяльності учнів класу, аналізую особливості психічних станів учнів у стресових ситуаціях публічних виступів.

Публічний виступ учня, виявляє не тільки якість підготовки, але й відкриває особливі можливості для прояву резервів психіки, глибин таланту та набуття суто виконавських якостей.

Публічний виступ є підсумковою діяльністю у екстремальних умовах. Публічний виступ – це напружена педагогічна ситуація, яка потребує застосування системи засобів регуляції з метою досягнення стану, що забезпечить успішне виконання поставлених завдань (мети: гарного виступу учнів).

Публічний виступ учнів музичних шкіл допомагає:

- виявити ступінь підготовки;

- реалізувати творчий потенціал;

- мобілізувати енергію і волю та досягнути особливого стану творчого натхнення;

- зрозуміти як перебороти страх, невпевненість, сценічне хвилювання;

- навчитися відповідальніше ставитися до виконання поставлених художніх завдань.

Під час концертного виступу учень знаходиться в особливому психофізіологічному та моральному стані і водночас вирішує різноманітні

художньо-виконавські завдання. Ситуація публічного виступу є емоціогенною і містить у собі передумови для формування несприятливого функціонального стану, що визначається як сценічний стрес, сценічне хвилювання. Часто «нездорове» сценічне хвилювання перешкоджає ефективній діяльності учня на сцені. Сприятливими станами на підготовчому етапі до сценічного виступу є мобілізація, зібраність, а несприятливим сценічне хвилювання, яке перешкоджає сценічній діяльності.

Педагогічний досвід, та самоосвіта, допомогли розрізняти особливості психічних станів учнів в умовах конкурсу і концертів та визначати фактори, що впливають на психофізіологічний стан перед і під час концерту; виявляти типи емоційного реагування: стан перед концертного збудження (підвищена рухова активність, роздратованість, збудливість, напружена міміка, голосне прискорене мовлення) та перед концертної апатії (ослаблення психічних процесів, астенія, небажання виступати), що залежить від особливостей нервової системи.

Позиції свідомості музиканта у ситуації сценічного виступу:

- надмірна «дистанційованість», втрата контакту із м’язовими відчуттями, ослаблення слухового контролю, внутрішня відстороненість від ситуації;

- надмірне м’язове напруження, порушення слухового контролю, звуження кола сприймання, метушливість, страх забути текст.

Характер хвилювання під час виступу залежить від віку виконавця, його темпераменту, навченості і виховання. Наприклад, діти до 10 - 11 років майже не хвилюються, тому що у них ще недостатньо сформована самосвідомість і здатність до оцінювання власних дій.

Проблема сценічного хвилювання виявляє всі сторони особистості, що впливають на особливості того або іншого стану учня до концерту, під час і після нього, а саме:

1.                 Психологічна установка на музично-виконавську діяльність, потребу в такій діяльності.
2.                 Творчий досвід учня, його знання, уміння і навички гри на інструменті.
3.                 Особливості психічних процесів: виконавська увага, воля, слухові уявлення, оптимальний для творчості рівень емоційного збудження тощо.
4.                 Типологічні властивості вищої нервової діяльності, темперамент.

Щоб вирішити проблему сценічного хвилювання потрібно враховувати потреби, установки, смаки, схильності дитини.

До зовнішніх стресових факторів відносяться новизна ситуації, масштаб виступу, складність програми, результати жеребкування в конкурсі, оцінка успішності виступу, неочікувані перешкоди (помилки під час виступу, хвороба, проблеми з інструментом тощо).

Причини сценічного хвилювання:

•                    страх перед незвичною ситуацією (великий зал, сцена);
•                    необхідність перебувати в центрі уваги;
•                    присутність комісії;
•                    страх забути нотний текст;
•                    підвищений свідомий контроль над виробленими виконавськими навичками, автоматично налагодженими психічними процесами.

Концертний виступ є складним видом музично-виконавської діяльності, потребує володіння певним комплексом теоретичних знань і практичних навичок, вимагає постійного вдосконалення, відсутності помилок, артистизму. Якість виконання музичного твору під впливом негативних форм сценічного хвилювання різко погіршується, тому перед учнем постає нагальна потреба формування здатності до:

- регулювання емоційної сфери;

- створення умов для успішної виконавської діяльності.

Публічний виступ учня є підсумковою діяльністю у екстремальних умовах, головною ознакою є особлива мета діяльності - передача значущого повідомлення (якнайкраще зіграти твір), а також весь комплекс відповідних їй завдань. Під час концертного виступу учень знаходиться в особливому психофізіологічному та моральному стані і водночас вирішує різноманітні художньо-виконавські завдання, що потребує значно більшої інтелектуальної, вольової, емоційної, слухової та фізичної віддачі ніж у звичних умовах.

Ситуація публічного виступу пов’язана із переживанням різних психічних станів: сценічне хвилювання, що виявляється у вигляді перед концертного збудження, підйому, паніки, апатії; тривога, страх, невпевненість; стан піднесення, творчого натхнення, мобілізація, зібраність, стан «роздвоєння», як синтез натхнення і контролю.

Детермінантами (причинами) психічних та емоційних станів учнів під час сценічної діяльності виступають як соціальні, так і особистісні фактори: особливості темпераменту, мотивації, досвід музично-виконавської діяльності.

 

III. Використання в педагогічній роботі з учнями класу ефективних методів і прийомів для вирішення проблеми «Подолання сценічного хвилювання».

В своїй педагогічній практиці, впродовж багатьох років працюю над названою проблемою «Подолання сценічного хвилювання»: вивчаю особливості функціонування емоційної сфери учнів під час концертних виступів, причини виникнення та подолання сценічного хвилювання.

Публічний виступ завжди відповідальна подія. Часто в період гри учнів на сцені виникає хвилювання, яке може завадити гарному виступу.

Назву перевірені на практиці методи і прийоми, які використовую в своїй викладацькій роботі.

Як попереджаю та долаю дії стрес–фактори, що виникають під час виступу на сцені:

1. Навчаю учнів впевнено знати музичний матеріал. (Недовчений музичний твір викликає комплекс невпевненості в собі).

2. Психологічно підготовлюю учнів до виступу на сцені.

3. Заспокоюю учня перед виступом. (Страх заважає гарному виступу).

Як підготовлюю учнів до публічного виступу, навчаю їх побороти концертне хвилювання:

1. Усуваю все, що викликає нервозність.

2. Використовую індивідуальний підхід до кожного учня. (Підготовка до сценічної діяльності залежить від темпераменту, психологічних особливостей дітей. Одному учню, перед виступом, важливо зіграти твір по нотам; іншому учневі потрібно зіграти твір в повільному темпі напам’ять; деяким учням необхідно зіграти твір з повною викладкою).

3. Налаштовую впевненість дитини у своєму успіху. (Налаштовую учня, що публічний виступ – це вже перемога).

4. Регулярно займаємося в класі та вдома. (Не відкладати виконання завдань).

5. Вчу учнів володіти собою.

6. Навчаю концентрувати увагу.

7. Навчаю зібратися перед і під час виступу.

Методи і прийоми, які використовую у своїй педагогічній роботі, для підвищення психологічної стійкості учня під час виступу перед публікою:

1. Метод саморегуляції:

Наприклад, пропоную учням:

- Уявіть, що ви спортсмени і вам залишилося зробити один крок до фінішу. Ви зробити цей один крок обов’язково, зібравши всю силу волі, навіть, якщо зробити це буде майже неможливо. Так і в музиці, потрібно грати до кінця, занурившись у якісне виконання музичного твору.

2. Метод самонавіювання:

Наприклад:

- Вселяю дитині впевненість у своїх силах: «У тебе все вийде, тому, що в тебе вивчена програма; у тебе гарний настрій, ти граєш із задоволенням для своїх батьків, друзів, знайомих».

- Навчаю учнів повторювати собі перед виходом на сцену якесь коротке речення: «Я гарно знаю цей твір; мені не страшно; я контролюю і слухаю свою гру; я вірю в себе; я цей твір вже грав успішно і зараз в мене теж вийде; тощо».

3. Навчаю ігнорувати випадкову похибку. (Навчаю учнів класу не звертати увагу на випадкову помилку під час публічного виступу. Потрібно не зупинятися, зосередитися на виконанні музичного твору і грати далі).

4. Перед виступом, за 2-3 дні, не роблю серйозних змін у виконанні учнем твору. (Наприклад, не змінюю аплікатуру).

5. Напередодні граємо гами, етюди, інші твори, щоб підтримати технічний рівень.

6. Навчаю учнів програвати твір без інструменту, натискаючи уявні клавіші. («Граємо» точною, вказаною в нотах аплікатурою).

7. В день публічного виступу багато не граємо.

8. Виконуємо програму в помірному темпі, тихим звуком. (Щоб не втратити сили перед виступом).

9. Перед виходом на сцену відпочиваємо. (Можна деякий час посидіти в зручній позі, розслабити мускулатуру).

10. Роблю установку на успіх.

11. Готовлю «організм» учня до вчинення певної дії (виступу). (Бути готовим до виходу на сцену з почуттям впевненості в успішному виступі, тощо).

12. Слідкую, щоб руки були теплі. (Вправи для замерзлих рук: потерти; підняти догори і опустити; великим пальцем торкаємось по черзі кожного пальця тощо).

13. Перед виступом не граємо поспіхом складні пасажі.

14. Перед виступом пригадуємо як починається перший твір. (Згадати характер, темп музичного твору тощо).

15. Навчаю перед грою, почати п’єсу подумки. (Визначити в розумі темп, характер, звуки перших нот).

16. Тренуємося в класі, або на сцені пустого залу, уявивши, що ми вже виступаємо.

17. Обігруємо декілька разів програму на публіці.

18. При розучуванні твору, послідовно вірно працюємо над ним.

19. Розучуємо музичний твір з емоційною осмисленістю та логічним розвитком.

20. Навчаю учнів класу користуватися такими видами пам’яті, як емоційна, зорова, слухова, моторна, інтелектуальна.

21. Під час виступу спрямовую увагу на відтворення і розкриття художнього образу твору. (Спрямовувати увагу на технічні моменти ризиковано, вони вже доведені до автоматизму).

22. Навчаю учнів розслаблятися в тиші та думки націлювати на виступ. (Думати про вивчені музичні твори тощо).

23. Навчаю, якщо учень збився, не починати гру з початку, а грати далі. (На допомогу прийдуть автоматизм в рухах пальців, слух, імпровізація).

24. Розповідаю, що важлива система в заняттях.

25. Навчаю бути у позитивному емоційному настрої.

26. Налаштовую на впевненість у своїх силах.

27. Навчаю, що треба зробити, все для того, щоб виступити якнайкраще; тощо.

В своїй практиці використовую названі методи і прийоми, враховуючи індивідуальні особливості учнів, які приходять у мій клас.

IV. Авторський метод викладання «Проспівування нотами мелодії цілого твору» спрямований на вирішення педагогічної проблеми «Подолання сценічного хвилювання».

В своїй викладацькій роботі, багато років тому, я зіткнулася з проблемою «Подолання сценічного хвилювання» у своїх учнів класу. Різні методи і прийоми, вказані вище були використані. На прикладі своєї учениці, я побачила, що знаючи програму досконало для свого віку, на сцені вона багато втрачала в подачі музичних творів тому, що дуже хвилювалася. Для вирішення проблеми сценічного хвилювання, а саме проблеми «Подолання сценічного хвилювання» під час публічного виступу, я винайшла авторський метод викладання «Проспівування нотами мелодії цілого твору». Я запропонувала учениці в процесі підготовки до всеукраїнського конкурсу, на уроці, проговорювати, а потім і «проспівувати нотами мелодію цілого твору». Ми співали нотний текст разом , по черзі, потім і сама учениця. Особливо дівчинці подобалося проспівувати ноти музичного твору напам’ять у швидкому темпі. Перший музичний твір, був у швидкому темпі - Ж. Коломбо «Суперниці», а потім були і інші твори, які відскакували в учениці від зубів. Особливо цей метод допомагав, коли ми долали довгий шлях на конкурс – їхали в автобусі, або поїзді, та не мали змоги грати на інструменті і навіть дивитися в ноти. Тоді в умі, «про себе» учениця повторювала вивчену програму.

Метод «Проспівування нотами мелодії цілого твору» нам дуже допоміг, учениця завоювала на всеукраїнському конкурсі I місце. Далі був дует, учні класу стали лауреатами II премії на міжнародному конкурсі. Зараз на рахунку учнів мого класу понад 300 конкурсів. В класі з початківцями я теж використовую метод «Проспівування нотами мелодії цілого твору». На уроці ми співаємо твори, які відповідають програмі класу. Учні класу проспівують музичні твори: з назвою нот, з назвою підтекстовки (з назвою слів пісень), з назвою рахунку, з назвою пальців.

Авторський метод викладання «Проспівування нотами мелодії цілого твору» спрямований на вирішення педагогічної проблеми «Подолання сценічного хвилювання»:

1. Проспівування нотами мелодії цілого твору напам’ять без інструменту:

 -Учень співає нотами мелодію цілого музичного твору напам’ять без інструменту вголос на уроці, чи вдома. (Метод допомагає виявити прогалини у вивченому музичному творі).

- Учень співає нотами мелодію цілого музичного твору напам’ять без інструменту в умі «про себе» (Метод допомагає в дорозі, коли їдемо на конкурс, учень «про себе», в умі проспівує нотами музичний твір з початку і до кінця).

2. Проспівування нотами мелодії цілого твору напам’ять з інструментом:

- Учень в класі, або вдома грає на інструменті музичний твір напам’ять і в цей час проспівує назву нот музичного твору. (Метод допомагає грати музичний твір без помилок. Якщо учень чисто інтонує нотний текст твору, то швидко виправляє випадкову неточність в грі на клавіатурі інструменту).

3. Проспівування нотами мелодії цілого твору по нотам без інструменту:

 -Учень дивиться в ноти і проспівує чи проговорює послідовність назв нот музичного твору без інструменту. (Метод корисний як при повторенні вивчених музичних творів, так і при розучуванні нових творів: в класі, вдома).

4. Проспівування нотами мелодії цілого твору по нотам з інструментом:

 -Учень під час гри на музичному інструменті, дивиться в ноти і проспівує чи проговорює послідовність назв нот музичного твору. (Метод допомагає запам’ятати, або повторити нотний текст музичного твору. Важливий у виконанні багатоголосних музичних творів, наприклад поліфонічних, де учень дивлячись у ноти по черзі проспівує усі голоси музичного твору).

Метод «Проспівування нотами мелодії цілого твору» подобається усім учням мого класу. А головне, що він дієвий і дає гарні результати навчання. Діти краще запам’ятовують музичні твори, грають їх емоційніше, тому, що грають як співають; де дихають, там змінюють міх тощо).

 

 

V. Висновок.

Тема «Сценічне хвилювання» одна з найважливіших тем у музично-виконавському мистецтві. Немає такого артиста, який жодного разу не постраждав від негативних форм сценічного хвилювання.

Публічний виступ завжди відповідальна подія. Часто в період гри на сцені, в учнів виникає сценічне хвилювання, яке може завадити гарному виступу. Тому тема «Подолання сценічного хвилювання» є однією з найважливіших тем у педагогічній діяльності викладачів мистецьких шкіл.

Авторський метод «Проспівування нотами мелодії цілого твору» – допомагає у вирішенні проблеми «Подолання сценічного хвилювання» учням мого класу.

Авторський метод «Проспівування нотами мелодії цілого твору» спрямований на вирішення педагогічної проблеми «Подолання сценічного хвилювання» дає учням класу впевненість у своїх знаннях вивченого матеріалу з яким вони виходять на сцену. В результаті від публічного виступу діти отримують задоволення і позитивні емоції.