Авторський сценарій. " Кобзареве слово"

 Кобзареве слово житиме в віках …

до  210 – річчя Тараса Шевченка (виховний захід)

(Зал сяє вишитими рушниками, вишиванками учасників дійства , оформлено книжкові виставки «Шевченкове слово», , «Шевченко – художник»

   Виконується пісня: (хор)

                                              «Кобзареве слово житиме в віках …»(слова Кравченко.С. музика Корж.М.)

Ведуча:
Є дати , які знає весь світ …Є дати , які відзначає все прогресивне людство…

Велич нашого Кобзаря  також  відома на весь світ. Не так давно ми  відзначали 200 –річчя з дні народження нашого трибуна, нашого світоча.. І ось, на порозі вже нова дата… І саме в цьому році – 210 – та річниця з  дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Ви всі були свідками як вшановували  і творчість , і життя , і пам’ять Великого Тараса.

І у нашій школі відбувалися тематичні лінійки , конкурси , вікторини , презентації . Бо це – рік Кобзаря .

Ведуча:
І сьогодні ми вшановуємо цю величну постать  славного українця.

    В дні революції Гідності  образ великого Кобзаря поряд з нашими патріотами… Шанують його слово і наші Воїни вже сучасної  війни, яку розпочали рашисти…

Його пісенне слово  живе в його безсмертних творах , де він зумів і побачити , і донести  стрічками своїх віршів і долю дитини – сиротини , і безталанну долю Катерини , і безпросвітну долю селян –кріпаків , які не мали  світлої години , а лише помирали від тяжкої роботи на свого господаря , бо їх людьми не вважали 

  Читець  1 : «Мені 13- й минало…» 

Ведучий:
То хіба на таку долю заслуговує славний народ, легенди про вільнодумство  та лицарську сподвижність доходили словами співців – кобзарів  та лірників  і до малого Тараса .

Читець 2 : « Тече вода з під явора..»..

    Ведуча : Отаку мрію- ідилію оспівує поет, коли навіть після важкої праці, іноді нестерпної, все ж, наше українське  пісенне, поетичне єство не заховаєш, не знищиш, не зміниш…

Ведуча:
Все це і свою долю – недолю він виливав на папері …

І не лише словом , а й пензлем . Бо Т.Шевченко ще й прекрасний художник .

 (Демонструється виставка репродукцій творів Тараса Шевченка, учениця демонструє, розповідає про картини)

Ведучий:
Творчість його багатогранна…Бо він і поет, і письменник , і художник , і художник – графік…

( Учень демонструє репродукції грпфічних творів Великого Тараса, митця)

 Ведучий :А ще – він істинний патріот свого народу .і взяв на себе непосильну місію  -- змінити на краще становище свого рідного люду . Своєї сплюндрованої  на той час  рідної землі ,знедоленої , потоптаної чужинцями , розірваної на шматки , зубожілої ,пограбованої . виснаженої України .

Ведуча:
Саме за це страждав  все життя . Саме за це поклав своє життя , де його доля – нелегка , стражденна  переплелася  з долею рідної Вкраїни , яку він описує в кожному слові – чи то оспівуючи красу , чи то розповідаючи  про недолю малого сироти .

Ведучий:
Послухаємо ж Шевченкове слово , що прозвучить сьогодні вашими устами.

   Вірші  на слова Т. Шевченка , зачитують учні, які вибрали собі улюблені вірші.

 Ми вже згадували , що слово Кобзаря – пісенне і багато творів  покладено на музику . Зараз у виконанні  вокального ансамблю дівчаток 6-7 класів  послухаєм твір  на слова Т.Шевченка «По діброві вітер віє …»

Ведуча:
Про творчість Тараса Шевченка наші юні поети, що пробують себе у написанні віршів, склала свої поетичні рядочки про Кобзаря ( Учні зачитують вірші) .

 До речі ,  було проведено своєрідне дослідження  вулиці Шевченка . Бо в кожному куточку нашої країни є чи село , чи хутір ,чи вулиця , чи господарство назване  іменем Кобзаря. І у нашому селі центральна вулиця, що простяглася через все село, теж носить ім’я Тараса Шевченка.

Ведучий:
  Шевченкові боліла Україна , болить вона і кожному із нас.Болить , бо це наша земля , наш дім ,наше рідне , близьке, без чого ми  не ми , без чого просто немає життя.

  І не маємо права  бути байдужими , і слово Шевченкове звучить пророче і тепер …

  Не байдужі  у нас і юні патріоти , слова яких просяться на папір.

   Бо недарма Шевченка звуть Пророком… Його слово дійсно пророче і лунає актуально і зараз.

 Ведуча:

Не сумуй , Вкраїно рідна ,бо в тебе є такі юні пагінці  - росточки, яким будувати майбутнє . Пісня «Не сумуй ,Україно!»  у виконанні вокального ансамблю  дівчаток 6 -7 класів.

Шевченкове слово неможливо ні з чим порівняти . Воно просто проситься з душі само ,тому іі всі ми зачаровуємося  чудовою природою , рідною землею ,її людьми, господарями ,мирними , милими , коли чуємо  «Садок вишневий коло хати» і поринаємо у ту ідилію , у ту , на жаль ,лиш на перший погляд ідилію ,де щасливе сімейство в прекрасний вечір біля своєї хати.(лунає однойменний вірш)

А зараз  … дещо незвично…Експромт – флешмоб   «У серці слово Кобзаря»   

 Зараз у виконанні наших бандуристок  мелодії на слова Кобзаря.

 Підтримуємо  наших учасниць.

Ведуча :  Ось так  .. хвилинки живої музики… Живе пісенне слово Кобзаря…

   А зараз… Своєрідний гімн нескореності нашого українського народу….

 «Реве та стогне Дніпр широкий…»

 Хай живе слово нашого пророка в віках… Шана Великому Кобзарю…

Авторський сценарій Кравченко С. В.