авторський вірш " Я вірю, цвістиме моя Україна"

Я вірю, цвістиме моя Україна

У кімнаті навкруг тишина…

 Лише сонце  заглядує в шибку

Хоча владарює і світом зима

Та білого світу не видно.

Все міняється в світі вже знов

Хоть якби нам всім не хотілось

Де братерство, де згода, любов?..

Наче в вирій з птахами удаль відлетіли.

Ніби вчора ми були єдині усі

Думками й ділами у купі,

А сьогодні- браток, наш сусід

В залізні кайдани окутав.

Плаче  мати – Вкраїна моя,

Бо синів своїх рідних втрачає.

Ну а ворог нестерпний – війна

Кров’ю землю мою умиває.

Та я вірю, все скоро мине

Це страшне для людей лихоліття,

Бо із Богом народ мій живе

То й настане мир довговічний.

Все розвіється в небі, мов дим,

Сонце правди любові засвітить.

Буде наш і Донбас й також Крим,

Бо єдині Вкраїни ми діти.

Україна єдина : і Захід , і Схід

І не треба ділить нам на двоє!

Хоч на серці залишиться  болісний слід,

Та будем ми жити в любові.

Я знаю, я вірю і ви у надії живіть:

Воскресне й цвістиме моя Україна!

Ми сильні, ми дужі із роду у рід

Ім’я це плекати ми будем.

Бо ми українці- вірні дочки й сини -

Любі діти її ми народу,

Бо власною кров’ю й своїми грудьми

Відвоюємо мир і свободу.

Піднімайся з колін Україно моя,

Чорну хустку вітер миру хай скине!

Буде світлеє небо й зелена трава

Й лунатиме сміх дитини.