Авторський вірш " Жовтогруді трудівнички"
Про матеріал
Авторський вірш " Жовтогруді трудівнички" - це тепла й мелодійна розповідь про маленьких , жвавих пташок , які прикрашають природу своїм співом і дарують гарний настрій . Ця поезія навчає любити птахів, піклуватися про них та берегти природу .Жовтогруді трудівнички Десь далеко у лісах , в засніжених горах Зграйка пташечок малих жила на ту пору. Прилітала до села , до міста літала Друзів пташечок тендітних , зазвичай ,стрічала . Зграя пташок – невелика, весь час мандрувала. Своїм співом дзвінкоголосим весну зустрічала. У сім’ї маленьких пташок батьки метушились. Дбали про свою малечу ,комашок носили. Жили у маленькій хатці ,хатці невеличкій Де завжди теплом , затишком були оповиті. Ці пташечки –дуже милі ,жваві , легкокрилі. Прилітали до людей й усіх веселили . Розпізнати можна їх ,будь- де і усюди Жовтогруді, невеличкі, чепурнії трудівнички. Відгадали ? Це-синички! Люблять зернята шукати ,насіння ,комашки. Мухи , мошки ,таргани, попелиці й павуки , різнобарвлені плоди. Не бояться прилітати до наших домівок . Тут вони із легкістю поводяться сміло . В годівнички насипають крупу й крихти хліба . Ну а з гілочки звисає ласий шматок сала. Підгодовуйте пташок !Робіть годівнички ! Щоби наші менші друзі веселили наші личка Бережіть пернатих всюди ! Не дайте загинуть! Щоб вони не покидали рідну Україну !
Войтович Галина Романівна