До розіграшу
залишилось:
19 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Сценарій позакласного заходу для 3 класу на тему: "Музика весни".

Про матеріал

Музика і весна – саме це нам дає силу і наснагу творити,має цілющий ефект. Все пробуджується ,оживає і сонячний промінчик ледь торкнувшись землі напише знов симфонію весни.

Бо весна- це тепло,

Його нам так завжди не вистачає.

Бо весна – це любов,

Від любові усе розцвітає.

Бо весна - це краса,

Вона світ урятує.

Бо весна – це весна

Кожен з нас її серцем відчує.

Перегляд файлу

1

 


 

Ведуча.

 

 Доброго дня! – травам росистим,

 Доброго дня!- квітам барвистим,

 Доброго дня!- сонечку ясному,

 Людям усім та усьому прекрасному!

 

   Музика і  весна – саме це нам дає силу і наснагу творити,має цілющий ефект. Все пробуджується ,оживає і сонячний промінчик ледь торкнувшись землі напише  знов симфонію весни.

 

 Бо весна- це тепло,

Його нам так завжди не вистачає.

Бо весна – це любов,

Від любові усе розцвітає.

 

Бо весна - це краса,

 Вона  світ урятує.

Бо весна – це весна

Кожен з нас  її серцем відчує.

 

Бо весна – це мелодій стрімких зорепад

Це музична зіркова країна. Чуєш ?

Вже кличе вона. 

Таня Ігнатенко «Весна прийшла»

Вже сніг розтанув на очах,

І вже співає пісню птах,

І все пробуджується скрізь,

Так гарно всюди подивись.

ПРИСПІВ 2 р

Весна прийшла у рідний край,

Зі мною пісню заспівай,

До мене в гості завітай,

Мене не забувай.

ПРОГРАШ 2 р

 

2.Зігріє нас теплом весна,

Розквітне вже земля свята,

І забринить в гаю струмок,

Зелений вкриє килимок.

ПРИСПІВ 2 р

Весна прийшла у рідний край,

Зі мною пісню заспівай,

До мене в гості завітай,

Мене не забувай.

В центрі сцени на великій валізі сидить Зима – дівчина.  Вона уперлася ліктями в коліна, підпирає голову руками, час-від-часу поглядаючи на годинник на руці. За хвилину на сцену вривається дівчинка (вся в зеленому, і теж з великою валізою) – це ВЕСНА.

Зайчик – хлопчик

Ох і надокучили мені морози та завії. Наголодувався я взимку, кожушок геть обносився. Піду – но я весну – красну шукати.

(Синичка вилітає назустріч)

Синичко, ти всюди літаєш, усе примічаєш. Скажи, чи не зустрічала ти весну?

 

Синичка : Ще в нашому лісі сніги лежать та перший струмочок сьогодні продзвенів мені, що весна близько.

 

Зайчик – хлопчик

То ходімо швидше їй назустріч.

Білочка: Диво дивне, дивина — 
Де поділася весна?

Ми гуртом її шукали 
І до сонечка гукали:

«Подивись-но з висоти, 
Де нам весноньку знайти?»
 

Синичка, білочка і зайчик співають:

Утікай, утікай, біла зимонько,

Вже нема, вже нема

В тебе силоньки.

Йде весна, йде весна чарівниченька.

Потемніє від тепла твоє личенько.

Сонце: «Ось вона! 
Спить у пролісках весна.

 

По снігах вона блукала, 
От у лісі й задрімала.

А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»

 

ЗИМА. Нарешті! Скільки можна на тебе чекати?

 

ВЕСНА. (вся захекана, бо довго і швидко бігла) Фуух! (ставить валізу) Думала, що не встигну. Привіт, Зимонько!

ЗИМА. Привіт, Веснонько! Я вже речі зібрала, буквально сиджу на валізі. А де твій друг Теплий Вітер? Хіба його не буде?

ВЕСНА. Я до нього телефонувала і він сказав, що дуже поспішає. Зараз десь над Польщею.

ЗИМА. Отакої… Якщо він спізниться до першого березня, то літо холодне буде.

ВЕСНА. Ой, Зимонько, сама хвилююся! А де твій друг Сніговик?

ЗИМА. Я його раніше відпустила, бо знала, що ти прийдеш, а ви ж із ним не дружите. Ну… (оглядає приміщення з сумом) Пішла я.

Зима

Що ж прощайте, милі діти,

Пішли на користь вам мороз і сніг

Ой, щічки ваші які рум’яні,

Неначе маки розцвіли на них.

Мої хороші друзі,

Прощаюсь з вами усіма,

Щасти вам, через рік я знову

Чудову казку принесу зимову.

 

Зима повільно відходить,

СОНЦЕ: Добридень, весно чарівна,

Яка ти гарна, осяйна,

Лови промінчики мої

Хай оживуть сади й гаї,

Хай зелен – трави проростуть

І перші квіти зацвітуть.

Це весна. Наталія Май

1.Розквітають проліски малі, відкривають очі сині-сині,

І курличуть в небі журавлі – то весна прийшла на Україну!

 

П-в: Це – весна, дівчинка привітна, загляда у моє вікно.

Це – вона, лагідна і світла, віддає нам своє тепло!

 

2.І сміється сонечко мені, і лоскоче небо без упину,

Соловей співа свої пісні - то весна прийшла на Україну!

 

П-в: Це – весна, дівчинка привітна, загляда у моє вікно.

Це – вона, лагідна і світла, віддає нам своє тепло!

 

Зайчик і Синичка: Привіт, Веснонько!

ВЕСНА. День добрий, любі мої! Як я скучила за вами.

Зайчик і синичка:  І ми за тобою!

Зайчик: А Зимонька вже пішла?

ВЕСНА. Вже пішла.

ВЕСНА. Та немає ще струмочків, по яким ті човники пускати можна, бо Теплий Вітер ще не прийшов, а тому сніг ще не тане. Щось він запізнюється. А якщо він не встигне до кінця першого березня – літо холодне буде.

Синичка: (злякано) ААаааххх…

ВЕСНА. Спробую йому подзвонити ще раз. (бере мобілку, прикладає до вуха, потім засмучено кладе телефон назад у кишеню) Ну от… не в зоні досяжності. А давайте ми його погукаємо, може він близько і почує нас!

Усі:  ТЕ-ПЛИЙ ВІ-ТЕР! ТЕ-ПЛИЙ ВІ-ТЕР! ТЕ-ПЛИЙ ВІ-ТЕР!

 

На сцену «влітає» Теплий Вітер – хлопчик в костюмі жовтого кольору і з рюкзачком.

 

ТЕПЛИЙ ВІТЕР. Вітаю, Веснонько.

 ВЕСНА. Теплий Вітер!!!

ВЕСНА. Ми на тебе так чекали! Додзвонитися не могли.

ТЕПЛИЙ ВІТЕР. У мене батарея сіла.

ВЕСНА. Головне, що ти тут. Значить літо тепле буде. Сьогодні своєю весняною владою я наказую всім радіти, співати, танцювати, закликати Сонце, птахів, тепло.

      Гра «Зайчик».                          Діти стають парами в коло. В середині кола дитина-зайчик. Діти йдуть і співають:

Зайчику, зайчику, ти миленький голубе, голубе!

Зайчику, зайчику, ти сивенький соколе, соколе!

Ані куди зайчику вискочити,

Ані куди зайчику перескочити!

Скочком, бочком перевернися,

Гребінчиком розчешися,

Та візьмися за пів бочки,

Шукай собі парочку!

«Заєць» бере собі пару, а хто залишився без пари, той «заєць».

Весна:

Я три місяці в садочку

 Зимувала на кілочку

 Від морозів і вітрів

 Берегла озимий хліб

 Ниточки для травки ткала,

 Сорочку сонечку зв’язала,

 В голубі легкі пушинки

 Весняні вдягла хмаринки,

 Повернула всіх птахів

 Із вирію в рідний дім

 Привела я вам три парубки красні,

 Три місяці ясні. І себе - Весну!

Ось мій перший синочок – березень!

пісня місяця Березня

По засніженій дорозі

Понад полем за селом

Їду я скоріш на возі

Всім везу своє тепло.

Приспів:

Дзень – дзень- дзень- дзвіночки чути

Все – скінчилася зима,

Втік далеко місяць лютий

Не шукай його дарма

Березень

Весна для мене сорочку вишивала,

 З такою ніжністю лягали кольори.

 Підсніжники на грудях розквітали,

 А первоцвіти вкрили рукави.

 Був парубійком жвавим ,ясночолим,

 Бешкетувати з вітром я любив,

 Бувало,то насуплю пишні брови,

 То зарегочу передзвоном я струмків.

 

Весна: Люблю я первенця  свого щосили,

 Йому віддала молодість свою,

 Для злету красеню дала лелечі крила,

І він до літа ніс свою весну.

  • Чому тебе, березнем назвали ?

Березень — означає зелене дерево. Саме в цей час починає виділятися на стовбурах сік і з’являтися листя. У березня є ще інші назви: «соковик», «марець».

Весна: наші пращури навіть Новий рік зустрічали 13 березня, коли пробуджувалася природа.

(Звучить музика. Діти-квіти розбігаються по залу, присідають і вдають, що сплять. Вітерець і сонечко  бігають між ними і дзвіночками будять їх від сну).

 

Вітерець:

Годі, квіточки, вам спати

Час давно вже вам вставать

Гляньте, сонечко сміється

В небі жайворонок в’ється

В’ється, радісно співає

Він весну вам сповіщає.

 

Сонечко:

А весна та чарівниця

Щиро вам несе гостинці

Пташка, рибка, звір на волі

Божа бджілка, квітка в полі –

Всі весною оживають

Весну красну прославляють.

 

Вийди, вийди, сонечко,
Та й умийсь,
Рушником-харинкою
Та й утрись.
На ясну галявину
Подивись,  Пролісок блакитненький
Вже розкривсь!

Сонечко:
А я того проліска
Віднайду,
У таночок проліска
Поведу.
Потанцюй нам, проліску,
Не журись,
Вже підсніжник й пролісок
Розцвілись!

Березень: Я дарую перші квіти,

Прошу сонечка їх зігріти,

Прикрашаю землю першими квітками,

Найніжнішими, неначе руки мами.

 

А я весна! Прийшла вже в Україну,
Несу проміння сонечка у світ.
Теплом і квітами я радую людину,
Несу й дарую щедро — первоцвіт.

 

(Квіти пробуджуються, позіхають, встають)

 

Підсніжник: Що трапилось? Чую дзвін! Та звідки він?

Пролісок: Хто нас розбудив ? Ми так солодко спали (позіхає)

Первоцвіт: Ой, а мені холодно, я змерз.

Конвалія: Я здогадалась! Мабуть це вже весна.

Підбіл: То чому не чути співу пташок.

Сон-трава: І струмочки чомусь не дзюрчать

Кульбабка : Певно ми зашвидко прокинулись, давайте ще поспимо.

 

(хочуть знову заснути, але сонечко і вітерець настирливо будять їх дзвониками).

 

Підсніжник: Ні, ви чуєте? Нас справді хтось хоче збудити.

Сонечко: Прокидайтесь, прокидайтесь

                 Це я, сонечко!

 Підсніжник

Ще спить земля солодким сном.

Ще трави сплять в краю лелечім.

А десь під снігом, за бугром,

Я розправляю мужньо  плечі.

 

До сонця тягну пелюстки

Крізь сніг, і вітер, і мороз.

  І промовляю : «Я живий!

Весну стрічаю на порозі!»

ПРОЛІСОК
муз: Анна Олєйнікова, сл: Наталія Іванова

В зимовій хатинці
На білій перинці
Пролісок маленький
Очка розкриває,
Весну зустрічає,
Сам себе питає:

Чом джерельце дзюркотить, весело співає?
Чом у синій висоті пташечка літає? -
Бо весна знов прийшла, знову завітала,
Щиро сонечко її в небі зустрічало.

Виходить з хатинки,
Стає він навшпиньки -
Пролісок біленький
Радо розквітає,
Весну зустрічає,
Сонечко вітає.

Бо джерельце дзюркотить, весело співає,
А у синій висоті пташечка літає!
То весна знов прийшла, знову завітала,
Щиро сонечко її в небі зустрічало.

 Пролісок

Я – пролісок тендітний

Ніжний і блакитний,

Я народився навесні

У дні погожі та ясні,

Щоб землю прикрашати

І радість дарувати.

 

Первоцвіт Я- первоцвіт, як назва Сихівської школи.

Мене звуть ще — золоті ключі.
Ми здоров’я усім даруєм,
І закриваємся вночі,
так солодко, як діти,
Щоб диво-сили набирать.
А вранці віченька відкриєм
І людям щастя нумо дарувать.
Мене ще «божі ручки» називають,
Бо мої квіти ще добро несуть,
Зцілитись людям помагають,
Для цього в світі і живу.

 

Сон-трава

"Сон-трава", - казала ще бабуся,-

"Символ спокою, кохання й чистоти!"

Я дивлюсь на неї і молюся,

Щоб усі  були щасливі на землі.

 

Підбіл:

У лісі ще сніжок лежить,
Осів, ущільнився він дуже,
Та вже під ним життя кипить,
І я,підбіл, росту й мені байдуже,
Що холодно, кругом сніги,

Я поробив собі віконця.
І вже жовтіють береги —
На них маленькі жовті сонця.

 

Анемона

Дерева голі, в лісі світло.
І лиш вітри летять на крилах.
Я - анемона вже розквітла,
Мов килимом всю землю вкрила.
Повсюди чисто, біло-біло!
І видно так у лісі стало,
Що синє небо заясніло...
А  мені усе здається мало.
Бо я цвіту давно, без краю,
Над мною бджілоньки літають.
Тож я, анемона, квітну в гаю
І рідну землю звеселяю.

 

Конвалія

Я -  Дзвіночок-перлинка на ніжці тоненькій
Така запашна і тендітна така. 
В широкому листі, немов у гіллі 
Ховаю від сонця голівку свою. 
В  мені так пахощів багато, 
Цвіту свіжого, роси. 
Хай  цвіту, не рвіть мене, — 
Шкода  ніжної  краси!


Медунка:  Я завжди і всюди зацвітаю пізніше мати-й-мачухи і раніше кульбаби.

Мало ще квітів солодких,

Егей, бджоло, до мене линь!

До моїх кольорових долоньок,

У бузкові обійми та синь.

 На початку цвітіння — рожева,

Колір змінюю до блакиті.

А ім’я моє чистим медом обіцяє тебе зігріти.

 

Фіалка: Я-фіалочка синенька, 
Моя квітка запашна. 
Розцвітаю я раненько 
Під ліском, коли весна. 

 

Кульбабка 

Я, мов  сонечко в травах зійшло, 
Усміхнулось, розцвіло, 
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло .

 

Конвалія

Щодня по сотні квіточок, зривають сотні діточок.

Сон-трава

 А отже через кількість літ,

Коли весною підем в ліс,

 не зможем більше любуватись,

на первоцвітів ніжний квіт.

 

 Пролісок

Тому прошу. Та ні,благаю.

Не рвіть ви перші квіточки.

 

Підсніжник

Бо кількість нас настільки впала,

Що скоро зникнем назавжди!

 

Анемона

Ми просимо: не чіпайте нас, не забирайте з лісу — нашого дому. Приходьте в гості, відпочивайте серед нас, тільки не рвіть, не позбавляйте весну її улюбленої квітки!

Вітерець: Досить сумувати, милі квіточки, на вас чекає велика справа!

 

Первоцвіт: На нас? Але ж ми такі маленькі, безпомічні. Хіба ми можемо комусь допомогти?

 

Сонечко: Вставайте, будемо весну закликати

Перелітних птахів зустрічати! 

Бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих.

Здавна вважали, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи.

 

Березень: Наші предки, на відміну від сучасної людини, отримували інформацію про прихід весни від птахів. Саме у моєму місяці, у  середині березня починається справжній „ пташиний ” місяць.

 

Грак: Ще сніг не зійшов на полях, а я вже  походжають по них, по розмерзлих дорогах і горбах, збираючи убогу їжу. Не гаючи часу, лагоджу гнізда, відкладаю яйця. Ніхто з перелітних птахів раніше за мене не виводить потомство.

 

Синичка: якщо я в березні заспіваю — весняне тепло віщую.

 

Поштар: Чи тут зібрались друзів птахів?

Всі: Так!

Поштар
Тоді прослухайте, які телеграми надіслали ваші пернаті друзі!

Телеграма 1 :

«Оглянули шпаківні, виготовлені вами, залишились задоволені. Дякуємо за турботу. Влітку знищимо всіх шкідників.»
З привітанням Шпаки.

 

Шпак
Як горобчик, цвірінчу,
Мов сорока, скрекочу,
Наче качка, крячу,
Мов дитина, плачу.

Я прилітаю до вас у середині березня. Пташенят виводжу двічі на літо. Люблю гніздуватись у дуплах і шпаківнях. Працюю на добу 17 годин. Та менше мені працювати не можна. Щоб нагодувати  своїх пташенят я повинен приносити корм за день не менше 200 разів.

 

 Поштар: Зачитує телеграму  :
«Прилетів 9 березня. Дуже сумував за вами і рідною Україною. Насолоджуюсь красою рідного краю. Співаю радісні пісні у височині.»
Ваш Жайворонок.

 

 

Весна:  Чом же ти, жайворонку, рано з Вирію прилетів,
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!


Жайворонок: Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жайворонок.
- Я прилетів найпершим. Цей день 9 березня, свято Обертіння. У народі кажуть, що в цей день пташки обертають голівки в бік батьківщини, збираються летіти додому А я вже тут.

Моя перша пісня  означає, що зимі вже кінець.

Поштар: 22 березня - Сорок святих. Вважалося, що саме з цього дня починається справжня весна. Адже, за народ­ними повір'ями, саме цього дня з чужини поверталися сорок сороків птахів. В цей день жінки випікали 40 «жайворонків.» іти  - Боженята,
Весна:

Йдіть до мене «гурточком»,
Виберіть жайворята.
Жайворонки беріте,
На високу гору ідіте.
Пісеньок гарних співайте,
Весну красну величайте.
Просіть жита, пшениці,
Всякої пашниці,
Дощику дрібненького,
Сонечка ясненького.

 Танок з жайворонками.

 

Весна: Птахів викликаю з далекого краю:

— Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

 

Поштар: Як надходить весна в наші краї,
Повертаються з вирію ті,
Що на крилах весну зустрічають,
Їй несуть голоси молоді.

(зачитує телеграму) Всім відповідаю, найкраща земля – Україна, краще рідної немає. Шлю привітання з Львівської землі.

 

 


Журавель.

                                                               Із землі півдня, тепла, погоди

Я швидко лечу до вас.
Жене мене туга крізь гори й води
У край коханий до українських хат.
І хоч голівка втомлена клонять,
Крильми живіше міряю шлях,
Коли мені земля всміхнеться рідна,
країна люба і рідний дах.

Журавель: Якщо я прилітаю рано, буде рання весна.

А Якщо прилітаємо зграями — літо буде негоже, поодинці — погоже.

 

Дрізд: Я співа, як соловей,

Родич я ще я горобця.

Їм комах та малину,

Дрізд веселий, жартівливий.

Якщо я в березні співаю на верхів’ях дерев — весна вже близько.

 

Весна: Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.

 

Весна: Вже пташки вернулися в наш край.

Про весну співають, поле й гай.

Ніжаться на сонці,трави, квіти,

Я запрошую лагідний місяць квітень.

 

Квітень

Я — Квітень. Славний квітникар,
Сонячно і рясно
Уквітчав вам календар
Першим цвітом-рястом.

Квітень-цвітень —звуть мене.  Переплітаю трохи зими і трохи літа. І ще називали мене «краснець»,  «дзюрчальник». Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка – «лелечник». Недарма кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека».

 

Лелека: Лечу з чужого краю

 Ліси, поля минаю.

 Ту хату де осяду  - щасливою вважають.

 Я - символ України,

 Як оберіг у хаті Великої родини.

 На білих моїх крилах –

 Хвиляста чорна смуга,

 Неначе розлилася

 За рідним краєм туга.

А ще  про мене кажуть:

- Лелека щастя вабить!!! Я  приношу щастя, віщую поповнення сімейства.

 

  • Зяблик: Я прилітаю у перших числах квітня. Ми - найчисленніші птиці наших лісів. Під час будівництва гнізда я  близько 1 300 разів злітаю вниз за будівельним матеріалом і повертаюся з ним до гнізда. Гніздо розташовую на висоті 2-4 м від землі.

 

 

 

 

 

 

Весна:

А чим же місяць Травень поміж братами славен?

Травень

А я весело співаю.
Дощами землю поливаю.
Буде рясно урожаю
І радості без краю.
Сонечко усім всміхнеться,
Десь зозуля обізветься.
Вийдуть в поле орачі.
Ген журавлів летять ключі.

Весна: Назва травень походить від давньоримської богині весни — Майї. Тому інша назва цього місяця «май». Мій місяць присвячений "СОЛОВ'Ю" і має назву  "солов'їна доба": день називається "солов'їним святом", а ніч — "солов'їним смутком".

ЗАСПІВАЙ МІЙ СОЛОВЕЙКО, ЗАСПІВАЙ

Розправляє свої крила соловей,
Тягнеться до сонця на світанку.
Лине в нього чиста музика з грудей,
День новий оспівуючи зранку.
Лине його пісня у ліси
З першим сонцем на зеленім листі,
Соловейко, що розповіси,
Що несе твій голос променистий?

ПРИСПІВ
Заспівай, мій соловейко, заспівай.
Розкажи про кольоровий небокрай.
Як на сонці чорнобривці розцвітуть
І, прошу, про Україну не забудь.

2к.
Ллється його пісня в серце до людей
І до сонця райдугою лине.
Заливається на сонці соловей,
Щоб його почула Україна.
Лине його пісня повсякчас,
Високо злітаючи до неба.
Соловейко ти співай для нас
Адже серце тягнеться до тебе.

 

Соловейко:
— Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав,
Дажбог мене вислав і ключики видав:
З правої ручейки літо відмикати,
З лівої ручейки зиму замикати.
А ще по горах сніги лежали,
А по дорогах криги стояли.
Я тії сніги ніжками потопчу,
Я тії криги крильцями поб’ю,
І кубелечко я собі зів’ю,
І в кубелечку діток наведу.

Я починаю співати тоді, як "нап'юся роси з березового листочка". Якщо я виспівую всю ніч, то днина буде сухою й погожою.

Весна: Я пропоную пограти  у гру  «А ми просо сіяли». Їй 1000 років! В ній мовиться про Ладо-бога Сонця,злагоди,любові та достатку. 

 

Гра «А ми просо сіяли».

Дівчата починають, а хлопці відповідають:                     (Дівчата шеренгою йдуть до хлопців, показують сівбу)                                                                      - А ми просо сіяли, сіяли!                                                                                                                                            (Дівчата відступають, хлопці топчуть просо)                                                                                                  - А ми просо витопчем, витопчем!                                                                                                                              (Дівчата запитують)                                                                                                                                                          - А чим же вам витоптать, витоптать?                                                                                                                - А ми коні випустим, випустим.                                                                                                                              - А ми коні викупим, викупим.                                                                                                                              - А чим же вам викупить, викупить?                                                                                                                - А ми дамо сто рублів, сто рублів.                                                                                                                              - Нам не треба й тисячі, тисячі.                                                                                                                              - А чого ж бо вам треба?                                                                                                                                            - А нам треба дівчину, Ганночку. (Хлопці забирають до себе дівчину, потім знову співають спочатку.)

 

Поштар: (читає телеграму).

Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте, чи вже є у вас комахи. Якщо немає – ми затримаємося в дорозі.
З повагою, Ластівки.

Весна:

Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
Ластівка:

Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.

Весна:

Що ти діткам принесла?
Ластівка:

 Сонця, ласки і тепла!

Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.

ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА(народна)
Щебетала пташечка під віконечком, 
Сподівалась пташечка тепла з сонечком! (Двічі)
Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,
Як легенька хмаронька в небі ясная! (Двічі)
Осип луки перлами, вкропи росами, 
Розлийся джерелами стоголосими! (Двічі)
Щебетала пташечка під віконечком, 
Сподівалась пташечка тепла з сонечком! (Двічі)

Чути голос зозулі (Аудіо запис)

Весна: Вже й зозуля до нас прилетіла.        Ти, зозуленько сива,                                                                                                                                                      усіх розвеселила,             

Як почала кувати, Всі повиходили з хати.

 

   Ноти      

 

 

 

 

Зозуля: Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі, то буде мати гроші цілий рік.

 

Квітуча, багатоголоса українська весна. Згадайте, як писав про її незрівняну красу Тарас Шевченко

Встала весна, чорну землю

Сонну робудила

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають.

 

 Учениця

Як любила і чекала цю пору Леся Українка. Перед чарами весни відступала її недуга. Вона писала:

Знов весна і знов надії

В серці хворім оживають,

Знов мене колишуть мрії,

Сни про щастя навівають.

Весна красна, любі мрії,

Сни мої щасливі

Я люблю вас, хоч і знаю,

Що ви всі зрадливі.

Весна.
Зичу радості ясної-два крила.
Щоб весна у вашім домі завжди квітами цвіла.
На дерева – цвіту,а на поле - жита,
Жита та пшениці , всякої пашниці.
А на травку – росу, на дівчаток - красу,
На хлопчиків –сили, щоб росли і міцніли.

 

Учитель.
Дорогі діти,гості!
Нехай Вам щастя Господь посилає.
Нехай Вас лихо завжди обминає.
Нехай вам весняне сонечко світить.
Цього Вам бажають всі вчителі і діти!

Нехай у цей день весняними променями Вам посміхнуться люди і квіти. І хай завжди йдуть по життю з Вами Любов, здоров'я, щастя і здійснення  мрій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 (А я бажаю вам добра)

Одна земля, одна надія

І сонечко на всіх одне.

Воно усіх теплом зігріє,

Воно нікого не мине.

 

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать,

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

 

А я бажаю вам добра,

А я бажаю вам тепла,

Любові завтра і сьогодні.

А я бажаю вам добра,

Щоб, наче сад, душа цвіла,

Щоб зорі падали в долоні.

 

Коли біда простягне руки,

Прийдуть печалі і жалі,

Згадай крізь терени, розлуки,

Що є кохання на землі.

 

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать,

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

 

 

Бачиш примул на лужечку?
Бачиш розписи обновні
На одежах золотих?
То рубіни все коштовні —
Дар чаклунок молодих.
В них таємні аромати.
В них вся розкіш їх краси.
Я лечу, щоб назбирати
Крапель ранньої роси;
Я повісить в серединці
Кожній примулі хотів
По перлиночці — росинці...

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Пов’язані теми
Я у світі, 3 клас, Сценарії
НУШ
Додано
27 грудня 2017
Переглядів
1114
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку