Б.Лятошинський та І.Шамо- зв'язок поколінь та мистецька єдність.

Музичне мистецтво, 7 клас 

Тип уроку: кейс-урок

Тема: Зв’язок поколінь та мистецька єдність: Борис Лятошинський та Ігор Шамо.

Мета:

Навчальна: сформувати цілісне уявлення про зв’язок поколінь у мистецтві на прикладі творчості Бориса Лятошинського та Ігоря Шамо; поглибити знання про особливості їхнього стилю; закріпити поняття модернізм, симфонізм, пісенний жанр.

Розвивальна: розвивати навички аналізу й порівняння мистецьких явищ; формувати критичне мислення; удосконалювати вміння робити висновки та аргументувати власну думку; розвивати емоційно-ціннісне сприйняття музики.

Виховна: виховувати інтерес до української музичної культури; формувати повагу до мистецької спадщини; сприяти усвідомленню ролі митця та культурних традицій у розвитку суспільства.

Обладнання: ноутбук, презентація, аудіо ілюстрації - уривки з творів

Б.Лятошинського (3 симфонія) та І.Шамо ( «Українська сюїта», пісня «Як тебе не любити, Києве мій»)

Хід уроку:

Актуалізація опорних знань .

Які історичні періоди охоплює творчість Б.Лятошинського та  І.Шамо ?

Яким  був соціально-культурний фон першої половини XX ст.?

Кейс-ситуація (вступ)

Учитель пропонує проблемну ситуацію:

Уявіть, що ви музикознавці. Перед вами два композитори — учитель і його учень. Один працював у період жорстких заборон, інший — у більш вільний час.

Чи буде їхня музика схожою? Чи збережеться вплив школи?

Кейс-персонажі:

Борис Лятошинський – учитель, реформатор, новатор.

Ігор Шамо – учень, лірик, майстер пісні.

Завдання для групової роботи

Клас ділиться на групи

Група 1 – Історики

Проаналізуйте:

•                    У яких історичних умовах працювали композитори?

•                    Як епоха впливала на творчість?

Очікуваний висновок:

Лятошинський — період жорсткого контролю → конфлікти з владою.

Шамо — більш ліберальний час → ширші можливості.

 Група 2 – Музикознавці Знайдіть:

•                    Спільні риси творчості

•                    Відмінності стилю

Орієнтири:

         Лятошинський                    Шамо

Симфонізм, драматизм Ліризм, мелодизм

Модернізм                       Пісенність

Філософська глибина Емоційна відкритість

Група 3 – Психологи мистецтва

Обговоріть:

•                    Яким міг бути вплив учителя на учня?

•                    Чому Шамо зберіг повагу до школи?

 Група 4 – Слухачі

Після слухання музики:

•                    Які емоції викликають твори?

•                    Чим відрізняється сприйняття?

Слухання музики (ключовий момент кейсу)

Б.Лятошинський- 3 симфонія перша частина, І.Шамо «Українська сюїта»,  пісня «Як тебе не любити, Києве мій».

Питання:

•                    Який характер музики має кожний твір? 

•                    Які засоби музичної виразності виступають на перший план?

•                    Який образний зміст прослуханих творів ?

Дискусія (центральна ідея кейсу)

Проблемне питання:

•                    Чи обов’язково учень має бути схожим на вчителя?

Учні аргументують позиції.

Рефлексія

Метод «Мікрофон»:

•       Яке мистецьке відкриття зробив(ла)?

•       Що здивувало?

•       Який композитор ближчий за настроєм та образним змістом ?

Підсумок кейс-уроку:

Висновок: мистецтво — це діалог поколінь.

       Розвиток культури ніколи не відбувається у вакуумі. Кожен композитор, художник чи письменник входить у вже сформований простір ідей, стилів і цінностей, які створили попередники. Творчість стає не лише індивідуальним самовираженням, а й продовженням великої розмови, що триває крізь десятиліття.

          Борис Лятошинський був не просто визначним композитором, а й потужним інтелектуальним центром української музики. Його роль педагога полягала не лише у передачі технічних знань. Він формував спосіб мислення:

увагу до глибини музичного образу, сміливість у гармонії, драматургічне бачення форми, відповідальність перед змістом. Учні Лятошинського успадковували не готові рецепти, а здатність мислити творчо, шукати нові засоби виразності й водночас усвідомлювати зв’язок із європейською та національною традицією.

         Ігор Шамо, як представник цієї школи, увібрав у себе фундаментальні принципи вчителя — професійну культуру письма, образну виразність, інтонаційну насиченість. Однак його творчість не стала копією стилю Лятошинського. І.Шамо обрав власну художню територію: ліризм, мелодичну ясність, близькість до пісенності, тонке відчуття емоційної доступності музики. У його творах відчутна спадковість традиції, але ще виразніше — індивідуальний голос. Саме в цьому і проявляється справжній діалог поколінь:

не механічне наслідування, а творче переосмислення.

Загальний сенс діалогу.

      Приклад  творчості БЛятошинського і І.Шамо показує, що культурна спадкоємність — це живий процес. Вчитель передає не лише знання, а світогляд і цінності; учень приймає їх, але трансформує відповідно до власної епохи та внутрішньої потреби. Завдяки цьому мистецтво не застигaє, а розвивається, зберігаючи пам’ять і народжуючи нові смисли.

     Отже, мистецтво справді є діалогом поколінь:минуле не зникає, воно продовжується у нових формах, стилях і голосах, які водночас шанують традицію й створюють майбутнє.