Бабин Яр, виховна година

КЗО СЗШ №51 ДМР Виховна година в 9-Б класі: Кл. керівник: Ю.І.Беркут

Бабин Яр – це наша незагойна рана Мета заходу: розкрити суть трагедії Бабиного Яру, пояснити її вплив на долю людства, викрити людиноненависницьку політи­ку нацизму; формувати історичну пам'ять сучасників, формувати в учнів усвідомлення того, що мир, життя і злаго­да між людьми — найвищі на землі цінності; розвивати пізнавальну активність, вміння критично аналізувати історичні факти, робити власні висновки; виховувати почуття патріотизму й національної свідомості.

Бабин Яр - історична місцевість, що являє мережу глибоких ярів завдовжки 2,5 км, які простяглися в напрямку Куренівки – до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем і урочищем, з другого – Лук’янівським цвинтарем. Це місце похо- вань жертв Голокосту, яких було знищено німецько- нацистським керівництвом під час Другої світової війни у 1939—1945 роках (понад 100 тис. осіб., включно з 50 тис. євреїв, 10 тис. українців, борців за незалежність України з ОУН-УПА, та 40 тис. інших національностей включно з ромами, поляками тощо) та жертви Куренівської трагедії 1961 року (понад 1,5 тис. осіб).

Трагедія розпочалась у неділю 26 вересня 1941року. Смертельний наказ. Того ж дня по місту було розклеєно оголошення: "Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до 8 год. ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовища). Всі повинні зібрати з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний. Хто займе жидівське мешкання, або пограбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний". Підпису не було.

За свідченнями очевидців, у Бабиному Яру ховали жертв Голодомору 1932-1933 років.

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли у Бабиному Ярі та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії

Бабинн Яр 29 та 30 вересня 1941-го року

  У Яру розстріляли 33 771 осіб — майже усе єврейське населення Києва. Подальші розстріли євреїв пройшли 1, 2, 8 та 11 жовтня 1941 р., за цей час було розстріляно близько 17 000 євреїв.

Поліцаї добивають тих, хто не підкорився наказу

27 вересня 1941 р. Згідно архівних даних СБУ (Музей Історії КМКПЛ №1) було знищено 440 пацієнтів: 360 із них — в 1941 року, в березні 1942 року — ще 50, 17 жовтеня 1942 року— ще 30. Разом було знищено та розстріляно 751 пацієнта.

Бабин Яр став могилою перш за все : а) Євреям; б) Циганам; в) Кримським караїмам; г) Радянським військовополоненим; д) Бійцям ОУН (крило Мельника А.)

Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру, і лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за участю відомих дисидентів Івана Дзюби  та Віктора Некрасова, про неї почали говорити на державному рівні. Пізніше було встановлено перший пам'ятник жертвам. І.Дзюба В.Некрасов

Пам'ятник у Нахлаті Іцхаку в Ізраїлі. Напис згори івритом  — «Бабин Яр»

Ніхто не забутий, ніщо не забуто… Менора: памятник разтріляним в Бабиному Яру євреям… Пам'ятники, встановлені на згадку про трагедію

Пам'ятник загиблим дітям

Хрест на місці розстріляних православних священиків у листопаді 1941 р.

Хрест в пам`ять про разтріляних в Бабиному Яру

Нині Бабиного Яру фактично не має, його зрівняли із землею. Тут проклали дороги й трасу метрополітену, побудували житлові квартали, розбили парк. Лише верхів'я урочища Бабин Яр у межах вулиць Дорогожицької та Мельникова залишилося незабудованим - як місце трагедії світового масштабу, місце історичної пам'яті Бабин Яр сьогодні

Пам’ятайте: Бабин Яр – це, безумовно, трагедія Українського масштабу. Бо від цього постраждали насамперед українці. Вони стали жертвами двох систем - Більшовицької та Нацистської. Убивали і були убієнними. Для багатьох народів незалежна Україна стала Батьківщиною. Мир і злагода - це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам’ятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.