Батькам на замітку .Темперамент.

 

               БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ

                                                         

                        Підготувала: практичний психолог Тесленко В.А.

                                       

 

Темперамент- вроджена стійка властивість людської психіки, одна з найважливіших структурних одиниць психодинамічної організації психічної діяльності, що визначає реакцію людини на інших людей та на події, що з нею відбуваються.

                 

 

 

                                     САНГВІНІЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

  Позитивні риси:

 - висока рухливість,

- висока адаптивність (легко пристосовується до нових умов),

- захопленість,

 - товариськість,

 - життєрадісність,

- оптимізм,

- доброзичливість,

- не уразливий,

- виразність міміки та пантоміміки.

 Негативні риси:

- незібраність,

- мінливість, легковажність,

 - поверховість сприйняття,

- недостатня здатність до зосередження,

 - відсутність посидючості,

 - недостатня наполегливість,

- тяготиться одноманітністю,

- діяльний за умови цікавої справи.

                                    САНГВІНІЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

    Сангвінік - це дружелюбна, товариська, життєрадісна дитина. Досить покладлива, розважлива, відкрита і говірка. Обожнює нові обличчя і нові місця, йому необхідні зміни захоплень.

   Дитина-сангвінік легко іде на компроміс. Не боїться труднощів. Легко переживає невдачі. Вона без проблем вливається в будьякий колектив і пристосовується до незвичної обстановки. Цікавість сангвініка безмежна, хоче осягнути неосяжне. Завжди прагне дізнатися якомога більше і легко засвоює нову інформацію. Швидко перемикається з одного на інше, здатний займатися відразу декількома справами.

   Дитина із сангвінічним темпераментом активна, рухлива, імпульсивна, обожнює гучні ігри. Якщо їй нудно, то стає млявою, не може сконцентруватися тут і зараз. На покарання сангвінік реагує спокійно.

   Абсолютно незлопам'ятний, неконфліктний, тому з ним важко посваритися. Зворотний бік «сонячної» натури, сангвінікові комфортно лише в тому випадку, якщо він подобається всім.

                 Як правильно супроводжувати дитину-сангвініка

1. Основним підходом є принцип «довіряй, але перевіряй». Чарівний та люб'язний сангвінік завжди обіцяє, але далеко не завжди виконує обіцяне, тому треба проконтролювати, чи виконав він свою обіцянку.

2. Контролювати вчинки та дії.

 3. Варто формувати в дитини стійкі прихильності, інтереси.

4. Привчати доводити розпочату справу до кінця. Як правильно супроводжувати дитину-сангвініка.

 5. Звертати особливу увагу на якість діяльності, не допускати поверхневого і недбалого виконання завдань.

 6. Хвалити заслужено, тому що є схильність до зазнайства.

 7. Приймайте в спілкуванні із сангвініком дух легкості, веселощів і гумору, що йому найбільше до душі.

8. Пам’ятайте, що життєрадісність, товариськість і оптимізм сангвініка здатні обернутися зворотним боком й стати джерелом його легковажності, і мінливості.

                                     ХОЛЕРИЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

 Позитивні риси

- висока активність,

- енергійність,

-швидко усвідомлює обстановку,

- товариськість,

- рішучість,

 - збуджена переконлива мова.

 Негативні риси

 - невитриманість,

 - запальність,

 - агресивність,

 - нестійка поведінка,

 - різкість у відносинах,

 - конфліктність,

 - циклічність у роботі, у переживаннях, у настроях.

                                       ХОЛЕРИЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

       Холерик- лідер, який легко адаптується до незвичної обстановки, але через свій запальний характер постійно конфліктує зі своїми однолітками, хоча не може без них жити.

   Холерик-невгамовний бешкетник та задирака, що постійно влаштовує скандали і сварки. Така дитина схильна до гри на публіку, вона постійно має потребу в глядачах, від яких чекає відповідної реакції. Тому дитина-холерик ніколи не буде плакати і вередувати на самоті.

    Холерик не вміє чекати і приборкувати свої бажання. Він любить активні гучні ігри та нові враження, охоче йде на ризик. Настрій нестійкий, змінюється, здавалося б, з незначних причин. Якщо його карати за невміння себе стримувати, у дитини виробляється агресивність, готовність до опору, до самозахисту.  Умовні рефлекси в холерика утворюються швидко, але є нестійкими. Йому раптом хочеться буквально на середині поставити крапку, щоб почивати на лаврах, які ще не заслужив. Нову інформацію засвоює швидко, але вже через кілька хвилин вона вилітає в нього з голови. Такі діти неуважні, їм не вистачає розважливості та уміння розраховувати на свої можливості.

                  Як правильно супроводжувати дитину-холерика 

1.Основним підходом є принцип «Жодної хвилини спокою»: підтримуйте і направляйте енергію дитини на корисні справи.

2.З кімнати слід прибрати все, що може як збуджувати нервову систему дитини. 3. Контролюйте бурхливі прояви холериків, у цьому допомагають спокійні ігри, вибір цікавого хобі. 

4.Особливу увагу приділяйте вихованню посидючості. Строго та послідовно контролюйте вчинки та дії дитини. 

5.Ретельно привчайте дитину доводити до кінця розпочату справу. Як правильно супроводжувати дитину-холерика 

6.У зв'язку з підвищеною чутливістю поводитися з холериками слід м'яко, тому що різкість може порушити стосунки. 

7.В жодному разі неможна використовуйте фізичну силу при впливі на таку дитину, зауваження слід робити строго, але спокійно.

8.Холерика не варто вмовляти, він краще реагує на спокійну, тактовну вимогу.

9. Виховуйте наполегливість і стриманість, уміння володіти собою, варто приборкувати будь-яку агресивність з боку дитини у зародку.

10.Окрему увагу приділяйте навчанню ввічливості, тактовності.

11. Дитині важливо знати, що до його слів прислухаються.

                                ФЛЕГМАТИЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

 Позитивні риси:

 -спокійний,

 - терплячий,

 - обов'язковість,

 - не уразливий, його практично неможливо вивести із себе,

 - відрізняється високою працездатністю,

 -наполегливість,

 -здатний до великих навантажень в роботі,

 - врівноважений у стосунках.

 

 Негативні риси:

-все робить повільно,

 - малорухомість,

- вимагає часу для зосередження,

- повільно приймає рішення,

 - впертість,

- безініціативність.

                                       ФЛЕГМАТИЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

  За впертістю ця дитина перевершує всіх. Дитина з таким типом нервової діяльності завжди незворушна і спокійна. Дитині властиве уповільнене, але сильне реагування, повільне, але міцне запам'ятовування. У середовищі дітей вона відрізняється спокоєм. Почуття флегматика рівні, постійні та глибокі.       Флегматик все робить докладно, переборюючи всі перешкоди. Свої рішення він не міняє, а якщо їх треба відстояти, то виявить максимум упертості. Він дуже відданий своїм близьким і друзям, хоча йому важко знайти справжнього друга. Дитина-флегматик не за віком миролюбна, за можливості уникає боротьбу, воліючи не ризикувати.

                                   ФЛЕГМАТИЧНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

   Через те, що флегматична дитина дуже повільна, їй потрібно багато часу для засвоєння нової інформації. Але один раз отримані знання міцно закріплюються у її пам'яті. Всі вікові навички дитини також формуються важко і довго, але надовго. Флегматика можливо навчити і майже неможливо перевчити! Він не любить змін, дуже повільно звикає до нової обстановки і тривалий час адаптується до дитячого організованого колективу.

                           Як правильно супроводжувати дитину-флегматика

1. Основним підходом є принцип «не квап». Така дитина не може працювати в умовах дефіциту часу, їй потрібен індивідуальний темп, її не можна підганяти, вона сама розрахує свій час і зробить справу.
2. Не жадайте від неї космічних швидкостей.  Навчайте дитину раціонально розподіляти час.
3. 3.Не тисніть на дитину, тому що під тиском з боку дорослих вона лише стає ще більш незграбною та пасивною.
4. Не називайте дитину «копухою», особливо при інших людях.
5.  Пам’ятайте, що діти-флегматики мають велику потребу у схваленні.
6. У дитини важливо розвивати інтерес до рухів, грати з нею в ігри, де необхідна швидкість рухів, точність, спритність, і заохочувати, коли вона виконує будь-які правила гри.
7. Як правильно супроводжувати дитину-флегматика
8. Необхідно намагатися поступово виробляти здатність швидше перемикатися з одного виду діяльності на інший.
9. Навчайте перемикати увагу при виконанні різних доручень.
10. Розвивати допитливість дитини, обговорювати отриману інформацію.  Стимулювати до прояву ініціативи.
11. Навчайте дитину повніше виражати свої емоції та почуття: якщо їй сумно, не забороняйте плакати, якщо вона радіє, дозволяйте їй радіти в повну міру.
12. Залучайте дитину до спільної діяльності (як у дитячому, так і дорослому колективі).
13. Прищеплюйте дитині навички спілкування.

 

 

                             МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

 Позитивні риси :

- висока чутливість сердечність,

-здатність до співчуття,

-тонка сприйнятливість у звичній обстановці - старанний працівник, -

 м'якість,

- доброзичливість.

 Негативні риси :

- уразливість і сором'язливість,

 - невпевнений у собі,

 - замкненість,

- знижена активність,

- низька працездатність (у несприятливих умовах)

                                    МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

    Меланхолік - це м'яка і слухняна дитина. Меланхоліки сором’язливі, боязкі, а нерішучість - одне з основних властивостей їх характеру. Нерішучість проявляється в усіх рухах, жестах і вимові дитинимеланхоліка. Її засмучує і виводить з рівноваги будьякий дріб'язок, і ця емоційна нестійкість аж ніяк не каприз. Такі діти чутливо реагують навіть на людський голос: спробуйте його лише підвищити - і така дитина відразу заплаче. Сльози в меланхоліків невичерпні, адже вони бояться усього, особливо незнайомих людей і нової обстановки.

                                         МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ

    Діти-меланхоліки часто замикаються в собі, дуже погано звикають до нового колективу, прагнуть бути в «тіні». Часто «зациклюються» на невдачах, дуже болісно реагують на негативні оцінки, а покарання сприймають як справжню трагедію. Уразливості меланхоліка немає кінця й краю.

    Меланхолійні діти дуже недовірливі, часто хвилюються по дрібницях. Велике значення надають дріб'язкам. Така дитина побоюється зміни місць і зміни укладу життя. У нових, особливо конфліктних, ситуаціях губиться, працює значно нижче за свої можливості. Знання меланхолікові даються важко, через недостатню активність уваги дитина постійно відволікається на сторонні предмети і не може зосередитися на головному. Будь-яка діяльність для меланхоліка - робота, від якої він миттєво утомлюється. Така дитина, навіть граючи, стомлюється. У цих дітей часто міняється настрій, вони малоініціативні, нелегко вступають у контакт із однолітками.

                           Як правильно супроводжувати дитину-меланхоліка

1.Основним підходом є принцип «не нашкодь».

 2.У спілкуванні слід зважати на уразливість психіки такої дитини - не підвищувати голос і не тиснути на неї. Невдоволення виражати рівним упевненим голосом, не обзивати її.

3. Пам’ятайте, що ця дитина має потребу в особливій увазі, теплих відносинах, у допомозі. Будьте з нею лагідними.

4. Частіше хваліть її й не скупіться на прояв щирих слів. У дитини особлива інтуїція, і їй життєво необхідно відчувати, що її люблять.

5. Заохочуйте її навіть за незначні успіхи і досягнення.

6. Не пропускайте нагоди показати, що ви дуже цінуєте найменший прояв її турботи.

7. Ніколи не робіть їй зауваження на людях - це провокує розвиток серйозних комплексів.

8. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте тактильний контакт: торкайтеся до неї, гладьте по голові тощо.

9. Не забувайте про швидку стомлюваність, обумовлену слабкістю нервових процесів - не перевантажуйте її розвиваючими завданнями, у процесі виконання домашньої роботи слід робити перерви.

10.Пам’ятайте про те, що навіть ігри стомлюють її і можуть призвести до стресу.