20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

Презентація батьківських зборів "Морально-психологічний мікроклімат у учнівському колективі 6-го класу"

Про матеріал
Презентація батьківських зборів "Морально-психологічний мікроклімат у учнівському колективі 6-го класу" Роман Марія Юріївна Директор НВК "Широківська ЗОШ І-ІІ ступенів-ДНЗ" Освіта - вища
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Морально-психологічний мікроклімат у учнівському колективі 6-го класу Батьківські збори на тему 11 листопада 2015 рік

Номер слайду 2

ПОРЯДОК ДЕННИЙ: РОЛЬ СІМ`Ї У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДИРЕКТОР ШКОЛИ - М.Ю. РОМАН 2. ЕТИКА ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАТЬКАМИ, УЧНЯМИ ТА ВЧИТЕЛЯМИ ШКОЛИ ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НВР – В.В. ТЕРПАЙ 3. МІЖОСОБИСТІСНІ ВЗАЄМИНИ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ – Т.В. РАЦИН 4. ВИСТУПИ БАТЬКІВ. КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ ТА ВЧИТЕЛІВ ШКОЛИ 5.  РІЗНЕ

Номер слайду 3

Мета: 1. Розширити уявлення батьків про значення виховання в родині. 2. Сприяти формуванню здорового мікроклімату в класі, товариських стосунків між дітьми та батьками. 3. Проаналізувати ставлення батьків до своєї дитини, визначити проблематичні аспекти у вихованні дитини молодшого підліткового віку.

Номер слайду 4

Сім'я – це особливий колектив, який відіграє у вихованні основну, довгочасну та важливу роль. Сім'я – головний інститут виховання. В сім'ї закладаються основи особистості. Те, що дитина отримує в сім'ї, вона зберігає протягом всього життя.

Номер слайду 5

  Роль сім'ї у вихованні дітей – велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість. ТАКТОВНІСТЬ  —  СУТТЄВИЙ  АТРИБУТ   ВВІЧЛИВОСТІ Обов’язковий атрибут ввічливості— тактовність, одна з найсимпатичніших  і  найпривабливіших  людських  якостей,  що  полягає  в  умінні зрозуміти  почуття  і  настрій  оточуючих,  поставити  себе  на  їхнє місце,  уявити,  яку  емоційну  реакцію   викликають  і  в  інших  наші вчинки.

Номер слайду 6

Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю народна мудрість. Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя  (В.  Гете).  

Номер слайду 7

Батько та мати дають життя дитині та живуть для її щастя. Найбільше щастя для батька та матері — чесне, гідне життя дітей, їх працелюбність, а в шкільні роки — старанність у навчанні. Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові та волі у її духовному світі. Мудрість материнської любові полягає у тому, що воля керує любов’ю та істинна людська любов одухотворяє головний стимул волі почуття відповідальності за майбутнє дитини. Мати не лише народжує, але і породжує. Вона породжує наше буття, одухотворяє життя духом свого народу, рідним словом, думкою, любов’ю та ненавистю, відданістю та непримиримістю. Справжня жінка-мати ніжна та тверда, мужня та безмежно добра, непохитна та дипломатична одночасно.

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Так основними завданнями класного керівника є:  - Формування класного колективу як виховного середовища, що забезпечує розвиток кожної дитини;  - Організація всіх видів групової, колективної та індивідуальної діяльності класного колективу; - Забезпечення сприятливого психологічного  клімату  в класі. 

Номер слайду 10

Ситуація «Живе в одному селі почесний трудівник-комбайнер. Часто портрети його вміщали в газетах, одного разу навіть біля дороги поставили стенд з великим портретом Івана Пилиповича й написали: «Ось із кого треба брати приклад». Був в Івана Пилиповича син, теж Іван. Любили мати й батько єдину дитину, та нерозумною була ця любов: задовольняли всі примхи Івасика. Купували все, що побажає дитина (так до чотирнадцяти років називали батьки сина). А син відчув, що він купається у променях батьківської слави, не зазнав ніяких труднощів — і виріс ледарем. Усе йому діставалося легко, але чим легше дістаються людині радощі в дитинстві й отроцтві, тим менше справжнього щастя знає вона в зрілі роки — задумайтесь над цією закономірністю, дорогі мати й батьку. Учителі запрошували, бувало, Івана Пилиповича до школи, але йому все ніколи було то за домашньою, то за суспільною роботою. Одного разу сталося нещастя: побив Іван свою однокласницю так, що лікаря довелося викликати. Послали за Іваном Пилиповичем: іди, батьку, скоріше, нещастя із сином. «Яке нещастя?» — тривожно запитав батько. Розповіли, в чому річ. Батько полегшено зітхнув: «Я думав, з ним якесь нещастя... Ніколи мені зараз у школу йти. їду на зліт ударників». Увечері Івана Пилиповича все ж таки вдалося запросити до школи. Вислухавши схвильовану розповідь вихователя, не сказавши ніодного слова, він прийшов додому, побив сина, пояснюючи причину свого гніву: «Щоб мене в школу більше не викликали». А наступного дня Іван пішов у поле, узяв дві жмені грязі й заліпив очі на батьківському портреті...» В. Сухомлинський

Номер слайду 11

Запитання до дискусії: Чи можна Івана Пилиповича, на вашу Думку, назвати гарним батьком? Поясніть, чому. Назвіть аморальні якості хлопчика Івана. Які причини їх формування? Чи важлива, з вашої точки зору, у вихованні дитини співпраця школи та батьків? Як ви думаєте, що відчував Іван Пилипович, слухаючи розповідь учителя про його сина? Що відчує батько, дізнавшись про останній ганебний його вчинок? Чи є, на вашу думку, шанси виправити негативні риси Івана-молодшого? Як це можна зробити? Які поради ви б дали батькові хлопця? З часу подій, описаних Сухомлинським, минуло декілька десятиліть. Як ви вважаєте, чи актуальні зараз проблеми виховання, яких торкнувся у своїй розповіді видатний педагог? Чому? Чи поділяєте ви думку, викладену у давньому японському прислів’ї: «Якщо бажаєш добра своїм дітям, дай їм трохи спізнати і холоду, і голоду»? Обґрунтуйте вашу відповідь.

Номер слайду 12

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від вас, батьків? Як ви будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються самими батьками. Змінити устрій шкільної системи батьки не можуть, не мають права, але, можливо, можна змінити щось у собі, у своїх словах та поведінці своєї дитини?.. Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини.

Номер слайду 13

Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою. Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу класу та навчального закладу. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини

Номер слайду 14

Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу класу та навчального закладу. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини Не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учнів класу, учителів. Спробуйте в кожному явищі, у кожній людині, у кожній дитині знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину, тоді Ви будете впевненими. Що виростили справжню людину: добру, чесну,

Номер слайду 15

 СІМ    БАТЬКІВСЬКИХ  ЗАПОВІДЕЙ 1.     Не вважайте дитину  своєю  власністю  - вона Божа. 2.     Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита,  не в  усьому досягає успіху... 3.     Не очікуйте, що вона виросте сама такою, якою хочете ви, -  допоможіть їй стати  собою. 4.     Запам’ятайте:  найголовніший ваш обов’язок  -  розуміти й втішати. Ви – не суддя, не приклад для  наслідування , а людина,  на грудях якої можна  виплакатись і у п’ять,  і в п’ятдесят  років. 5.     Не переймайтесь, якщо  не можете  чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не  робите. 6.     Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все. 7.     Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона  віддячить вашим 

Номер слайду 16

Заповіді для батьків: Ніколи не займайтеся вихованням у поганому настрої Чітко визначайте, чого саме ви вимагаєте від дитини Надайте дитині самостійності, виховуйте, а не контролюйте кожен її крок Краще не підказуйте головного рішення, а вкажіть шляхи його й час від часу аналізуйте разом з дитиною Не пропустіть момент першого успіху Вчасно  зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок і зробіть паузу – дайте усвідомити почуте Виховання не може бути поетапним Вихователь повинен бути суворим, але добрим

Номер слайду 17

«Виховання дітей — це віддання особливих сил — сил духовних. Людину ми творимо любов’ю — любов’ю батька до матері, і матері до батька, любов’ю матері й батька до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини. Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати із батько по-справжньому люблять одне одного і разом із тим люблять і поважають людей..., чужих дітей, однокласників дитини, вчителів. У такої дитини — мир і спокій у душі, стійке моральне здоров’я, щиросерда віра в добро, віра в красу людську, віра в слово вчителя, чутливість до засобів впливу на людську душу — доброго слова й краси». Василь Сухомлинський

Номер слайду 18

У нас у всіх є можливість вибору. Але саме від Вас залежить, якою виросте Ваша дитина. Школа – щось корегує, але ми ліпимо з того, що вже замішано. Реальні вчинки – ось що формує поведінку дитини, а не слова та повчання.