Батьківські збори "Комфорт і довіра: комплексний підхід до адаптації через створення освітнього простору без ризиків"

Романюк Ніна Миколаївна 27 жовтня 80 Відгуки відсутні

Про матеріал

Батьківські збори "Комфорт і довіра: комплексний підхід до адаптації через створення освітнього простору без ризиків" розробка
Перегляд файлу

Тема. Комфорт і довіра: комплексний підхід до адаптації через створення

освітнього простору без ризиків

Мета: обговорити про створення безпечного, психологічно комфортного та довірливого освітнього середовища, яке забезпечить безболісну та успішну адаптацію першокласників до нових умов шкільного життя, сформувавши в них почуття захищеності та належності до шкільної спільноти, дати батькам уявлення про труднощі звикання дітей до школи, вікові та психологічні особливості адаптації першокласників; визначити, які позитивні і негативні риси з`явилися у дітей за період навчання, виробити стратегію допомоги у подоланні труднощів; сприяти формуванню батьківської спільноти та комфортного середовища під час спілкування.

Очікувані результати: сформоване почуття безпеки, позитивна соціалізація, зниження рівня тривожності за дітей, розуміння основних психологічних викликів адаптації та ролі безпеки у цьому процесі, усвідомлення своєї спільної відповідальності зі школою за комфорт дитини та готовність до відкритого діалогу.

Презентація за покликанням https://docs.google.com/presentation/d/16snCEg-8Stymlj7Kwc5wxwq9ZGvkpv0Q/edit?usp=sharing&ouid=114647036068406738407&rtpof=true&sd=true

Форма проведення: ділова гра «Коло підтримки»

Перебіг заходу



Вступне слово вчителя (Слайд 1)

Шановні батьки! Я щиро вітаю вас у нашій шкільній родині. Дякую, що знайшли час прийти. Ми зібралися сьогодні з дуже важливою метою, бо наше головне спільне завдання на цей період — зробити перехід максимально комфортним і радісним.

Наші діти – наше майбутнє, тому щасливі посмішки на їхніх обличчях – це найголовніше завдання і родини, і школи.

Повідомлення теми та завдань

Ми сьогодні говоримо про адаптацію. Це не просто звикання до уроків і дзвоників. Це величезний психологічний процес, під час якого дитина вчиться жити за новими правилами, спілкуватися в новому колективі та приймати нові вимоги. Це стрес. Але чи може дитина успішно адаптуватися, якщо вона боїться? Чи може вона якісно засвоювати знання, якщо вона почувається самотньою або незахищеною? Відповідь очевидна: ні.

Створення позитивного настрою

Вправа «Усмішка» (Слайд 2)

Щоб налаштуватися на позитивний настрій та роботу, пропоную вам виконати таку вправу. Відгадайте, про що це: «Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднює тих, хто її дарує». Так, усмішка весела на обличчях сяє, добротою і ласкою всіх нас зустрічаю. Посміхніться і ви. Подаруйте посмішку один одному. Посміхайтеся без приводу та частіше даруйте посмішку своїм дітям,  рідним та друзям. Ми так робимо з дітками, щоб налаштуватися на навчання.

Знайомство. (Слайд 3)

Давайте розпочнемо нашу зустріч з такого обов’язкового елемента кожного заняття, як знайомство. Урок за уроком ця вправа допомагає дітям більше дізнаватися одне про одного, а це, своєю чергою, допомагає їм поліпшувати взаємини, знаходити нових друзів.

Назвіть себе та слова, які асоціюються зі словом «ШКОЛА».

Робота над завданнями зборів

Вправа «Дерево почуттів» (Слайд 4)

Після того, як ваша дитина переступила шкільний поріг, у вашій душі, у вашому серці міцно оселилися почуття й емоції, що заповнили все ваше існування. Які почуття виникають найчастіше, коли ви проводите чи забираєте дитину зі школи? Запишіть на кленових листочках (зачитують і прикріплюють на стовбурі дерева).

Слово вчителя "Безпека як фундамент адаптації" (Слайд 5)

Початок шкільного навчання – це час великих надій, великих розчарувань, перших життєвих перемог і перших великих поразок, осягнення здобутків і підрахунків утрат. Наш клас, наша школа, мають стати для ваших дітей справжнім "островом безпеки". І ми говоримо не лише про фізичну безпеку (хоча це безумовний пріоритет), але й про:

  • психологічну безпеку: простір, де немає страху помилитися, де кожна думка має вагу, і де вчитель завжди підтримає;

  • соціальну безпеку: місце, де ми вчимося поважати одне одного, де ми запобігаємо будь-яким проявам агресії та булінгу, де ми формуємо дружбу.

Коли дитина почувається безпечно, її мозок готовий до навчання. Безпека — це фундамент, на якому ми будуватимемо їхні знання та успіхи.

Сьогодні ми обговоримо, як саме ми — школа, і ви — батьки, можемо спільними зусиллями створити цю атмосферу довіри та захисту, щоб адаптація вашого першокласника була успішною, а шкільні роки — щасливими.

Адаптація дитини до школи відбувається не одразу. Не один день і не один тиждень потрібно для того, щоб вона змогла призвичаїтися до навчального закладу по-справжньому. Це досить складний процес, пов`язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.

Фізіологічні зміни в організмі дитини: (Слайд 6)

• дуже високий рiвень напруження серцево-судинної системи;

  • розлади шлунково-кишкового тракту;

  • маса тiла зменшується у 60 % дiтей;

  • збільшення зросту;

  • скарги на втому, головний бiль, сонливiсть, погiршення апетиту, поганий сон;

  • рухова розгальмованiсть або в’ялiсть, втома;

  • нестiйка працездатнiсть.

Залежно від стану здоров`я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Існує три рівні адаптації

Високий рівень адаптації . (Слайд 7)

Першокласник позитивно ставиться до школи: правила й вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; розв`язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче і сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. (Слайд 8)

Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає у нього особистих переживань; розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв`язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдання, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації, або шкільна дезадаптація. (Слайд 9 ) Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров`я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігається порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю і спонукань як збоку вчителя, так і збоку батьків; для розуміння нового матеріалу потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

Слово шкільного практичного психолога з результатами діагностики дітей.

Вправа «Склянки» Слайд 10

Перед вами три склянки з чистою водою. Уявімо, що кожен із них -це дитина, що народилася з чистими почуттями, в якого ще не сформувалися або тільки починають формуватися погляди на світ і уявлення про нього.

Отже, візьмемо перший стакан і залишимо його незмінним. Що відбувається в цій склянці? Ми не знаємо напевно, щось може в нього потрапити без нашої уваги. В другу склянку кинемо шматочок землі і розмішаємо її. Що відбулося? Вода стала темною, брудною. У третій стакан додамо золотий порошок. Що відбувається? Вода заграла золотими іскорками.

Так відбувається і в вихованні вашої дитини. Коли вона залишається без належної уваги, нагляду, може розвиватися і далі. Але в якому напрямку? Коли ми вкладаємо в дитину тільки «бруд», крик, нарікання, невдоволення, образи, приниження, то дитина починає так само відповідати і нам. Коли ми вкладаємо в дитину увагу, любов, повагу, то і дитина відповідає нам доброзичливістю, нормальним гармонійним розвитком своєї особистості.

Поясніть, чому жовтіє листя восени? (відповіді батьків)Так і наші діти хочуть тепла та сонця, щоб рости та розвиватися. Слайд 11.

Вправа «Наповніть чашку» Слайд 12

  • У вас чашка. Вона порожня. Чи можна з неї напитися? Звісно, ні. Напишіть, що ви зробили, щоб дитина успішно навчалася, почувалася безпечно та добре в класі.

Батьки презентують свої результати. Слайд 13

  • То ж додавайте ще цукру радості, вершків ніжності, спецій натхнення. Ми – джерело тепла, сили і підтримки для дітей.

Підведення підсумків

  • Діти нас не чують. Діти на нас дивляться і беруть з нас приклад. (Слайд 14). Діти, що виросли у злому – зло будуть сіяти, діти, виплекані любов’ю – нею будуть жити. (Слайд 15)

Читання та обговорення твору невідомого автора «Коли ти думав, що я не дивлюся..» (Слайд 16,17)

Вправа «Створить контур дитини і напишіть побажання для подальшої роботи». (Слайд 18)

Рефлексія

  • Чи здійснилися ваші очікування від нашої зустрічі? Продовжіть речення:

« На цій зустрічі я…. усвідомила, що…; дізналася про те, що …».

  • Дякую за співпрацю!