Заняття для батьків 1 класу НУШ після завершення адаптаційного періоду

   Заняття для батьків 1 класу НУШ після завершення адаптаційного                   періоду

   Підготувала  учит. початкових класів і кваліфікаційної категорії Тальнівської  ЗОСШ- інтернату  І-ІІІ ст.. Черкаської обласної ради

   Тема:  Як першокласники адаптувались до школи

   Мета: Продовжувати знайомити батьків першокласників з поняттям «НУШ»;  інформувати,  як  кожна дитина адаптувалась до навчання в 1 класі;

організувати  обговорення творів В.О. Сухомлинського про виховання ;                           підвести батьків до розуміння  власної  відповідальності і впливу особистого приладу на  виховання  дітей.

    План  заняття:

1. Знайомство батьків з елементами ранкової зустрічі.

2. Знайомство батьків з поняттям «щоденні 5».

3. Складання  батьками  «Пам ятки для батьків».

4. Виготовлення батьками  куточка «Наша група підтримки».

Хід заняття:

1.Продовжуючи знайомити батьків з поняттям «ранкове коло», вчитель просить батьків стати в коло і проводить для них вправу «В цьому класі друзі всі» та «Комплімент».

2. Вчитель коротко  розповідає батькам. як працюватимуть   діти на уроках, виконуючи  вправи «читання для себе», «читання з другом», «слухання», а також знайомить із правилами роботи в групах, за якими працюють їх діти. Потім пропонує батькам  зайняти за партами місця своїх дітей, тим самим розділившись на 3 групи.

1 етап. І група виконує вправу «читання для себе» за оповіданням

  В. О. Сухомлинського  «Заплющені очі» (дод. 1).

ІІ група виконує вправу «читання з другом» за оповіданням

  В. О. Сухомлинського  «Заплющені очі».

ІІІ група виконує вправу «читання з другом» оповідання В.О.Сухомлинського  «Народження егоїста» (дод. 2).

2 етап.Після цього І група переказує прочитане, ІІ група інсценізує   це

оповідання,  а третя  створює ілюстрації до оповідання «Народження егоїста».

3 етап. Батьки  обговорюють в групах, а потім колективно опрацьовані перед цим оповідання  за питаннями, поданими на дошці (дод. 3).

4 етап.Всі присутні виконують вправу «слухання» за оповіданням

 В.О. Сухомлинського «Чому мама так хвалить?»  (текст додається, дод. 4)

та обговорюють прослухане оповідання  в групах і колективно за питаннями поданими на дошці (дод. 5).

3. За результатами  обговореного  батьки складають «Пам ятку для батьків», яку розміщують  в класі.

4. Батьки  під керівництвом вчителя створюють куточок для дітей «Наша група підтримки» де розміщують  свої  вирізані з паперу руки з словами підтримки дитині (своєрідний «зарядний пристрій») (дод 6).

5.Батьки отримують «Свідоцтва досягнень» першокласників та можливість поспілкуватися з учителем після заняття або в зручний час.

Додатки:

1. Заплющені очі

У хаті біля відчиненого вікна сиділа молода мати. На її обличчі — щаслива усмішка. Бо з хати вийшов, став за ворота на зеленій долині її п’ятирічний син. Який він красивий, який він розумний!

Ось до маленького Віті підходять два хлопчики — сини інших матерів — Коля та Боря. Вони такі ж п’ятирічні хлоп’ята, як і Вітя. «Але,— думає Вітіна мама,— їм далеко до її сина. Адже Вітя й розумніший, і сміливіший, і спритніший.»

Дивиться мати на дітей, усміхається. Ось вони засперечались, махають руками, мов півники крилами. Вітя стиснув кулачка і... вдарив Колю. А Коля стоїть і мовчить.

Мати заплющила очі... «Нічого страшного в тому немає,— думає мати.— Діти ж не б’ються, граються». Розплющила очі й побачила, як Боря стиснув кулачок і вдарив Вітю. Вітя голосно заплакав. Від жаху в матері затрусилися руки. Вона вибігла з хати й закричала:

— Що ж це ви знущаєтесь із беззахисного дитяти? Як вам не соромно! Ви ж бачите, що він скромний і привітний. Вона підбігла до гурту, взяла сина за руку. Той розплакався ще дужче та притулився до мами. На лавці біля сусідньої хати сидів дідусь. Він усе бачив.

Дідусь тихо промовив:

— Любов із заплющеними очима — майже ненависть. А неправда з відкритими очима — гірше за ненависть.

Та мати не чула цих мудрих слів.

                                                 Василь Олександрович Сухомлинський

2. Народження егоїста

Андрійко — єдиний синок у мами з татом.
Милуються Андрійком і дідусь з бабусею.
— Ти у нас найкрасивіший,— каже мама.
— Ти у нас найрозумніший,— каже тато.
— Ти у нас найщасливіший,— каже бабуся. — Ти у нас найудачливіший, — каже дідусь.
Відвели Андрійка до школи. Запросила вчителька дітей у клас. Саджає за парти. 
Хотіла було посадити Андрійка за другу парту, так він підняв такий плач, що вчителька одразу ж передумала, й сів хлопчик за першу парту.
Почався урок. У класі — четверо вікон. У перше вікно заглядає мама — не намилується, як Андрійко за партою сидить. 
У друге вікно заглядає тато — не намилується, як Андрійко руку піднімає. У третє вікно заглядає бабуся, не намилується, як Андрійко рота відкриває. 
У четверте заглядає дідусь — не намилується, як Андрійко до трьох лічить.
Поглядає навколо Андрійко, і здається йому, що увесь світ заради нього, Андрійка, обертається.
Здається йому, Андрійкові, що він — орел, а всі навколо нього — комашки. Їм, комашкам, по землі повзати, а йому, орлові, в небесах ширяти.
І ніхто поки що не думає, як орел цей з висоти небесної на землю упаде, себе покалічить і іншим горя завдасть.

                                                    Василь Олександрович Сухомлинський

3.  1.Чи схвалюєте ви таку поведінку рідних?

2.Які риси характеру формуються у дитини при такому ставленні до неї?

3.До чого це може призвести у житті?

4.Як би ви вчинили на місці мами Віті?

5. На місці рідних Андрійка?

6.Порадьте, як діяти вчителю в роботі з такими дітьми? Наведіть власні приклади.

 4.  Чому мама так хвалить?

Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи.
Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.
Люда нагодувала курей і полила квіти, потім думає: «Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине».
Зварила Люда борщу, попробувала.
Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила.
Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить:
— Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко.
Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона пробувала борщ — він несмачний. Думає Люда: "Чому ж мама так хвалить?"

                                                        Василь Олександрович Сухомлинський

5.   1.Чому мамі борщ здався таким смачним?

2. Формуванню яких рис у дитини сприятиме така поведінка мами?

3. Чи допоможе це донечці у житті? Наведіть власні приклади.

6.