22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Батьківські збори "ПОКАРАННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ ДІТЕЙ В РОДИНІ. «ЗА» І «ПРОТИ»

Про матеріал
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: ПОКАРАННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ ДІТЕЙ В РОДИНІ. «ЗА» І «ПРОТИ». Мета: 1. Вивчити точки зору батьків щодо вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних із заохоченням і покаранням дітей. 2. Розвивати у батьків інтерес до обговорення проблемних ситуацій, що виникають у сім’ї. 3. Продовжити ознайомлення батьків із методами виховного впливу на дитину. 4. Звернути увагу батьків на переваги заохочення перед покаранням у вихованні дітей. 5. Виявити, яким заходам заохочення та покарання надають перевагу батьки. Форма проведення зборів : «круглий стіл».
Перегляд файлу

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ: ПОКАРАННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ ДІТЕЙ В РОДИНІ. «ЗА» І «ПРОТИ».

Мета: 1. Вивчити точки зору батьків щодо вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних із            заохоченням і покаранням дітей.

2. Розвивати у батьків інтерес до обговорення проблемних ситуацій, що виникають у сім’ї.

3. Продовжити ознайомлення батьків  із методами  виховного  впливу на дитину.

4. Звернути  увагу  батьків  на переваги  заохочення перед покаранням  у  вихованні  дітей.

5.  Виявити,  яким   заходам  заохочення та покарання  надають  перевагу   батьки.

Форма проведення зборів : «круглий стіл».

 

Питання для обговорення: методи і прийоми виховання; методи заохочення і покарання дітей у сім’ї. Покарання та заохочення – всі «за» та «проти» їх використання.

 

Обладнання:  Коментар:   готуючись   до  зборів,  класний   керівник   готує  бланки   анкети  для  батьків  «Чи можете  це  ви?» та  роздрукувати  пам’ятки  для  батьків  «Шановні    батьки,  пам’ятайте!»

На  дошці    плакати  або  написи:

«Покарання    це  надзвичайний  захід,  який  застосовується  по  відношенню  до  дітей  лише  у  тих  випадках,  коли  решта  способів  для  встановлення  дисципліни  виявилися  недійовими»

Б.  Спок

«Бувають  обставини,  коли  прощення  спричиняє  значно  сильніший моральний струс, ніж зробило б у даному випадку покарання»

В.  О.  Сухомлинський

«У гарній родині покарань ніколи не буває, і це — найправильніший  шлях  сімейного  виховання»  А.  С.  Макаренко

План проведення зборів

 

Вступне слово класного керівника.

Тест «Яких принципів Ви дотримуєтесь у вихованні дітей?». (Додаток 1)

Бесіда .

Обʼєднання в групи. Гра «Знайдіть пару».

Обговорення проблемних ситуацій. (Додаток 3)

Виступ психолога.

Вправа «Запитання – відповіді».

Слово вчителя «Покарання та заохочення дітей в родині. «За» і «проти».

Вправа «70 способів сказати «Дуже добре!».

Слово вчителя «Покарання та заохочення дітей в родині. «За» і «проти».

Правила заохочення та покарання. ( Компʼютерна презентація).

Рефлексія. Підбиття підсумків.

Скарбничка батьківської мудрості. ( Пам’ятки для батьків, глосарій, правила).

Додатки.

 

 

 

 

 

 

ХІД  ПРОВЕДЕННЯ ЗБОРІВ

Вступне слово класного керівника

Сім’я – особлива атмосфера, де дитина ділиться своїми радістю і горем, роздумами та сумнівами. Тому батькам слід замислитися над тим, чи справною є їх «машина сімейного виховання». Недаремно народ говорить: «Посієш звичку – пожнеш характер».

Заохочення і покарання – це, мабуть, одна з вічних проблем, що постають у процесі виховання дитини. На жаль, переважна більшість сучасних батьків не володіє знаннями про вплив цих методів стимулювання на розвиток малюка і застосовує заохочення і покарання залежно від власного рівня вихованості. Одні вважають, що слід лише заохочувати, інші – що неможливо обійтися без покарання. Але необхідно зрозуміти, що ефективність виховного процесу багато у чому залежить від самих батьків. Заохочення і покарання в одному випадку можуть допогти, але в іншому – нашкодити. А взагалі, чи задумувалися Ви коли-небудь, яку людину хочете виховати? І що для цього робите?

Давайте, для початку проведемо тест і дізнаємося, хто з вас яких принципів дотримується у вихованні дітей. Тест. «Яких принципів Ви дотримуєтесь у вихованні дітей?».       (Додаток 1)

Бесіда ( Довільні відповіді батьків, висловлення думок).

— Отже, як же Ви виховуєте дітей?

— Які умови необхідні для правильного застосування заохочень і покарань?

— Як правильно використовувати похвалу?

— Чи може бути довіра дієвим засобом заохочення дітей?

— Чи припустиме матеріальне заохочення дітей?

— Покарання. Яким воно має бути?

— Чи припустимі фізичні покарання?

Обʼєднаня в групи. Давайте разом обговоримо  проблемні ситуації. Але для цього нам потрібно об’єднатися в групи. (Батьки об’єднуються в групи за допомогою гри «Знайдіть пару». Я роздаю усім картки, на яких написані назви тварин. Завдання учасників: мовчки, не показуючи свої картки нікому, відшукати «свою групу», відтворюючи характерні звуки тварин, зображення яких у них є. так кожен знаходить свою групу. Цей спосіб об’єднання сприяє покращенню настрою та знімає напруження.

Обговорення проблемних ситуацій. (Додаток 3)

Після обговорення проблемних ситуацій представники від кожної групи презентують своє бачення розв’язання проблеми. Учасники інших груп мають поставити запитання чи запропонувати свої варіанти.

Ситуація 1  Розповідь  сусідки.

«…Особливо  жахливо  та  безсоромно  поводить  себе  цей  тип, коли  карає  свого  десятирічного  сина    запевняю  вас,  він  не такий  вже  поганий  хлопчик!    Тараса.  Він  ніколи  не  б’є  ди –тину в квартирі,  за  закритими  дверми,  а  волочить  для  цього у  двір,  щоб  зібрати  «глядачів»  і  тим  самим  ще  більше  принизити  сина.  Він  примушує  плачучого  хлопчика  роздягатися… Б’є  сина  на  садовій  доріжці  старим  ременем,  завдаючи  ударів пряжкою…»

Запитання  для  дискусії:

Що ви  можете  сказати  про  такого  «батька»?

Які почуття  має  дитина  до  нього?

Якою виросте  дитина  з  таким  «вихованням»?

Дайте  оцінку  ситуації.

Ситуація 2

 

Ваша сусідка розказала вам, що спостерігала, як ваша дитина жорстоко поводилася з бездомним кошеням. Ваша реакція?

 

Ситуація 3

 

У щоденнику вашої дитини все частіше зʼявляються записи про бійки з однокласниками. Дитина виправдовується тим, що її ображають, а вчитель до неї несправедливий. Ваші дії?

 

Ситуація 4

 

Дитина потай від вас взяла гроші. Яке покарання ви застосуєте?

 

Ситуація 5

 

Дитині важко дається читання. Вона не любить читати, з неохотою виконує домашні завдання. Які засоби заохочення ви оберете?

 

Ситуація 6

 

Ваша донька, не попередивши вас, пішла до подруги. Її вже довго немає вдома. Ви хвилюєтеся, телефонуєте сусідам, знайомим. Коли починає сутеніти, дитина повертається. Як ви вчините?

 

Ситуація 7

 

Батьки довго розмірковували над тим, що подарувати доньці з нагоди закінчення навчального року як заохочення за гарне навчання. Купили книгу за програмою та альбом для літніх фотографій. Одержавши подарунок, дівчинка обурилася : «Я думала, що ви мені що-небудь пристойне купите! От подрузі батьки велосипед купили!»

 

Ситуація 8

 

Батьки постійно ставили хлопчика за всі провини в кут. Одного разу він сказав своєму батькові: «Ще раз поставиш у кут, втечу до бабусі. З вами більше не житиму!»

 

Ситуація 9

 

У родині народилася маленька дитина. Старша дитина різко змінилася: все частіше й частіше почала проявляти агресивність щодо батьків та новонародженого маляти. Чергового разу, коли мама попросила посидіти з малям, дитина відповіла: «Я в няньки не наймалася!». Батьки страшенно обурилися, покарали старшу дитину.

 

 

 

 

Ситуація 10

 

У цій родині наприкінці тижня діти звітували за результатами навчання. Якщо результати були, на думку батьків, гарними, то діти одержували заохочення у вигляді кишенькових грошей. Якщо батьків навчальні результати дітей не задовольняли, то дітей карали працею в хаті та на городі: генеральне прибирання, поливання городу тощо. Діти намагалися вчитися так, щоб в будь-який спосіб уникнути покарання працею.

 

Виступ психолога Вправа «Запитання – відповіді»

Пропоную погратися в дитячу гру у м’яча . Ми з дітьми часто граємо у цю гру. Я кидаю по черзі м’яч, а Ви повертаєте його мені зі своєю відповіддю:

— Що таке заохочення?

— Чи буде заохочення дитини за щось хороше зміцнювати у неї віру в свої сили, викликати бажання поводитися краще?

— Що таке покарання?

— Чи часто можна карати дитину?

— Чи можливо обійтися у вихованні без покарань?

 

Слово вчителя «Покарання та заохочення дітей в родині. «За» і «проти».

Заохочення – це прояв позитивної оцінки поведінки дитини. «Я дуже задоволена твоїми успіхами», — говорить мама доньці. «Мені подобається твоя сила волі» — зауважує батько в бесіді з сином. Усі ці оцінюючі судження спрямовані на те, щоб підтримати позитивну поведінку дитини. Такі оцінки викликають у дітей почуття задоволення, а у тих, хто не заслужив заохочення, виникає бажання пережити в наступний раз це відчуття.

Заохочення дитини зо щось хороше, зразкову поведінку зміцнює у неї віру в свої сили, викликає бажання поводитися краще, проявляти себе з хорошого боку.

 

Вправа «70 способів сказати «Дуже добре!»

Напишіть слова, що асоціюються з фразою «Дуже добре!», які Ви можете подарувати своїй дитині. (Батьки пишуть, а потім по черзі зачитують написане).

 

ЗАОХОЧЕННЯ ТА ПОКАРАННЯ ДИТИНИ В СІМ’Ї

   Процес виховання дітей неймовірно складний і вимагає титанічних зусиль і витримки від батьків. Часто дорослі не вміють правильно оцінити дії та вчинки дитини, не зверта­ють увагу на позитивні риси її характеру. А вона у відповідь на це просто відвертається.

  Педагогіка дуже обережно ставиться до покарання дітей і не схвалює дій тих батьків, які принижують людську гідність, шко­дять здоров'ю дитини. Заохочення слід використовувати з дотри­манням вимогливості й об'єктивності, а покарання — через вияв­лення поваги.

  Існують певні правила, прийоми, методи виховання, які стануть у нагоді.     

   Особистий приклад батьків - надзвичайно дієвий метод виховання. Пам’ятайте, що виховувати треба не тільки дитину, а й себе.                          

   Сила слова. Народна педагогіка надає великого значення силі сло­ва — розповіді, поясненню, бесіді, настанові, пораді. Спілкуйтеся з дитиною як з дорослою людиною. Ваші слова мають передавати чітку оцінку дитячих вчинків. Намагайтеся не втрачати над собою контроль. Замість того щоб кричати, починайте говорити пошепки. Для дитини це буде незвично, воне почне прислухатися до ваших слів. Якщо зірвалися на дитину, сказали їй щось неприємне – поговоріть, попоросіть вибачення і поясніть чому ви розсердилися.                                                                                                        

   Система стабільності. Нестабільність батьків у своїх решеннях щодо покарання і правилах призводить до того що дитина плутається, можна чи не можна це робити.  Вихід з цієї ситуації простий. Встановіть у своїй родині правила і норми поведінки і попередьте дитину про те, що може бути, якщо вона їх порушить. Якщо дитина признається у скоєному і каже, що усвідомила  свою провину скасовувати покарання не варто. Поговорити, пробачити, пошкодувати - так, але скасовувати - ні. Інакше згодом після кожного проступку дитина буде говорити «Я так більше не буду» і через 5 хвилин повторювати те ж саме. Але в той же час пам'ятайте, що те, що не є забороненим дозволено. І якщо ви залишили чашку на краю столу, а дитина її випадково розбила, винні в цьому ви.

   «Казкотерапія». Придумуйте казки, у яких головний герой буде схожий на вашу дитину. Описуйте таку ж  саму ситуацію, тільки за участю казкового героя. Після розповіді запитайте дитину: «Як тобі здається, а чому головний герой  зробив (вчинив, сказав) саме так? Як, на твою думку, слід було зробити? Чому?» Уважно послухайте відповіді, проаналізуйте їх.  Саме в них ми можете знайти причину поведінки дитини.

Правила покарання. Почуття, особливо якщо вони негативні та сильні, не слід утри­мувати в собі: не слід мовчки терпіти образу, приборкувати гнів, збе­рігати спокійний вигляд при сильному хвилюванні. Ви не зможете  обдурити ані себе, ані свою дитину, яка одразу розуміє за вашим виразом обличчя, жестами, інтонаці­єю, що щось не так. Адже саме через ці невербальні  сигнали пере­дається понад 90 % інформації про наш внутрішній стан. І контро­лювати їх дуже важко. Через деякий час це накопичення негатив­них переживань проривається та виливається в різкі слова та дії.

   У той же час варто пам'ятати, що відсутність покарань, - це далеко не свобода дій для вашої дитини. Все одно залишаються правила і норми поведінки і спілкування, яких необхідно дотримуватися.

Запам’ятайте «золоті» правила.

1.Покарання не повинно шкодити здоров'ю — ані фізичному, ані психічному (воно повинно бути корисним).

2.Якщо є сумніви (карати чи не карати) — не карайте (жодних по­карань «про всяк випадок»).

3.За один раз — одне покарання. Навіть, якщо вчинків скоєно ба­гато, покарання може бути суворе, але одне за все одразу.

4.Пока­рання — не за рахунок любові. У жодному разі не забирайте по­дарунки на знак покарання.

5.Пам'ятайте про час давності правопорушення. Якщо ви з'ясували, що вчинок скоєно надто давно, краще не карайте.

6.Покараний — прощений. Сторінка перегорнулась, не згадуйте про це. Не заважайте починати життя спочатку.

7.Покарання — але без приниження. Якщо дитина відчує перевагу вашої сили над її слабкістю і вважає, що ви несправедливі, — по­карання подіє у зворотному напрямку.

8. Не можна карати й сварити:

   якщо дитина хвора;

   якщо дитина їсть;

   після сну або перед сном;

  одразу ж після фізичної або душевної травми (бійка, погана оцін­ка, падіння) — необхідно перечекати, поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно втішати дитину);

   якщо дитина не може подолати свої недоліки (страх, лінь, рухливість, роздра­товарність), але щиро намагається зробити це;

   у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

  якщо ви самі перебуваєте в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. У цьому стані гнів завжди неправий.

 Система заохочень. Якщо дитина поводиться добре, зробила якийсь хороший учинок - скажіть їй про це. Похвали потребує кожна дитина. Але слід узяти до уваги прості рекомендації.

1.Не можна хвалити за те, що не досягнуто своєю працею (фізичною, розумовою).

2.Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її щодня. У іншому випадку пам’ятайте, що у кожної дитини є своя індивідуальна норма похвали. Дотримуйтеся її. Інакше дитина може стати залежною від похвали і постійно очікувати її.

3. Якщо у вас двоє і більше дітей, стежте, щоб заохочення однієї дитини не викликало в інших заздрісних або образливих почуттів.

4. Виключіть заохочення у вигляді цукерок, шоколадок і фінансів. Ніколи не акцентуйте уваги на вартості подарунків. Найкращим подарунком була і буде увага з боку найдорожчої людини.

 

 Саме головне - зрозуміти, як думає дитина,  що відчуває і переживає, чому робить саме так. Тільки тоді процес виховання буде ефективним,  без неприємних моментів з криками і зривами. У вас все вийде, варто тільки захотіти!

 

Бажано,  щоб  заохочення  в  родині  були  різноманітними.

 

Схвальний  погляд,  ніжний  дотик,  похвала  за  вчинок,  поведінку дитини  в колі  авторитетних для  неї людей; подарунок    щось таке,  про що  давно  мріяв  ваш  син;  спільна  поїздка  туди,  де  дуже хочеться побути вашій дочці,— чи то до знайомих, з дочкою яких вона  приятелює,  чи  то  до  цирку,  чи  на  свято  до  парку.  Їх  може бути  дуже  багато    і хороших  слів, і  спільних  ваших  і дитячих мрій,— простих виявів нашої уваги, нашої вдоволеності й радості за  дітей. Скільки  добрих  почуттів  породжує  в  їхніх  серцях  таке моральне  ставлення,  яке  очищає  їх.  І  шкода,  що  в  метушні  буд нів  ми  часто  не  використовуємо  ці  прекрасні  можливості  справді гуманного  виховання.

 

Рефлексія. Підбиття підсумків.

Батьки висловлюють своє ставлення до проведеного заходу, можливості проведення батьківських зборів у такій формі.

 

Вашу  дитину  виховують  кожна  хвилина  життя,  кожний  куточок  землі,  кожен  крок,  слово,  справа,  з  якими  її  особистість стикається  ніби  випадково,  мимоволі. Проблеми  виховання  невичерпні,  як  море.  І  нікому  не  дано передбачити  всі  можливі  повороти,  тонкощі,  які  можуть  виникнути  у  наших  стосунках  із  дітьми.  І  навіть  якщо  ви  дотримуєтесь  іншої  думки,  все  ж,  не  поспішайте  карати  дитину.  Гарячковість    — погана помічниця вихователя. Але якщо немає іншого виходу,  не  відкладайте  покарання  на  надто  далекі  строки,  інакше  воно  перетворюється  на  помсту,  а  помста  завжди  недостойна людини.

 

Насамкінець рекомендації учителя батькам правил спілкування з дітьми.

 

 

 

МОЖЛИВЕ ФОРМУЛЮВАННЯ ПРАВИЛ

 

Умійте вислухати дитину завжди і всюди, не відмахуйтеся від неї, виявляйте терпіння і такт.

Розмовляйте з дитиною так, як Ви хотіли б, щоб розмовляли з Вами. Виявляйте повагу, м’якість, уникайте грубості і будьте терплячі.

Досягти успіху можна лише тоді, коли Ви є прикладом для позитивного наслідування кожного дня.

Визнавайте свої помилки, не соромтеся просити вибачення за неправильні вчинки і дії, будьте справедливими в оцінці себе та інших.

Зберігайте надію дитини на виправлення. Пам’ятайте :

— покаранням ви можете зашкодити фізичному та психічному здоров’ю дитини;

— не приймайте рішення згарячу, будьте стриманими;

— праця не може бути покаранням;

— завжди будьте справедливими;

— не карайте із запізненням або для профілактики;

— ні за яких умов не принижуйте гідність дитини;

— за кожен негарний вчинок застосовуйте лише одне покарання;

— якщо є сумніви щодо справедливості обвинувачень, поговоріть із дитиною, але не карайте;

— малюк має боятися не вашого гніву і наступних дій, а того, що він завдасть комусь болю своїми словами, діями, вчинками.

 

ПАМ’ЯТКИ  ДЛЯ  БАТЬКІВ

 

Тілесні покарання —  хибний  спосіб  виховання

Якщо ми караємо  дітей  «під  гарячу  руку»,  це  означає,  що ми  гірше  володіємо  собою,  аніж  вимагаємо  цього  від  дитини,  ми робимо  це  не  для  виправлення  дитини,  а  щоб  розрядити  нервову напругу.  Слід  пам’ятати,  що  ми  не  можемо  дати  дітям  більше, ніж  маємо  самі.

Пам’ятайте,  що:

Ляскаючи дитину, ви  навчите  її  боятись  вас.

Поведінка дитини буде непередбаченою, вона не буде розуміти та  приймати  закони  моралі.

Показуючи при дітях гірші риси свого характеру, ви подаєте їм  поганий  приклад.

Тілесні покарання вимагають  від  батьків  менше  розуму  та здібностей,  ніж  будь-які  інші

виховні  заходи.

Ляпаси можуть  лише  утвердити,  але  не  змінити  поведінку дитини.

Задача дисциплінарної техніки — змінити бажання дитини, а не  лише  її  поведінку.

Дуже часто  покарання  не  виправляє  поведінку,  а  лише  перетворює  її.

Покарання примушують дитину побоюватись втратити батьківську любов.  Вона  почуває  себе  знедоленою  та  починає ревнувати  до  брата  чи  сестри.

Часті покарання  спонукують  дитину  зоставатися  інфантильною.

У покараної  дитини  може  виникнути  вороже  почуття  до батьків.  І  щойно  у  ній поєднаються  два  почуття    любов  та ненависть,  як  зразу  виникає  конфлікт.

Покарання допоможе  дитині  привертати  увагу  будь-якими засобами.

При можливості  доцільно  замінити  покарання  на:

а)   терпіння  (це  найбільша  доброчесність,  яка  може  бути в  батьків);

б)   пояснення  (поясніть  дитині,  чому  її  поведінка  неправильна,  при  цьому  будьте  гранично  стислі);

в)   відволікання  (постарайтесь  запропонувати  вашій  дитині щось  більш  привабливе,  аніж  те,  що  їй  заманулося);

г)   заохочування (не  поспішайте карати сина чи дочку. Врешті,  це  більш  ефективне,  ніж  покарання).

Шановні  батьки,  пам’ятайте!

У дітей,  які  не  знають,  що  їм  робити  в  час  дозвілля,  псуються  і  голова,  і  серце,  і  моральність.  Допоможіть  своїй дитині  вибрати  корисне  заняття.

Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим  і  жорстоким  в  результаті  «виховання».

Пам’ятайте, батьки! Фізичне покарання — це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.

Ремінь та  тумак  вбивають  у  дитячому  серці  витонченість і чутливість, розбещують  людину, одурманюють її отрутою брехні.

Не ставте вашу дитину  в  становище,  коли  вона  змушена оборонятися  брехнею!

Говоріть з дитиною  так,  щоб  не  залишалось  жодного  сумніву  в  тому,  що  ви  керуєтеся  турботою і тривогою  за  неї, а  не  бажанням  відмахнутися,  образити.

Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі  своїми  дітьми.  Незначну  домішку  брехливості,  штучності  діти  помічають  дуже  добре.

Не забувайте  поділитись  зі  своїми  дітьми  досягненнями й невдачами, тоді  вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть  вашої  поради,  підтримки.

Що  та  як  слід  забороняти  дитині

   Коли ви  щось  забороняєте  дитині,  обов’язково  пояснюйте  причину  заборони,  поговоріть  із  дитиною  про  можливі наслідки  її  вчинку.

Розумно обмежуйте кількість заборон та надавайте дитині можливість  активно діяти  та  пізнавати  світ.

Заборони мають засвоюватись  дитиною  поступово  та  свідомо.  Вимоги  батьків  повинні  бути  узгоджені.

Уникайте узагальнених заборон  типу:  «Не смій  більше бути  таким  поганим!»    яким?),  «Ніколи  більше  не  роби так,  щоб  мені  не  доводилося  тебе  лаяти!»    як  саме  не робити?).  Такі  заборони  для  дітей  незрозумілі.

Безцеремонність, грубість,  неповага  до  дитини  проявляються  у  безпідставних  і  навіть  безглуздих  вимогах,  які нам  здаються  природними,  а  дитині  зовсім  незрозумілі:

«Покинь  комп’ютера  та  йди  читати  книгу»,  «Не  дружи із  Сашком,  він  поганий,  а  дружи  з  Олегом.  Він  поруч живе».  Більшості  подібних  заборон  можна  було  б  уникнути і тоді не виникало б у дітей важкого почуття підсвідомого  протесту  проти  не  завжди  справедливих  заборон, а  заодно  проти  обов’язкових,  загальноприйнятих  норм поведінки.

 

Завжди пам’ятайте, що  у  будь-якому  конфлікті  як  мінімум  двоє  учасників  і  що  важко  не  тільки  нам  з  дитиною, але і їй з нами. Адже вона слабша, менша, менш досвідчена.

 

 

ДОДАТОК 1

 

Батьки  відповідають на  запитання  тесту «Яких принципів Ви дотримуєтесь у вихованні дітей?».

 

Чи  здатні  ви?

 

Варіанти  відповідей:

 

Можу  і  завжди  так  дію    3  бали.

 

Можу,  але  не  завжди  так  дію    2  бали.

 

Не  можу    1  бал.

 

Запитання  тесту:

 

У будь-яку  мить  облишити  всі  свої  справи  заради  спілкування  з  дитиною?

Попросити поради у  дитини,  незважаючи  на  її  вік?

Зізнатися дитині  у  власній  помилці?

Вибачитися перед  дитиною  у  випадку,  якщо  були  не праві?

Опанувати себе  і  зберегти  самовладання,  навіть  якщо  вчинок  дитини  вивів  вас  із  себе?

Поставити себе на  місце  дитини?

Повірити хоча б на хвилинку, що ви добра фея чи прекрас-ний принц?

Розповісти дитині повчальний  випадок  з  дитинства,  який охарактеризує  вас  не  з  кращого  боку?

Утримуватися від прізвиськ  і  висловів,  які  можуть  образити  дитину?

Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови гарної поведінки?

Домовитися з  дитиною  про  один  день,  в  який  вона  може робити  все,  що  їй  заманеться,  і  ви  не  заважатимете?

Не прореагувати,  якщо  ваша  дитина  вдарила,  штовхнула чи  не  заслужено  скривдила  іншу  дитину?

Не зважати на сльози, примхи, прохання, якщо знаєте, що це забаганка?

Результати  анкетування:

 

30—39  балів.   Ви  дотримуєтесь  правильних  принципів  виховання.

 

16—29  балів.  Ваш  метод  виховання    палиця  та  пряник.

 

Менше  16  балів.  У  вас  немає  педагогічних  навичок  і  бажання виховувати  дитину.

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

Анкета для батьків «Роль покарання у Вашій сім’ї»

 

(Батьки відповідають н а запитання анкети «так» чи «ні»)

 

Чи можна виховувати дитину без покарань?

Що може призвести до покарання у Вашій родині?

Як реагує Ваша дитина на покарання?

Чи завжди покарання ефективно впливає на поведінку Вашої дитини?

Як Ви поводитеся з дитиною після того, як покарали її?

Які заходи впливу на дитину у Вашій родині вважаються покаранням?

Чи приймаєте Ви спільне рішення з приводу покарання своєї дитини або кожен з батьків робить це наодинці?

Як довго пам’ятає Ваша дитина покарання?

Які заходи покарання у Вашій родині виключені?

 

 

 

1

 

docx
Додано
20 лютого
Переглядів
150
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку