Мета: навчати учнів чемного й шанобливого ставлення до батьків, рідної домівки, формувати в них високий ідеал родинно-сімейних відносин; виховувати почуття особистої відповідальності за створення мікроклімату в сім'ї, колективі, бережливе ставлення до сімейних цінностей; згуртувати учнівський колектив – учнів, батьків, учителів.
ЩОБ НЕ ЗГАСЛО РОДИННЕ ВОГНИЩЕ
Сценарій батьківських зборів
Мета: навчати учнів чемного й шанобливого ставлення до батьків, рідної домівки, формувати в них високий ідеал родинно-сімейних відносин; виховувати почуття особистої відповідальності за створення мікроклімату в сім’ї, колективі, бережливе ставлення до сімейних цінностей; згуртувати учнівський колектив – учнів, батьків, учителів.
Родина, сім’я – це найдорожче для кожної людини. Тут людина робить свої перші кроки. Звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї навчається любові та добра, у сім’ї вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого народу. Україна – це наша родина. Родина – джерело продовження роду. Мабуть, невипадково наш герб символізує триєдність – людини, родини, нації. Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще: мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій, сімейних цінностей. Хоч би куди доля нас закинула, ми неодмінно, нехай хоч у спогадах, повертатимемося до незрадливого вогника – батьківської хати, маминої світлиці. У нашій класній родині є батьки, які мають по троє дітей, добре їх виховують, вчать любити працю, пісню і все передають своїм дітям.
Зараз усім зрозуміло, що духовне обличчя нашого молодого сучасника значною мірою обумовлене багатьма позитивними і негативними явищами сьогоднішнього суспільства. Але не можна скинути з терезів таке надзвичайно важливе середовище, як сім'я. То ж ви здогадались, напевно, що сьогодні мова йтиме про деякі проблеми родинного виховання.
Чи бувають виховні рецепти на всі випадки життя? Адже кожна дитина – неповторна. Звичайно ж, ні. І все ж спробуємо обговорити деякі проблеми родинного виховання та шляхи їхнього вирішення.
Загальновідомо, що атмосфера для нормального виховання дітей визначається насамперед нормальними взаєминами їхніх батьків (чоловіка і дружини).То ж спробуємо за допомогою тесту визначити свій сімейний мікроклімат.
(Психологічний тест для батьків "Ваш сімейний мікроклімат ".)
"Вік ізвікувати – не пальцем перекивати", – каже народна мудрість.
Кожна одружена людина знає, що як би вдало не склалось її життя, розрив між мрією і дійсністю завжди існує. У кожній сім'ї є свої труднощі, дрібні сутички і серйозні конфлікти – життя неможливе без них.
Чи трапляються у Вас конфліктні ситуації?
А як Ви з них виходите?
Хто поступається?
Чи буває так, що Ви помиляєтесь?
Ви визнаєте перед дітьми свої помилки?
(Батьки висловлюються.)
СИТУАЦІЯ 1. Ви повертаєтеся з роботи після важкого робочого дня, втомлені, роздратовані, заходите у вітальню, а там розкидані по підлозі іграшки. Необережний крок – і Ви падаєте. Що далі? Найчастіше іграшки миттю летять у куток, ви кричите, дитина плаче. Хіба для нас не є типовою така ситуація? Нікого з нас вона не шокує. Подумаєш, за годину усе забудеться.
А якою була б ваша реакція? Прошу взяти участь у розмові всіх присутніх. Як би варто було висловити своє невдоволення дитині?
(Батьки висловлюються.)
Я з певним наміром сказала декілька хвилин тому фразу: "За годину усе забудеться". Виявляється, що зовсім не забудеться. Одна дочка сказала матері "Матусю, я пам'ятаю всі батькові образи". То ж запитання "Чи потрібно визначити перед дітьми свої помилки?" не є риторичним.
Американські психологи радять визначити, що для нас важливіше. Чи буде це мати якесь значення, скажімо, через тиждень? Чи варто починати скандал через недоїдену вермішель, розкидані іграшки, забруднені в пісочку штанці, поламану машинку?
Безперечно, що уміння зрозуміти, простити, не пам'ятаючи зла, нанесеного близькою людиною, є золотою рисою в людському характері. Це допомагає сім'ї бути щасливою. Існує думка, що в щасливих батьків щасливі діти
Чи справді це так?
Невже ваші діти ніколи не спричиняли вам прикрощів?
Згадайте якусь складну ситуацію, зв'язану з вихованням дітей, що вам найбільше запам'яталась. Розкажіть, як ви її вирішили.
(Батьки висловлюються.)
Чи не жалкуєте сьогодні, що вчинили саме так? А якби така ситуація трапилась сьогодні, що б ви робили?
(Батьки висловлюються.)
Спілкуватись і працювати з дітьми, які виховуються в щасливих сім'ях, дуже приємно, проте нам, педагогам, досить часто доводиться мати справу з "важкими" підлітками. Звідки беруться важкі діти? Безперечно, що корінь зла слід шукати в сім'ї. Наведемо деякі статистичні дані з життя нашого району (села, міста).
(Учитель наводить дані)
Скільки потрібно делікатності, мужності, розуму, щоб правильно повестися в складній ситуації!
Скажімо, ваша дитина приходить зі школи і скаржиться, що вчителька неправильно виставила оцінку. Як реагувати?
Хтось із батьків скаже: "Учитель завжди правий". Інший: '"Я порозмовляю з вчителькою і вияснюю, за що вона поставила тобі "2", Не плач!"
Або ще один варіант: "Яка несправедлива твоя вчителька. Я піду до школи. Ніхто тебе не скривдить більше".
Звичайно, можна навести чимало інших відповідей. Але як би відповіли ви?
А що думають з цього приводу наші гості?
А якщо вчитель неправий?
(Батьки та запрошені висловлюються.)
Буває ж і таке, коли "2" виставляється в пориві гніву і є не лише результатом не виконаного вчасно домашнього завдання, а й втіленням усього поганого, що скоїлося в учителя протягом дня.
Чи доцільно вчителю (чи батькові) вибачатись?
Чи не постраждає вчительський авторитет?
Як вважають педагоги?
А учні?
(Психолог наводить дані з анкети, проведеної напередодні з учнями. Батьки діляться думками.)
Особливо часто між членами сім'ї виникають непорозуміння, коли діти досягають підліткового віку. Складний, суперечливий процес переходу від дитинства до юності, коли змінюються уподобання, ламаються стереотипи, нерідко супроводжується конфліктами та нервовими зривами, і для дитини вихід – орієнтація на дорослих. А чи завжди ми, дорослі, чинимо правильно? Чи завжди є прикладом для своїх дітей?
(Батьки висловлюються.)
У тому, про що ми говорили, немає, ніби, нічого екстраординарного. Ми не відкрили сьогодні якихось особливих нових методів виховання. Та й чи варто? Вони здавна існують в народі, передаються з покоління в покоління.
Чи є мудріший вчитель, ніж народ? Це вічне джерело педагогічної мудрості.
Довести це запрошуємо спеціаліста з питань народної педагогіки.
(Виступ гостя.)
На згадку про сьогоднішню розмову ми даруємо вам пам'ятку "З чарівної скриньки батьківського досвіду", яка є коротким узагальненням нашої бесіди. А ще дякуємо вам за участь у зборах. Бажаємо всім здоров'я, щастя, взаєморозуміння у ваших сім'ях.