Батьківські збори_Виховання свідомої дисципліни

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ
«ВИХОВАННЯ СВІДОМОЇ ДИСЦИПЛІНИ»

На будь-якому робочому місці цінують дисциплінованого працівника. Свідома дисципліна будь-якої людини ґрунтується на розумінні свого обов’язку саме у повсякденному житті, на усвідомленні почуття відповідальності за кожне своє слово і вчинок перед оточенням.

Іноді дорослі вважають, що коли дитина ввічлива, дотримується правил поведінки, то її можна вважати дисциплінованою. Однак, трапляється, що дорослі приходять до такого висновку на основі лише зовнішніх, показних ознак. А в дійсності, навіть не кожну дитину, що відрізняється слухняністю і є добрим виконавцем, можна назвати свідомо дисциплінованою людиною, в якої ця якість стала властивістю характеру.

Що таке «свідома дисципліна»?

Показниками високого рівня дисципліни є розуміння учнями необхідності дотримання її в школі, громадських місцях, в особистій поведінці; готовність і потреба у виконанні загальноприйнятих норм і правил дисципліни праці, навчання, проведення вільного часу; самоконтроль у поведінці; боротьба з порушниками дисципліни в школі та за її межами.

Свідома дисципліна виявляється в усвідомленому виконанні суспільних принципів і норм поведінки, ґрунтується вона на сформованості в учнів таких рис:

•             дисциплінованість - прагнення й уміння особистості керувати своєю поведінкою відповідно до суспільних норм і правил;
•             обов'язковість - усвідомлення особистістю необхідності дотримання суспільних і моральних норм, підпорядкування своєї поведінки їх вимогам;
•             відповідальність - якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з панівними в суспільстві вимогами, нормами, законами, керуватися інтересами соціального прогресу.

Цікавою є і точка зору американського психіатра Р. Кемпбелла, який вважає, що у вихованні дітей дисципліна — це тренування розуму і характеру дитини для того, щоб вона стала самостійною і такою, що вміє володіти собою, гідною і конструктивною особою у суспільстві.

Як виховати у дитини таку якість, як дисциплінованість?

Перш за все, необхідно звернути увагу на те, що свідома дисциплінованість дитини багато в чому залежить від вихованості і дисциплінованості дорослих, з якими діти щоденно спілкуються. Це означає, що, у першу чергу, і від батьків. Дитина має бути старанною і наполегливою у навчанні, сумлінною; дотримуватися даного слова; точною та акуратною в роботі; вміти організовувати свій час і дозвілля; виявляти повагу до старших; піклуватися про рідних і близьких людей; бути скромною і ввічливою. Також виховання дисципліни, мабуть, пов’язане із залученням дитини до виконання певних обов’язків.

Діти мають відчувати свою належність до сім’ї, своє членство у ній. Якщо вони цього не відчувають, то знаходять інші можливості довести свою значущість. Праця, яка під силу дитині, прищеплює навички, вчить давати користь, цінувати піклування про себе оточуючих і поважати чужу працю. У батьків завжди є спокуса все робити самим. Вони вважають, що так простіше, до того ж, вони все роблять «належним чином». Такі батьки позбавляють дітей можливості навчатися співпраці й відповідальності.

Інтелектуальний рівень дітей зростає в міру їх дорослішання, тому батьки повинні давати дітям роботу, відповідну їхньому віку. Спочатку діти повинні успішно засвоїти відповідальність на більш низьких рівнях, а потім уже переходити до більш складних завдань

Діти молодшого шкільного віку можуть виконувати такі домашні обов'язки: накривати та прибирати зі столу, розвішувати рушники й виносити сміття. Вони повинні вчасно робити домашні завдання, готувати одяг до школи та утримувати в чистоті й порядку свою кімнату. У цьому віці вже треба дозволяти дітям користуватися своїми грішми. Нехай вони припускаються помилок і, звісно, потерпають від наслідків. Дітям, які хочуть нову іграшку, можна порадити збирати, відкладати гроші на її придбання. Якщо вони витрачають гроші на щось інше, то повинні розуміти, що так вони позбавляють себе можливості придбати нову іграшку, доки знову не накопичать на неї.Залучайте дітей до вибору, установлення правил виконання й визначення наслідків за невиконання домашніх справ та обов'язків. Коли діти особисто зацікавлені у своїх діях, вони охочіше будуть виконувати свої обов'язки. У цьому віці діти краще розуміють позитивні уроки відповідальності й наслідки безвідповідальності.

Діти середнього шкільного віку можуть виконувати безліч домашніх обов'язків. Вони можуть мити посуд, підлогу, прати, няньчити маленьких дітей і готувати прості страви. У віці 10–12-ти років багато дітей починають дізнаватися про соціальну несправедливість. Порозмовляйте з ними про те, що вони можуть зробити для вирішення соціальних проблем. Деякі діти починають добровільно допомагати у притулках, учити молодших школярів або виконувати доручення літніх сусідів. Ці дії можуть перерости в більш великі проекти допомоги в підлітковому віці, коли діти здатні брати на себе ще більше відповідальності.

Старшокласники здатні нести відповідальність за багато завдань удома та школі. Тому їм треба довіряти й давати можливість брати активнішу участь у житті сім'ї й колективу. Підлітки можуть і повинні:

• нести відповідальність за час, який вони проводять у телефонних розмовах, за повідомлення опубліковані в Інтернеті, за власну пошту;
• займатись домашніми справами, такими, як допомога у дворі, приготування їжі, турбота про молодших братів і сестер, виконання сімейних доручень і купівля продуктів;
•  працювати неповний робочий день,
• управляти власними грішми, щоб вони взяли важливі уроки зі своїх спроб і помилок. Таким чином, ви краще підготуєте їх до управління своїми фінансами, коли вони стануть дорослими.

Які навички потрібні дітям для розвитку відповідальності?

Ви можете навчити дитину таких необхідних навичок для підвищення здатності нести відповідальність:

• Наполегливість. Діти повинні усвідомлювати важливість наполегливої роботи над завданнями й обов'язками. Дитині потрібно тренувати навички, необхідні для виконання конкретного завдання. «Спробуй ще і ще раз» – ці слова повинні стати одним з девізів вашої родини.
• Обов'язковість при виконанні завдань. Діти повинні навчитись до кінця виконувати домашні завдання або домашні обов'язки. Допоможіть дитині зрозуміти, що процес так само важливий, як і кінцевий результат.
• Прийняття рішень. Наводьте альтернативні варіанти й допоможіть дітям розставляти пріоритети при прийнятті рішень. Починайте вчити їх цього вже в молодшому віці, щоб, коли діти виростуть, вони могли визначати обґрунтованість своїх рішень і на собі відчути переваги або наслідки свого вибору.
• Мотивація. Коли діти внутрішньо мотивовані, вони націлені на виконання завдань без необхідності в додаткових указівках і спонуканнях. Якщо дітей мотивувати тільки зовнішніми факторами, такими, як гроші чи винагорода, вони будуть поводитись відповідально тільки для того, щоб отримати це, і не зможуть поводитись відповідально, коли винагороди не буде. Прищеплюйте дітям важливе розуміння того, що бути відповідальним треба тому, що це обов'язок і привілей, а не тому, що за це можна отримати матеріальну винагороду.
• Тайм-менеджмент (управління часом). У дітей можуть виникати труднощі при плануванні часу на виконання домашніх справ і завдань. Батьки можуть навчити своїх дітей користуватися щоденником і складати розклад. Перегляньте події дня, допоможіть дітям скласти план виконання завдань та оцініть, чи були їх обов'язки виконані своєчасно.
• Спілкування. Проводьте регулярні сімейні зібрання із приводу домашніх обов'язків. Нехай кожна дитина висловиться; усі повинні уважно слухати, коли кожний член сім'ї розповідає про свої завдання, успіхи та помилки. Нехай дитина розповідає про те, як вона зуміла продемонструвати відповідальність.

Що можуть зробити батьки, щоб навчити дитину бути відповідальною?

• Будьте прикладом. Коли діти бачать, що ви берете на себе відповідальність, піклуєтеся про інших, у всьому встигаєте вчасно, дотримуєтеся своїх обіцянок, не виправдовуєтесь і не звинувачуєте іншого у своїй помилках, вони дізнаються про переваги надійної людини. Діти більш схильні наслідувати відповідальність, коли вони бачать конкретні приклади, а не тоді, коли просто чують, як батьки кажуть їм бути відповідальними. Пам'ятайте, що ваш приклад буде мати довгострокові наслідки.
• Розповідайте про відповідальні вчинки. Щодня виділяйте час, щоби порозмовляти з дитиною про події дня, періодично обговорюйте відповідальну поведінку. Обговорюйте конкретний приклад людей, яких знають ваші діти, як вони діяли відповідально, і яких особистих і соціальних переваг вони домоглись такою своєю поведінкою.
• Поясніть, яка поведінка є безвідповідальною. Коли ви припускаєтесь помилки, визнайте її, і нехай ваша дитина знає, що ви теж повинні вчитись на помилках і будете прагнути бути більш відповідальними в майбутньому. Точно так само, коли ваша дитина припускається помилки, нехай вона візьме на себе відповідальність за неї. Укажіть приклад того, як люди поводяться безвідповідально, й обговоріть негативні наслідки, з якими вони зіштовхуються через свій негативний вибір. Такі бесіди вчать дітей того, що бути безвідповідальним погано. Коли діти бачать, як безвідповідальна поведінка впливає на їхнє життя й життя інших людей, вони починають розуміти, що всім буде краще, якщо кожний буде приймати мудрі рішення й поводитися сумлінно.
•                   Використовуйте власні приклади із життя чи поведінку вигаданих персонажів. Використовуйте літературу, щоби передати важливі уроки відповідальної поведінки й інші риси характеру. Бібліотерапія дозволяє дітям висловлювати свої почуття із приводу дій або поведінки персонажа, дає їм можливість порівняти себе з ним, стати на його місце, знаходити вихід з різних ситуацій, в які він потрапляє, і розуміти, як досвід персонажа впливає на його власне життя. Коли дитина прочитає про персонажа, який поводиться відповідально чи безвідповідально, спитайте, чи зрозуміла вона, чому персонаж поводиться так, а не інакше.
•                   Під час виховання свідомої дисципліни батьки повинні правильно висловити своє прохання дитині, щоб вона це прохання виконала. При цьому:
  •         звертайтеся до дитини ввічливо, не застосовуйте командний тон;
  •         намагайтеся викликати у дитини відповідне ставлення до виконання вашого прохання;
  •         звертаючись із проханням, дайте дитині інструкцію щодо його виконання;
  •         не звертайтеся до дитини із проханням виконати те, що їй виконати несила, а спочатку навчіть.

•             Заохочувати. Заохочування — це позитивна оцінка поведінки дитини. Існує безліч способів висловити дитині свою позитивну оцінку. Це й лагідний погляд, і схвальний жест, і добре слово, і подарунок… Важливо викликати почуття задоволення, щоб усе, що пов’язане із виконанням норм і правил поведінки, супроводжувалося позитивними хвилюваннями.
•             Карати. Покарання — це негативна оцінка поведінки дитини. Суть покарання має полягати у збудженні почуття сумління, незадоволення своєю поведінкою. Аналогічно до заохочування, існує чимало способів демонстрації дорослими свого негативного ставлення до вчинків дітей: похмурий погляд, гнівне слово, позбавлення винагороди чи задоволення.Визначити належне покарання зазвичай дуже важко. Воно має відповідати вчинку. Дитина є дуже вразливою щодо справедливості покарання. Якщо навіть батьки впевнені у доцільності покарання, необхідно виявити гнучкість і дипломатичність.
•             Будь ласка, пам’ятайте!

• Ви можете помилятися!
• Майте мужність вибачитися перед дитиною, якщо покарали її незаслужено.
• Контролюйте поведінку дитини, намагайтеся попередити можливі негативні вчинки.

Як розвиток відповідальності допомагає дітям у навчанні?

Діти збагачуються досвідом при навчанні бути відповідальними. Удома вони сильніше відчувають себе частиною родини, коли беруть участь у домашніх справах, які допомагають усій сім'ї. Також вони відчувають почуття виконаного обов'язку у школі, коли беруть відповідальність за виконання певних завдань і добре справляються з ними. Коли діти діють відповідально, їхні організаційні здібності покращуються і вдома, і в школі. Сумлінні учні розуміють, що вони несуть відповідальність за своє навчання й досягнення меж своїх можливостей. Внутрішня винагорода за добре виконану роботу буде мотивувати ваших дітей виконувати інші завдання вдома та у класі. Їхня самооцінка буде рости завдяки можливостям досягнення успіху.

Якщо діти практикують відповідальну поведінку, вони починають вважати себе гідними й надійними, що сприяє розвитку їхнього почуття унікальності. Відповідальність і продуктивність допомагає дітям відчувати, що вони важливі. Наші діти повинні розвивати глибоке почуття відповідальності, щоби бути успішними, надійними громадянами й упевнено вирішувати будь-які проблеми у своєму житті

Результати анкетування:

Підсумки батьківських зборів.

Необхідно відмітити, що діти й самі дуже страждають від своєї недисциплінованості і погано організованого способу життя в сім’ї. Спосіб життя, розпорядок, що заведений вдома, і є тим зовнішнім порядком, за допомогою якого утворюються певні межі поведінки. Розпорядок сім’ї являє собою певну систему засобів і методів, які допомагають виховати дитину. Звичайно, це не є панацеєю від усіх бід, але є непоганим помічником. Саме завдяки дотриманню розпорядку значною мірою відбувається накопичення правильного дисциплінарного досвіду, приходить уміння володіти собою, яке ми називаємо самодисципліною, і без якого людину не можна вважати остаточно дисциплінованою.

Тест на визначення рівня відповідальності старшокласників

учня/учениця 9 класу ________________________________________

Оберіть одну правильну, на вашу думку, відповідь у наступних запитаннях.

1. Учитель доручив тобі підготувати доповідь на засідання гуртка, ти...:

а) знайдеш літературу і самостійно підготуєшся;      6

б) зробиш доповідь абияк з того, що буде під рукою;     1

в) забудеш про це доручення, бо в тебе є важливіші справи.                 4

2. Мама попросила тебе забрати з дитячого садка сестричку, ти...

а) зробиш це із задоволенням;         8

б) спробуєш це передоручити комусь іншому;      4

в) будеш займатися своїми справами, сподіваючись, що мама сама зробить це пізніше.                                                                                                                                                                                      0

3. Ти пообіцяв своєму другові повернути його книгу саме сьогодні, але в тебе виникли термінові справи, тому ти…:

а) знайдеш хвилинку, щоб виконати обіцянку;       4

б) попросиш когось зробити це за тебе;                     6

в) забудеш про обіцянку, бо твої справи важливіші.     1

4. Один із учнів вашого класу повинен був виступити на шкільній конференції, але він раптом захворів, ти...

а) сам запропонуєш свою кандидатуру, підготуєш виступ;    1

б) спробуєш вмовити виступити когось із однокласників;    8

в) не зреагуєш на проблему, бо «твоя хата з краю».                   3

5. Прогулюючись парком, помічаєш непогашене вогнище, ти...

а) спробуєш зробити все, щоб його загасити;                    4

б) повідомиш кого-небудь про необхідність вжити заходів;    6

в) спокійно підеш далі, бо це не твоя справа.                    2

6. Як ти вважаєш, прийняте рішення тобою слід неухильно втілювати в життя?

1. Безумовно, обов’язково;          2
2. В залежності від ситуації;               10
3. В залежності від настрою.         0

7. Ти прагнеш до того, щоб оточуючі вважали тебе надійною, відповідальною людиною?

1. Завжди, це моя громадська позиція;        0
2. Іноді, в залежності від людини;              11
3. В цьому немає необхідності, мені і так добре      1

8. Як ти вважаєш, на тебе можна покластися?

1. Так воно і є;            1
2. Коли як, в залежності від ситуації;              11
3. Сам на себе не можу покластися.        0

9. Людина, яка підводить в дрібницях, не буде надійним партнером і у великому ділі?

1. Це закон, слід себе контролювати у дрібницях;      1
2. Бувають винятки, невиконання дрібниць не вливає на весь результат; 8
3. Людина непередбачувана, кожного разу чинить по-різному.   3

10. Якщо тебе не контролювати, ти будеш намагатися ухилитися від виконання завдання?

1. Ніколи, повинен бути самоконтроль;       4
2. Не знаєш точно;            5
3. Таке буває дуже часто, виконую тільки те, що легше.    2

11. Ти завжди дотримуєшся заздалегідь складеного плану дій?

1. Абсолютно вірно, точність мій принцип;       1
2. Залежить від ситуації, але намагаєшся;             10
3. Будь-які рамки тобі тільки заважають.        1

12. Ділова людина повинна хвилюватися про власну вигоду, забувши про муки совісті?

1. Ні, добре ім’я вище за всі винагороди;       1
2. І те та інше дуже важливо;                10
3. Така позиція допоможе домогтися більшого.      1

13. Давши комусь слово, ти обов’язково його тримаєш?

1. Прикладеш всі сили, щоб його дотриматися;      1
2. Як вийде, але постараєшся;          7
3. Не можеш нічого гарантувати.         3

14. Як ти вважаєш під час керування колективом, самому потрібно виконувати правила, дотримання яких вимагаєш від оточуючих?

1. Абсолютно вірно, правила одні для всіх;       9
2. Напевно, але у мене, як у керівника, є певні привілеї;     3
3. Ні, люди завжди чинять навпаки, і я також.       0

15. Тільки вимогливий керівник може змусити добре і злагоджено працювати колектив?

1. Ні, повинен перш за все бути самоконтроль у кожного;    3
2. Потрібно не тільки вимагати, а й заохочувати;      9
3. Так, у всьому потрібен порядок.        0

16. Як ти вважаєш, прийняте рішення колективом слід неухильно втілювати в життя?

1. Безумовно, обов’язково, і якомога швидше;       2
2. В залежності від ситуації, може таки якось виконаєш;    8
3. В залежності від настрою,  а краще хай виконає інший.     2

Дякую за щирі відповіді!

У наведеній нижче таблиці запишіть відповіді на поставлені запитання

Дякую за відверті відповід