Базова підтримка життя

Викладач: Томко А. АТема 1. Базова підтримка життя План1. Перша медична допомога2. Рятувальний ланцюжок при раптовій зупинці серця. Алгоритм дій. 3. Основні правила та порядок проведення реанімації.

Перша медична допомога - це комплекс невідкладних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її транспортування до медичного закладу. Невідкладна медична допомога може бути різною; у залежності від того, хто її надає, розрізняють:першу медичну некваліфіковану допомогу, яка здійснюється не медичним працівником, який часто не має необхідних засобів та медикаментів;першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, яка здійснюється медичним працівником, який пройшов спеціальну підготовку з надання1. Основні правила та порядок проведення реанімації

першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і тощо);першу лікарську медичну допомогу, яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та кровозамінники та інше. Першу медичну допомогу потребують особи, з якими трапився нещасний випадок або в яких раптово виник тяжкий стан, що загрожує життю.

Перша медична (долікарська) допомога включає такі три групи заходів: Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази тощо). Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового стану (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.). Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.

Заходи першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто надають як взаємо- та самодопомогу, тому що усі розуміють: якщо не витягнути потопаючого з води, не витягнути постраждалого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під завалів, то він загине. Друга група заходів складає вже медичну допомогу. Надати її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень та спеціальні заходи першої допомоги. Третя група Велике значення у комплексі заходів першої невідкладної медичної допомоги має найшвидша доставка постраждалого у лікувальний заклад. Транспортувати хворого або постраждалого слід не тільки швидко, але й правильно, тобто у положенні, найбезпечнішому для хворого згідно з характером захворювання або видом травми, наприклад, у положенні на боці — у непритомному стані або при можливому блюванні, при зламаних кістках після створення нерухомості ушкодженому органу тощо.

2. Рятувальний ланцюжок при раптовій зупинці серця. Зупинка серця – це раптове і повне припинення ефективної діяльності серця з наявністю або відсутністю біоелектричної активності. Наявність біоелектричної активності серця визначається за допомогою електрокардіографії. Основні причини зупинки серця: наслідки серцево – судинних захворювань, утоплення, переохолодження, ураження електрострумом, дефіцит кисню (задуха), анафілактичний шок та ін.

Основні ознаки, за якими можна визначити зупинку серця 1. Немає пульсу на великих артеріях. З метою визначення пульсу необхідно прикласти середній та вказівних пальці на сонну артерію на відстані 2-3 см. в бік від щитовидного хряща, що виступає на шиї. 2. Людина не дихає. Дихання можна перевірити, застосувавши прийом “ чую-бачу-відчуваю ”. Тримаючи одну руку на чолі потерпілого, іншу потрібно поставити на ділянку на межі між ребрами й животом і нахилитися вухом до обличчя потерпілого. Перевірити наявність дихання протягом 10 с. (якщо за цей час людина вдихнула один раз, то вважається, що це неефективне дихання, якщо 2-5 разів, то це є нормальним диханням )

Основні ознаки, за якими можна визначити зупинку серця3. Розширені зіниці, які не реагують на світло. Наявність або відсутність реакції на світло визначається направленням променів ліхтаря у відкрите око потерпілого. Якщо зіниці звужуються, то реакція є. Якщо ж розмір зіниць не зменьшується – реакція на світло відсутня. Реакцію на світло також можна перевірити закриванням і відкриванням ока потерпілого долонею. 4. Синій або сірий колір обличчя.5. Непритомний стан. Настає через 4-5 с. з моменту зупинки серця й визначається за відсутністю реакції постраждалого на звуковий або тактильний подразник. Перші три ознаки є основними, решта додатковими!!!

Рятувальний ланцюжок під час раптової зупинки серця. Перша ланка: виклик “швидкої медичної допомоги ”Друга ланка: проведення серцево-легеневої реанімаціїТретя ланка: дефібріляція з використанням автоматичного зовнішнього дефібрілятора. Четверта ланка: подальша підтримка життя

Алгоритм дій при раптовій зупинці серця1. Перевірте безпечність місця події2. Перевірте свідомість постраждалого3. Покличте на допомогу оточуючих4. Відкрийте дихальні шляхи5. Перевірте наявність дихання6. Дихання відсутнє (порушене)7. Зателефонуйте за номером 1038. Тридцять натискань на грудну клітку (із частотою 100-120 натискань на хвилину9. Два вдихи/тридцять натискань на грудну клітку

3. Основні правила та порядок проведення реанімації- Впевнитися у власній безпеці і оцінити ситуацію- Перевірити свідомість потерпілого окликом і легким струшуванням за плечі- Вкласти потерпілого на тверду, рівну горизонтальну поверхню- Відкрити дихальні шляхи й перевірити наявність дихання, пульсу- За їх відсутності або непевності їх наявності – негайно розпочати серцево – легеневу реанімацію- Якщо поблизу є автоматичний зовнішній дефібрилятор – одразу його принести чи доручити це оточуючим, паралельно проводити непрямий масаж серця та штучне дихання

Основні правила та порядок проведення реанімації- Проводити зміну того, хто проводить компресії (натискання) грудної клітки, кожні 2 хв. (по змозі)- Продовжувати серцево-легеневу реанімацію до появи в потерпілого дихання, його рухів, відкривання очей, до прибуття бригади екстреної медичної допомоги - У випадку оживлення пацієнта – перевести його у стабільне положення на боці й чекати на прибуття бригади швидкої медичної допомоги ” при цьому постійно контролювати наявність дихання- Не залишати потерпілого без нагляду