Тема 18.Основні риси загальновійськового бою. Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок, трійок
Тема практичного заняття14.
Основні риси загальновійськового бою.
План
1.Сутність і види сучасного загальновійськового бою.
Їх стисла характеристика.
2.Основні види сучасного загальновійськового бою.
3.Основні риси загальновійськового бою.
Викладач :Томко А.А
Загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів різних родів військ Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗС України, ІВФ та ПрО.
Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний чи одночасний розгром противника.
Успіх в бою досягається:
- надійним вогневим ураженням противника з одночасним вогневим впливом на його резерви і важливі об’єкти в глибині;
- своєчасним зосередженням сил і засобів для утримання важливих рубежів (районів, позицій);
- терміновим нарощуванням зусиль для розвитку успіху на головному напрямку;
- постійною готовністю до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження.
2.Основні види сучасного загальновійськового бою.
ОБОРОНА |
|
НАСТУП |
![]() |
Наступ – вид сучасного загальновійськового бою. Мета наступу: - розгром (знищення) противника; - оволодіння важливими районами (рубежами, об`єктами) місцевості. Зміст (сутність) наступу: • ураження противника всіма засобами, які є в наявності; • рішуча атака, стрімке просуванні підрозділів в глибину бойового порядку противника; • знищення та полонення живої сили, захоплення озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості. |
3.Основні риси загальновійськового бою
Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу. Це досягається всебічним знанням противника, сміливістю, наполегливістю і завзяттям особового складу при виконанні бойових завдань, швидким використанням наслідків вогневого удару, а також результатів вогню своєї зброї, вмілими та ініціативними діями всього особового складу. Рішучість у бою забезпечується також високими моральнобойовими якостями військовослужбовців, їхньою активністю й ініціативністю.
Напруженість і швидкоплинність. Сучасні умови бою вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил. Застосування в бою сучасних засобів знищення і пересування, що мають велику потужність, обумовлює швидкоплинність бою.
Це висуває нові, вищі вимоги до воїна, він:
• має бути сильний духом, морально загартований, добре фізично підготовлений і здатний переборювати будь-які труднощі й нестатки;
• повинен володіти непохитною волею до перемоги;
• захищати командира в бою, бути готовим у випадку його поранення чи загибелі взяти на себе командування підрозділом;
• не залишати без дозволу командира своє місце в бою.
Динамічність - це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим, щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником, для нанесення удару по ньому, при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом. Висока динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні висновки з обставин, швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з обстановки, що склалася, солдат повинен уміти знищувати противника вогнем з особистої зброї, озброєнням бойової машини, ручними осколковими гранатами, а в рукопашному бою штиком, прикладом, піхотною лопаткою, прийомами нападу і самозахисту, виявляти при цьому хоробрість, ініціативу і кмітливість, допомагати товаришам.
Швидкий перехід від одних дій до інших. Солдат завжди повинен бути готовий: оборонятися; за наказом командира перейти у наступ; переслідувати противника стрімким маршем, як у пішому порядку, так і на машинах; захоплювати вигідні рубежі; переходити до оборони.
Усе це можливо лише тоді, коли солдат уміє використовувати місцевість, швидко виривати окопи, обладнувати укриття, здійснювати маскування, долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і розміновувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку.
Наземно-повітряний характер бою став можливим завдяки значному підвищенню бойових можливостей військ, далекобійності та ефективності засобів знищення, тіснішій взаємодії авіації з наземними військами. Солдат завжди повинен бути готовий діяти в тактичному повітряному десанті, розпізнавати повітряні цілі противника і вміло вести боротьбу з ними, знати бойові характеристики танків, інших броньованих машин і протитанкових засобів противника, їх сильні і слабкі сторони, особливо найбільш уразливі місця. Одночасні потужні вогневі дії на велику
глибину. Незалежно від того, де перебуває солдат - на передньому краї чи в глибокому тилу, він повинен постійно бути готовим захищатися від вогневих дій противника.