Бесіда "Це наше і це твоє"

Тема уроку: Це наше і це твоє.

Мета: формувати в учнів відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави,
розширити знання учнів про державні символи України (герб, прапор, гімн), вчити дітей усвідомлювати себе громадянином, патріотом України, висловлювати почуття гордості за свою Батьківщину, бажання стати на її захист, виховувати в учнів патріотичні почуття, національну свідомість, гордість за приналежність до українського народу, повагу до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну,
викликати прагнення  бути справжнім патріотом рідної землі.
Обладнання:  карта України, зображення державних символів, паперові долоньки та сердечка,  листівки-розмальовки, медалі патріота, пам’ятка юного патріота, зображення сонечка без промінців, наочність для святкового оформлення класу.

ХІД УРОКУ
І. Організація класу:
1. Привітання вчителя.
Вчитель.
                   Доброго дня, любі діти!
                   У новім навчальнім році
                   Я бачити Вас дуже рада.
                                    1 Вересня.
                                    Цей день незвичайний приходить до нас,
                                    І всім до навчання ставати вже час.
                                    Зібрались ми разом знання вшанувати,
                                    Бо трішки набридло вже відпочивати.    
                  Що ж, Перше вересня – чарівний день!
                  Це перша пісня із шкільних пісень,
                  Що буде цілий рік дзвеніти
                  І закликати учнів вчити…

Дозвольте привітати всіх вас із Днем Знань!
Бажаю вам підкорити нові вершини знань,зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.

Отже, ми починаємо наш перший урок.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності:
- Давайте пригадаємо, де у людини знаходиться серце?
Покладіть руку на серце, прислухайтесь, як воно б’ється. І доки воно б’ється, доти живе людина. Через нього проходить сум і радість, біль і щастя. Серце може ненавидіти і любити. І якщо ненависть руйнує, убиває серце, то любов сповнює його життєдайною енергією й окрилює людину.
- Кажуть. що за розміром серце як кулачок. У мене ось таке. - А яке у вас? Підійміть кулачки й покажіть. Коли ми складемо всі наші кулачки, вийде одне велике серце нашого класу.
- А що знаходиться у великому  серці нашого класу?
(На дошці серце, а всередині карта України.)

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку
 Слово вчителя:

      Сьогодні  ми будемо з вами вести мову про чарівну, багату та щедру, нашу рідну землю, про неньку – Україну. Про те, що мир в Україні – запорука миру в Європі. Кожен з вас живе серед  дорогих та близьких людей. Тато, матуся, брат, сестра, дідусь, бабуся, тітка. Вся ваша рідня становить ваш рід. Рід від роду – то народ України. Від любові до своєї родини починається любов до  свого народу, до своєї держави.
                                   У всьому світі – кожен зна:
                                   Є Батьківщина лиш одна.
                                   І в нас вона одна – єдина.
                                   Це наша славна Україна.  (Д. Комілевська)

       Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна – це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України.
    Кожен любить свою Україну, бажає її добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.
 

ІV. Робота над темою уроку
1. Легенда про Україну
 - Послухайте легенду про те, як же виникла наша країна.
                                    ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУ
Коли це все було – ніхто не знає,
Але легенда так розповідає:
Надумав Бог про всіх подбати,
Талантами людей обдарувати.
Французам дав красу та елегантність,
А німцям – дисципліну та педантність.
Любов до моря дарував англійцям,
Росії – владність,
А голландцям – квіти.
Ну, як таким дарункам не радіти!
Підвівся Бог зі свого трону,
Вдоволено поправив він корону.
І тут побачив дівчину в куточку,
Одягнену у вишиту сорочку.
– Чом плачеш ти? Як звуть тебе, дитино?
Вона відповіла:
– Я – Україна.    А плачу, Боже, бо не бачу меж
Від пролитої крові і пожеж.
Чому, скажи мені, така зла доля?
В своїй землі немає правди й волі!
– Так от яка історія твоя!
Та тільки всі роздав таланти я,
 Скоріше треба було підійти…
І тут дівчина вже хотіла йти,
Та Бог підняв правицю, зупинив.
І з дівчиною знов заговорив:
– Неоціненний скарб один я маю,
Уславить він тебе у світі, знаю.
Бери його та бережи.
Це – пісня.
 Взяла дарунок, до грудей притисла
І понесла ту пісню по межі:
«Нам, Боже, Україну, збережи!».

2. Відгадування загадок про символи України.
- Кожна країна, в якій живуть люди, має свої візитні картки. Вони неповторні, по них впізнають країну. Це – символи. Є вони і в нашої країни. Послухайте і відгадайте загадки.

А) Синє небо, жовте жито –
     цю святиню знають діти. (Прапор.)

Б)  По радіо звучить щоденно
      патріотична пісня,
      що возвеличує Вкраїну
      і прославля навічно. (Гімн.)

В) Символ нашої держави –
     це тризуб жовто-яскравий. (Герб.)

       Назвіть символи нашої країни? (вчитель на дошці вивішує їх зображення)
Герб – (вивішую малюнок із зображенням) найголовніший із символів; тризуб символізує мир і творчу працю.
Гімн – найголовніша пісня України, слухати яку потрібно  стоячи, мовчки.
Прапор – державний символ.
Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня – знають діти.
-    Блакитний колір – це колір води, чистого неба, це символ миру.
-    Жовтий – це колір зерна, хліба, сонця.

(На дошку вивішую сонце без промінчиків.)
-    Діти, а чого не вистачає у сонечка?
-    А якого кольору промінці?
-    Цей колір найщасливіший. Дам вам гарну пораду, якщо у вас поганий настрій, намалюйте букет квітів і розфарбуйте в жовтий колір. Щоб відновити сили слід зробити бутерброд з медом. Жовтий колір підвищує тонус.
- У вас на партах є відбитки долоньок, розфарбуйте їх і вони стануть промінчиками для нашого сонечка.  (Розфарбовані долоньки вивішую на дошку.)
-    А я хочу вам побажати, щоб у вас завжди був гарний настрій, сонце освітлювало вашу шкільну доріжку і раділо кожному дню у школі..

3. Листівка-розмальовка  «Подарунок для рідної матері-Вітчизни».
- 30 років. Це багато чи мало? З погляду історії - це маленький проміжок часу в тисячолітньому розвитку людства. А з точки зору розвитку й утвердження нової незалежної держави - це не так вже й мало.
Давайте привітаємо нашу країну з  її днем народження: розмалюємо листівку і напишемо на ній побажання для України.

4. Знайомство з пам’яткою юного патріота
Учитель. Людина  народжується  на  світ  і  разом  із  життям  отримує  в  спадок,  мабуть, найбільше  і  найцінніше  багатство  –  Батьківщину.  Її  не  вибирають  за  смаком  і  бажанням, так само, як і не вибирають собі неньку. Вітчизна, як рідна мати,  -  це наша доля. Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.
5. Отримання медалей «Патріот України».
Сподіваюсь, що після цього уроку ви будете намагатись більше дізнатися про нашу рідну Україну, пишатись тим, що ви – українці , любити свою країну, розмовляти та оберігати свою мову.

V. Вправа «Прощання»:
«Всім серцем любіть Україну свою, - І вічні ми будемо з нею!» - писав поет Володимир Сосюра. І кожен громадянин України прихиляється до цих слів, тому що у душі народу живе велика любов до його рідної і милої України.
Давайте і ми віддамо частинку свого серця Україні. У кожного з вас на парті є паперове сердечко. Напишіть на ньому своє ім’я і прикріпіть сердечко до карти України зі словами «Я віддаю частинку свого серця Україні». (Діти пишуть на паперових сердечках своє ім’я і прикріпляють сердечко до карти України).

VІ. Підсумок уроку:
Ведучий. Ось і добігає кінця наш урок. Любімо свою землю, робімо все для того, щоб Україна цвіла, мов калина; вірмо в те, що в України ― щасливе й прекрасне майбутнє.                                   

                                      Хотілося б вам усім побажати
                                      Добра, і злагоди, миру,й краси,
                                      Щоб для України ви росли.
                                      Хай вам щастить завжди й у всьому,
                                      Не піддавайте серце злому.
                                      Хай  Бог усім допомагає
                                      І рідний край оберігає