Бесіда "Шанобливе ставлення до батьків"

Комунальний заклад Тернопільської міської ради

«Станція юних техніків

Виховна бесіда на тему:
 

Підготувала і провела:

Керівник гуртка ПТМ та орігамі

Стандрет Галина Несторівна.

Тернопіль

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

виростуть з тобою приспані тривоги…”

Мета: Виховувати у дітей любов до батьків, чуйне  ставлення, вміння цінувати їх важку працю; ознайомити учнів з правилами культури поведінки і взаємин у сім’ї.

Обладнання: кабінет прикрашений плакатами з прислів’ями та приказками про батьків; на столах розкладені правила  культури поведінки і взаємин у сім’ї, Біблія; магнітофон з записами пісень “Батько й мати”, “Пісня про рушник”. Прислів’я: “Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.”

“На сонці тепло, а біля матері добре.”

“Нема того краму, щоб купити маму.”

“Мати однією рукою б’є, а другою гладить.”

“У дитини заболить пальчик, а в матері серце.”

“Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.”

Звучить “Пісня про рушник”.

Вступне слово. Мати й батько… найближчі й найрідніші люди для кожного з нас. Скільки ночей недосипає мати, доглядаючи свою дитину, скільки сил прикладає батько, щоб забезпечити дітей, сім’ю всім необхідним. Тому сьогоднішня наша розмова з вами буде саме про них, про батька і матір. “Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі” Ці слова відомі нам, адже це одна із десяти Божих Заповідей, які ми повинні добре знати і свято виконувати.

Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто ще змалечку не вмів бути хорошим сином, ніжною, доброю донькою. Подумайте, як багато зробила для вас мама, скільки безсонних ночей провела над вашим ліжком, коли ви були маленькими! Та й тепер їй багато доводиться працювати. Вона готова пожертувати всім, тільки щоб добре було її дітям. А чи завжди ви цінуєте її любов? Пригадайте, скільки даремних хвилювань завдаєте їй, засидівшись в гостях чи гуляючи на вулиці, не повертаючись в обіцяний час додому. Коли б ви бачили, якою тривогою сповнюються тоді її очі, як насторожено прислухається вона до кожного кроку, до кожного шороху, ви завжди старалися б повернутися вчасно або як-небудь попередити її про ваше спізнення. 

Хіба вся її любов не варта такого маленького вияву уваги з вашого боку? У Новому Завіті сказано: “Діти слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Будьте слухняними в усьому батькам, бо це Господові приємно!”

Бесіда з учнями.

Як ви думаєте, чи залежить самопочуття, настрій батьків від вашої поведінки, діти? Чому?

А яку поведінку дітей в сім’ї можна назвати культурною?

У чому проявляється повага до членів сім’ї?

Чи знаєте ви, скільки часу приділяють батько і мати на домашні справи?

Чи є у вас постійні обов’язки по господарству? Які саме?

(Діти відповідають на питання). Звучить пісня “Батько і мати”.
Керівник гуртка: - Діти, ви повинні усвідомити, що домашня робота (підтримання чистоти, приготування їжі, догляд за городом, худобою) – необхідна, що обов’язок кожного з вас – допомагати батькам, піклуватися про молодших братів і сестер. Проведене анкетування показало, що багато з вас намагаються бути добрими синами і доньками, допомагають своїм батькам, знають про їхні інтереси, вподобання, ніколи не вимагають того, що не можуть задовольнити батьки.

Але є ще серед нас і такі, які свої особисті потреби ставлять вище. Тож важливою ознакою культури сина чи доньки є узгодження своїх потреб з можливостями сімейного бюджету.

Звернемося до словничка. Слово “бюджет” означає розрахунок прибутків і видатків сім’ї на певний строк.

Вихована людина ніколи не проситиме дорогі речі, якщо цього не дозволяють розрахунки сімейного бюджету. Батьки матеріально забезпечують сім’ю, тому ви не повинні вимагати того, на що в сім’ї не вистачає грошей.

Деякі хлопці вважають, що прибирання, прання та інша хатня робота – тільки жіноча справа. Та вони дуже помиляються, бо саме ці вміння роблять людину незалежною від життєвих обставин, від інших людей. А тому це повинні вміти робити і хлопці.

Добробут сім’ї досягається завдяки трудовим зусиллям кожного її члена, а особливо батька й матері. Тому шанувати батьків, допомагати їм – це ваш обов’язок, а шана до батьків виявляється у ставленні до їхніх прохань, доручень, в тому, щоб не завдавати їм зайвих хвилювань, у ввічливому звертанні, у вияві чуйності до батька й матері.

Щоб добрими були відносини між батьками і дітьми, то потрібно знати і дотримуватися правил культури поведінки і взаємин у сім’ї. З деякими з них ми сьогодні і ознайомимося.

Правила культури поведінки і взаємин у сім’ї.

1.               На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них.
2.               Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами і вчинками. Пам’ятай: запізнення з прогулянки – зайві хвилювання для рідних, а обман – страшна образа.
3.               Будь чуйним і ввічливим з усіма членами родини, бажай доброго ранку, на добраніч, вітай з святом тощо.
4.               Завжди рахуйся з думкою батьків і старших.
5.               Підтримуй порядок та чистоту в кімнаті. Не розкидай свої речі, прибирай за собою посуд, слідкуй за охайністю свого одягу і зовнішнього вигляду.
6.               Допомагай батькам у домашньому господарстві.
7.               Завжди будь стриманним у виявленні своїх почуттів, терпимим до недоліків та вад рідних.
8.               Ніколи не проси і не вимагай від батьків дорогі речі, коли придбання їх виходить за рамки матеріальних можливостей сім’ї.
9.               Раціонально використовуй свій вільний час, додержуйся режиму дня.
10.          Бережно стався до витрачання електроенергії, газу, води, продуктів харчування.

Дотримуйтесь цих правил, і у ваших сім’ях пануватиме взаєморозуміння і взаємоповага. Проводиться анкетування.

Отже, обговорюючи таку проблему, кожен з вас, напевне, хотів би дізнатися, вихований він чи ні. Я буду задавати вам питання, а ви, якщо можете відповісти “так”, то ставте “+” (плюс), а якщо “ні”, то “–“ (мінус). Але, звичайно, відповідати треба чесно.

АНКЕТА

1.               Якщо тобі доводиться несподівано затриматися в школі, на прогулянці, на гуртку або раптом піти з дому, чи повідомляєш про це своїх рідних?
2.               Чи бувають випадки, що батьки зайняті якоюсь роботою, а тебе посилають на вулицю чи в кіно, щоб “не крутився” під ногами?
3.               Відклади на хвилину книжку чи якісь свої справи і оглянь кімнату не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей, які лежать не на місці?
4.               Чи можеш ти одразу, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження батьків, бабусі і дідуся, братів і сестер?
5.               Свої потреби ти, напевне, знаєш добре. А чи відомо тобі, яка річ необхідна твоєму батькові чи матері та коли вони збираються її придбати?
6.               Чи траплялося, що крім маминого доручення, ти виконуєш ще якусь роботу “від себе”, за власною ініціативою?
7.               Мама пригощає тебе апельсином, цукеркою, тістечком. Ти завжди перевіряєш, чи дісталось смачненьке і мамі?
8.               У батьків випав вільний час. Вони збираються в гості. Чи висловлюєш ти своє небажання залишитися вдома (просиш їх не йти, вимагаєш взяти й тебе, сидиш з кислим, незадоволеним виглядом)?
9.               У вас вдома дорослі гості. Чи доводиться рідним нагадувати тобі, що треба зайнятись якоюсь справою, не заважаючи дорослим, не втручатися і їхні справи?
10.          Чи соромишся ти вдома чи в гостях подати мамі пальто або виявити 

Інші знаки уваги? Ось і все. Всього було 10 запитань. Якщо ти хороший, вихований син або прекрасна донька, знаки у тебе повинні бути такі:

“+ – – + + + + – – –“ Якщо картина вийшла зовсім протилежна, то тобі потрібно серйозно замислитись, якою ти ростеш людиною. А якщо є тільки деякі відхилення, то не сумуй – виправитися ще не пізно.

Підсумок. Наша розмова підходить до кінця. Звичайно, всі моменти відносин дітей і батьків ми не змогли розглянути. Швидко мине час, ви станете дорослими, перед вами відкриється широка дорога життя, можливо, дехто покине на деякий час батьківський дім. Але де б ви не були, пам’ятайте: вдома чекають на вас найрідніші люди – ваші батьки, і мають надію на вашу підтримку і допомогу на старості літ. “Тож не блукай між домами, коли вдома жнива,   Їдь частіше до мами, поки мама жива.

Пам’ятай, що не завжди ти застанеш її, Довгий шлях подолавши з міста в рідні краї. Може в серці заниє той могильний горбок, Та боргів не покриє ні твій плач, ні вінок. Тож хай навіть громами доля путь пролива, Все-одно, їдь до мами – поки мама жива…”