Бесіда "Я і мій клас"

БЕСІДА

Я і мій клас

Я і мій клас

Мета: допомогти дітям зрозуміти важ­ливість спілкування, сприяти дотри­манню прав дитини в школі; навчити співпереживати, слухати; виховувати почуття поваги та взаємоповаги.

ХІД БЕСІДИ

1. Розповідь вчителя з читанням опо­відання.

— Вивчаючи права людини, ми з вами говорили про людяність, доброту, співчуття. А для чого людині знати, як почувається хтось поруч?

Вміння слухати, почуття довіри, по­ваги і відповідальності необхідні лю­дині. У ставленні одне до одного слід поводитись з іншими так, як би хоті­ли, щоб ставились до вас.

Ви всі — учні. Вдома та в школі вас вчать, як правильно себе поводити, як стави­тися до однокласників. Будемо вчити­ся слухати, співпереживати та співпра­цювати. Це те, що необхідне кожному в спілкуванні з однокласниками.

Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Чому?»

Три тижні не був у школі Сергійко: хворів. Скучив за товаришами й за вчителькою. Радісний, збуджений, прийшов хлопчик до школи. Ось його парта, ось і товариші. Думалось йому: в очах товаришів побачить він радість і привітання. Та їхні очі були спокій­ні й незворушні...

— А ти виконав сьогодні завдання? — тільки й спитав сусіда по парті.

— Виконав,— тихо сказав Сергійко й заплакав.

2. Бесіда з учнями.

— З яким настроєм ішов Сергій до школи?

— Що він хотів побачити в очах то­варишів?

— Чому заплакав хлопчик?

— Приємно відчувати настрій інших людей, а іноді навіть необхідно.

Зараз ми пограємо у гру, яка навчить нас розуміти почуття учнів без слів.

3. Гра.

Правила гри

•  Двоє учнів залишають клас.

• У той час, як вони за дверима, інші діти обирають якесь почуття, яке вони мають продемонструвати. Наприклад, щастя, злість, розча­рування, захоплення, нудьга, са­мотність тощо.

•  Діти, які були за дверима, повер­таються, а присутні в класі розі­грують обране почуття. Діти по­винні відгадати його.

— Чи легко було відгадати зображе­не почуття?

— Як вам вдалось його відгадати?

— Чи це добре — знати, що відчува­ють люди навколо тебе?

— Чому?

— Чи почувалися ви щасливими, коли хтось поруч був сумним, і навпаки?

— Що ви при цьому відчували?

— Що б сталось, якби ніхто не звер­тав уваги на почуття іншого?

— Вміння співпереживати — це скла­дова частина людських стосунків, але не менш важливим є і вміння слухати.

4. Гра «Розмовний жезл».

— Пропоную гру «Розмовний жезл».

Гравці передають одне одному жезл. Кожен, хто отримує його, має пра­во говорити, а решта слухають. По­чинати гру будемо з мене. Я виголо­шую думку, передаю жезл сусідові, а той, у свою чергу, продовжує мою думку, як розуміє.

— Найголовніше, що необхідно для життя і спілкування дитини в шко­лі,— це взаєморозуміння.

5. Творча робота в групі.

— Ми з вами зараз будемо вчитись співпрацювати. Кожна група вигото­вить рекламу, яка пропагувала б одне з правил співіснування дітей у ко­лективі (класі). Це може бути вірш, плакат, пісня. Перш ніж виготовити її, продумайте ідею, яку б ви хотіли б пропагувати.

6. Підсумки.

— Чи гарно було б вам, коли б усі учні класу робили іншим те, чого ба­жають собі?

— Де ще можна застосувати свої знан­ня та набуті вміння щодо ставлення до оточуючих?

— Яку пораду ви дали б учням сусід­нього класу для того, щоб там пану­вала довіра, повага, доброта, людя­ність?