Бесіда з техніки безпеки на тему "Геологічні явища"

ПОГОДЖЕНО                                                                                  БЕСІДА БЖД

Заступник з виховної роботи

__________________________

            (підпис, П.І.П.)

«___»_______________20__р

Геологічні явища.

Мета: дати поняття про правила поведінки під час стихійних лих, типових для їх місцевості, діяти відповідно рекомендаціям дорослих; захищати себе і допомагати іншим.

Вулкани. Серед стихійних лих, від яких потерпає природа і людина, за потужністю енергії, що виділяється, й руйнівній силі до найбільш небезпечних відносяться виверження вулканів.

Шляхом спостережень виявлено й встановлено розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік може поширюватися до 30 км, зрідка – до 100. Розпечені гази являють небезпеку в радіусі кількох кілометрів. До 400-500 км поширюється зона випадання кислотних опадів, які у людей викликають опіки, отруюють грунт, знищують рослинність. Грязевокам’яні (селеві) потоки виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу й льодовиків під час виверження, простягаються на відстані від кількох десятків кілометрів до 100, рідше – 300 км.^

На Землі налічується кілька густонаселених районів в зоні впливу вулканів (всі – за межами України; переважно в Центральній та Південній Америці та Японських островах, на островах Індонезії). Але, незважаючи на небезпеку для життя, мешканці не залишають райони діючих вулканів, навпаки, населення цих небезпечних місць зростає. Обумовлено це, насамперед, тим, що катастрофічні події повторюються рідко (через 1-2 покоління, а часом рідше). Отож мешканці практично не зважають на колишні події й не враховують їх як показники порушення екологічної безпеки.

Грязеві вулкани діють поблизу Керчі (Крим): Єнікальський, Джарджавський, Солдатсько-Слобідський, що створює потенційну загрозу порушення екологічної безпеки в цьому районі. Протягом 100 років в межах Керченського півострова відбулося 30 крупних вивержень вибухового типу. Останнім часом діяльність вулканів активізувалась. Зазвичай виверження супроводжуються викидами газу, води, грязі, уламків порід, які поширюються на кілька сотень метрів. Наприклад, під час виверження сопки Андрусова (1 вересня 1986 р.) уламки порід розліталися до 50 м від гирла сопки, а грязь шаром 70-80 см вкрила площу понад 600 кв.м.

Знайдено підводні грязеві вулкани на дні Чорного моря, деякі висотою до 80 м при ширині основи 1400 й 2000 м (вулкан ім. Московського університету на південь від м. Севастополь).

Землетруси.

 Найбільші спустошення й руйнування густонаселених районів Землі, загибель багатьох тисяч людей пов’язані з землетрусами. Про це свідчать численні історичні описи. Особливо небезпечні землетруси на узбережжях, де руйнування й загибель людей спричинюються також цунамі.

Проте, незважаючи на катастрофічні наслідки землетрусів, людство не робить висновків з цих уроків. Більшість населених пунктів знову споруджується в районах, які вже неодноразово страждали від землетрусів.

Україна належить до територій, що зазнає сейсмічного впливу як власних сильних землетрусів, так і землетрусів, епіцентри яких знаходяться за її кордонами: в Румунії, на Північному Кавказі. В Україні виділяють два сейсмоактивних райони – Кримський і Карпатський. Найбільш руйнівні землетруси в історичний період відбувалися в районі Південного берега Криму. Останній землетрус, який спричинив руйнування, відмічено поблизу Ялти 26 червня і 11 вересня 1927 року.

Решта території України традиційно відноситься до асейсмічної, але й тут зафіксовані землетруси 5-6 балів (Харківська, Чернігівська, Донецька, Кіровоградська області).

Про руйнування, до яких можуть призвести землетруси, свідчать багато даних. Наприклад, 26 червня 1976 р. під час землетрусу в Китаї всього за 4 хвилини було повністю зруйноване місто Таншан (залишився один будинок) і загинуло 1600 чоловік (порівняйте цю кількість з кількістю учнів вашої школи).

Схилові процеси.

Чималу небезпеку являють так звані схилові процеси: зсуви, відшарування, обвали, повільні грязьові потоки й селі тощо, які руйнують споруди, комунікації. Ці явища характерні для території України. Найбільш небезпечні схилові процеси розвинуті в гірських районах (Крим, Карпати), в долинах великих річок (Дніпро, Дністер, Прут), а також на берегах штучних водойм (Дніпровський каскад), на Азово-Чорноморському узбережжі. Слід зазначити, що під впливом господарської діяльності людини активність схилових процесів за останні 20-25 років значно посилилась. Виникненню сельових потоків особливо сприяє вирубування лісів.

Дії  під  час  землетрусу:

• Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети і уламки, що падають.
• Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому – другому  поверсі.
• Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.
• Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі  внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.
• Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди  буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.
• Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.
• Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.
• Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

 Поведінка у надзвичайних ситуаціях

Вчитель має розповісти про те, як має поводитися п’ятикласник, якщо він потрапив у надзвичайну ситуацію.

Якщо він в цей час знаходиться у населеному пункті, то він має прислухатися до порад рятувальних служб. Він має знати про місце збору його родини, якщо немає можливості і необхідності дістатися дому.

Якщо в цей час він у школі, він має виконувати вказівки шкільних вчителів.

У 5-му класі немає сенсу детально розповідати  про особливості поведінки у кожній надзвичайній ситуації. У силу своїх вікових особливостей дитина не в змозі виконати все так, як слід. Тому її потрібно навчити довіряти дорослим, чітко слідувати розпорядженням, не панікувати.

Правила поводження при землетрусі обов’язкові для розгляду у тих регіонах, які розташовані у зоні можливих землетрусів.

Правила поводження при повенях – обов’язкові для районів, які потрапляють від повені.

В інших районах можливі інші небезпеки. Використовуючи блок-схеми для повені або землетрусу, складіть блок-схему для стихійного лиха, типового для вашої місцевості.

^