Безпека дітей в онлайн світі: типи загроз і шляхи їх уникнення.

1.Безпека дітей в онлайн світі: типи загроз і шляхи їх уникнення.

Питання безпека дітей в онлайн світі є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день, адже сучасна реальність вносить свої корективи. Як відомо інтернет виник у 60-х р ХХ ст., в Україні поширений з 1992 р.

Ми останнім часом все більше  використовують Інтернет як для шкільного, позашкільного навчання, так і для спілкування, розваг або просто проводять свій вільний час в мережі онлайн.

Від часу створення Загальної декларації прав людини (1948 р.) технології активно розвивалися, докорінно змінивши життя людей у всьому світі. Вважають, що аналогічні права людини мають діяти також і в інтернет-просторі. Конвенція про права дитини забезпечує доступ до інформації і медіа (ст. 17)

На сьогоднішній день Безпека користувачів інтернет не достатньо захищенні, а найбільше страждають діти, оскільки  у зв’язку із пандемією СОVІD – 19 та дистанційною формою навчання, учні більше часу проводять в мережі онлайн, де є багато можливостей і загроз для дітей.

Наприклад, міжнародна правозахисна організація End Child Prostitution  наводить нам результати своїх досліджень, які вказують на один із видів загроз, що понад 30               %              дитячої порнографії               в              інтернеті розміщують провайдери з              СНД,               і              найчастіше              у              порнографічних роликах та фото фігурують діти з              України та Білорусі. Жахливо, правда ж? Але це лишень одна із загроз, є ще багато іншіх, зокрема:

існують такі типи  загроз для дітей в мережі онлайн : 

1) безпосередні (хакерські атаки, шкідливе програмне забезпечення),

2) опосередковані (спостереження, спам),

3)відкриті (Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет) спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери), залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення авторського прав та свобод інших).

4) приховані( погрози, переслідування (кібербулінг, кіберхуліганство); секстинг, шахрайство, крадіжки та віртуальні фінансові пастки.

Крім ознайомлення з ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту. Найнебезпечнішими для підлітків можуть бути групи смерті - «синій кит», «червона сова», «білий ведмідь».

Все більше шириться Кіберзлочинність – це шахрайство, здирництво, несанкціонований доступ до персональної інформації користувачів та автоматизованих баз даних, розміщення протиправного контенту, який пропагує екстремізм, тероризм, порнографію, расизм тощо. На персональному рівні кіберзлочинність – це різні форми агресії, що ґрунтуються на висміюванні, публікації компромату, залякуванні або приниженні інших людей. Залякування в інтернеті – це глузування, виключення когось зі спільноти, публікація фотографій, погрози через мобільні телефони. Наслідки можуть бути небезпечними: самоізоляція, депресія, в окремих випадках спроба самогубства.

Грумінг – це онлайн-стеження за дітьми та молоддю, сексуальні домагання.

Відбувається через контакти різними способами з людьми, яких вони добре не

знають. Ризики не очевидні, коли грумер відправляє через інтернет свій контакт

дитині та завойовує довіру з подальшим наміром зустрітися..

Секстинг – це поширення або обмін сексуально відвертими текстами, фотографіями та відео через мобільний телефон або інтернет-додатки, як-от: WhatsApp, Facebook, YouTube, Instagram, Twitter тощо.

Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків. Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей. Інформаційна атака може призвести до суїциду.

Нині поширеним явищем у віртуальному середовищі є піратство — незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті.

Шахрайство з банківськими рахунками може відбуватися з використанням реквізитів банківської картки, які викрадені зі зламаних серверів, розрахункових систем чи персональних комп’ютерів (кардинг); створення сайту, схожого на сайт банку користувача, через який і крадуться реквізити платіжних карток (фішинг)  використання інструменту-скримеру для зчитування магнітної доріжки платіжної картки (скимінґ); телефонне шахрайство, пов’язане з виманюванням реквізитів банківських карток або іншої конфіденційної інформації, примушуваннями до переказу коштів на картку злодіїв (вішинг). Кіберзлочинами є онлайн-шахрайства — несправжні інтернет-магазини та інтернет-аукціони; доступ до перегляду супутникового чи кабельного телебачення (кард-шарінг), створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення (мльваре); соціальна інженерія — технологія управління людьми в інтернет-просторі. Ще один вид кіберзлочинів — протиправний контент, що містить заклики до екстремізму, тероризму, пропагує наркоманію та насильство, використовує мову ненависті.

В Україні здійснення кібербезпеки регулюється Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 2017 р., правовою основою якої є «Конвенція про кіберзлочинність» — міжнародний документ із протидії кіберзлочинності. У разі якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, необхідно повідомити про цю подію, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України http://www.cybercrime.gov. ua/ feedback-ua та написати відповідну заяву в найближчий відділ міліції.

Маніпуляція свідомістю дитини в Інтернеті. 

• порушення критичного ставлення до себе і своїх вчинків, втрату раціональності та цілеспрямованості поведінки;
• неспроможність особистості адекватно і раціонально моделювати своє майбутнє, не реалістичність її планів, занадто високі домагання і надмірну безкомпромісність у виборі життєвих цілей;
• пасивність, дефіцит емоційної енергії в реальному житті, емоційні скутість та байдужість щодо реальних стосунків.
• Перегляд сайтів, що містять сумнівну інформацію, пропаганда расової ненависті, фашизму, тероризму, жорстокості, наркотиків, алкоголю, куріння. Озвучуваний матеріал не тільки вражає своєю нецензурністю, а ще гірше пропонує точні інструкції по скоєння суїциду або вживання нового наркотику.

Головні небезпеки можна окреслити таким чином: «чіпляння» до дітей в Інтернеті; торгівля дітьми, вербування; переслідування, залякування; виманювання інформації про дитину, сім’ю, статки, шахрайство та інше.

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

• Не давайте нікому своїх паролів.
• Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
• Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
• Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
• Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
• Не діліться своїми фото з незнайомцями.
• Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
• Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
• Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
• Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
• Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
• Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ КІБЕРЗАЛЯКУВАННЯ?

Крок 1. Якщо хтось вас образив онлайн, дуже важливо перечекати перші хвилини, поки пориви гніву чи страху минуть. Спробуйте утриматися й не відповідати.

Крок 2. Збережіть докази. Якщо вас образили в мережі, переконайтеся, що у вас є запис. Відразу ж зробіть скріншот.

Крок 3. Якщо це відбулося декілька разів, розпочніть вести щоденник фіксації, де записуватимете все, що відбувалося. Описуйте всі деталі.

Крок 4. Зверніться до тих, кому довіряєте: друзів, батьків, учителів. Не мовчіть про образи

Контент «для дорослих» можна заблокувати в налаштуваннях браузера (функція «батьківський контроль») або за допомогою спеціальних програм.

На даний час питання захисту прав людини в інтернеті є дуже актуальним, тому 6 липня 2012 р. на 20-ті сесії Комітету з прав людини ООН прийняла Резолюцію про сприяння та захист прав людини в Інтернеті. Де зазначалося, що всі права, які належать людям «офлайн», мають бути захищен і в онлайн-режимі. У разі порушення встановлюється відповідальність. Радою Європи у 2014 р. оприлюднила Посібник із прав людини для користувачів Інтернету, де йдеться про можливі дії в разі порушення прав людини в мережі.

В Україні механізмами захисту прав людини в Інтернеті є:

1.Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,

2.Звернення до Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України,

3.Звернення до міжнародних судів чи організацій.

Після використання всіх національних механізмів правового захисту кожна людина може звертатися за захистом своїх прав і свобод до міжнародних судових установ.

Якщо порушено ваші права в Інтернеті або ви стали жертвою онлайн злочинців необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів. Злом акаунтів у соціальних мережах незаконний. Покарання за несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж  - карається   позбавленням волі до 3 років.

• Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

-Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Данило Макогін є приватним підприємцем. У грудні 2014 року він домовився з Остапом Левчуком, що візьме його за власний рахунок у поїздку до Китаю, де той має продемонструвати свої професійні знання і вміння, а наприкінці січня 2015 року прийме Остапа на роботу. Повернувшись додому, Данило в Інтернеті, у соціальній мережі «Інстаграм», побачив чимало світлин зі своїм зображенням та зображенням своїх партнерів по бізнесу, а також світлин і відео з ділових перемовин. Проте ані він, ані його партнери не надавали згоди на фотозйомку і оприлюднення цих матеріалів.

 1. Чи має місце правопорушення у цій ситуації? 2. Чи можна притягнути Остапа до юридичної відповідальності? 3. Чи порушено незаконним розміщенням фотографій в мережі Інтернет особисті немайнові права Данила? 4. Як він може захистити своє особисте немайнове право? Єдиний державний реєстр судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44397094

Право, виражене в тексті закону

Цивільний кодекс України (2004, редакція від 02.11.2016, витяг)

Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згодаособи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки

проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах

публічного характеру.

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може

вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Стаття 308. Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших

художніх творах

1. Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно

показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою

осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.

2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може

бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

3. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній,

якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.