Безпека в мережі Інтернет

БЕЗПЕКА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та Інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку й творчої самореалізції особистості. Але разом із тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для учнів, так і для дорослих.

Тому формування навичок безпечного перебування в мережі Інтернет, як одного з компонентів інформаційно-цифрової компетенції, є пріоритетним напрямком в освіті.

Компетенції безпечної поведінки в Інтернеті втілені в практичну діяльність сукупності знань, умінь і цінностей, що під час користування Інтернетом сприяють задоволенню потреб особистості й водночас запобігають можливості завдання збитків, заподіяних фізичному, психічному, соціальному благополуччю і майну самої людини та інших людей.[8]

Класифікацію загроз, пов’язаних з використанням Інтернету, можна представити наступним чином [8]:

1. Загрози фізичному благополуччю: астенопатія, біль у спині, шиї, епілепсія, зап’ястний синдром, тендиніти, стенокардія, висипи на шкірі обличчя, хронічний головний біль, запаморочення (виникають від тривалого користуванням комп’ютером); зниження концентрації уваги; порушення сну; зустріч з незнайомцями в мережі; педофілія; пропаганда психоактивних речовин, заклики до масового вживання наркотиків; зневага харчуванням; заподіяння собі чи іншим шкоди, суїцид тощо.

2. Загрози психічному благополуччю: розповсюдження особистих даних в Інтернеті, порушення конфіденційності та онлайн-недоторканості приватного життя; експлуатація довіри; кіберагресія, кібербулінг, залякування, розпалювання ненависті та нетерпимість, мова ворожнечі, тролінг; зміст порнографічного або сексуального характеру, секстинг, інтернет-повідомлення інтимного змісту; жорстокі та азартні ігри; приниження почуття гідності, порушення прав людини; низька якість інформації та інформаційне перевантаження тощо.

3. Загрози соціальному благополуччю: підвищена збудженість і депресивні стани; перешкода для виконання домашніх справ; зменшення часу спілкування в реальному світі; кіберзалякування; залежність тощо.

4. Загрози матеріальному благополуччю: реклама, спам, віруси; незаконні завантаження; азартні онлайнові ігри; кібератаки, кібертероризм; придбання товару низької якості; втрата коштів; пошкодження програмного забезпечення комп’ютера; піратство; інтернетзлочинність, інтернет-шахрайство; різні форми інтернет-маркетингу, матеріальні збитки.

Можна виділити ще один вид загроз, якому не приділяють достатньої уваги, - це загроза репутації.

Репутація - це стійка думка про людину, групу людей або компанію, що закріпилася в суспільстві. Образ у мережі сьогодні безпосередньо пов'язаний з реальним життям і впливає на репутацію в офлайні, особливо на ділову.

Репутацію можна довго створювати, але іноді навіть випадковий вчинок може її зіпсувати. Тому на репутацію людини, яка користується Інтернетом, впливають події, що відбуваються й у віртуальному просторі.

Самопрезентація в Інтернеті потребує контролю над тим, яку особисту інформацію про себе варто викладати, а також за тим, як захищати її і запобігати небажаному поширенню.

Інтернет - це публічний простір, тому будь-яка закрита інформація може стати широко відомою.

Більша частина інформації, що опублікована в Інтернеті:

• може бути знайдена через пошукові системи;

• може бути побачена величезною кількістю людей;

• може бути скопійована та надіслана іншим;

• її практично неможливо видалити, вона починає поширюватися в той момент, коли її опублікують;

Люди відразу втрачають контроль над інформацією, яку опублікували в Інтернеті, тому потрібно думати про це заздалегідь. Сьогодні репутація в Інтернеті так само важлива, як і репутація в дійсності, більше того, репутація в Мережі може напряму впливати на реальне життя. Відомо, що роботодавці перевіряють профілі в соціальних мережах практично в 40% потенційних співробітників при прийомі на роботу.

Репутація людини в Мережі пов'язана не тільки з тим, що він сам публікує про себе, але і з тим, що інші користувачі можуть опублікувати про нього.

Формування компетенції безпечної поведінки в Інтернеті серед учнів і батьків можна здійснити різноманітними способами: бесіди, участь у конкурсах, проведення тижня безпечного Інтернету, тренінги.

Найбільшої ефективності можна досягти лише за умови розуміння Інтернет-загроз і викладачами, і батьками, і самими учнями. Тому потрібно залучати і учнів і їх батьків до цього процесу одночасно.

Але для формування навичок впевненої та безпечної поведінки учнів у мережі Інтернет найбільш позитивний результат дає тренінгова діяльність.

Тренінг (англ. training від train — навчати, виховувати) – це короткостроковий захід або декілька заходів, направлених на отримання знань, набуття навичок, накопичення власного досвіду. [4]

Під час тренінгу учні мають можливість не лише почути про ризики та небезпеки в Інтернеті, а й пережити змодельовані ситуації. Вчитель не дає готових відповідей на питання, а лише спрямовує учнів до прийняття логічно обґрунтованого рішення. Найважливіше, що під час тренінгу дитина самостійно приймає виважене рішення, яке найбільш цінне, оскільки є власним «відкриттям» дитини, а тому має більше шансів бути втіленим у життя.

Інтерактивна методика тренінгової програми ґрунтується на переконанні, що люди ефективніше засвоюють матеріал, якщо розуміють значення своїх власних знань та досвіду і мають змогу поділитися ними в комфортному середовищі.

Програма тренінгу повинна бути побудована таким чином, щоб надана інформація підкріплювалася практичними діями.

Інтерактивні методики викладання, які застосовуються на тренінгах, ґрунтуються на наступних принципах: [2]

- Принцип активності. Активність учасників тренінгової групи відрізняється від активності людини, яка слухає лекцію або читає книгу. На тренінгу люди заохочуються до оволодіння матеріалом різними способами, серед яких – використання ігрових форм;

- Принцип дослідницької (творчої) позиції. Суть цього принципу полягає в тому, що в процесі тренінгу його учасники усвідомлюють уже відомі ідеї, знаходять закономірності, а також, що є особливо важливим, відкривають свої власні ресурси, можливості та особисті якості;

- Принцип усвідомлення поведінки. У процесі набуття знань поведінка учасників переводиться зі спонтанно-імпульсивного на усвідомлений рівень. Універсальним засобом для цього є так званий зворотній зв’язок. Тому створення умов для ефективного зворотнього зв’язку – одне з першочергових завдань тренерської роботи;

- Принцип партнерського спілкування. Партнерським спілкуванням називається таке спілкування, коли визнається цінність кожної особистості, враховуються інтереси всіх учасників, з розумінням сприймаються їхні реакції: почуття, емоції, переживання.

Хороший тренінг орієнтований на подолання можливих ризиків у мережі Інтернет, а не на те, щоб «посіяти» переживання та хвилювання через ці ризики.

Практичний досвід формування в учнів стійкої мотивації до безпечної поведінки в мережі Інтернет свідчить про необхідність формування навичок самостійного, критичного мислення.

Як вже було зазначено, проведення тренінгів лише для учнів не принесуть бажаних результатів, потрібна комплексна програма, спрямована на інформування вчителів, учнів та їх батьків. Для них можна проводити тематичні батьківські збори з елементами тренінгу.

Приклади тренінгових занять наведені в наступних посібниках: «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А. Б. Кочарян, Н. І. Гущина. - Київ, 2011. – 100 с.; Черних О. О. Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті : навчально-методичний посібник / Черних О. О. К.: ТОВ „ЦП „КОМПРИНТ”, 2017. – 104 с.; «Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість». Посібник із цифрового громадянства й безпеки. Google Ukraine, 2018.

Застосування мережі Інтернет для спілкування, освіти та інших сфер діяльності змушує формувати компетенцію безпечної поведінки в мережі для запобігання збитків, заподіяних фізичному, психологічному, матеріальному, репутаційному благополуччю учнів. Вирішення цієї проблеми - проведення тренінгових занять для учнів і їх батьків.

Список використаних джерел

1. «Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість». Посібник із цифрового громадянства й безпеки. Google Ukraine, 2018. [Електронний ресурс]: URL: https://lib.imzo.gov.ua/metodichn-materali/obachnst-pilnst-zakhist-vvchlivst-smlivst-posbnik-z-tsifrovogo-gromadyanstva-y-bezpeki/
2. On-ландія — безпечна веб-країна [Електронний ресурс]: URL: https://disted.edu.vn.ua/media/bp/html/etusivu.htm
3. Ігор Володимирович Литовченко, Сергій Дмитрович Максименко, Сергій Іванович Болтівець, Мирослав-Любомир Андрійович Чепа, Наталія Михайлівна Бугайова. – К.: Видавництво: ТОВ «Видавничий Будинок “Аванпост-Прим”, 2010. – с. –48. (Посібник для батьків).
4. Кочарян А.Б., Гущина Н.І. «Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А.Б. Кочарян, Н.І. Гущина. - Київ, 2011. – 100 с.
5. Методичні матеріали для проведення заходів щодо безпеки дітей у мережі інтернет [Електронний ресурс]: URL: http://www.nvk-fastiv.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1330:2016-02-23-13-41-26&catid=89:2013-05-09-06-48-23&Itemid=69
6. Посібник для вчителів the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо) [Електронний ресурс]: URL:  http://www.webwewant.eu/documents/10180/973204/Handbook_teachers_lesson_plans_all_UA.pdf/87b2bd1c-bcab-4701-8017-19dff1887003
7. Посібник Клан Кліц-Клац. Виховання дітей в цифрову еру [Електронний ресурс]: URL: https://edpro.ua/blog/informacijna-bezpeka
8. Черних О. О. Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті : навчально-методичний посібник / Черних О. О. К.: ТОВ „ЦП „КОМПРИНТ”, 2017. – 104 с.