Бiблiотечний урок на тему: «Украïна - ϵдина краïна!» або («Полюби у собi Украïну»)

Бiблiотечний урок на тему:

«Украïна - ϵдина краïна!» або

(«Полюби у собi Украïну»)

Мета: розширити поняття про ϵднiсть, незалежнiсть i сувереннiсть нашоï держави й роль у цьому украïнського козацтва; розвивати в учнiв бажання брати посильну участь у розбудовi та змiцненнi ϵдностi нашоï держави; виховувати майбутнього захисника своϵï Вiтчизни та формувати в учнiв активну громадянську позицiю щодо ϵдиноï, цiлiсноï держави та захисту ïï кордонiв.

Форма проведення: розповiдь з елементами довiдок, повiдомлень, бесiди.

Мiсце прведення: класна кiмната (бiблiотека).

Тривалiсть: 45 хвилин.

Обладнання: Конституцiя Украïни, список прiзвищ односельчан, якi полягли за ϵднiсть нашоï краïни, свiчки.

 

Хiд уроку

1. Органiзацiйна частина.
2. Вступна частина.

 

Слово бiблiотекаря.

 

- Вишита колоссям i калиною,

Вигойдана спiвом солов´я,

Зветься величаво – Украïною,

Земле зачарована моя.

 

 

Перш нiж розпочати сьогоднiшнiй урок, звернимо увагу на дошку. На нiй написанi iмена тих людей, якi загинули в мирний час. Це воïни АТО, це нашi односельчани, це люди в яких були своï сiм´ï, дiти. В яких залишилися батьки, якi ждуть свого сина додому. А скiльки ïх ще полягло на полi бою, скiльки ще залишилося невiдомих, без iмен.

 

Нам не вiдомi всiх ïх iмена,

Хто ïх чекаϵ, хто за ними плаче,

Де ïхнiй дiм, як ïм болить вiйна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно ïм, коли усе горить,

Коли руïни, смерть перед очима,

I як в бою важлива кожна мить,

Якi в них бiлi крила за плечима.

Нам не вiдомi мрiï й здобуття,

Всi ïхнi рани, всi слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя,

Заради нас i мирного свiтання.

I без iмен помолимось за них,

За трошки вдачi свiтлоï, простоï.

В час зрад страшних i втрат таких гiрких,

I без iмен вони для нас героï.

 

Тож давайте вшануϵмо пам´ять про них хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

 

Щасливi ми , що народилися на такiй чудовiй, багатiй, мальовничiй землi – на нашiй славнi Украïнi! Тут жили нашi дiди i прадiди, тут живуть нашi батьки, тут корiнь роду украïнського, що сягаϵ сивоï давнини. Материнський образ Украïни встаϵ з полинових степiв i глибинноï чорноземноï скиби, як барва зорiϵ iз зажури полiських озер, що чистими очима довiрливо дивляться на свiт, виростаϵ недосяжно на повен зрiстiз карпатських верховин. Нема життя без Украïни, бо Украïна – це мати, яку не вибирають, бо Украïна – це доля, яка випадаϵ раз на вiку, бо Украïна - це пiсня , яка вiчна на цiй землi.

 

 

3. Основна частина.

Бiблiотекар. Багатовiкова iсторiя украïнського народу, народу-великомученика, на долi якого було досить лиха… Майже кожне столiття, як свiдчать  джерела, розпочате голодними роками, наслiдками епiдемiй, спустошливими вiйнами, чужоземними навалами. З XV столiтя, з часiв козаччини, почалася нацiонально-визвольна боротьба за побудову незалежноï самостiйноï держави. Але шлях до незалежностi був тяжкий i тернистий. Складно назвати краïну, яка б ще скiльки пережила, стiльки пережила Украïна.

 

1-й учень. Давно Украïна була роздiлена на частини, ϵдиноï держави не iснувало. На пiвднi було розташоване Кримське ханство, яке утворилось у XIV столiттi у результатi розпаду Золотоï Орди. Його мешканцi вели напiвкочовий спосiб життя i постiйно нападали на нашу краïну. Пiд час цих нападiв вони грабували мiста й села, спалювали ïх, забирали людей у полон. Чоловiкiв  i жiнок продавали в рабство; дiтей перетворювали на яничарiв. Украïнське населення дуже страждало вiд цих набiгiв. Саме на цих землях виникло у XV столiттi козацтво.

2-й учень. Першi згадки про козакiв вiдносять до кiнця XV столiття. Мiсце, де оселялися козаки, називали Дике Поле. Це були родючi землi, але не заселенi, бо вони найбiльше зазнавали нападiв з боку татар. Найбiльша група людей, що переселилися сюди, - селяни-втiкачi, якiне витримували жорстокого феодального гноблення. Проте релiгiний i нацiональний гнiт примушував покидати своï домiвки навiть досить заможних людей. Козаки оселялись у земiвниках, ïхнiм основним заняттям було землеробство i скотарство. Працювати доводилось озброϵним, щоб вчасно встигнути вiдбити напади татар.

 

3-й учень. Мiж мiстами Днiпропетровськ i Запорiжжя, Днiпро перетинаϵ Украïнський кристалiчний щит i тому, змiнюϵ свiй напрямок. У цьому мiсцi твердi кристалiнi породи виходять над поверхнею води (вода розмиваϵ ïх дуже повiльно), утворюючи численнi пороги й острови. Поблизу Запорiжжя знаходиться найбiльший острiв Днiпра – Хортиця. Перша Сiч була створена в серединi XVI столiття Д.Вишневецьким.

 

Бiблiотекар. Хто ж мiг бути козаком на Сiчi?

 

1-й учень. Головними заняттями були вiйськовi походий пiдготовка до них. У походи вирушали на чайках Днiпром, територiϵю Кримського ханства з метою визволення полонених, ослаблення супротивникiв, вiдбирання у ворогiв загарбованого.

 

2-й учень. Сi була украïнським вiйськом, органiзованим, дисциплiнованим i боϵздатним. Козаки захищали пiвденнi кордони Украïни вiд нападiв кримських татар. Також пiдтримували селянськi повстання в боротьбi проти посилення феодального гнiту, брали активну участь у визвольнiй вiйнi пiд керiвництвом Б.Хмельницького, стояли на сторожi православ´я та украïнськоï мови. Нам ϵ на кого рiвнятись iз кого брати приклад…

 

 

Конкурс «Чи знаϵте ви?»

Бiблiотекар. А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаϵте ви?»

(Бiблiотекар читаϵ запитання)

1. Столиця Украïни.
2. Що означаϵ слово «козак»?
3. Козацький човен.
4. Герб Украïни.
5. Найвiдомiша козацька страва.
6. Дерево, з якого добувають дьоготь.
7. Кому не дозволяли заходити на територiю Запорозькоï Сiчi?
8. Обрядовий хлiб, який печуть на Великдень.
9. Свято дiвочоï долi.
10. Найвища гора Украïни.
11. Найвiдомiший сучасний футболiст Украïи.
12. Грошова одиниця Украïни.
13. Примiщення, у якому жили козаки.
14. Кольори прапора Украïни.
15. Розписанi Великоднi яйця.
16. Найбiльше озеро Украïни.
17. Головна обрядова дiя Андрiïвських вечорниць.
18. Зiбранi цього дня лiкарськi трави вважають найцiлющими.
19. Скiльки страв повинно бути на столi у Святий вечiр?
20. Народна назва одного з найголовнiших лiтнiх свят, до якого православна церква преурочила свято Трiйцi.
21. Швидкий Украïнський танок.
22. Хто був останнiм гетьманом Украïи?
23. Хто з Украïнських письменникiв узяв собi псевдонiм – назву своϵï нацiональностi?
24. На територiï якого материка розташована Украïа?

Бiблiотекар. Ну, що ж, молодцi, ми добре знаϵмо iсторiю рiдного краю. Ми справжнi козаки! А що треба дитинi для того, щоб вiдчути себе справжнiм патрiотом Украïни, ïï громадянином?

Учнi висловлюють своï думки.

Демонстрування вiдео «Пiсня про Украïну»

Бiблiотекар. Ми, украïнцi, маϵмо пишатися тим, що наша Украïна нiколи не поневолювала iншi народи, не вела загарбницьких вiйн, а лише захищала себе вiд ласих на чуже добро близьких i далеких сусiдiв. Вiдомий французький учений Й.Г.Коль 1841 року писав: «Немаϵ найменшого сумнiву, що колись велетенське тiло росiйськоïiмперiï розпадеться, i Украïна стане вiльною державою. Час цей наближаϵться поволi, але неухильно. Украïнцi ϵнацiя з власною мовою, культурою та iсторичною традицiϵю. Украïна роздерта помiж сусiдами. Але матерiал для Украïнськоï держави готовий: коли не нинi, то завтра з´явиться будiничий, що збудуϵ з тих матерiалiв велику незалежнуукраïнську державу.

I довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Украïнськоï республiки приймаϵ важливий документ – Декларацiю про державний суверенiтет Украïни. Декларацiя стала прямим кроком до незалежностi нашоï держави, вiдчутним рушiϵм у боротьбi за волю. Так, Украïна здобула волю i незалежнiсть. Перед усiм свiтом постала держава з давньою славною iсторiϵю, оригiнальною духовною культурою, зi своïми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми – украïнським народом.

А чи могло бути iнакше? Нi, iнакше бути не могло. Не могла бути марно пролита кров тих, хто боровся за волю i незалежнiсть, тих, хто вiрив у перемогу, i тих, хто вiрив у воскресiння. Хiба мiг не чути Всевишнiй тих молитов, iз якими звертався до нього син Тарас Шевченко:

Молю, ридаючи, пошли,

Подай душi убогiй силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось, Щоб людям серце розтопило,

I на Украйнi понеслось,

I на Украйнi освятилось…

 

16 липня 1990 року назавжди залишиться в iсторiï украïнського народу великим i пам´ятним днем. Здаϵться, пiсля того кожний день ношого життя був наповнений демократичними змiнами i перетвореннями.

24 серпня 1991 року оголошено Акт про незалежнiсть Украïни. Акт проголошення незалежностi завершив тисячолiтнi прагнення украïнського народу до волi, до створення своϵï суверенноï держави.

1993 рiк. На всенародне обговорення внесенi два варiанти проекту Конституцiï Украïни.

1994 рiк. Украïна вiдзначаϵ 180-рiчницю з дня народження славного сина Тараса Шевченка. Цього ж року вiдбулися вибори до Верховноï, обласних, районних, селищних i сiльських рад. А у вереснi затверджена конституцiйна комiсiя.

1995 рiк. Украïна вiдзначаϵ 400-рiччя з дня нородження славного гетьмана Богдана Хмельницького. Упродовж цього року йде широке обговорення проекту Конституцiï Украïни.

1996 рiк. 28 червня Верховна Рада Украïни прийняла Основний Закон – Конституцiю  Украïни. Цей день став нацiональним святом. У цьому роцi також затверджено украïнську грошову одиницю – гривню. Украïна маϵ своï символи. Звiсно, що ми згадали тiьки деякi важливi подiï молодоï Украïнськоï держави. Але сьогоднi з гордiстю можемо сказати: так, ϵ незалежна Украïнська держава зi своïми землею, народом, символами, рiдною мовою, традицiями i культурою.

Пiд звуки пiснi «Разом iдо кiнця» виступають учнi.

1-й учень.  Стаття 65 Конституцiï нашоï держави говорить, що захист Вiтчизни, незалежностi й територiальноï цiлiсностi Украïни, шанування ïï державних символiв ϵ обов´язком громадян Украïни.

2-й учень. Наша армiя iснуϵ для захисту кордонiв рiдноï землi, а не для нападу на iншi краïни. Щоб захистити Батькiвщину в майбутньому, треба змалку полюбляти спорт, бути сильним, спритним, мужнiм.

Бiблiотекар. Зараз нашiй краïнi як нiколи потрiбно бути ϵдиною та згуртованою.

Украïнська земля пройшла вiйни та мир, поразки та перемоги, завжди пишалася вiрними синами та доньками, чарувала свiт своïми запашними паляницями й мелодiйними пiснями. Вона була iзалишаϵться вiрною матiр´ю украïнцiв, якi свято шанують i люблять ïï. Тiльки людина з добрим iчуйним серцем, роботяща i вольова може бути справжнiм патрiотом i громадянином своϵï держави, по-справжньому любити i захищати, вiдстоювати ïï iнтереси i приносити користь. Щоб бiльше буде зроблено для цього сьогоднi, то краще житимемо завтра i будемо гiдними називати себе украïнцями. Бо, як сказано в Бiблiï, « … хто шукаϵ, той завжди знаходить, а хто вiрить, тому по вiрi його i воздаϵться». Хай Бог допомагаϵ нам творити своϵ майбутнϵ своïм розумом, своïми руками i серцями.

Музика посилюϵться.

Учень

Молюсь за тебе, Украïно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-ϵдина –

Писав в своïх вiршах Тарас.

Молюсь, - казав вiн щоб у тебе

Не було мiж людьми вiйни,

Щоб завжди юуло чисте небо

На нашiй стомленiй землi.

Щоб завше у садку смерека

Веселим квiтом пiд вiкном цвiла

I прлiтали з вирiю лелеки,

Щоб гомiн хвиль послухати Днiпра.

 

Вiдео «Молитва за Украïну» (Дiти запалюють свiки)

4. Пiдбиття пiдсумкiв уроку

Бiблiотекар. Ви - майбутнϵ Украïни. Тож своïми знаннями, працею, здобутками пiносьте ïï культуру. Будьте гiдними своïх предкiв, любiть рiдну землю, бережiть волю i незалежнiсть Украïни, поважайте наш народ i нашу мелодiйну мову.

Ми ϵдина краïна! Незважаючи на всi негаразди, що вiдбуваються зараз, усi ми прагнемо одного миру, спокою, мiцноï та квiтучоï держави й чистого неба над головою.

 

 

Звучить пiсня Н.Бучинськоï «Моя Украïна».