Сценарій родинного свята.

Родинне свято.

Мета:Розширити поняття про родину. Стимулювати появу інтересу у дітей до історії  свого роду, розширити знання учнів про сім’ю  та її значення для людини.

Формувати почуття духовної єдності поколінь.

Прищеплювати любов і повагу до батьків до рідних і близьких людей, до рідної землі.

Виховувати глибоку пошану до старших членів сім’ї: бабусь, дідусів, прабабусь. Довести, що найсильніше зігріває родинне вогнище, материнське тепло і ласка, батьківська підтримка і порада, бабусина та дідусева мудрість.

Розвивати в учнів почуття обов’язку  перед родиною, старшими і молодшими членами родини, вміння слухати і підтримувати мир і злагоду в родині.

 Створити атмосферу емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів,сприймань дитини, її самовираження і бажання самовдосконалення.

Обладнання: квіти, рушники, серветки, народні прислів’я про родину, плакат із назвою свята, розповіді дітей про своїх бабусь, хліб і сіль на рушнику.

У залі столи, за якими сидітимуть гості: мами, тата, бабусі,дідусі, прикрашені серветками, букетами квітів. На столах чай, солодощі, цукерки. Зал прикрашений вишитими рушниками, серветками, висловами про родину, сім’ю – прислів’ями та приказками.

Прислів’я.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Добрі діти – батькам вінець, а погані – батькам кінець.

Добре в тій родині, де усі єдині.

У кого є ненька, у того голівка гладенька.

Хто бабусю має – той потіху знає.

Бабусине слівце – плідне деревце.

Там бабусині руки – де онуки.

Хто батька й матір зневажає, той добра не знає.

Шануй батька і неньку – буде тобі скрізь гладенько.

Матері ні купити, ні заслужити.

Вчитель: Дорога наша класна та шкільна родино! Шановні гості! Сьогодні ми зібралися у цьому святковому зала, у нашій світлиці,щоб ще раз довести, яке велике значення має для виховання дитини родина, материнське тепло, батьківська порада, підтримка близьких, бабусина та дідусева мудрість. Тільки сім’я, родина, в якій панує мир, спокій, злагода, є найкращим прикладом для дітей. Адже наші діти – це майбутнє української нації. Україна – це наша родина, тому що основним кирпичиком нашої нації є саме родина. Сильна українська родина – це творець і зберігач українського роду, культури, моралі. Родина – джерело продовження роду. Мабуть, не випадково наш герб символізує триєдність людини, родини, нації.  Ще дохристиянські вірування українського народу свідчать, яке значення для наших пращурів мала символіка, пов’язана з родиною, родом. І Сьогодні ми не випадково з вами повертаємося до глибокої минувшини народу, яка розкриває нам всю красу, неповторність звичаїв, традицій, пов’язаних з родиною.  І тільки від нас з вами залежить, яким воно буде. Сьогодні 28 листопада – Пилипівка. У цей день до ….

/Пісня «Зеленеє жито, зелене…»/

А ще ми зібрались, щоб вшанувати старших членів родини – бабусь і дідусів. Адже без їхньої мудрості, слушної поради, вчасної допомоги не обходиться життя жодної родини. Наше свято ми назвали «Від серця до серця». Нехай щирість і любов маленьких дитячих сердець перейде у ваші серця і зігріє ваші душі теплом.

 Учень: Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,

Нам так хотілось, щоб зібралися усі.

Учень: І ось сьогодні ми усі зійшлися,

Поспілкуватися у ці осінні дні,

Здружитися, щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

Учень: Сьогодні свято, пісня хай лунає

І щоб щасливим був кожен день.

Батьки і діти – і душа співає.

Тож хай лунає більше тих пісень.

/  /

Учень: Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

Учень: Хліб підносим вам і сіль

На білім рушникові.

До землі аж б’єм  поклін,

Щоб були ви всі здорові.

/Діти вручають гостям хліб – сіль на вишитому рушникові/

Учень: На щиру розмову

Зібрались ми з вами.

Цю зустріч сьогодні

Присвячуємо мамам,

А ще татусям, дідусям і бабусям.

 

 Я всім вам вклонюся,

Бо ви того варті!

Ми любимо вас!

Це свято – сюрприз вам,

Кохані від нас.

Учень: Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші,

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаємо вірші.

Вчитель: Ми з вами – український народ, який складається з родин маленьких і великих, дружніх і працьовитих. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському  роду не було переводу, треба берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

/   /

Учень: В дитини від родини чуйність і ласка,

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка, і кожна стежечка  в житті проста.

 

Бо є підтримка тут і є порада,

Турбота є, любов, а ще тепло.

І задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться щоб завжди так було.

 

Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам!

Тому вклонитися доземно ми повинні –

За диво й за життя своїм батькам.

/  /

Вчитель: батьки ваші піклуються про вас, хвилюються, оберігають вас від біди, годують, вчать, виховують і найголовніше – дуже вас люблять, понад усе на світі. Тому ви ,  діти, повинні вчитися бути добрими, чуйними до своїх батьків, до всієї родини, адже це найдорожчі люди на цілому світі.

Учень: Батьки для нас – це найдорожчі люди.

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.

 

Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,

До маминого туляться тепла

І до татусевого сердечка,

Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

 

Любов в сім’ї для всіх – усіх важлива,

Бо зігріває і лікує всіх вона.

Любов земна – це справді дивне диво,

І нам потрібна лиш вона одна.

 

Усе найкраще в світі від любові!

Це найсвітліше ніжне почуття.

І ми тоді до подвигів готові,

Коли любов приходить у життя.

Вчитель: Шановні гості!  Ми хочемо, щоб ви пригадали, коли у ваше життя прийшло це світле і ніжне почуття. А допоможуть  вам у цьому /  /,  які виконають для вас пісню «Червона рута».

Учень: І хай здоров’я буде у родині, 

Щоб радість і сміх веселий наш дзвенів!

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

 

Бо все найкраще в дітях від родини!

Привітність, щирість, щедрість, доброта.

Усі традиції народні і святині,

Та мудрість й віра – чиста і свята.

Вчитель: Народна мудрість говорить: «У кого є ненька, у того голівка гладенька».

Кого ж ми називаємо таким гарним словом?

Так, це мама. Це найдорожче у світі слово. Рідна ненька нагодує і прибере, порадить і приголубить, вилікує і пожаліє. Матері щасливі тоді, коли щасливі діти. Саме від вас залежить, скільки радісних днів буде у неї. Тож давайте будемо дарувати матусям тільки найкраще, бо в них турбот і так вистачає.

/Пісня «Чорнобривці»./

А зараз для своєї  й інших мам подарує пісню /  /

Вчитель: У нашого народу є ще одне прислів’я . «Яка хата – такий тин, який батько – такий син». В усіх народів в усі часи жінка – мати була берегинею, втіленням ласки і доброти. Але ж чи мало  зусиль   докладають у вихованні наших дітей і татусі. Буває, що в сім’ї навіть діти більше тягнуться до батьків, особливо хлопчики, бо хочуть бути такими ж сильними, мужніми та відважними , як їхні  татусі.

Учень: У мене таточко серйозний і правдивий.

І я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом , тому я щасливий.

І труднощів я також не боюсь.

А все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох.

Та все здолати зможемо ми вдвох.

Татку, татусеньку, таточко, тату,

Найкращого в світі немає навкруг!

Таточку хочу я тебе обняти.

Ти мій порадник заступник і друг!

 

А тато у мене такий роботящий!

Його я не скривджу ніколи, нізащо!

Татусеве  прізвище гордо ношу,

На інші ніколи його не зміню.

Він вчить мене бути дужим і спритним.

І хоче, щоб син його був працьовитим.

Ще вчить мене слабших усіх захищати,

Поганого прикладу не подавати.

Вчитель: Привітаємо татусів піснею про тата.

/ Пісня про тата/

Вчитель: Дорогі тата! Чи не траплялося з вами у вихованні синів ось такого. Послухайте.

Гумореска «Виховання».

Закортіло татусеві

 Перевірить сина

І дізнатись як встигає

У школі дитина.

 

Що стоїш? Чого боїшся?

Підійди до мене.

Дайно – мені свої зошити

І неси щоденник.

 

Подивився у зошити,

Що й казать не знає:

Одна двійка з – за другої

Звідти виглядає.

 

Подивився у щоденник

І в наступ на сина:

Та у тебе тут із співів

«Добре» та «відмінно».

 

Ах ти ж, - кричить , - лобуряко!

І паска знімає, -

У зошитах повно двійок,

А він ще й співає!

Вчитель: Сьогодні на нашому святі присутні не тільки мами і тата, а й бабусі.

Бабуся бабусечка, бабця, бабуня.  Бабусенька… Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово. Бабуся – це мамина чи татова мама. Отже вона прожила  на світі удвічі більше за маму і за тата, бачила у житті удвічі більше , бо вона їхня мама. І ви удвічі дорожчі для неї, бо ви – діти її дітей. Бо ви – її онучата:  пташенятка, ластів’ятка,   козенятка, а іноді і поросятка. Але все одно вони вас дуже люблять. Правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки.» Тож  пам’ятайте таку народну мудрість: Хто бабусю має – той потіху знає». «Бабусине слівце – плідне деревце». «Там бабусині руки – де онуки». Тож любіть їх, шануйте, поважайте, допомагайте і ніколи не забувайте.

А тепер вітаємо наших дорогих бабусь піснею.

/Пісня про бабусю/

Вчитель: Дорогі бабусі, ми хочемо з вами ближче познайомитися і подарувати вам теплі і щирі слова. Слово вашим онукам.

Учень: До нас на свято прийшли бабусі,-

Які вони гарні, які молоді!

Їх лагідні очі до мене сміються,

Ніколи мене не залишать в біді!

/Розповіді про бабусь/

/Пісня про мамонтенка/

Учень: Я про бабусю хочу розказати:

Вона у нас – це справжня доброта.

Вона все вміє: шити, готувати,

Хоч доля у бабусі непроста.

Які пісні вона для нас співала!

Які казки приходять з нею в сни!

Вона історії, легенди різні знає,

А в погляді її тепло весни.

Учень: Бабуся нас вчить всім серцем любити

І кривди ніколи й ніде не чинити.

До неї міцненько весь час я горнуся,

Й за неї рідненька я Богу молюся.

Учень: Моя бабуся люба, гарна, мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

Учень: У мене є також хороша бабуся,

Скільки вона нам дарує тепла!

Звуть її…

Учень: В мене є бабуся, все на світі знає,

Мене дуже любить, ніжно пригортає.

А мою бабусю звати…

/Розповідь про бабусю/

Учень: Бабусю моя дорогенька!

Матуся моєї матусі.

Присяду до неї близенько,

І ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі

Хустинку тепленьку пухову.

Як гарно з тобою малечі.

Бабусю, завжди будь здорова!

Вчитель: Любіть діти і своїх дідусів. Дідусь і пораду мудру дасть, і навчить всього: і як майструвати, і як за господарством наглядати.

Учень: Дідуся свого люблю я,

З ним розмову поведу я

І таке йому скажу,

Що із ним завжди дружу.

Він хороший, він ласкавий,

І привітний, гарний, славний,

Молодий, а не старий

Дідусенько рідний мій.

Бажаєм нашим дідусям

Щасливо вік прожити,

Онуків своїх дорогих

Всім серцем любити.

/Пісня «Ой під вишнею»/

Вчитель: Шановні мами, татусі, бабусі. У вас ростуть вдячні діти та онуки. Ви можете ними гордитися. Вони вас ніколи в житті не підведуть. Правда, діти?

Учень:  Доки батько живий,

Доки мати жива

Поспішаймо сказати

Найважливіші слова.

Рідна мамо, живи!

Рідний тату, живи!

Рідна бабуся, живи!

Рідний дідусю, живи!

Учень: Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без татової строгості і жарту

І без свого родинного тепла.

Учень: Коли зміцніють крила, щоб літати,

Покинемо свій дім і оберемо путь.

Вертатимусь завжди до батьківської хати,

І знатимемо що батьки нами лише живуть.

/Пісня/

Учень: Ось і завершилося родинне наше свято,

Ми од душі повеселилися усі.

Тож дай вам Бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в росі.

Щоб зігрівали вас його тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас

Й життя хай буде ніби добра казка,

Живіть усі щасливо, в добрий час!

Учень: Хай Бог охороняє вас від злого

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа!