Виховна година "Небесна сотня. Бiлi лебедi"

Про матеріал

Учитель. Дорогi дiти! Учителi! Тему нашоï виховноï години присвячено пам´ятi Небеснiй сотнi.

Украïна вила i стогнала вiд болю. Вона захлиналася вiд кровi своïх найкращих синiв. Це не час Жовтневоï революцiï, не час Великоï Вiтчизняноï вiйни. Це 2013 рiк. Плаче небо, плачуть матерi, дружини, дiти, плаче повсюди люд. На очах у всього свiту, у центрi Киϵва – Європейськоï столицi – цинiчно розстрiлювали беззбройних людей: студентiв, викладачiв, художникiв, фермерiв, журналiстiв, робочих… Вони вийшли на мирний протест.

Невимовний бiль розриваϵ груди, а сльози застилають обличчя кожного свiдомого громадянина. Убитi, покалiченi i замордованi – на совiстi злочинноï влади, тих, хто вiддавав i виконував накази вiдстрiлювати мирних громадян.

1-й учень. Пам´ять, стiй, зупинись на хвилину,

Серце вiд болю завмри.

Згадаймо трагiчну сторiнку,

Згадаймо Вас славнi сини.

2-й учень. Згадаймо тривожний листопад

I молодi мирний похiд.

I нелюдiв тих ми згадаймо,

Стрiляли що дiтям у слiд.

3-й учень. Ȉх страшили, били, вбивали,

Щоб владу притримать свою.

Та героï за свободу стояли,

I за неï упали в бою.

4-й учень. Гордися моя Вкраïно,

Вiдвагою сотнi орлят.

Що вiддали життя без вагання,

А нинi у небi стоять.

Виховний захiд присвячений пам´ятi Небесноï Сотнi оголошуϵмо вiдкритим (звучить Гiмн Украïни).

Учитель. З часу приходу Януковича до влади в 2010 роцi, й узурпацiï ним Конституцiï Украïни постiйно зростали протестнi настроï.

21 листопада 2013 року, за кiлька днiв до Вiльнюського самiту схiдного партнерства, Кабiнет Мiнiстрiв Украïни вирiшив призупинити процес пiдготовки до укладання Угоди про асоцiацiю мiж Украïною та Європейським Союзом розпорядження про це було офiцiйно оприлюднене Прем´ϵр Мiнiтром Украïни Миколою Азаровим.

Крiм того, Верховна Рада Украïни вчасно не ухвалила ϵвро iнтеграцiйнi закони, якi були умовою пiдписання Угоди про Асоцiацiю Украïни з ЄС.

Ведучий. 24 листопада 2013 року вiдбувся найбiльший мiтинг опозицiï за перiод президентського правлiння Януковича, колони мiтингувальникiв розтягнулись на увесь Хрещатик.

Масово люди вiдгукнулись на заклик журналiстiв у соцiальнiй мережi Фейсбук виходити на Майдан Незалежностi. Станом на 28 листопада на всеукраïський страйк вийшли десятки тисяч украïнських студентiв.

Учитель. У нiч проти 30 листопада начальник МВС Украïни в Киϵвi Валерiй Коряк вiддав безпосереднiй наказ про застосування сили пiд час розгону Євромайдану в Киϵвi. Близько 4 години ранку, коли на Майданi Незалежностi залишилося близько 400 протестувальникiв, площу оточили озброϵнi бiйцi «Беркут» iз двох областей Украïни (Чернiгiвськоï i Луганськоï) та Автономноï Республiки Крим i силою витiснили людей з площi. До 4:27 бiйцi «Беркут» повнiстю оточили площу, витiснивши учасникiв Євромайдану та пропустивши комунальникiв нiбито для встановлення Новорiчноï ялинки. Близько 5 ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б´ючи кийками та нецензурою лаючи присутнiх там громадян. Подiï ночi 30 листопада обурили громадськiть. О 12:30 дня люди зiбрались на Всеукраïнське вiче. Хода розтяглася вiд парку Шевченка до Майдану Незалежностi. Так почалася революцiя гiдностi.

Вiдео про подiï на Майданi.

1-й учень. Мамо, не плач.

Я повернусь весною.

У шибку пташинкою

Вдарюсь твою

Прийду на свiтаннi

В садок iз росою,

А, може, дощем

На порiг упаду.

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю,

Не буде моïм

Прийду i попрошуся

В сон твiй тихенько,

Розкажу, як маϵться

В домi новiм.

Менi колискову

Ангел спiваϵ,

I рана смертельна

Уже не болить.

Ти знаϵш, матусю,

I тут сумно буваϵ,

Душа за тобою, рiдненька, щемить.

Мамочко, вибач, за чорну хустину,

За те, що вiднинi будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Украïну,

Вона, як i ти, була в мене одна.

Ведучий. 22 сiчня 2014 року пiд час протистоянь на вулицi Грушевського першi загиблi. Були вбитi вогнепальною зброϵю Сергiй Нiгоян, вiрмен за походженням; Михайло Жизневський – бiлорус. Вiд поранень у лiкарнi помер Роман Сеник та Олександр Бандера. У лiсосмузi в Бориспiльському районi Киïвськоï областi, знайдено тiло Юрiя Вербицького.

Учитель. Фатальними i найбiльш драматичними стали подiï у Киϵвi 18-20 лютого, в ходi яких загинуло близько сотнi протестувальникiв i кiлька сотень травмовано.

2-й учень.

Вiрш «Лист до матерi»

Не чекай мене, мамо, додому

Бо додому я вже не прийду.

Не чинив, мамо, зла я нiкому,

Захищав лиш вкраïну свою.

Не стрiляв у людину я, мамо,

Бо любити ти вчила мене.

Ну, а тих, хто у мене поцiлив,

Людський осуд уже не мине.

Ти пробач, що тебе я покинув,

Що поïхав в далекую путь.

Знаю, снайпер цiлився в мене,

А попав в твоϵ серце i грудь.

А хотiлося, мамо, так жити.

Щоби бандi сказати цiй – геть!

Та не плач, моя рiдна матусю,

Сонце зiйде ти стань на порiг.

Бог одну тебе з горем не лишить,

А народ не простить ïм цей грiх.

3-й учень.

«Мамо, я живий…»

Мамо, я живий, лиш закритi очi…

I серце не б´ϵться, не вируϵ кров…

Ти тiльки не плач, знай – цi днi i ночi

Я буду поруч – в грудях, де живе любов!

Ти пробач, мене, мамо, за гiркi сльози,

За ту бiль, i той жаль, що я наробив.

Я ж хотiв лише миру, добра i свободи…

А мене за це ворог безжалiсно вбив.

Не жалiй, моя нене, що я не вернувся.

Не кляни ворогiв! Нехай судить ïх Бог!

Я для тебе сьогоднi з небес посмiхнуся,

Ти лишень своï очi здiйми до зiрок!

Лунаϵ пiсня Наталi Май Небесна сотня».

Ведучий. Серед тих, кого народ назвав небесною сотнею були i нашi земляки. Молодi, ще зовсiм дiти, але справжнi героï рiдноï землi.

4-й учень.

«Майдан ридав…»

Майдан ридав, а сотня в небо йшла,

Один за одним, наче янголята.

Тут на землi прощались матерi,

А в небi зустрiчала Божа Мати

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,

Земля змiшалась з кров´ю i сльозами.

Ридали всi i рiднi i чужi,

I кров текла iз серця, наче з рани.

Летiли тихо, хоч земля тряслась,

Хоч небо поливало ïх сльозами.

Лиш ангел колискову ïм спiвав

На тiй дорозi, що веде до мами.

Летiли тихо, хоч майдан ридав,

Як тi пташки летiли в небо раннϵ.

Востаннϵ хтось дитину цiлував,

I сам не вiрив, що це все востаннϵ.

Болiли рани та вже не болять,

Жовто-блакитний стяг покрив ïх тiло.

Один за одним шикувались в ряд,

Героïв сотня в небо полетiла.

Вiдео «Пливе кача».

1-й учень.

«За тих, що у вiчнiть пiшли»

Бiль стискаϵ i серце i груди

За тих, що у вiчнiсть пiшли.

Ȉх подвиг народ не забуде,

В безсмертя вони вiдiйшли.

А так ïм хотiлося жити,

У вiльнiм i рiднiм краю.

Промiнчику сонця радiти,

I мрiю здiйснити свою.

Та нi, не судилось ïм жити,

Бо кат обiрвав ïм життя.

Свободу не можна убити,

Немаϵ цьому вороття.

Тож будьмо ми гiднi героïв,

I пам´ять про них збережем.

Нам не треба пролитоï кровi,

Та за свободу ми далi пiдем!

Учитель. 21 листопада 2014 року президент Украïни Петро Порошенко пiдписав указ про присвоϵння Героям Небесноï Сотнi звання Героя Украïни.

Вiдеоролик пiснi «Ти солдат Украïни».

2-й учень.

«Скорбота»

На Грушевського – сльози i квiти,

I запаленi болем свiчки.

Ȉх приносять дорослi i дiти

I скорблять на прапорах стрiчки.

Чути плач по всiй Украïнi,

Та в нас горя чужого нема.

Ми вклоняϵмось кожнiй родинi,

Сiм´ям тим, що торкнулась бiда.

Плачем разом iз матiр´ю тою,

Що дитину убив ïï кат.

Скорбимо за померлих героïв,

Що лишили сирiт – немовлят.

На колiна стаϵм перед тими,

Хто втратив ϵдине дитя.

В Бога просим опiки над ними,

Ну, а вбивцям – лише каяття.

Не забудемо Сотню Героïв,

Душi ïхнi у небо iдуть.

А з пролитоï в Киϵвi кровi

Мальви виростуть i зацвiтуть.

Дiти запалюють свiчки.

Вiдео «Мамо не плач».

Ведучий.

…I мовчки сотня непокорених героïв

Вiдходила у чистi небеса,

I погляди знесилених мiльйонiв

Дивились в слiд братам, батькам, синам.

У темне небо по руках в вiдкритих трунах

До свiту кращого, крiзь сльози матерiв,

Не буде прощення убивцям й нам не буде,

Коли не помщеними лишаться всi, хто так любив,

Хто не дiстався правди, оступившись на пiвкроцi,

Хто згас за нас, недотягнувши до весни,

Тримаϵ курс у небеса славетна сотня,

Землi своϵï упокоϵнi сини.

Учитель.

Горять серця, палають вiльнi душi,

Зiйшла зоря, гряде нове життя,

Героï не вмирають, кличуть нас на барикади,

I хай прийме тiла ïх мерзла ще земля.

Витаϵ дух нескореноï волi,

Гримлять щити, молитви i пiснi,

Рядами рiвними мiж нас iдуть героï,

Усi, хто голову поклав в цi темнi днi.

Хвилиною мовчання вшануϵмо пам´ять полеглих бiйцiв за волю Украïни.

3-й учень.

«О Боже ласкавий…»

О Боже ласкавий з високого неба,

Послухай молитву й благання до Тебе.

Спаси Украïну вiд злоï навали,

Щоб бiльше дiтей батьки не ховали.

В молитвi до Тебе всi руки складаϵ,

Стоïмо на колiнах i щиро благаϵм:

«Не дай рiдну землю роздiлити й забрати,

Не дозволь в Украïнi знов кров проливати».

Захисти нас, Iсусе, ϵдина надiϵ,

I ти Непорочная Дiво Марiϵ.

Послухай молiння Ти наших сердець,

Iнакше прийде Украïнi кiнець.

Не дозволь чужинцям рiдну землю топтати,

Не дозволь матерям сльози знов проливати.

Захисти нас любов´ю i вiру нам дай,

Щиро молиться нинi украïнський наш край!

В днi Великого Посту, в час молитви i вiри,

Прибiгаϵм до тебе Мати Божа Марiϵ.

Просим щиро i молим гiркими сльозами,

Заступися, Небесна Царице, за нами.

Ведучий. Минаϵ 2 роки вiд трагiчних подiй на Майданi. Але на привеликий жаль Небесною Сотнею не закiнчився бiль i страждання Украïни. Кремлiвська влада не хоче бачити ϵдиною, сильною i головне Європейською нашу державу i тому, вона постачаϵ великий арсенал зброï для сепаратистiв на Сходi Украïни, щоб порушити територiальну цiлiснiсть Украïи.

Учитель. Нашi солдати, якими сьогоднi гордиться весь народ, нiколи не дозволять здiйснитися путiнським планам. Бо в ïхнiх серцях горить вогонь любовi до рiдноï землi i велика вiра в перемогу.

Захищаючи рiдну землю вiд ворога вони вiддають найдорожче - своϵ життя. I ми сьогоднi з сильним болем та великою гордiстю згадуϵмо про тих, хто загинув на Сходi Украïни, наших односельчан:

(показ фото загиблих)

Коваленко Олег Миколайович

Алϵксϵϵнко Вадим Миколайович

Василенко Микола Миколайович

Жук Юрiй Сергiйович

4-й учень.

«Пам´ятi нашим землякам»

Плаче небо i плаче земля,

А у матерi слiз вже немаϵ.

Сина в неï забрала вiйна,

Мертве тiло вона зустрiчаϵ.

У скорботi сьогоднi Лозуватська земля,

Земляки йдуть героïв стрiчати.

На дорогах горять у лампадках свiчки,

I нiхто слiз не може здержати,

Молодi, красивi, та у рiднiм селi

Вже не пройдуть ïхнi ноги.

I не кинуться вони у обiйми рiднi,

Не побачать вони рiдноï мами.

Не подадуть руку батьку, не пригорнуть сестру,

I кохану не зможуть обiйняти,

У своï 30 вони полягли у бою,

I ми будим про це пам´ятати.

Ведучий. В зонi АТО охороняли i охороняють кордони рiдноï держави i нашi односельчани. Це люди, якi не думали про себе. Вони йшли туди, бо знали, що це обов´язок перед рiдними, перед державою…

1-й учень.

«Я люблю свою землю»

Я люблю свою землю, запах рути i м´яти

Пiд вiкном цвiт калини i дорiжку до хати.

Буйнi трави у лузi i пшеничнi поля,

Смерековi Карпати i безмежне море,

Я щаслива, що нинi живу в Украïнi,

Хоч потоптанiй в кровi, та сильнiй родинi,

Я горджуся народом, що за праду пiднявся,

За свободу пiшов i Кремля не злякався.

Я хочу тут жити, а не лише iснувати,

I боротись за правду, але не вмирати.

Щоб навiки плiч-о-плiч Схiд i Захiд стояли.

Та на Майданi свободи Гiмн держави спiвали.

Чи ϵ iнша краïна, де так вмiють спiвати.

I в бою замiсть зброï Шевченка читати,

Де за правду i волю, враз пiднялися дiти,

Хiба можна, мiй друже, землю цю не любити?

Я люблю свою землю родючу й багату,

Вiрю, щастя прийде в украïнськую хату,

I принизити нас нiхто вже не зможе.

З нами Правда i Вiра, нам Бог допоможе.

2-й учень.

«Молитва за Украïну»

Господи, я стану на колiна

Постом я душу знову окроплю.

Молю Тебе, молю за Украïну,

Помилуй край який я так люблю.

Прости, коли грiхом ми завинили,

Коли забули променi добра,

Коли Тебе ми вчинками гнiвили,

Так часто грiх в спокусi обира.

Небесний Отче, молюся i плачу,

Не дай i краплi кровi протекти.

Оберiгай смiливу стежку ту юначу,

На смерть не дай нiкого приректи.

Пошли нам мир, пошли нам цiлу стаю

Своïх рясних пошли нам благословiнь.

Не дай Iсусе, я Тебе благаю,

Аби скакав землею чорний кiнь.

Учитель.

I так не мало вкрав життя рясного

I виросли могили вслiд за ним.

Не дай, щоб промiнь сонечка ясного,

Закрив туманом ненависний дим.

Ведучий.

Молю, Всевишнiй, нас не покидай,

Не залишай на мить мою краïну.

Рукою Своϵю нас оберiгай,

Оберiгай Iсусе Неньку – Украïну!

1-й учень. Боже, допоможи нам в спокоï i мирi жити.

2-й учень. Украïну в ϵдностi храни.

3-й учень. До тебе в молитвах прибiгати.

Перегляд файлу

Учитель.  Дорогi дiти! Учителi! Тему нашоï виховноï години присвячено пам´ятi Небеснiй сотнi.

   Украïна вила i стогнала вiд болю. Вона захлиналася вiд кровi своïх найкращих синiв. Це не час Жовтневоï революцiï, не час Великоï Вiтчизняноï вiйни. Це 2013 рiк. Плаче небо, плачуть матерi, дружини, дiти, плаче повсюди люд. На очах у всього свiту, у центрi Киϵва – Європейськоï столицi – цинiчно розстрiлювали беззбройних людей: студентiв, викладачiв, художникiв, фермерiв, журналiстiв, робочих… Вони вийшли на мирний протест.

   Невимовний бiль розриваϵ груди, а сльози застилають обличчя кожного свiдомого громадянина. Убитi, покалiченi i замордованi – на совiстi злочинноï влади, тих, хто вiддавав i виконував накази вiдстрiлювати мирних громадян.

1-й учень. Пам´ять, стiй, зупинись на хвилину,

  Серце вiд болю завмри.

  Згадаймо трагiчну сторiнку,

  Згадаймо Вас славнi сини.

2-й учень. Згадаймо тривожний листопад

  I молодi мирний похiд.

  I нелюдiв тих ми згадаймо,

Стрiляли що дiтям у слiд.

3-й учень.  Ȉх страшили, били, вбивали,

  Щоб владу притримать свою.

  Та героï за свободу стояли,

  I за неï упали в бою.

4-й учень. Гордися моя Вкраïно,

  Вiдвагою сотнi орлят.

  Що вiддали життя без вагання,

  А нинi у небi стоять.

Виховний захiд присвячений пам´ятi Небесноï Сотнi оголошуϵмо вiдкритим (звучить Гiмн Украïни).

Учитель. З часу приходу Януковича до влади в 2010 роцi, й узурпацiï ним Конституцiï Украïни постiйно зростали протестнi настроï.

   21 листопада 2013 року, за кiлька днiв до Вiльнюського самiту схiдного партнерства, Кабiнет Мiнiстрiв Украïни вирiшив призупинити процес пiдготовки до укладання Угоди про асоцiацiю мiж Украïною та Європейським Союзом розпорядження про це було офiцiйно оприлюднене Прем´ϵр Мiнiтром Украïни Миколою Азаровим.

   Крiм того, Верховна Рада Украïни вчасно не ухвалила ϵвро iнтеграцiйнi закони, якi були умовою пiдписання Угоди про Асоцiацiю Украïни з ЄС.

Ведучий. 24 листопада 2013 року вiдбувся найбiльший мiтинг опозицiï за перiод президентського правлiння Януковича, колони мiтингувальникiв розтягнулись на увесь Хрещатик.

   Масово люди вiдгукнулись на заклик журналiстiв у соцiальнiй мережi Фейсбук виходити на Майдан Незалежностi. Станом на 28 листопада на всеукраïський страйк вийшли десятки тисяч украïнських студентiв.

Учитель. У нiч проти 30 листопада начальник МВС Украïни в Киϵвi Валерiй Коряк вiддав безпосереднiй наказ про застосування сили пiд час розгону Євромайдану в Киϵвi. Близько 4 години ранку, коли на Майданi Незалежностi залишилося близько 400 протестувальникiв, площу оточили озброϵнi бiйцi «Беркут» iз двох областей Украïни (Чернiгiвськоï i Луганськоï) та Автономноï Республiки Крим i силою витiснили людей з площi. До 4:27 бiйцi «Беркут» повнiстю оточили площу, витiснивши учасникiв Євромайдану та пропустивши комунальникiв нiбито для встановлення Новорiчноï ялинки. Близько 5 ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б´ючи кийками та нецензурою лаючи присутнiх там громадян. Подiï ночi 30 листопада обурили громадськiть. О 12:30 дня люди зiбрались на Всеукраïнське вiче. Хода розтяглася вiд парку Шевченка до Майдану Незалежностi. Так почалася революцiя гiдностi.

Вiдео про подiï на Майданi.

1-й учень. Мамо, не плач.

  Я повернусь весною.

  У шибку пташинкою

  Вдарюсь твою

  Прийду на свiтаннi

  В садок iз росою,

  А, може, дощем

  На порiг упаду.

  Голубко, не плач.

  Так судилося, ненько,

  Вже слово, матусю,

  Не буде моïм

  Прийду i попрошуся

В сон твiй тихенько,

Розкажу, як маϵться

В  домi новiм.

Менi колискову

Ангел спiваϵ,

I рана смертельна

Уже не болить.

Ти знаϵш, матусю,

I тут сумно буваϵ,

Душа за тобою, рiдненька, щемить.

Мамочко, вибач, за чорну хустину,

За те, що вiднинi будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Украïну,

Вона, як i ти, була в мене одна.

Ведучий. 22 сiчня 2014 року пiд час протистоянь на вулицi Грушевського першi загиблi. Були вбитi вогнепальною зброϵю Сергiй Нiгоян, вiрмен за походженням; Михайло Жизневський – бiлорус. Вiд поранень у лiкарнi помер Роман Сеник та Олександр Бандера. У лiсосмузi в Бориспiльському районi Киïвськоï областi, знайдено тiло Юрiя Вербицького.

Учитель. Фатальними i найбiльш драматичними стали подiï у Киϵвi 18-20 лютого, в ходi яких загинуло близько сотнi протестувальникiв i кiлька сотень травмовано.

2-й учень. 

Вiрш «Лист до матерi»

Не чекай мене, мамо, додому

Бо додому я вже не прийду.

Не чинив, мамо, зла я нiкому,

Захищав лиш вкраïну свою.

Не стрiляв у людину я, мамо,

Бо любити ти вчила мене.

Ну, а тих, хто у мене поцiлив,

Людський осуд уже не мине.

Ти пробач, що тебе я покинув,

Що поïхав в далекую путь.

Знаю, снайпер цiлився в мене,

А попав в твоϵ серце i грудь.

А хотiлося, мамо, так жити.

Щоби бандi сказати цiй – геть!

Та не плач, моя рiдна матусю,

Сонце зiйде ти стань на порiг.

Бог одну тебе з горем не лишить,

А народ не простить ïм цей грiх.

3-й учень.

«Мамо, я живий…»

Мамо, я живий, лиш закритi очi…

I серце не б´ϵться, не вируϵ кров…

Ти тiльки не плач, знай – цi днi i ночi

Я буду поруч – в грудях, де живе любов!

Ти пробач, мене, мамо, за гiркi сльози,

За ту бiль, i той жаль, що я наробив.

Я ж хотiв лише миру, добра i свободи…

А мене за це ворог безжалiсно вбив.

Не жалiй, моя нене, що я не вернувся.

Не кляни ворогiв! Нехай судить ïх Бог!

Я для тебе сьогоднi з небес посмiхнуся,

Ти лишень своï очi здiйми до зiрок!

Лунаϵ пiсня Наталi Май Небесна сотня».

Ведучий. Серед тих, кого народ назвав небесною сотнею були i нашi земляки. Молодi, ще зовсiм дiти, але справжнi героï рiдноï землi.

4-й учень.

«Майдан ридав…»

Майдан ридав, а сотня в небо йшла,

Один за одним, наче янголята.

Тут на землi прощались матерi,

А в небi зустрiчала Божа Мати

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,

Земля змiшалась з кров´ю i сльозами.

Ридали всi i рiднi i чужi,

I кров текла iз серця, наче з рани.

Летiли тихо, хоч земля тряслась,

Хоч небо поливало ïх сльозами.

Лиш ангел колискову ïм спiвав

На тiй дорозi, що веде до мами.

Летiли тихо, хоч майдан ридав,

Як тi пташки летiли в небо раннϵ.

Востаннϵ хтось дитину цiлував,

I сам не вiрив, що це все востаннϵ.

Болiли рани та вже не болять,

Жовто-блакитний стяг покрив ïх тiло.

Один за одним шикувались в ряд,

Героïв сотня в небо полетiла.

Вiдео «Пливе кача».

1-й учень.

«За тих, що у вiчнiть пiшли»

Бiль стискаϵ i серце i груди

За тих, що у вiчнiсть пiшли.

Ȉх подвиг народ не забуде,

В безсмертя вони вiдiйшли.

А так ïм хотiлося жити,

У вiльнiм i рiднiм краю.

Промiнчику сонця радiти,

I мрiю здiйснити свою.

Та нi, не судилось ïм жити,

Бо кат обiрвав ïм життя.

Свободу не можна убити,

Немаϵ цьому вороття.

Тож будьмо ми гiднi героïв,

I пам´ять про них збережем.

Нам не треба пролитоï кровi,

Та за свободу ми далi пiдем!

Учитель. 21 листопада 2014 року президент Украïни Петро Порошенко пiдписав указ про присвоϵння Героям Небесноï Сотнi звання Героя Украïни.

Вiдеоролик пiснi «Ти солдат Украïни».

2-й учень.

«Скорбота»

На Грушевського – сльози i квiти,

I запаленi болем свiчки.

Ȉх приносять дорослi i дiти

I скорблять на прапорах стрiчки.

Чути плач по всiй Украïнi,

Та в нас горя чужого нема.

Ми вклоняϵмось кожнiй родинi,

Сiм´ям тим, що торкнулась бiда.

Плачем разом iз матiр´ю тою,

Що дитину убив ïï кат.

Скорбимо за померлих героïв,

Що лишили сирiт – немовлят.

На колiна стаϵм перед тими,

Хто втратив ϵдине дитя.

В Бога просим опiки над ними,

Ну, а вбивцям – лише каяття.

Не забудемо Сотню Героïв,

Душi ïхнi у небо iдуть.

А з пролитоï в Киϵвi кровi

Мальви виростуть i зацвiтуть.

Дiти запалюють свiчки.

Вiдео «Мамо не плач».

Ведучий.  

I мовчки сотня непокорених героïв

Вiдходила у чистi небеса,

I погляди знесилених мiльйонiв

Дивились в слiд братам, батькам, синам.

У темне небо по руках в вiдкритих трунах

До свiту кращого, крiзь сльози матерiв,

Не буде прощення убивцям й нам не буде,

Коли не помщеними лишаться всi, хто так любив,

Хто не дiстався правди, оступившись на пiвкроцi,

Хто згас за нас, недотягнувши до весни,

Тримаϵ курс у небеса славетна сотня,

Землi своϵï упокоϵнi сини.

Учитель.

Горять серця, палають вiльнi душi,

Зiйшла зоря, гряде нове життя,

Героï не вмирають, кличуть нас на барикади,

I хай  прийме тiла ïх мерзла ще земля.

Витаϵ дух нескореноï волi,

Гримлять щити, молитви i пiснi,

Рядами рiвними мiж нас iдуть героï,

Усi, хто голову поклав в цi темнi днi.

Хвилиною мовчання вшануϵмо пам´ять полеглих бiйцiв за волю Украïни.

3-й учень.

«О Боже ласкавий…»

О Боже ласкавий з високого неба,

Послухай молитву й благання до Тебе.

Спаси Украïну вiд злоï навали,

Щоб бiльше дiтей батьки не ховали.

В молитвi до Тебе всi руки складаϵ,

Стоïмо на колiнах i щиро благаϵм:

«Не дай рiдну землю роздiлити й забрати,

Не дозволь в Украïнi знов кров проливати».

Захисти нас, Iсусе, ϵдина надiϵ,

I ти Непорочная Дiво Марiϵ.

Послухай молiння Ти наших сердець,

Iнакше прийде Украïнi кiнець.

Не дозволь чужинцям рiдну землю топтати,

Не дозволь матерям сльози знов проливати.

Захисти нас любов´ю i вiру нам дай,

Щиро молиться нинi украïнський наш край!

В днi Великого Посту, в час молитви i вiри,

Прибiгаϵм до тебе Мати Божа Марiϵ.

Просим щиро i молим гiркими сльозами,

Заступися, Небесна Царице, за нами.

Ведучий. Минаϵ 2 роки вiд трагiчних подiй на Майданi. Але на привеликий жаль Небесною Сотнею не закiнчився бiль i страждання Украïни. Кремлiвська влада не хоче бачити ϵдиною, сильною i головне Європейською нашу державу i тому, вона постачаϵ великий арсенал зброï для сепаратистiв на Сходi Украïни, щоб порушити територiальну цiлiснiсть Украïи.

Учитель. Нашi солдати, якими сьогоднi гордиться весь народ, нiколи не дозволять здiйснитися путiнським планам. Бо в ïхнiх серцях горить вогонь любовi до рiдноï землi i велика вiра в перемогу.

Захищаючи рiдну землю вiд ворога вони вiддають найдорожче - своϵ життя. I ми сьогоднi з сильним болем та великою гордiстю згадуϵмо про тих, хто загинув на Сходi Украïни, наших односельчан:

(показ фото загиблих)

Коваленко Олег Миколайович

Алϵксϵϵнко Вадим Миколайович

Василенко Микола  Миколайович

Жук Юрiй Сергiйович

4-й учень.

«Пам´ятi нашим землякам»

Плаче небо i плаче земля,

А у матерi слiз вже немаϵ.

Сина в неï забрала вiйна,

Мертве тiло вона зустрiчаϵ.

У скорботi сьогоднi Лозуватська земля,

Земляки йдуть героïв стрiчати.

На дорогах горять у лампадках свiчки,

I нiхто слiз не може здержати,

Молодi, красивi, та у рiднiм селi

Вже не пройдуть ïхнi ноги.

I не кинуться вони у обiйми рiднi,

Не побачать вони рiдноï мами.

Не подадуть руку батьку, не пригорнуть сестру,

I кохану не зможуть обiйняти,

У своï 30 вони полягли у бою,

I ми будим про це пам´ятати.

Ведучий. В зонi АТО охороняли i охороняють кордони рiдноï держави i нашi односельчани. Це люди, якi не думали про себе. Вони йшли туди, бо знали, що це обов´язок перед рiдними, перед державою…

1-й учень.

«Я люблю свою землю»

Я люблю свою землю, запах рути i м´яти

Пiд вiкном цвiт калини i дорiжку до хати.

Буйнi трави у лузi i пшеничнi поля,

Смерековi Карпати i безмежне море,

Я щаслива, що нинi живу в Украïнi,

Хоч потоптанiй в кровi, та сильнiй родинi,

 Я горджуся народом, що за праду пiднявся,

За свободу пiшов i Кремля не злякався.

Я хочу тут жити, а не лише iснувати,

I боротись за правду, але не вмирати.

Щоб навiки плiч-о-плiч Схiд i Захiд стояли.

Та на Майданi свободи Гiмн держави спiвали.

Чи ϵ iнша краïна, де так вмiють спiвати.

I в бою замiсть зброï Шевченка читати,

Де за правду i волю, враз пiднялися дiти,

Хiба можна, мiй друже, землю цю не любити?

Я люблю свою землю родючу й багату,

Вiрю, щастя прийде в украïнськую хату,

I принизити нас нiхто вже не зможе.

З нами Правда i Вiра, нам Бог допоможе.

2-й учень.

«Молитва за Украïну»

Господи, я стану на колiна

Постом я душу знову окроплю.

Молю Тебе, молю за Украïну,

Помилуй край який я так люблю.

Прости, коли грiхом ми завинили,

Коли забули променi добра,

Коли Тебе ми вчинками гнiвили,

Так часто грiх в спокусi обира.

Небесний Отче, молюся i плачу,

Не дай i краплi кровi протекти.

Оберiгай смiливу стежку ту юначу,

На смерть не дай нiкого приректи.

Пошли нам мир, пошли нам цiлу стаю

Своïх рясних пошли нам благословiнь.

Не дай Iсусе, я Тебе благаю,

Аби скакав землею чорний кiнь.

Учитель.

I так не мало вкрав життя рясного

I виросли могили вслiд за ним.

Не дай, щоб промiнь сонечка ясного,

Закрив туманом ненависний дим.

Ведучий. 

Молю, Всевишнiй, нас не покидай,

Не залишай на мить мою краïну.

Рукою Своϵю нас оберiгай,

Оберiгай Iсусе Неньку – Украïну!

1-й учень. Боже, допоможи нам в спокоï i мирi жити.

2-й учень. Украïну в ϵдностi храни.

3-й учень. До тебе в молитвах прибiгати.

4-й учень. Небесну Сотню в вiках пам´ятати.

Всi:  Боже, допоможи нам!

Звучить пiсня «Воины света».

Виховний захiд присвячений пам´ятi Небеснiй Сотнi оголошуϵться закритим. Дякуϵмо за увагу!

Демонстрацiя фiльму «Моï земляки – учасники Майдану».

docx
Додано
24 липня 2018
Переглядів
1236
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку