Бінарний урок астрономія та світова література 11 клас „Мені зірка впала на долоню”;

Бінарний урок астрономія та світова література 10 клас

 

Тема: Мені зірка впала на долоню

Мета: гуманізація фізичної освіти;

            розкрити учням красу природи, її закони; показати, що поділ творчих людей на „фізиків” і „ліриків” не є абсолютним;

           навчити  бачити поєднання між поезією і наукою – різних боків пізнання єдиного світу.

 

Оформлення:  фотоілюстрації на космічну тематику або слайди комп”юторної презентації зоряного неба; на дошці тема уроку: „Мені зірка впала на долоню”; зірки з питаннями на звороті.

 

Епіграф:

1 „В любой области человеческого знания заключается бездна поэзии”                                                                                                                            К.Паустовский  

            2 „... поэзия в пустой войне с наукой;

               по сути же у них – единый корень;

               Познанья же, друзья, вмещает всё в себе:

               Материю и дух – в единстве и борьбе.”

                                                                    А.Л.Чижевский

 

 

 

Хід уроку

 

Вчитель фізики

     Сьогодні наш урок не зовсім звичайний, його можна назвати „фізико-поетичним” і тему сформулюємо поетичним рядком: „Мені зірка впала  на долоню” (повідомлення епіграфів уроку).

    Перший епіграф написаний письменником, твори якого про рідну природу

наповнені поетичними образами – людиною, далекою від науки – Костянтином Георгиєвичем Паустовським. А другий – належить Олександру Леонидовичу Чижевському – ученому,який відкрив, користуючись мовою цифр і формул, взаємозв”зок між активностью Сонця и  життям на Землі, з”ясувавшим вплив позитивних і негативних іонів атмосфери на людину.                                                      

    Розмовляючи мовою 60-х років 20-го століття першого можна було б назвати „ліриком”, а другого – „фізиком”. Але який хиткий цей кордон, як важко іноді відокремити одне від одного поезію і науку!

    Для вченого математична формула є не менш красивою, ніж для поєта виразний художній вислів про сонячний ранок  або зображення людських пристростей.

        Смисл слів, винесених у якості епіграфів, ми з вами спробуємо розкрити на цьому уроці.

( тиха лірична музика, слайди зоряного неба)

 

Вчитель літератури

      Швидко пролетів короткий зимовий день. Стемніло. Вдягнувшись потеп-

ліше і вийшовши на свіже повітря, можна дивуватися зоріному небу. Яка заворожуюча краса! Все небо всипане зорями. Вони горять і виблискують, як наместини. Подивимося на південь: перед нами

 

„...Сириус, дерзкий сапфир, синим горящий огнём,

Альдебарана рубин, алмазная цепь Ориона

И уходящий в моря призрак сребристый – Арго.”

 

       Це були рядки Івана Андрійовича Буніна.

       Картина зоряного неба незмінно вражає нас своєю величчю і красою.Оди з древніх мудреців (Сенека, 1ст.н.е.) сказав: „Як би на Землі було тільки одне місце, звідки видно зоряне небо, то до нього з усіх усюд сходилися люди, які прагнули побачити це диво.”

       Зорі, Сонце, Місяць – вічні джерела надхнення для поетів.

   ( тиха лірична музика, слайди зоряного неба)

 

„Звездочки ясные, звезды высокие,

Что вы храните в себе, что скрываете?

Звезды, таящие мысли глубокие,

Силой какою вы душу пленяете? „

                                               С.Есенин

 

„ Небесний свод, горящий славой звездной,

Таинственно глядит из глубины –

И мы летим, пылающею бездной со всех сторон окружены .”

                                                               Ф.Тютчев

 

 

Вчитель фізики

 

        Давайте відкриємо першу зірку і дамо відповідь на запитання, яке місниться на її звороті.

    ☼    Чому Бунін порівнює Сіріус з сапфіром, а Альдебаран з рубіном?

        ( Відповідь: Зорі мають різний колір, який залежить від температури їх поверхні. Самі горячі зорі – блакитні, а самі холодні – червоні. Сіріус – блакитна зоря, тому Бунін порівнює його з блакитним або синім сапфіром. Альдебаран – жовтогаряча зоря, тому порівнюється з вогненим рубіном).

 

      Мабуть немає жодного поета, котрий не присв”ятив небу хочя б декілька рядків.

 

Учень

( Микола Гумельов „ В небесах” 1910г.)

 

Ярче золота вспыхнули дни,

И бежала Медведица-ночь.

Догони её, князь, догони,

Зааркань и к седлу приторочь!

 

Зааркань и к седлу приторочь,  

А потом в голубом терему

Укажи на Медведицу-ночь

Богатырскому Псу своему.

 

Мёртвой хваткой вцепляется Пёс,

Он отважен, силен и хитёр,

Он звериную злобу донёс

К медведям с незапамятных пор.

 

Никуда ей не спастись,

И издохнет она наконец,

Чтобы в небе спокойно паслись

Козерог, и Овен, и Телец.

 

 

Вчитель фізики

      Що це за Овен, Козерог, Пес побачив М.Гумельов на небі? Звичайно, це сузір”я. Людська фантазія поселила у небо звірів и птахів, людей і нежеві предмети. З кожним з них пов”язана якась історія. Придаємо хочаб міф про прекрасну Андромеду і Персея...

 

      Відкриємо наступні зорі і дамо відповіді на запитання.

☼ Скільки всього на небі сузір”їв? 

(Відповідь: 88).

☼ Які сузір”я називають зодіакальними? Назвіть їх.

(Відповідь: Сузір”я за якими рухається Сонце впродовж року: Рибі, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев,  Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Водолій.)

 

Вчитель літератури

      Ім”я Миколи Степановича Гумільова – символ мужності в російській поезії 20 століття. Поет воін. Він був обвинувачений в контрреволюційному заколоті. Говорять, що перед розтрілом він заспівав „Боже, царя, храни”, хоча ніколи не був монархістом. Гумельов вів себе з своїми катами як справжній заколотник, – гордо, з призирством. Пройдуть роки і буде встановлено, що насправді він не входив до складу заколотників. Лише при Горбачьові відбувся перегляд „справи Гумельова” і з нього було знято обвинувачування про участь у конрреволюційному заколоті. Це дало змогу відродити поезію Гумільова, вона стала доступна більш широкому загалу читачів, але не воскресила самого поета.

        Космічні вірші Гумельова – пряме продовження його земних поетичних стежин. Високе і сурове, жорстоке і прекрасне небо моряка і землепроходця, туга за яскравими, незнайомими світами відкривається у напружених віршованих рядках.

 

 Учень

( Микола Гумельов „ На далёкой звезде Венере…” 1921г.)

 

На далёкой звезде Венере

Солнце пламенней и золотистей,

На Венере, ах на Венере

У деревьев синие листья.

 

Всюду вольные звонкие воды,

Реки, гейзеры, водопады

Распевают в полдень песнь свободы,

Ночью пламенеют, как лампады.

 

На Венере, ах, на Венере

Нету слов обидных иль власных,

Говорят ангелы на Венере

Языком из одних только гласных.

 

Если скажут еа иль аи,

Это родостное обращенье,

Уо, ао – о древнем рае,

Золотое воспоминанье.

 

На Венере, ах, на Венере

Нету смерти топкой и душной,

Если умирают на Венере,

Превращаются в пар воздушный.

 

И блуждают золотые дымы

В синих-синих вечерних кущах

Иль, как радостные пилигримы,

Навещают ёще живущих.

 

Вчитель фізики

          Які гарні слова! Скільки в них почуття і надії – несдійсненної, фантастичної – на те, що може там, „на далёкой звезде Венере” життя йде без війн, непотрібних потрясінь і конфліктів!

          І дійсно, гіпотиза можливого існування життя на Венері довгі роки підтримувалася багатьма вченими світу: на Венері є атмосфера, за масою і розмірами вона близька до Землі, хіба що ближче знаходиться до Сонця. Не випадково Венеру називали „сестрою Землі”.

 

І ось у 1967 році на цю загадкову планету спускається космічний апарат „Венера-4”. Перші результати вразили вчених. Науковим приладам відкрився ворожий світ: атмосфера в цілому складається з вуглецю, атмосферний тиск у 90 разів  більша за земний, температура 475 градусів за шкалою Цельсія. На Венері є хмари, але складаються вони з краплинок концентрованої сірчаної кислоти. Прилади, встановлені на космічному апараті, не витримали таких умов і через декілька хвилин вийшли з ладу. Надії і міфи зустріти життя зруйнувалися. За сучасними даними у Сонячній системі, крім Землі, ніде немає життя. Але ми всеодно дивимося на зоряне небо и сподіваємося на існування життя поза Землею.

 

Зіркове питання.

☼ Ким була відкрита атмосфере Венери?

(Відповідь: М.В.Ломоносовим)

☼Коли можна бачити на небі Венеру?

(Відповідь: Зранку перед сходом Сонця або ввечері після заходу)

 

 

Вчитель літератури

     Багато рядків про зорі, планети, Сонце, Місяць ми знайдемо і іншого поета – Валерія Брюсова. В своїх післяреволюційних поетичних збірках багато зразків його наукової поезії. Будь-якому фізику, наприклад, відомий вірш „Мир электрона”, в якому поет порівнює атом з планетною системою. 

 

Учень

( В.Брюсов „ Месяца свет электрический”)

 

Месяца свет электрический

В море дрожит, извивается;

Силе подвластно магической,

Море кипит и вздымается.

 

Волны взбегают упорные,

Мечутся, дикие, плены,

Гибнут в борьбе, непокорные,

Гаснут разбитые, пенные…

 

Месяца свет электрический

В море дрожит, извивается;

Силе подвластно магической,

Море кипит и вздымается.

 

 

 

 

Зіркове питання.

☼ Про яке фізичне та географічне явище йде мова у вірші?

(Відповідь: Про приливи)

☼Яка сила змушує вздійматися воді морів і океанів?

(Відповідь: Сили гравітаційного тяжіння Місяця)

 

Вчитель літератури

          А тепер давайте звернимося до творчрсті Маріни Цвітаєвої. Вона не належить до поетів, астрономічна ерудиція яких простежується у їх творах.

         З поетичних рядків

Август! – Месяц

Ливней звёздных!        ще не випливає що вона обізнана про метеоритний потік Персеід, а використання слова „созвездие” взагалі не говорить про її знання зоряної карти. Але основна тема Цвітаєвої – плиннність душі у височинь, що знаходе своє відображення в поетичних рядках. Поет і небо. Небо поета. Підносити погляд у небо – один з станів самої суті поета:

... Ибо путь комет –

поэтов путь... – говориться в поетичних рядках Цвітаєвої.

 

  Учень

( М. Цветаева „Агуст – астры ”)

 

Август – астры,

Август – звезды,

Август – грозди

Винограда и рябины

Ржавой – август!

 

Полновесным, благосклонным

Яблоком своим имперским,

Как дитя, играешь, август.

Как ладонью, гладишь сердце

Именем своим имперским:

Август! – Сердце!

 

Месяц поздних поцелуев,

Поздних роз и молний поздних!

Ливней звездных –

Август! – Месяц

Ливней звёздных!         

 

 

Вчитель фізики

В серпні, як ніколи, багато „падаючих зірок”. З „падаючими зірками” пов”язано багато легенд. І саме тому таке чарівне і прекрасне явище природи

привертає серця поетів.

 

(пісня І.Миколаїва „Две звезды” , слайди зоряного неба)

 

Зіркове питання.

☼ Що представляють собою „падаючі зірки”?

(Відповідь: правильна назва цього явища – метеор. З космічного простору в атмосферу Землі влітають тверді частинки – останки комет. Влітаючи в земну атмосферу на великій швидкості, вони  відчувають дуже сильний опір повітря. Частинки миттєво нагріваються до такої високої температури, що починають ділитися на мені частинки, які в свою чергу випаровуються  і згорають, визиваючи тим самим ефект міттєво падаючої зірки. Вчені встановили, що взагалі метеори пролітають в атмосфері на висоті від 55 до 120 км над поверхнею Землі, і, як правило, не досягають її поверхні, випаровуються у повітрі.)

☼ Як називається тверде космічне тіло, яке не повністю згоріло в атмосфері Землі, і впало на її поверхню?

(Відповідь: Метеорит)

☼ Які бувають метеорити?

(Відповідь: Залізні, кам”яні, залізо-кам”яні. Ці групи в сою чергу поділяються на підгрупи, наприклад, кам”яні на хондрити і ахондрити)

☼ Яка гипотиза  походження метеоритів?

(Відповідь:  Віникають як хмари при зіткнені малих планет, які при зіткненні поділяються на маленькі частинки, тим самим поповнюючи кількість метеоритних тіл в міжпланетному просторі.) 

 ☼ Чому в музеї та научні центри на землі поступає лише 12-15 метеоритів на рік?

(Відповідь: Більша частина поверхні Землі безлюдна: океани, ліси, пустелі – тому не всі метеоррити, які впали можуть бути зафіксовані людьми. Крім того, не кожена людина може відрізнити звичайний земний камінь від космічного гостя.)

☼ Чому шукати метеорити краще в Антарктиді?

(Відповідь: Глибокий шар снігу та криги, що покриває цей атерик, сформувався багато тисяч років тому. Відповідно логічно припустити, що знайдений на поверхні або в снігу одинокий камень в Антарктиді має внеземне походження, тоб то упав з неба.)

 

Торкнулася Марина Цвітаєва такого явища, як комета.

 

Учень

Косматая звезда;

Спешащая в никуда

Из страшного ниоткуда.

Между прочих овец приблуда,

В златорунные те стада

Нелетающая, как Ревность –

Волосатая звезда древних!

 

☼ Що українською мовою означає слово «комета”?

(Відповідь: „Космата зоря”, що вірно підмітила М.Цвітаєва)

☼У Вільяма Шекспіра у п”єсі „Юлій Цезарь” можна прочитати:

„В день смерти нищих не горят кометы,

лишь смерть царей огнём вещает небо.”  Як ви розумієте ці рядки?

(Відповідь: Яскрава крмета, яку можна побачити неозброєним оком – дуже рідке явище. Тому в минулі часи поява комети визивала у наших пращюрів уявлення про деякий символічний знак з неба – попередження того що повинно відбутися щось страшне. Смерть нищіх, простих людей відбавається кожного дня сотнями, тому комета не віщює їх, а лише – смерть великих людей, приміром, царей, правителів або інші великі потрясіння. Так вважали раніше.)

☼ По якій траекторії летить комета?

(Відповідь: По витянотуму еліпсу, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце.)

☼ Назвіть саму відому комету.

(Відповідь: Комета Галлея. Прилітає кожні 76 років – ...,1910, 1986, 2061рр.)

 

 

Минулі роки були багаті на комети: Шумейкеров-Леви, обламкиїї  впали на Юпітер ( тому існує верогідність зіткнення комети з іншими плпнетами, наприклад, Землею); дуже яскраві комети Хіякутане і Хейла-Боппа, та сама яскрава за останні 30 років комета – Мак-Нота.

В прочитаних сьогодні поетичних творах, людина, яка хоч трішки розбарається в фізиці і астрономії може багато побачити того, що зачинено для людей далеких від науки. Послухайте вірш Костінтина Бальмонта, написаний у 1908 році:

 

Учень

По яйцевидному пути

Летит могучая комета.

О чем хлопочет пляской света?

Что нужно в мире ей найти?

 

Она встает уж много лет,

Свой путь уклончивый проводит,

Из неизвестного проходит,

И вновь её надолго нет.

 

Как слабый лик туманных звезд,

Она вначале появленья –

Всего лишь дымное виденье,

В ней нет ядра, чуть тлеет хвост.

 

Но ближе к Солнцу – и не та.

Уж лик горит, уж свет не дробен,

И миллионы верст способен

Тянуться грозный след хвоста.

 

Гуляет яркое ядро,

И уменьшается орбита.

Комета светится сердито.

Сплошной пожар – её нутро.

 

 

Вчитель фізики

   Це просто научний опис комети! Будова, розміри, траекторія, всі етапи перетворення описані Бальмондом.

    Непосвяченій в секрети фізики, астрономії людині дуже складно уявити, яка біскінечна творчість Природи зачинена за лаштунками космічних зірок. Знання законів фізики багатократно підсилює картину будови всесвіту і народжують у душі вченого можливість розкрити тайни космосу.

 

Вчитель літератури

 И нехай підсумками творчості ученого є формули і закони, а підсусками творчості поета – вірші, – коріння у поезії та науки одне – Природа, оточуючий нас світ; і поділ на „фізиків” і „ліриків” не таке вже і строге. Чижевський писав:

„ В науке я прослыл поэтом,

Среди поэтов – я учёный,

Увы, не верю я при этом

Моей фортуне золоченой”.

 

(підсмок уроку, виставлення оцінок)