Бінарний урок-практикум «ІНСТИТУТ ШЛЮБУ: ПОГЛЯД НА СУЧАСНІ ШЛЮБНІ ПРАВОВІДНОСИНИ КРІЗЬ МЕДІЄВІСТИЧНІ ПРАКТИКИ»

Даценко Віталій Віталійович 3 листопада 15 Відгуки відсутні

Про матеріал

Уявіть: 1286 рік, Англія, дівчина вчепилася в деревце глоду, а двоє чоловіків відривають її від нього, щоб силоміць відвезти до «нареченого». Саме з цієї історії починається урок, на якому дев'ятикласники вперше бачать Середньовіччя не «темним і безправним», а живим, спірним і дуже схожим на наші сьогоднішні дискусії про права людини, зокрема жінок. Це бінарний урок-практикум, де поєдналися основи правознавства та історія. Діти порівнюють середньовічні канонічні правила шлюбу з Сімейним кодексом України, розбирають справжні судові справи XIII століття й самі шукають у Конституції, законах і кодексах норми, які сьогодні захищають жінок і чоловіків однаково. Цікаві факти, що побудили мене створитти урок, було почерпнуто із книги Стефанії Демчук «Доба постів і карнавалів» (Видавництво «Віхола»). Використана література 1. Доба постів та карнавалів. Як жили, пили та кохалися в середньовіччі/ Стефанія Демчук. – Київ: Віхола, 2025. – 336 с. 2. Основи правознавства: підруч. для 9 кл. закл. заг. серед. освіти / [Б. Д. Андрусишин (голова авт. колективу) та ін.] — К. : Грамота, 2017. 3. Конституція України 4. Сімейний, Трудовий, Цивільний, Кримінальний кодекси України
Перегляд файлу

Ліцей №196

Святошинського району міста Києва















«ІНСТИТУТ ШЛЮБУ: ПОГЛЯД НА СУЧАСНІ ШЛЮБНІ ПРАВОВІДНОСИНИ КРІЗЬ МЕДІЄВІСТИЧНІ ПРАКТИКИ»

(Методичні розробка бінарного уроку-практикуму)









Підготував:

вчитель історії

Віталій Даценко








Київ - 2026

ПАСПОРТ УРОКУ

Параметр

Зміст

Предмети

Інтегрований курс «Історія: Україна і світ» / Всесвітня історія та «Основи правознавства» (9 клас НУШ).

Автори підручників

Основи правознавства: підруч. для 9 кл. закл. заг. серед. освіти / [Б. Д. Андрусишин (голова авт. колективу) та ін.] — К. : Грамота, 2017.

Тема уроку

«Інститут шлюбу: погляд на сучасні шлюбні правововідносини крізь медієвістичні практики» (Урок-практикум).

Тривалість

45 хвилин (з можливістю адаптації, вибору та/або скорочення елементів).

Тип уроку

Бінарний / інтегрований урок-практикум формування та вдосконалення практичних умінь і навичок.

Форма проведення

Лабораторія історико-правового компаративного аналізу (робота з першоджерелами, нормативно-правовими актами та судовими кейсами).



МЕТА ТА КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРОКУ

Освітня (навчальна): сформувати в учнів цілісне уявлення про еволюцію інституту шлюбу, правового статусу жінки та майнових відносин подружжя від Середньовіччя до сучасності; забезпечити практичне засвоєння норм Сімейного, Цивільного, Кодексу законів про працю та Кримінального кодексу України; проаналізувати звичаєве та канонічне право ХІІІ ст. крізь призму історичних джерел (праці С. Демчук, Р. Палмера).

Розвивальна: розвивати навички критичного мислення, компаративного аналізу історико-правових джерел, уміння працювати в парах та малих групах, кваліфікувати правопорушення, виділяти юридичні факти у сюжетних текстах та захищати власну позицію.

Виховна: виховувати повагу до прав і свобод людини, стверджувати принципи гендерної рівності та паритетності, формувати правову свідомість і нульову толерантність до насильства та обмеження прав особи.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НУШ):

Знання та розуміння:
• Розуміє поняття «шлюб», «гендерна рівність», «особиста приватна власність», «спільна сумісна власність», «посаг».
• Знає ключові вимоги до укладення шлюбу за Сімейним кодексом України та відмінності від середньовічних канонічних правил Папи Олександра ІІІ.

• Засуджує мізогінію як ганебне історичне явище.

Уміння та навички:
• Вміє знаходити та аналізувати витяги з нормативно-правових актів України (Конституція України, ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», КЗпП, КК України).
• Порівнює правовий статус жінок у Середні віки та в сучасній Україні за визначеними критеріями.
• Аналізує судові кейси ХІІІ ст. («Медефельд проти Сендкрофта», «Насток — Ладгейл»), визначає порушені права та застосовує правові знання для розв'язання ситуативних задач.

Установлення та цінності:
• Усвідомлює цінність свободи шлюбного вибору, особистої недоторканності та майнової самостійності людини.

ОБЛАДНАННЯ ТА ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

  1. Мультимедійна презентація, проєктор/інтерактивна дошка.

  2. Смартфони учнів з можливістю зчитування QR-кодів для доступу до хмарного сховища з Додатками 1–4.

  3. Підручник: «Основи правознавства: підруч. для 9 кл.» / Б. Д. Андрусишин та ін. — К.: Грамота, 2017 (ст. 133–134, 137).

  4. Роздаткові картки з джерелами та практичними завданнями (Додатки 1–4).



І. Організаційний момент

Учитель/ка історії: Доброго дня, шановні дев'ятикласники! Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми працюватимемо на стику двох захоплюючих дисциплін — історії та основ правознавства.

Зважаючи на те, що це бінарний урок, для Вас сьогодні працюватимуть:
- учитель\ка історії — [ім’я, по-батькові];
- учитель\ка основ правознавства — [ім’я, по-батькові].


Учитель/ка правознавства: Вітаємо! Перевірте наявність гаджетів із можливістю зчитування QR-кодів, підручників (авторства Б. Д. Андрусишина) та робочих зошитів. На екрані ви бачите QR-код, який веде до нашого хмарного робочого пакунку з додатками. Скануйте його та підготуйтеся до активної практичної роботи.



ІІ. Актуалізація опорних знань та мотиваційна вступна частина

Актуалізація (2 хв). Учням пропонується записати 2–3 асоціації зі словосполученням «жінка в Середньовіччі» і назвати кілька з них уголос. Записи знадобляться для рефлексії «Було — Стало».

Учитель/ка історії: Розпочнемо нашу зустріч із поетичних рядків сучасного українського письменника Сергія Жадана. Вслухайтеся у ці образи:



Сергій Жадан: Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя – лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.

Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні віки.



Учитель/ка історії: Почувши уривок із вірша Сергія Жадана, ви неодмінно відчули флер «темних віків», який втілюється в численних стереотипах про тотальне варварство періоду. Але чи справді це було так? Сьогодні пошук відповіді ми шукатимемо у категорії місця та ставлення до жінок у соціумі, їх прав та свобод, зокрема у шлюбі. Порівняємо становище середньовічної жінки та модерної представниці жіноцтва.


ІІІ. Основна частина. Вивчення матеріалу та виконання практичних завдань

Частина 1. Загальний огляд паритетності прав жінки і чоловіка Середньовіччя та сучасності (8 хв)

Учитель/ка історії: В Середньовіччі, в час куртуазної любові та лицарських дуелей, престиж шлюбу, як сімейного інституту, залишався невисоким. Причиною цього явища була… жінка. «Жінки вважалися слабкими, дурними, схильними до гріха значно більше за чоловіків; їм не можна було вірити» [1, ст. 69] - саме такими словами починає один розділів своєї книги про Середньовіччя історикиня Стефанія Демчук. Ні, безумовно, авторка так не вважає, лише передає загальні уявлення про «жіноцтво» з боку чоловіків.

Запитання до учнів (учитель історії): Як ви вважаєте, що було причиною такого ставлення?
(Очікувані відповіді учнів: релігійні уявлення, міф про первородний гріх, патріархальний устрій суспільства).

Учитель/ка історії: Звісно, ви були праві. Першоджерелом дискримінаційного ставлення до жінки в Середні віки була книга, що посідає перше місце в світі серед кількості примірників. І це - Біблія, з якої в той час переважно і черпали життєву мудрість. Згадана вами Єва, яка піддавшись спокусі Змія, зірвала яблуко з Дерева пізнання тож: «саме жінка стала причиною первородного гріха та вигнання перших людей з раю. Вона прирекла людей на загибель, завадити якій зміг лише Богочоловік - Христос. Учення Христа було революційним і мало підвищити статус жінок, адже останні відіграють здебільшого позитивну роль у Новому Заповіті» [1, ст. 69].
На превеликий жаль, деякі послідовники Ісуса, все ж страждали на крайні прояви мізогінії. Читаємо в посланні апостола Павла до Коринтян (переклад Івана Огієнка):
«³³ Бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
³⁴ нехай жінки по церквах мовчать, бо їм говорити не дозволено, але коритись, як каже й Закон.
³⁵ Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питаються мужів своїх, — непристойно бо жінці говорити в церкві!»


Завдання до учнів (учитель правознавства):

1. Пані та панове, яким є Ваше ставлення до почутого?


Учитель/ка основ правознавства: Дякую за Ваші відповіді. Тепер перенесемося в ХХІ століття.

Завдання до учнів (учитель правознавства):
1. Чи відрізняється становище сучасної жінки в суспільстві?
2. Чи існують сьогодні певні складнощі в забезпеченні рівності жінок?
3. Знайдіть
в мережі інтренет та/або у хмарному сховищі (QR-код -> Додаток 1) витяги із нормативно-правових актів, які встановлюють та гарантують рівність та паритетність чоловіків та жінок в Україні. Проаналізуйте їх.

(Примітка. Тут і надалі рекомендую створити власний QR-code на диск/хмару, де окремо міститимуться всі запропоновані мною додатки(або інші Ваші матеріали), щоб вони були під рукою у кожного учня/учениці. Рекомендація виходить із розуміння різних підходів при проведенні уроку, учнівських та\або технічних можливостей, тощо. Окрім цього, це дозволить “забрати з собою після уроку” основні матеріали та пам’ятки, до яких учні зможуть звернутися згодом)


Учитель/ка основ правознавства: В Україні рівноправність жінок і чоловіків гарантується Конституцією та спеціальними законами. Базовий принцип полягає в тому, що жінки мають рівні з чоловіками права в усіх сферах життя.



📄 ДОДАТОК 1: Ключові витяги з чинного законодавства України щодо гендерної рівності:

1. Конституція України (Стаття 24):
«...Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».

2. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
• Стаття 15 (Виборчий процес): Гендерні квоти (у кожній п'ятірці виборчого списку партії має бути не менше двох осіб кожної статі — тобто щонайменше 40% жінок або чоловіків).
• Стаття 17 (Рівність у праці та винагороді): Роботодавець зобов'язаний надавати жінкам і чоловікам рівну плату за працю рівної цінності при однаковій кваліфікації.

3. Кодекс законів про працю України (КЗпП):
• Стаття 2-1: Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці за ознакою статі, гендерної ідентичності та вагітності.
• Стаття 176 & 184: Забороняється залучення вагітних та жінок з дітьми до 3 років до нічних/надурочних робіт та їх звільнення з ініціативи власника.
(Примітка: Сучасне законодавство також активно залучає татусів — право на декретну відпустку та 14-денну відпустку при народженні дитини мають як батько, так і мати на рівних умовах).

4. Кримінальний кодекс України (Стаття 161):
Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за ознаками статі карається штрафом, виправними роботами або обмеженням волі.



Частина 2. Порівняльний аналіз умов укладення середньовічного європейського шлюбу та сучасного шлюбу в Україні



Учитель/ка історії: «Укласти шлюб у добу середньовіччя було простіше (і дешевше), ніж зараз. Вистачило б сказати заповітні слова: «Я беру тебе за свого законного чоловіка/свою законну дружину», бажано при свідках — і все. Тепер ви разом у щасті та недолі, доки смерть не звільнить від цієї непростої ноші. Церква й священник при цьому були зовсім не обов'язковими. Лише в пізньому середньовіччі ми бачимо, як зростає їхня роль у визнанні законності подружнього зв'язку [1, ст. 74]. Це не означає, що будь-хто міг одружитися будь з ким на свій вибір. Як канонічне, так і звичаєве право накладало низку обмежень. Заклав підвалини християнського шлюбу Папа Олександр III у ХІІ ст.)»

Учитель/ка основ правознавства: Побратися за його правилами було нескладно, усе зводилося до трьох основних вимог:
1. Теперішня згода (sponsalia de presenti, я беру тебе за дружину/чоловіка), надана вільно чоловіком і жінкою, здатними вступати в подружжя, створює дійсний шлюб, нерозривний протягом спільного життя сторін договору, окрім надзвичайних обставин.
2.
Майбутня згода (sponsalia de futuro, я обіцяю взяти тебе за дружину/чоловіка), надана вільно чоловіком і жінкою, здатними вступати в подружжя, створює дійсний нерозривний шлюб, якщо супроводжується статевим актом між сторонами [1, ст. 75].
3. Будь-який
християнин міг одружитися з будь-якою християнкою, якщо обоє досягли мінімального віку згоди (семи років у разі майбутньої згоди; чотирнадцяти для чоловіка й дванадцяти для жінки в разі теперішньої згоди), за умови, що жоден з них не був раніше одружений з кимось іншим, хто ще живий на момент цього шлюбу; якщо жоден з них не належав до чернечого ордену або не дав урочистої обітниці цнотливості; якщо сторони не були занадто близькими родичами одне одному.
4. Шлюб обов'язково мав укладатися за згодою обох сторін.
Добровільність зв'язку робила його легітимним.

Практичне завдання (заповнення Додатка 2):
Відкрийте підручник Б. Д. Андрусишина на с. 133–134 та Додаток 2 у смартфонах. Порівняйте середньовічні вимоги з нормами Сімейного кодексу України та заповніть таблицю. (Таблицю перед публікацією варто відформувати, за потреби)











Середньовічна практика

Спільне з Україною

Відмінне з Україною

1. Теперішня згода (sponsalia de presenti), надана вільно чоловіком і жінкою, створює дійсний шлюб, нерозривний протягом життя.

Шлюб укладають чоловік і жінка за вільною згодою.

Самої згоди замало: шлюб діє лише після державної реєстрації в ДРАЦС. Церковний обряд юридичної сили не має. Шлюб можна розірвати (розлучення).

2. Майбутня згода (sponsalia de futuro - обіцянка), створює дійсний шлюб, якщо супроводжується статевим актом (консумацією).

Згода на шлюб має бути вільною, без примусу.

Обіцянка одружитися (заручини) шлюбу не створює і до нього не зобов'язує. Статеві стосунки чи спільне проживання без реєстрації не роблять людей подружжям.

3. Вік згоди: 7 років (для майбутньої згоди), 14 років для чоловіка та 12 для жінки. Обмеження: релігія, чернеча обітниця, близькі родичі, діючий шлюб.

Не можна мати двох шлюбів одночасно. Під заборону підпадає шлюб між родичами (пряма лінія споріднення, рідні, двоюрідні брати/сестри, усиновлючач та усиновлений)

Релігія не має значення. Шлюбний вік — 18 років (з 16 — за рішенням суду в інтересах членів подружжя). Діти 7, 12 чи 14 років одружуватися не можуть.

4. Шлюб обов'язково мав укладатися за згодою обох сторін. Добровільність робила його легітимним.

Добровільна згода обох — головна умова й тепер.

Крім згоди, потрібні: повні 18 років, подана заява в ДРАЦС і державна реєстрація. Примусовий шлюб є недійсним та карається законом.



Учитель/ка історії: «Може здаватися, що вкрай обмежених у правах середньовічних жінок змушували погоджуватися на шлюб із чоловіками, яких їм вибирала рідня, проте не все було так просто. Резонансна справа «Медефельд проти Сендкрофта», яка потрапила до Королівського суду Англії в 1286 році, доводить, що жінка могла відмовитися від нареченого, не милого її серцю.

Учитель\ка правознавства:
Об’єднайтесь у пари, уявіть себе захисниками міс Медефельд. Перелічіть її права, що були порушені. Чи допомогло Мері знання своїх прав і яке саме? (Справу можна зачитати та/або перенаправити на самостійне ознайомлення через вищезгаданий QR-code)

Додаток 3: Справа «Медефельд проти Сендкрофта», ХІІІ ст., Англія:

(Увага. Даний тест про справу «Медефельд проти Сендкрофта» - є прямою цитатою, почерпнутою з книги Стефанії Демчук, “Доба постів і карнавалів”, стор. 76-77)


Обставини цієї справи прості: Джеффрі Сендкрофт умовився щодо шлюбу з Мері де Медефельд, тобто вони уклали майбутню згоду - sponsalia de futuro). Коли чоловік забажав перейти до активних дій (для укладення шлюбу потрібно його консумувати, [або ж здійснити статевий акт, без якого шлюб вважався недійсним - автор]), Мері раптово передумала виходити за нього заміж. Джеффрі звернувся з позовом до церковного суду, вимагаючи визнати непокірну дівчину його законною дружиною. Суд задовольнив цей позов, утім Мері так і не погодилась перебратися до нелюбого чоловіка. Вона подала позов до іншого суду, щоб скасувати рішення про їхній шлюб.

Що ж зробив Джеффрі? Порадився з парафіяльним священиком! Той підказав просто викрасти Мері й навіть позичив для цього свого коня, бо, бачте, її поведінка видалася ім нерозумною. Горе-наречений узяв двох друзів і поїхав до дівчини. Та була в гаю біля свого дому. Коли Мері зрозуміла, що відбувається, то вчепилася в деревце глоду. Чоловіки спромоглися віддерти її від нього (для дівчини це закінчилося численними подряпинами) та, прекинувши через коня (їхати верхи вона відмовилася), привезти до будинку одруженого брата Джеффрі. Там “молодят” замкнули на п'ять днів у кімнаті з ліжком, уважаючи, вочевидь, що Мері змириться. Даремно вони на це сподівалися. Щоразу, як Джеффрі доторкався до неї, дівчина кричала. Зрештою його родичі порадили відмовитися від спроб консумувати шлюб і від Мері теж. Дівчину випустили, змусивши під писати відмову від будь-яких позовів проти Сендкрофтів за викрадення. Мері погодилася на це й вийшла на волю.

Перше, що вона зробила, — подала позов до Королівського суду. Дівчина добре знала, що відповідно до звичаєвого права жодні заяви, підписані під час таких ув'язнень, не мають юридичної сили. За заподіяну моральну шкоду вона вимагала сто фунтів - суму, завелику для родини колишнього нареченого, про що він мав би подумати до викрадення. Якби дівчина програла свою апеляцію, то Сендкрофт виплачував би цю суму самому собі як її чоловікові, але цього не сталося. Вочевидь Мері визнали незаміжньою. ” [1, ст. 76-77].


Очікувана відповідь учнів (перевіряється учителем правознавства):
☑ Право на свободу вибору в шлюбі (передумала виходити заміж).
☑ Право на особисту свободу (викрадена з гаю).
☑ Право на тілесну недоторканність (зазнала подряпин та фізичного примусу).
☑ Право на свободу пересування (зачинена 5 днів у кімнаті).
☑ Право на захист від насильства (примушування до інтимних стосунків).
☑ Право не підписувати документы під тиском (підписана заява не мала юридичної сили за звичаєвим правом, що актуально і в сучасному праві України — правочин під впливом насильства є нікчемним/недійсним).

Частина 3. До питання особистої приватної власності та спільної сумісної власності подружжя

Учитель/ка історії: Таким чином ми бачимо, що становище жінок у Середньовіччі не було таким безнадійним та безправним. Розширюючи тему інституту шлюбу, поговоримо про володіння та розпорядження майном подружжя. Хто і на що міг посягати в подружньому побуті? Що залишається у чоловіка чи жінки при розлученні?

Учитель/ка основ правознавства: Для врегулювання цих питань в Сімейному кодексі України виділені такі види власності, як «особиста приватна власність» та «спільна сумісна власність» подружжя.

Розгорніть підручник (Б. Д. Андрусишин) на сторінці 137 та пригадайте відмінності між ними.


(Закріплення матеріалу «частини 3» пропонується на ваш вибір. (Опрацювання справи «Насток-Ладгейл» або робота з юридичними ситуаціями )


Аналіз джерела (Додаток 4: Справа «Насток - Ладгейл», ХІІІ ст., Англія):

(Увага. Даний тест про справу «Насток - Ладгейл», - є прямою цитатою, почерпнутою з книги Стефанії Демчук, “Доба постів і карнавалів”, стор. 78-79)


Учитель/ка історії:
Історик Роберт Палмер розшукав такий випадок в архівах Королівського суду Англії. Справа Насток - Ладгейл демонструє, що хай як чоловік цього бажав, але посаг дружини - то не його власність, коли щось піде не так.

У 1276 році Едмунд де Насток вирішив одружитися з Елізабет де Ладгейл. Усе було б добре, але молоді прагнули покращити свою фінансову ситуацію. Вони таємно одружилися, і з чистим серцем Насток почав шукати заможнішу наречену. І таки знайшов! Він почав перемовини з Річардом де Броком про шлюб із його дочкою Агнес. Едмунд ще до одруження в 1277-му отримав за дівчину посаг на шістдесят фунтів - коней, биків, корів з телятами, овечок з ягнятами, хатнє начиння, одяг, жито, пшеницю тощо. Усе це чоловік забрав до свого будинку в Ессексі, сказавши, ніби привіз додому власне майно. Після цього Насток одружився з Агнес.

Тут настала черга вступити в гру Елізабет де Ладгейл. Вона подала позов на Настока, щоб церковний суд «повернув» їй чоловіка, анулювавши шлюб з Агнес. Позов задовольнили. Насток, незважаючи на розлучення, не віддав посагу Агнес. Вона, вочевидь, зрозуміла, що її колишній чоловік веде брудну гру, і в 1290 році подала на нього позов у Королівський суд. Спочатку Насток наполягав, що посаг має бути поділений порівну між ним та Агнес. Коли ж це не спрацювало, став переконувати, що те майно було йому передано зовсім не як посаг, отже, воно не має ділитися чи в інший спосіб передаватися колишній дружині. Насток навіть запропонував, щоб його клятву на знак правдивості цих слів підтвердило одинадцять чоловіків. У суді всі ці пропозиції викликали обґрунтовані сумніви, адже зрештою знайшлися ті, хто бачив, що майно передали як посаг. Насток програв. Він мав повернути Агнес 66 фунтів за посаг і 16 фунтів, як ми зараз сказали б, за компенсацію моральної шкоди.

Учні відповідають на запитання (варіант №1)

  1. Чи є посаг особистою приватною власністю Агнес? Чому?

  2. Які аргументи міг навести адвокат Настока? Чому суд ХІІІ ст. їх не прийняв?

  3. Яка стаття сучасного Сімейного кодексу підтвердила б позицію Агнес?

  4. Що змінилося між ХІІІ століттям і сьогодні, а що залишилося незмінним



Історичний екскурс в історію питання в Україні (учитель історії): Посаг був фундаментальним явищем і в Україні. Це частина батьківської спадщини нареченої («худоба/віно» від батька, «скриня» від матері). Посаг вважався особистою приватною власністю дружини. Чоловік міг розпоряджатися ним лише за її дозволом і для сімейного блага. При розлученні посаг залишався дружині. Практика посагу була викорінена більшовиками у 1920–30-х роках під час колективізації та знищення приватної власності.

«Моє чи наше?» (варіант №2): Для кожної ситуації визначте: особиста приватна власність (ОП) чи спільна сумісна (СС). Одна з карток — «пастка».

№

Картка

Ключ (для вчителя)

1

Квартира, яку Олена купила за два роки до весілля.

Особиста (ст. 57 СК: майно, набуте до шлюбу).

2

Дача, яку Тарас успадкував від діда вже під час шлюбу.

Особиста (ст. 57 СК: набуте в шлюбі за спадкуванням).

3

Автомобіль, придбаний у шлюбі на спільні заощадження.

Спільна сумісна (ст. 60 СК).

4

Зарплата Олени, яку вона отримувала під час шлюбу.

Спільна сумісна (ст. 60 СК: доходи, набуті в шлюбі).

5

Годинник, який батьки подарували Тарасу на 18-річчя, до шлюбу.

Особиста (ст. 57 СК: дарування / набуте до шлюбу).

6

Прикраси, які мама подарувала особисто Олені на весілля.

Особиста (ст. 57 СК: дарування).

7

Меблі, куплені подружжям у нову оселю за спільні гроші.

Спільна сумісна (ст. 60 СК).

8

«Пастка»: квартира, куплена в шлюбі на гроші від продажу квартири, яку Олена мала до шлюбу.

Особиста (ст. 57 СК: набуте за кошти, що належали особисто).

IV. Узагальнення та систематизація знань (Закріплення)

Учитель/ка правознавства: Проводимо експрес-опитування у формі інтерактивної вправи «Вірю — Не вірю» (або через інструмент Mentimeter / бліц-відповіді):
1. У ХІІІ столітті для укладення шлюбу обов'язково була потрібна присутність священника. (Ні, вистачало згоди сторін).
2. За Сімейним кодексом України обіцянка одружитися (заручини) зобов'язує до шлюбу. (Ні, шлюб є добровільним).
3. Справа Мері Медефельд доводить, що заява, підписана під примусом, не має юридичної сили. (Так, як і сьогодні).
4. Посаг середньовічної жінки ставав безумовною приватною власністю її чоловіка. (Ні, це особиста власність дружини).
5. В Україні чоловік і мати мають рівні права на відпустку по догляду за дитиною. (Так, згідно з КЗпП).



V. Рефлексія та критерії оцінювання

  1. «Було — Стало». Завершіть речення: «До уроку я вважав(ла), що жінка в Середньовіччі…» — «Тепер я розумію, що…».

Орієнтовна відповідь Наш практичний експеримент довів, що Середньовіччя не було суцільно «темним». Жінки вміли відстоювати свої права в судах, а інститут шлюбу мав чіткі майново-правові межі.



2. «Світлофор» (формувальне самооцінювання: зелений — зможу пояснити іншому; жовтий — потрібна підказка; червоний — не зрозумів(ла)).

Я можу…

зелений

жовтий

червоний

Розумію поняття «шлюбу» та можу порівняти умови шлюбу тоді й тепер




Назвати порушені права Мері й пояснити, що їй допомогло




Відрізнити особисту та спільну власність подружжя




Аргументувати, чи були Середні віки «темними» для жінок






VI. Інструктаж з домашнього завдання та оцінювання

Учитель/ка правознавства оголошує оцінки за роботу на уроці (активність у парах, аналіз джерел) та пояснює домашнє завдання:

Обов'язкове для всіх:
1. Опрацювати § 19 підручника «Основи правознавства» (Б. Д. Андрусишин, 2017) на ст. 132–139.
2. Повторити витяги з нормативно-правових актів (Додаток 1).

Творче завдання на вибір (за бажанням):
• Варіант А (Юридичний есе-компаратив, 2–2.5 стор.): «Еволюція захисту прав жінки від Королівського суду ХІІІ ст. до суду в сучасній Україні».
• Варіант Б (Практичний правовий кейс): Скласти власну ситуативну задачу про поділ майна подружжя за Сімейним кодексом України.





































Використана література



  1. Доба постів та карнавалів. Як жили, пили та кохалися в середньовіччі/ Стефанія Демчук. – Київ: Віхола, 2025. – 336 с.

  2. Основи правознавства: підруч. для 9 кл. закл. заг. серед. освіти / [Б. Д. Андрусишин (голова авт. колективу) та ін.] — К. : Грамота, 2017.

  3. Конституція України

  4. Сімейний, Трудовий, Цивільний, Кримінальний кодекси України