Гідростатичний скелет – рідинний скелет, у якому опорою для тіла є насичені водою м’які тканини (головоногі молюски) або порожнина (круглі та кільчасті черви). Порожнинна рідина або вода тканин зумовлює тиск на м’язи тіла або шкірно-м’язвого мішка. При скороченні м’язи забезпечують протидію, розміри та форму тіла. У круглих червів первинна порожнина тіла заповнена рідиною під тиском –гідростатичний скелет
Екзоскелет – зовнішній скелет, утворений виділеннями цитоплазми клітин, клітинами ектодерми (коралові поліпи) або епітеліальними тканинами тіла (молюски). Ріст тварин, що мають екзоскелет відбувається лише під час линяння (членистоногі з хітиновим екзоскелетом) або постійно нарощують його (молюски з черепашкю).
Зовнішній скелет- Переваги: Міцність, прикріплення м’язів і забезпечення руху, освоєння нових способів переміщення (політ).- Недоліки: Не росте разом з твариною, робить тварину беззахисною під час линяння, обмежує розміри тіла. Переваги внутрішнього скелета: Росте разом з твариною, збільшує швидкість руху тіла за рахунок значної спеціалізації окремих м’язів і їх груп. Висновок: більш прогресивним є внутрішній скелет.
Рух - це переміщення складових частин клітини, самих клітин, органів організму и самого організму шляхом активної зміни положення чи форми. РУХ ТВАРИН - здатність клітин чи організмів до активних взаємовідносин із середовищем, що виникає як результат скоротливості на різних рівнях організації життя. Активний рух тварин (локомоція) - це процес життєдіяльності, у якому беруть участь органели руху та органи руху для активного переміщення клітин чи організмів у просторі.
Види рухів тварин. М'язовий рух - це рух за допомогою скоротливих органів м'язів, в утворенні яких беруть участь м'язові тканини. Амебоїдний рух - це рух за допомогою несправжніх ніжок, які з'являються завдяки повільному перетіканню цитоплазми й зміні форми клітини. Мерехтливий рух - це рух за допомогою джгутиків та війок, які є довгими чи короткими ниткоподібними цитоплазматичними виростами клітин з мікротрубочками всередині.
Різноманітність тварин за способом живлення Тварини є гетеротрофами, вони живляться часточками органічної їжі. Їхня травна система забезпечує процес захоплення, механічне й хімічне розщеплення компонентів їжі, а також виведення з організму неперетравлених решток. У багатьох тварин травна система має вигляд наскрізної трубки, яка складається з рота, глотки, стравоходу, шлунка і кишки — відділів травної системи, спеціалізованих на виконанні певних функцій. Засвоєння їжі відбувається завдяки травним ферментам, які допомагають перетравлювати їжу.
Поживні речовини тварини можуть отримати, споживаючи різні типи їжі. Хтось може харчуватися виключно рослинами, це фітофаги, або рослиноїдні види тварин. Прикладом таких тварин є більшість гризунів: миші, ховрахи, бабаки, білки, бобри; рослиноїдними є метелики та їхні личинки — гусінь, а також жуки-листоїди й бджоли. Найбільш відомими рослиноїдними тваринами є копитні: буйволи, корови, жирафи, антилопи, козулі та інші
Іншою групою тварин є м’ясоїдні тварини, які полюють чи в інший спосіб отримують поживні речовини з тіл тварин. М’ясоїдами є тварини родини Котячі: леви, тигри, ягуари, гепарди, пуми; та родини Псові: вовки, лисиці, шакали, койоти. Серед птахів м’ясоїдні соколи, яструби, орли, грифи, лелеки, чаплі та ін. Багато хижих тварин і серед безхребетних: це жуки-плавунці та жуки-водокраси, бабки, окремі види турунів, мурашки, оси, шершні та інші
З-поміж тварин багато таких, які можуть споживати як рослинну їжу, так і тваринну, саме тому вони — усеїдні, або поліфаги. Це бурі ведмеді, росомахи, а також птахи, такі як граки, дрозди, шпаки та інші. Травні системи тварин пристосовані до типу їжі й бувають настільки різноманітними, наскільки різноманітною є кормова база різних тварин.
Особливої уваги заслуговує живлення тварин-паразитів, які використовують організм хазяїна не лише як джерело поживних речовин, а й як середовище існування. Паразитичні тварини в ході еволюції розвинули багато пристосувань для живлення через покриви господаря (воші й блохи) або проникнення та живлення всередині його організму (гельмінти — паразитичні черви)
Ще одним різновидом живлення тварин є фільтрування води та споживання відфільтрованої біомаси. Таких тварин називають фільтраторами. До них належать губки та двостулкові молюски: беззубки, перлівниці, мідії, морські гребінці тощо. Ці тварини своєю життєдіяльністю очищують водойми від залишків органічних речовин
У дрібних, просто організованих тварин поживні речовини, кисень, а також кінцеві продукти обміну переносяться від клітини до клітини за допомогою міжклітинної рідини. Але в більшості складніших за будовою тварин цього недостатньо, тож транспорт речовин в організмі здійснюється завдяки спеціальній кровоносній системі Транспортування речовин в організмі
Подразливість і регуляція. У тварин регуляція функцій і взаємодія організму з навколишнім середовищем здійснюються нервовою системою. Тварини можуть сприймати дію подразників за допомогою чутливих клітин або складних органів чуттів. Тварини здатні сприймати зорові, слухові, смакові, нюхові, температурні та інші подразники. Від органів чуттів нервами до мозку надходять сигнали із зовнішнього та внутрішнього середовища. Після їхньої обробки та прийняття «рішення» регуляторні сигнали через нерви спрямовуються до органів тіла або м’язів для здійснення рухів. Нервові системи тварин дуже різні. Це залежить від складності будови організму тварини, її способу життя та адаптацій.
