Тема уроку: Розвиток цитології. Будова світлового мікроскопу та робота з ним. Лабораторне дослідження «Виготовлення тимчасового препарату для світлової мікроскопії»Тема 3. РОСЛИНИ. ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН. МІСЦЕ РОСЛИН В ЕКОСИСТЕМАХ. ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ЛЮДСТВАВолошина О.І., вчитель вищої категорії, ХГ № 125
Свого часу людство не знало, чому виникають такі особливо небезпечні хвороби, як чума, холера, натуральна віспа. Збудники цих захворювань були настільки дрібними, що їх не можна було побачити неозброєним оком. Здавалося, якщо людина не бачить чогось на власні очі, того не існує. Але з часом «те, чого не існує» вдалось побачити завдяки певним приладам. Що це за прилади? Завдяки яким наукам вони з’явилися? Які вчені мали стосунок до відкриття нових можливостей дослідження світу на мікроскопічному рівні?Поміркуйте й обговоріть ситуацію
Що необхідно для вивчення дуже дрібних живих об’єктів Ми можемо розглянути зовнішню будову рослин і побачити на власні очі їхні органи: корінь, стебло, листок, квітку, насіння, плід. Але для більш детального розгляду їхньої внутрішньої структури ми користуємося різноманітними збільшувальними приладами. Найпростіші з них дають збільшення всього в кілька разів. Є й складні прилади, які збільшують об’єкти в сотні і навіть тисячі разів. А найскладніші з них дають збільшення в сотні тисяч разів!
Люди здавна виготовляли лінзи та прості лупи. Уже понад дві тисячі років тому, у часи Античності, лінзи виготовляли, шліфуючи гірський кришталь. Ці лінзи використовували для перевірки якості тканин та для корекції зору. У Середні віки лупи застосовували для читання та під час написання текстів. Галілео Галілей уперше створив збільшувальну трубу з лінзами високої якості для збільшення тексту. Саме його винахід згодом назвали мікроскопом. Слово «мікрос» перекладається грецької, як «малий», а «скопео» — «дивлюся».
Англійський натураліст Роберт Гук досліджував, із яких частинок складаються різні живі об’єкти. Для цього він удосконалив будову мікроскопа. 1665 року він уперше побачив на зрізі кори дерева, що вона складена з великої кількості комірок, які нагадують сторінку шкільного зошита в клітинку. Тому Роберт Гук назвав їх клітинами (англійською — cells). Назва «клітина», яку вперше вжив Роберт Гук, збереглася до наших днів.
Відкритий мікрофон. Прочитайте текст про людину, яка вперше в історії за допомогою свого мікроскопа спостерігала мікроскопічну будову різних форм живих організмів Антоні ван Левенгук жив у Делфті. Він працював як майстрував одяг і продавав тканини у власному магазині. Оглянути a якість тканин драпірувальники використовували збільшувальні стекла. У 1668р Саме тому ван Левенгук навчився шліфувати лінзи. Він використав їх для виготовлення простих ручних мікроскопів щоб перевірити тканини. Натхненний чіткими та яскравими зображеннями під мікроскопом він почав досліджувати воду, ґрунт, крові та інших предметів під нею. Ван Левенгук був перший, хто спостерігав невидимий світ бактерій і різні мікроби. Про це написав британський біохімік Нік Лейн, що Левенгук був «першим, хто мав силу бачити»
Із часом мікроскопи вдосконалювалися, учені все більше дізнавалися про клітини, їхню будову та функції. Виявилося, що не лише рослини, а й усі інші живі організми: тварини, гриби, бактерії — складаються з клітин, тобто мають клітинну будову. Завдяки широкому використанню мікроскопів і численним мікроскопічним дослідженням будови рослин, тварин, грибів та одноклітинних організмів, у першій полонині XIX сторіччя Маттіас Шлейден і Теодор Шванн сформулювали клітинну теорію, згідно з якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живого. Так з’явилася нова біологічна наука, яка отримала назву «цитологія». Грецьке слово «цитос» перекладається, як «ємність», «клітина», а «логос» — «слово», «наука».
Лабораторне дослідження «Виготовлення тимчасового препарату для світлової мікроскопії» Для спостереження під мікроскопом можна використовувати постійні препарати, які спеціально виготовляють у лабораторіях й послуговуються ними багаторазово, або приготувати тимчасовий препарат самостійно
Спостереження препарату під мікроскопом 1. Виготовлений препарат покладіть на предметний столик мікроскопа та зафіксуйте його лапками, які прикріплені до предметного столика. 2. Увімкніть світло на мікроскопі або налаштуйте дзеркало мікроскопа так, щоб світло потрапляло на препарат. 3. Використовуючи револьвер, виставте (до клацання) об’єктив збільшенням на ×8 чи ×10. 4. За допомогою повороту макрогвинта обережно наблизьте об’єктив до препарату, але так, щоб об’єктив не торкався його.
5. Дивіться в окуляр і повертайте макрогвинт, віддаляючи об’єктив від препарату, допоки не побачите чітке зображення клітин шкірки цибулі. 6. Переведіть револьвер на потужніше збільшення: ×20 чи ×40, за допомогою повороту мікрогвинта налаштуйте чітке зображення. 7. Спостерігайте об’єкт під мікроскопом. Замалюйте побачене, позначте підписами клітину, клітинну оболонку, ядро
У скільки разів ваш мікроскоп збільшує зображення? Для підрахунку збільшення зображення необхідно помножити значення збільшення використаного об’єктива на збільшення окуляра. Значення збільшення окуляра та об’єктива вказані на цих частинах мікроскопа. Наприклад, на окулярі написано «×10», а на об’єктиві — «×20». Тоді отримуємо збільшення зображення 10•20 = у 200 разів. Розрахуйте збільшення об’єкта, який ви спостерігали під мікроскопом при виконанні лабораторного дослідження.
Для дослідження дуже малих об’єктів — органел клітини, бактерій і вірусів — використовують спеціальні електронні мікроскопи, що дозволяють збільшити зображення до 2 мільйонів разів. Отримані знімки завжди чорно-білі, проте їх можна зробити кольоровими за допомогою фоторедакторів. Однак у цих мікроскопів є недолік: неможливість спостереження живих організмів та їхнього руху. Це дозволяє зробити лише світлова мікроскопія. Електронна мікроскопія
Розвиток фізики, перш за все такого її розділу, як оптика, дав змогу біологам досліджувати дуже дрібні живі об’єкти. Удосконалення оптичних приладів дозволило сформуватися та розвиватися біологічній науці, яка називається цитологією. Уміння користуватися мікроскопом відкриває перед біологами та біологинями можливості проведення найрізноманітніших досліджень. Опорні точки