Богдан Лепкий. Коротко про письменника. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Морально-етичні питання, проблема збереження загальнолюдських цінностей)

Про матеріал

Розробка уроку на допомогу учителям-філологам. У конспекті використані сучасні прийоми вивчення нового матеріалу. Враховано вікові особливості учнів та особливості сприйняття ними матеріалу. У цікавій формі учні досліджують проблематику твору та його актуальність.

Перегляд файлу

рок № ____ Дата: __________

Тема уроку: Богдан Лепкий. Коротко про письменника. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Актуальні морально-етичні питання у творі. Збереження загальнолюдських цінностей

Мета уроку:

подати короткі відомості про Богдана Лепкого, навчати визначати тему та ідею твору, уміти знаходити реальне й уявне, розкрити комічну й трагічну ситуацію, їхню роль у втіленні ідеї, притчової моралі;

розвивати креативність, уміння висловлювати власні міркування, формувати навички вдумливого й виразного читання твору;

виховувати загальнолюдські цінності, любов до книги, інтерес до читання української літератури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет письменника, текст твору, схеми, таблиці, підручник, твори Б. Лепкого, картки із завданнями

Хід уроку

Ι. Організація класу. Емоційна настанова. Слайд 1,2

Література-це віддзеркалення життя людини. Поринаючи у світ літературних героїв, ми пізнаємо життя у різноманітних його вимірах.

IΙ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне питання.

-У чому полягає призначення Людини? Для чого вона живе?

Який слід має залишити на Землі?

Слайд 3

Учні по черзі одним реченням дають відповіді на питання «Як потрібно прожити життя, щоб залишити після себе слід?».

(Відповіді учнів не коментуються і не оцінюються).

(Людина народжується не для того, щоб безслідно зникнути нікому не відомою пилинкою. Вона народжується для того, щоб залишити слід на землі. А залишає вона його у добрих справах).

В усі часи були люди, які вважали, що жити потрібно за законами моралі, совісті, доброти, жити так, щоб приносити у цей світ радість, користь іншим. Але, на жаль, чимало таких, про яких Ліна Костенко писала: «Здається, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла…», які вважають, що жити треба лише для себе, часто за рахунок інших. Вони не помічають тих, хто потребує їхньої допомоги, нехтуючи вічними законами взаємодопомоги, всепрощення, милосердя .

З такими людьми ми зустрічаємося в реальному житті, зустрічаємо їх на сторінках літературних творів

. Слайд 4

III. Оголошення теми та мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати творчість Богдана Лепкого. Глибше познайомимось із його твором «Мишка» (Казка для дітей:для малих і великих)».

Перевірка домашнього завдання

(Випереджувальне завдання прочитати казку)

Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Слайд 5

Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року в родині сільського священника Сильвестра Лепкого на Поділлі у селі Крегулець.

Батько його був людиною освіченою, писав літературні твори під псевдонімом Марко Мурава.

Богдан був першою дитиною в родині Сильвестра і Домни Лепких.

Дитинство Богдана було безхмарним, але коли він мав п’ять років, раптово — за одну ніч — померли від дифтерії дві його молодші сестри і брат, що дуже вплинуло на вразливу натуру хлопчика, який і сам ледве вижив. Слайд 6

Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі. Швидко — за одну зиму — навчився читати, писати й рахувати.
У шестирічному віці Богдана віддали до Бережанської школи з польською мовою навчання (відразу до другого класу).

Живопис вивчав у Юліана Панькевича, згодом відомого українського художника. Після закінчення гімназії вступив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Слайд 7

Слайд ,8

"Чуєш, брате мій" – пісня композитора Левка Лепкого на слова письменника Богдана Лепкого стала класикою української музичної культури. Найвідоміша версія – у виконанні Квітки Цісик.

"Журавлі (Чуєш, брате мій)" – ця пісня часто була на вустах українців в еміграції у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих як останнє прощання. Ця композиція стала улюбленою стрілецькою піснею….

Слайд 9

Богдан Лепкий – це багатогранна особистість, яка внесла вагомий вклад в історію рідної культури. За обсягом літературної спадщини Богдан Лепкий поступається ….. Кому з цих письменників? тільки своєму учителеві Іванові Франку. (Іван Франко, Михайло Коцюбинський , Микола Вороний, Василь Стефаник та ін.)

Все творча спадщина Богдана Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі циклу романів «Мазепа», повістей, оповідань, казок, спогади, збірки віршів та поем, а також перекладів, літературознавчих досліджень, статей літературного та мистецького спрямування, він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики. Твори Б. Лепкого перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською та іншими мовами. Богдан Лепкий приятелював з дуже багатьма письменниками

Слайд10

Перша світова війна застала Лепких у Кракові. Коли російська армія восени 1914 року почала займати Галичину і Буковину та вивозити українську інтелектуальну еліту, Лепкі разом з іншими біженцями переїхали у Карпати в надії, що війна у гори не дійде і зупинилися в місті Яремче.

Восени 1915 року Богдана Лепкого було мобілізовано до австрійського війська. Завдяки сприянню друзів не був відправлений у діючу армію, а виїхав у Німеччину для освітньо-культурної роботи серед українців-військовополонених царської армії. Викладав історію літератури.

Друга світова війна застала Богдана Лепкого на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 року він із сім'єю та братом Левком повернувся до Кракова. Після того, як німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, залишився без роботи, йому відмовили у професорській пенсії. Старий, хворий письменник не тільки втратив роботу в університеті, а й зазнав переслідувань.

Заради прожиття дописував до українських журналів, газет, перекладав з української німецькою.

Помер письменник 21 липня 1941 pоку, похований у Кракові на Раковецькому цвинтарі. Слайд11

V. Актуалізація знань за методом “мозкового штурму”

Сьогодні ми будемо аналізувати твір, який називається казкою, тому нам просто необхідно згадати, що ви знаєте про казку як жанр творчості.

Дайте визначення казці як художньому твору. Чим вона відрізняється від інших літературних жанрів?
Які бувають казки?

VI. Робота над твором Б. Лепкого «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)»

Розповідь про історію написання твору Слайд 12
Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодшого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».
Події у творі розгортаються під час Першої світової війни. Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я, злетів у повітря.
Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

Виразне читання казки

Отже, війна – це лихо. Перша світова війна тривала 4 роки (1914-1918). Хтось із людей зазнав лиха, а дехто збагатився.

Це твір про мишку та війну. Давайте з’ясуємо, що ви знаєте про війну

Складіть асоціативне гроно до слова війна. Слайд 13

Складання «семантичної карти»

Слайд 14

1.–Визначте ставлення автора до війни. Наведи докази з твору на підтвердження своєї думки

(він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали снарядами землю).

2. -А чим є війна для господаря?

4.-Що мишка говорить про людей? Чому називає їх дуже цікавими і страшними створіннями? Які вчинки людей наштовхують Мишку на такий висновок?

Словникова робота.

- У творі зустрічається багато незрозумілих слів. Зараз перевіримо, наскільки уважно ви опрацювали текст.

Римигати – повторно пережовувати.

Деревляний – дерев’яний.

Трумна – труна.

Хора – хвора.

Жандар – жандарм, охоронець порядку.

Шкура терпне – тут: боязно.

Сконати – померти.

Краянка – скибка.

Учитель. Складіть паспорт-характеристику твору Б. Лепкого «Казка для дітей: для малих і великих». Слайд 15

. Слайд 16

Автор використав у творі від метафори- алегорію.

Алегорія –зображення предмета або явища чере інший предмет або явище з метою показати їхні суттєві риси. Цей художній засіб використовується, як правило, в байках або загадках.

Це художній засіб автор використав , який або чий образ він показав?

Алегорія- це образ людини, яка за будь яких обставин готова покарати зло.

Учитель. Які проблеми порушує Б. Лепкий у творі? (діти записують в зошит проблеми) Слайд17

Війна і мир
Життєві потреби і захланність (це Жадібність)
Гріх і покарання за нього
цінності істинні і фальшиві;
родина і виховання дітей

Слайд 18

Мораль — це система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного й до суспільства.

Етика – це норми поведінки, сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи.

№4. Слайд№19

Літературний пазл « Скриня скарбів». Покладіть у скриню ті цінності, які, на вашу думку, є справжніми.

Цінності справжні : Цінності фальшиві:

Мир, гроші, діти, щира дружба, багатство, співчуття, милосердя, справедливість, прагнення допомогти, кривда, любов у сім’ї, благополуччя родини, статки, скнарість(дуже скупа людина), жадібність.

Чому твір Б.Лепкого „Мишка” має підзаголовок „Казка для дітей”: малих і великих”?

То чому казка не тільки для дітей, а й для дорослих?

(Мораль, прихована за казковими подіями, має значення дія всіх людей, незалежно від віку. Казка вчить нас, що не можна будувати щастя на горі інших, як це робив господар).

-Що хотів сказати читачеві автор цим твором?

(Вчить людей тому, що гроші в нашому сучасному світі-не головне.

Якщо бути лінивим та жадібним, це ні до чого доброго це не призведе. Це довела наша мишка у творі Богдана Лепкого).

Літературний диктант «Так чи ні» Слайд 20

1. Мишка жила у самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни. (Так)

2. Мишка ніколи не боялася людей. (Ні)

3. Щоб зустрітися зі своїми сестрами з міста, мишка бігла на поле. (Так)

4. Люди в місті бідували, бо була війна. (Так)

5. Сільська мишка розповідала своїм міським сестрам, що її господар зарізав двох великих індиків. (Ні)

6. Гроші господар ховав у ящику за комином. (Ні)

7. Бідна жінка прийшла просити для своєї хворої дитини масла. (Ні)

8. Мишці було соромно за свою господиню, яка відмовила бідній жінці.

(Так)

9. Мишка боялася, щоб її діти не навчилися так брехати, як люди. (Так)

10. Мишка помстилась господарям, погризши їхні гроші. ( Так)

11. Господар звинувачував свою жінку у тому, що вона не захотіла завести великого собаку. (Ні)

12. Мишка покинула господарів і перебралась жити у поле. ( Так)

Робота з ілюстраціями. Пригадайте елементи сюжету й розмістіть малюнки відповідно до них. Слайд 22

Експозиція: опис умов, в яких жила людина.

Зав’язка: мишка дізнається від своїх сестер про голодне життя у місті.

Розвиток дії: збагачення господаря у воєнний час.

Кульмінація: шкода-помста, яку завдала мишка своєму господарю, потрощивши всі його гроші.

Розв’язка: злість господаря, мишка покидає його хату.

Діти описують героїв Слайд 23

- Якими ви уявляєте персонажів казки? (Мишка, господар, господиня, жінка).

Слайд 24

Інсценізація уривка твору «Мишка; казка для дітей

та дорослих»

Автор: Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. У самім кутку хати мала свою нору. Помешкання не розкішне, але безпечне. Жила вона у селі, іноді стрічалася зі своїми сестрами з міста. Вони були дуже бідні: худі, голодні, миршаві.

Городські миші (1). Добридень, сестронько, давненько ми з тобою не бачилися.

Мишка. Здрастуйте, мої любі. А що ж це на вас і лиця не знати. Змарнілі, худі, ледве хвостики волочите…Що сталося?

Городські миші (2). Ой, сестричко, горе нам, горе!.. Тепер у нас в місті страх які погані часи настали. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже й не згадуй!

Городські миші (1). Ніде ні крушпинки хліба, ні одної крупинки, нічого. ..

Городські миші (2). Наша господиня, як крає хліб, то так тонко, що руку крізь краянку видно. А кришки зі стола на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло…

Мишка. Лишенько моє! А як ви виживаєте, чим діток годуєте?

Городські миші (1). Прибігли оце в поле, щоб хоч якогось колосочка знайти, щоб з голоду не пропасти.

Городські миші (2). А що поробиш? Кажуть, війна… Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб…

Мишка. А в моїх господарів не те. Єсть чим поживитися. Я коли в поле вибігаю, то так, щоб світ подивитися, бо в норі скучно. Все з тими мишенятами та й з мишенятами, а вони такі неслухняні, пищать, господар сердиться.

О, мій господар дуже страшний чоловік! Одного разу двох кабанів забив. Такі здорові кабани! Сало коптить. А м'ясо їдять. Добре їдять!

Городські миші (1). Не говори, сестричко, не говори за сало, бо нам млісно стає!

Городські миші (2). Ми вже й забули, як воно виглядає!..

Мишка. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші.

Гроші ховає у ящик під ліжком. Як ціле село спить, у двір в’їжджає візок, і з хати виносять різні харчі: м'ясо, масло, яйця, крупу і сало. Господар тоді тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Ха-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Колись ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!».

Хазяїн гроші ховає у ящик під ліжко. Ще трохи - і ящик цей тяжко буде замкнути, так їх багато. А господиня ходить тепер, як паня. Пахучим милом вимивається!

Городські миші (1). «Паху-у-у-у-у чим ми-и-и-и-и-лом…».

Городські миші (2). А наша господиня тільки слізьми вмивається …» .

Мишка. А ось одного разу чую – в хаті чужим духом пахне. Виглянула я із своєї нірки, бачу – до хати жінка зайшла. Бідна, нещасна , ще й з дитиною на руках, а в малечі аж губи посиніли від голоду. Та й почула я таке, що від сорому за моїх господарів мало не зомліла……….

••••••••

Жінка. Змилосердіться, господине, дивіться! Ніг собі у цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Най би хоч перед смертю напилося. Сили нема на ту муку дивитися. Я ж – мати. Я вам цього, спасителько моя, во- віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу…

Господиня. Мої корови молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити.

Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити і що їсти. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі і рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б.

Мишка. Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Краще в полі жити, ніж у такій хаті! Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важливіший від життя?

2. Гра „Хто швидше”. Слайд 25

- Допоможіть мишці зібрати її речі та розшифруйте прислів’я, яке співзвучне з ідеєю Б.Лепкого „Мишка...”

Відповідь: злий плаче від заздрості, а добрий – від радості.

Вибірково‑асоціативний диктант Слайд 26

Запишіть тільки ті слова, якими можна охарактеризувати мишку/ господаря.
Смілива, делікатна, боягузлива, щедра, справедлива, горда, весела, мудра, пихата, кмітлива, досвідчена, турботлива, жорстока, легковажна, серйозна, самовпевнена.

Бесіда за питаннями: Слайд 27

Якою ви уявляєте мишку? Як про це зазначено у творі? («Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»)
В яких умовах жила мишка? («В самім кутку хати, де нога від ліжка щильно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»)
Кого боялася мишка? («Людей») Як вона поводила себе, пересуваючись по хаті? («Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»)
Чим пояснити скрутне життя сестер мишки з міста? («Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже і не згадуй»)
Як Б. Лепкий характеризує жінку господаря? («…Господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею…»)
Про що це свідчить?
Як жили люди у воєнний час у місті? («Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче зі стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло… кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб…»)
Про яке життя господаря розповіла мишка своїм сестрам із міста? («У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися… О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало»)
Як господар ставиться до власного збагачення під час війни? («Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»)
Що дізналися миші з міста про життя господині? («…Ходить тепер, як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається»)
Опишіть прихід жебрачки до господаря, застосовуючи текст твору. («…Побачила черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище обличчя, худе, худе, лиш шкура да кості, лиш ці червоні, заплакані очі») Про що свідчить опис її зовнішності?
З яким проханням звернулася бідна жінка до багатіїв? («Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Хай би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на ту муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу…»)
Як зреагувала господиня на прохання жебрачки? («Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»)
Якими відчуттями пройнялася мишка після почутої розмови багатіїв з бідною жінкою? («…То так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скоріше побігла до нори»)
Як мишка вирішила помститися своїм господарям за їх жорстокість? («Знищити, поторщити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»)
Від чого застерігала мишка своїх дітей, щоб вони не почули від людей? («Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»)
Як господар сам себе охарактеризував? («Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух»)
Дослідіть, як автор ставиться до свого героя, описуючи його зовнішність. («Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і… очі йому пішли в стовп, брови полізли вгору, волосся дубом стало»)
Чому господар звинуватив свою жінку в тому, що мишка завдала шкоди його грошам? («Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»)

VII. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

Сьогодні на уроці: Слайд 28

-я дізнався….

-я пригадав…

-я запам’ятав…

-мене вразило…

Чому вчить казка “Мишка”? Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.

Чому Богдан Лепкий назвав твір “Мишка”?

Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності.

Домашнє завдання:

слайд 29 Створити мультфільм: розділити аркуш зошита на 4-6 частин. На утворених "кадрах" намалювати послідовно головні події мультфільму

Підсумок уроку. Оцінювання

Учитель. Життя кожного – це дорога, яку йому призначено пройти. І якою буде ця дорога, залежить від самої людини… Хтось для себе обирає шлях накопичення грошей, коштовних речей, перетворюючись у жадібних, байдужих, духовно спустошених істот. А хтось збагачує свій внутрішній світ, плекаючи у душі найсвятіші людські почуття – любов, терпимість, милосердя, чуйність.

Зроби добро людині і забудь. Слайд 30

Воно тобі сторицею віддасться.

Бо це єдина й непохибна путь

І до твого, і до чийогось щастя.