Болгарія та Югославія у 1920-1930-ті рр.

Предмет: всесвітня історія                                                    Клас: 10                                                                                   

Тема.  Болгарія та Югославія у 1920-1930-ті рр.

Мета уроку: створити умови для розвитку історичної компетентності учнів; розвитку інтересу до вивчення світової історії, логічного мислення, історичної грамотної мови, самоконтролю; виховання ключових історичних   компетентності.  

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:характеризувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Югославії та Болгарії;  хронологічно співвідносити події та явища теми.

Тип уроку: розвиток історичної компетентності

Перебіг уроку

1. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2. Актуалізація опорних знань:

1. Знайдіть та назвіть на карті територію та столицю  Болгарії.

 2. Пригадайте, коли і до складу якого військового блоку входили ці країни під час Першої світової війни.                 3. Вивчення нового матеріалу :

1. Економічна та політична ситуація в Болгарії.
2. Вересневі події 1923 р. у Болгарії.
3. Югославія.

Югославія — таку назву отримала держава, що утворилася 1929 р. внаслідок об’єднання кількох південнослов’ янських земель. Серед них були як незалежні держави — Сербія, Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, — Хорватія, Боснія та Герцеговина, Словенія та ін. У політичному, економічному й культурному житті одразу виникли складні проблеми, пов’язані з боротьбою між великосерб- ською буржуазією… та хорватськими й словенськими сепаратистами. В уряді королівства головні посади належали сербським політикам, декілька міністерських портфелів віддали тим хорватам і словенцям, котрі були прибічниками централізації… У державному апараті, поліції та армії переважали серби.

Найбільш економічно розвиненими регіонами були Словенія і Хорватія, яких не влаштовувала відсутність реальної влади у новій державі. Гострі суперечності виникли в зовнішньополітичній діяльності. Хорватія традиційно орієнтувалася на Німеччину, Словенія — на Австрію, Сербія — на Росію, а Боснія — на мусульманські країни. Ця орієнтація склалася історично й продовжувала зберігатися в майбутньому. Найгострішими були релігійні суперечності, що пояснювалися приналежністю народів Королівства до різних віросповідань: православного (серби і чорногорці), католицького (хорвати, словенці), мусульманського (серби Боснії, які сповідували іслам). У країні виникла взаємна релігійна нетерпимість народів.

4. Національне питання в Югославії

Найбільш гострим питанням для Королівства стала великосербська політика, яку проводили король та уряд. Унітарне Югославське королівство на чолі з сербською династією Карагеоргієвичів не враховувало особливостей історичного розвитку та по- літичного стану народів і територій, які входили до нього. Тому національне питання протягом усього міжвоєнного часу було тією віссю, навколо якої вирувало внутрішньополітичне життя країни.

Вибухонебезпечна ситуація складалася в Косові, де після поразки від турків 1389 р. Сербська держава припинила існування. У національній самосвідомості сербів Косово посідало особливе міс- це, адже тут перебував центр сербської державності. Проте від кінця XVII ст. сербське населення з різних причин почало залишати свою прабатьківщину, переселяючись переважно до Воєводіни, а на їхнє місце турецька адміністрація поселяла албанців. Невдовзі албанці склали тут більшість населення.

Албанізація Косова — роз’ятрена рана у сербській національній свідомості. У міжвоєнний період в цьому регіоні виникали числен- ні конфлікти між сербами та албанцями. Прогресивні сили і в Хорватії, і в Словенії, здіймаючи прапор націоналізму, прагнули суве- ренітету й незалежності, що відповідало настроям значної частини жителів цих районів королівства. Загострення національних суперечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січні 1929 р.

4. Рефлексія:

1. Яких жертв вимагала війна від Болгарської держави?

2. Що стало переломним моментом у розгортанні антивоєнного та демократичного рухів?

3. Хто очолив повстання 23 вересня 1923 р.?  Якими були наслідки повстання?

4. Яка нова держава утворилася 29 жовтня 1918 р.?

5. Які проблеми залишалися нерозв’язаними у Королівстві?

5. Підсумок уроку.

6. Домашнє завдання:

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати учнівські проекти «Розвиток літератури і живопису в 10-20-х рр. ХХ ст.».