Розробка уроку Тоталітаризм

Попович М.І.

ТОТАЛІТАРИЗМ

Методична розробка уроку з всесвітньої історії

 

 

Перечинський професійний ліцей

Тема уроку	ТОТАЛІТАРИЗМ
Мета уроку (навчальна, розвивальна, виховна)	охарактеризувати тоталітарний політичний режим та поглибити розуміння тоталітаризму як антигуманного суспільного режиму, що нівелює особистість та унеможливлює її розвиток; пояснити, яким чином тоталітарна система спотворює та перекручує загальнолюдські та особисті цінності та ідеали; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику історичним діячам; формувати уміння критично та аргументовано висловлювати власну думку формувати особисте ставлення до людини як вільного члена спільноти, самоцінності, мети, а не засобу для соціальних інституцій, сприяти громадянському становленні учнівської молоді; виховувати в учнів негативне відношення до людиноненависницьких проявів та сприяти формуванню активної життєвої позиції.
Тип уроку	Систематизація і узагальнення знань
Форма уроку	Урок - роздум
Основні терміни і поняття для вивчення	Тоталітаризм, диктатура, ідеологія, фашизм, нацизм, авторитаризм, расова теорія.
Обладнання	Документи, ілюстрації, мультимедійний проектор, аудіо- та мультимедійні матеріали
Форми роботи	Фронтально-групова
Методичні прийоми мотивації навчання	Випереджувальне завдання, проблемне питання
Міжпредметні зв’язки	Українська література, правознавство, політична географія

СТРУКТУРА УРОКУ
Етап уроку	Час, хв	Прийоми і методи	Зміст діяльності
Організація початку уроку	5 хв.	Практична підготовка до уроку	Перевірка присутності, наявність роздаткового матеріалу. Оголошення теми і мети, порядку роботи.
Мотивація навчальної діяльності	10 хв.	Випереджувальне завдання Проблемне питання	Вправа «Конверти» На основі фільму «Хвиля» ставимо проблемне запитання.
Актуалізація опорних знань	7 хв.	Робота в групах. Вправа «Термінологічна мозаїка»	Згадуючи факти з попередніх тем та інших навчальних предметів потрібно встановити відповідність між термінами та їх описом.
Систематизація і узагальнення наявних знань	20+20 хв.	Активна лекція в супроводі  презентації, робота з роздатковим матеріалом	Розповідь вчителя в супроводі презентації мултимедійних матеріалів, фронтальна робота учнів з документами, відео файлами, групова робота з історичними світлинами.
Первинна перевірка засвоєння знань		Робота з документами, відео-, фотоматеріалами	Проводиться в ході лекції.
Контроль і самоперевірка знань	13хв.	Вправа «Коло думок» (метод прес), відповідь на проблемне питання (метод мікрофон)	Учні висловлюють свої думки щодо висловів тоталітарних лідерів, дають загальну відповідь на проблемне питання.
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія	10 хв.	Вправа «Найбільше мене вразило…» (метод мікрофон)	Учні висловлюють свої думки на питання рефлексії, вчитель підсумовує урок.
Інформація про домашнє завдання	5 хв.	Оголошення домашнього завдання	Скласти порівняльну таблицю, написати есе за фотоматеріалами.

ТЕМА: ТОТАЛІТАРИЗМ. (2 год.)

ЦІЛІ УРОКУ:

• охарактеризувати тоталітарний політичний режим та поглибити розуміння тоталітаризму як антигуманного суспільного режиму, що нівелює особистість та унеможливлює її розвиток;
• пояснити, яким чином тоталітарна система спотворює загальнолюдські та особисті цінності та ідеали;

• розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику історичним діячам;
• формувати уміння критично та аргументовано висловлювати власну думку;

• формувати особисте ставлення до людини як вільного члена спільноти, самоцінності, мети, а не засобу для соціальних інституцій, сприяти громадянському становленні учнівської молоді;
• виховувати в учнів негативне відношення до людиноненависницьких проявів та сприяти формуванню активної життєвої позиції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА І ПОНЯТТЯ: тоталітаризм, диктатура, ідеологія, фашизм, нацизм, авторитаризм, расова теорія.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення та систематизації знань.

Випереджувальне завдання: переглянути художній фільм  «Хвиля» (нім. Die Welle) —режисера Денніса Ганзеля, який вийшов у 2008 році.

Сюжет

В німецькій гімназії проводять спеціальний проект: протягом тижня учні вивчають одну з політичних систем за власним вибором. Вчитель Райнер Венгер хотів провести курс анархізму, але йому дістається автократія. На першому уроці виникає дискусія: чи можливо встановити диктатуру в умовах сучасної Німеччини. Венгер починає експеримент, у якому всі учні дотримуються братерства і суворої дисципліни.

За новими правилами, учні повинні звертатися до нього не інакше, як «пан Венгер» замість звичного «Райнер», висловлюватися лаконічно і встаючи з місця. Він пересаджує учнів так, щоб зруйнувати усталені соціальні групи і відмінники сиділи поряд з тими, хто відстає. Згодом встановлюють уніформу: джинси і білі сорочки, вигадують логотип, назву «Хвиля», вітання жестом, створюють сайт, нелегально розклеюють листівки. Учні починають самі організовуватися і виявляти ентузіазм.

Тільки дві дівчини Мона і Каро відмовляються від участі в «Хвилі». Навпаки, учні з інших курсів переводяться на курс автократії.

Рух «Хвиля» дуже швидко набуває великої популярності. Учасники підтримують один одного і зверхньо ставляться до тих, хто не з ними.

Тільки Каро помічає, що експеримент виходить з-під контролю вчителя. Вона таємно роздруковує листівки і розкладає їх у школі, чим викликає загальне невдоволення. Хлопець Каро — Ма́рко намагається захистити її від ворожого ставлення і переконати вступити до «Хвилі».

Найсильніше враження новий лад справив на Тіма, який до цього відчував себе самотнім і непотрібним. Його життя докорінно змінюється. Тім спалює свій одяг з логотипами відомих брендів після того, як на уроці обговорювалося, що власники великих корпорацій не відчувають соціальної відповідальності. Також він купує газовий пістолет.

Члени «Хвилі» розклеюють містом логотипи і малюють їх через трафарет. Тім, ризикуючи, вилазить на ратушу, накриту полотном для ремонту і малює великий логотип «Хвилі». Під час цього рейду учасники замалювали логотип анархістів. Згодом анархісти знаходять «Хвилю» і провокують бійку. Проте Тім погрожує їм пістолетом і анархісти відступають.

Згодом Тім пропонує охороняти Венгера. Венгер, звичайно, відмовляється, але запрошує його в гості. Після того, як Венгер попрощався з ним, Тім самовільно залишається ночувати в його дворі.

Шкільна команда з водного поло, яку тренує Венгер, зустрічається з іншою школою. «Хвиля» збирає повний зал вболівальників, вдягнутих у білі сорочки. Каро і Мона знову розкидають листівки. Гравець і учасник «Хвилі» Сінан заводить бійку із суперником, затягуючи його під воду. Венгер вимушений стрибнути в басейн, щоб розняти їх. Тим часом вболівальники також затівають бійку.

Після гри Венгер свариться зі своєю дружиною через те, що експеримент виходить з-під контролю, а Марко свариться з Каро. Стривожений, Марко приходить до Венгера і просить його припинити експеримент.

Наступного дня всі члени «Хвилі» збираються в актовому залі. Венгер наказує зачинити двері на ключ. Він зачитує уривки творів, написаних раніше учасниками «Хвилі», а потім говорить про те, як сильно змінилося їхнє життя на краще і закликає їх до поширення руху на всю Німеччину. Усі захоплено слухають і аплодують своєму пану. Тільки Марко заперечує ці ідеї. Тоді Венгер нацьковує на нього його недавніх друзів і пропонує придумати, що зробити зі зрадником. А тоді запитує, до чого вони можуть дійти, виконуючи наказ. Чи змогли б вони вбити людину? І нарешті нагадує запитання, яке було поставлене до експерименту: чи можлива диктатура в умовах сучасної Німеччини?

Венгер розпускає «Хвилю» і закінчує збори. Учні безрадісно починають розходитися, але Тім не зміг змиритися з тим, що руху більше не існує. Він погрожує пістолетом, ранить одного з учнів, а потім здійснює самогубство, вистріливши собі в рот. Венгера арештовують; його учні і дружина у відчаї спостерігають за цим.

В основі фільму — реальний експеримент «Третя хвиля», проведений вчителем історії Роном Джонсом у місті Пало-Альто в Каліфорнії.

«Хвиля» показує як легко звичайні люди можуть піддатися силі обставин і перейти до авторитарного суспільства та жорстокої поведінки.

Адреса відео: https://www.youtube.com/watch?v=N6rs8ic7lk0

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Оголошення цілей і завдань уроку та порядку роботи.

МОТИВАЦІЯ.

Попович М.І. Карпатська, 152, с.Сімер Перечинського р-ну Закарпатської обл. УКРАЇНА

УКРАЇНА Закарпатська обл. Перечинський р-н с.Сімер, Леніна, 147 Вільчинська М.І.

У чому на вашу думку різниця між двома варіантами заповнення конвертів? Висловіть припущення, чим це пояснюється.

Перший варіант написання в Україну увійшов у практику лише нещодавно, а в радянські часи використовувався саме другий варіант. Перший варіант використовується при демократичному режимі, де на перше місце ставиться людина та її інтереси, а другий - при авторитарному – держава понад усе, людина – лише гвинтик у системі.

Тоталітаризм як соціальна система і політичний режим деперсоніфікує особистість через жорстку (і жорстоку) диференціацію на «своїх» («правильних», «вищих») та «чужих», уніфікацію всіх за логікою цієї поляризації та приниження людини, котра перетворюється на «матеріал» для укріплення та розвитку цієї системи. У Німеччині часів III Райху та СРСР за часів Сталіна сама держава перетворилася на головного злочинця. Масові репресії, «легалізовані» вбивства (зокрема через «публічні» судові процеси) «звільнили» людину від відповідальності. Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на запитання: «Чому так могло статися?» і водночас зрозуміти, що людина в недемократичному, тоталітарному суспільстві може втратити себе як індивідуальність, особистість, перетворитися в «гвинтик» системи.

Розуміння обставин, при яких формуються тоталітарні та інші недемократичні політичні режими, і наслідки впливу їх ідеології на пересічного громадянина, необхідно для відповіді на непрості запитання, що постають перед світовою спільнотою з огляду на сучасну міжнародну політичну та економічну ситуації і ролі в ній України.

Люди затиснуті в «лещата» тоталітарного режиму і відповідної (нацистської чи більшовицької ) ідеології, часто втрачали соціальні орієнтири й волю до прийняття особистого рішення.

 

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

З різних навчальних предметів – правознавства, географії, історії – вам відомо, що існують різні типи політичних режимів. Спробуємо їх згадати (демократичні, автоpитаpні та їх різновиди в різних країнах і різних історичних періодах).

Вправа. «Термінологічна мозаїка».

Учні діляться на групи по чотири, отримують конверти з термінами  та поясненнями, з яких потрібно скласти визначення (як варіант можлива робота із використання мультимедіа для цілого класу).

ТЕРМІНИ

1. Фашизм – політична течія, в основі якої лежить ідеологія культу сильної особистості, агресивного шовінізму та расизму; різновид політичного режиму, концепція, а також радикальна авторитарна імперіалістична ідеологія; форма репресивно-терористичної диктатури, в основі якої лежить реакція, жорстокий терор, насильство, політика терористичних загарбань у прагненні світового панування.
2. Антисемітизм — одна з форм національної  та релігійної нетерпимості, виражена у ворожому ставленні до євреїв — від нехтування у побуті, правової дискримінації, до єврейських погромів.
3. Голокост - загальний термін для позначення злодіянь, здійснених нацистами та їх підсобниками, планомірне й організоване знищення єврейського населення в роки ІІ Світової війни.
4. Нацизм – назва німецького фашизму, практика найреакційніших кіл монополістичної буржуазії гітлерівської Німеччини.
5. Расизм – людиноненависницька концепція про споконвічний поділ людства на вищі та нижчі раси, з яких лише перші нібито є творцями цивілізації та покликані до панування, а інші духовно неповноцінні та здатні лише бути об’єктом експлуатації; режим, державний устрій, який базується на цій концепції; сукупність антинаукових поглядів і тверджень на існування «вищих рас», які творять культуру і «нижчих рас», які не здані до культурного прогресу.
6. Тоталітаризм - одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держав над усіма сферами життя суспільства і окремо взятої людини: політичного, економічного, соціального і навіть особистого.
7. Диктатура - необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що на відміну від демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор.
8. Ідеологія - система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.
9. Авторитаризм - режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено.
10. Расова теорія - термін, що використовується на позначення впливу расових ознак людей (етнічних груп або цілих народів) на їхню історію, культуру та загальний рівень розвитку; терміни, використовувані критиками для опису використання псевдонаукових методів і гіпотез для санкціонування віри в расизм, расову неповноцінність або расову перевагу. В основу расової теорії покладені природні знання про відмінність людських рас, що накопичились за весь час існування людства.

 

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Поняття тоталітаризму.
2. Передумови виникнення тоталітаризму.
3. Ознаки тоталітаризму.

Матеріал для лекції вчителя.

Отже, що таке тоталітаризм?

Тоталітаризм — це взагалі феномен XX ст. Тоталітаризм (від латинського — весь, цілий, повний) — одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства і окремо взятої людини: політичного, економічного, соціального і навіть особистого. Усю сутність тоталітарної держави висловив Б. Муссоліні: «Усе для держави, нічого проти держави, нічого поза державою». Тоталітаризм у найбільш завершеному вигляду існував в Італії, Німеччині, СРСР та державах соціалістичного табору, хоча у різних країнах, у різний час тоталітаризм мав свої особливості.

Поняття «тоталітаризм» уперше використав у 1923 р. ліберальний політик Джованні Амендолла, характеризуючи італійський фашизм. Згодом термін став вживатися стосовно сталінського режиму в СРСР та гітлерівського в Німеччині.

Масового поширення слово «тоталітаризм» набуло після виходу у світ книги філософа Ханни Арендт «Джерела тоталітаризму» (1951 р.). Тоді ж Дж. Талмон увів термін «тоталітарна демократія» для характеристики режиму, заснованого на примусі, в якому громадяни, формально маючи виборче право, на практиці не мають змоги впливати на процес прийняття державних рішень (в СРСР вибори з одним кандидатом).

Феномен тоталітаризму своїм корінням сягає глибини віків, знаходить свою схожість з деспотіями і тираніями давніх часів, з абсолютистськими і авторитарними системами влади. Але лише в XX ст.. при переході до розвинутого індустріального суспільства і соціальної демократії стає тим типом жорсткої диктатури, яка спирається на масові рухи з унітарною ідеологією.

XXІ ст. -  тоталітарні режими все ще існують.

Сьогодні тоталітарний режим — це ідеологічне обґрунтування плюс технологія. Обидва компоненти зазнають змін й модифікуються (нацисти впроваджували «опитування» суспільної думки, але це не змінювало ідеологічного обличчя нацизму). Конституційні і законодавчі бар’єри, судові рішення і громадська думка стають лише фасадними засадами існування сучасного тоталітарного режиму. Правлячий уряд пригноблюючи населення, спричинює суспільну дезорієнтацію. Диктатори володіють надзвичайно широким арсеналом засобів насильства. Тому, умови в сучасних диктаторських режимах можуть бути значно гірші, ніж раніше.

У сучасних умовах виділяють наступні риси тоталітаризму.

По-перше, цей режим є адекватним певному стану суспільства, відповідає його типу політичного мислення і виникає як наслідок довільного замовлення між різними політичними угрупуваннями. Він є, за висловом А. Дж. Тойнбі, «реакцією на виклики середовища». Середовище у цьому випадку є первинним чинником, а виникнення тоталітарної держави стає вторинним «обумовленим» чинником. Тому треба порушити питання про те, що обумовлює таке середовище.

По-друге, тоталітаризм існує в конкретній державі, якщо отримує підтримку (в якості пасивних чи активних дій). Переважаючий тип мислення у таких суспільствах базується на утилітарних цінностях, відсутності вчасної мобілізації та опори проти системного насилля.

По-третє, сутність тоталітаризму — не стільки в особливій формі державного устрою, а у всеохоплюючому обсязі керування. Прикриваючись гаслами демократії, сучасний тоталітарний режими будує свою ієрархію влади на власних законах і правилах існування, а населення використовується як засіб створення особистих матеріальних благ.

Якщо прослідкувати за ниткою державної політики, то наштовхуємось на густе павутиння, яке вона звиває навколо своїх громадян. Залежність і покора стають визначальними рисами владної сили і методів її застосування. У зв’язку з цим іспанський філософ X. Ортега-і-Гассет пов'язує появу тоталітаризму з виходом на політичну арену в XX ст. «масової людини», яка у кризових ситуаціях легко підпадає під вплив антилюдських ідей. Пропаганда Радянського союзу також будувалась на постулатах створення «гвинтика» для системи. Проте як стверджуюють психологи, концепт «маленької людини» існує доти, доки люди дозволяють собі бути маленькими. Тому, що диктатуру створює не Гітлер, не Сталін, Путін чи Янукович, а диктатуру реалізують люди. Але врешті відповідати їм доводиться як великим.

Відео 2 [9.08](фрагмент фільму «Хвиля» де показано фінальний виступ вчителя перед учнями).

Як учні сприймають інформацію, яку подає виступаючий? Як вони поводяться? Як реагують на одного «не гвинтика»?

Робота з документами.

Із запису генералу Лібмана про нараду, проведену Адольфом Гітлером з командуванням рейхсверу 3 лютого 1933 року.

«Одна мета політики — завоювання політичної влади. На це повинно бути спрямоване все державне керівництво (усі його галузі!).

1. Внутрішня політика.

Цілковита зміна теперішньої внутрішньополітичної ситуації. Не сприйматимуться жодні настрої, які суперечать цілі. Хто не підкоряється, буде зламаний. Привчити молодь та увесь народ до того, що нас зможе врятувати лише боротьба. ...Виховання молоді, посилення військової готовності усіма засобами. Смертна кара за зраду. Найсуворіше авторитарне державне управління. Ліквідація ракової хвороби демократії.

2. Зовнішня політика.

Боротьба проти Версаля. Рівноправність у Женеві. Але це марно, доки народ не буде перейнятий військовою готовністю. Турбота про союзників.

3. Створення вермахту — найважливіша передумова для досягнення мети.

Як поводитися з політичною владою після її завоювання? Можливо, загарбання нового експортного простору; можливо, — це куди краще - загарбання нового життєвого простору на Сході та його безжалісна гер­манізація».

Завдання

1. Якими методами А. Гітлер планує здійснити політичні перетворення в Німеччині?
2. Яка суть внутрішньої політики нацистів?
3. Яким чином А. Гітлер збирається здійснювати зовнішню політику. Яка її кінцева мета та практичне значення для країни?

Диктатори й керівники авторитарного типу, які стали обличчям тоталітарного режиму в своїй країні:

• Адольф Гітлер (Німеччина) - 12 років;
• Клод Дювальє (Гаїті) - 15;
• Анастасіо Сомоса (Нікарагуа) - 16;
• Аугусто Піночет (Чилі) - 16,5;
• Ніколає Чаушеску (Румунія) - 24;
• Мао Цзедун (Китай) - 27;
• Порфиріо Діас (Мексика) - 31;
• Йосип Сталін (СРСР) - 31;
• Альфредо Стреснер (Парагвай) - 35;
• Кім Ір Сен (Північна Корея) - 49
• Саддам Хусейн (Ірак) - 20;
• Фідель Кастро (Куба) - 40.

Робота з документами.

З конкурсної роботи Рудольфа Гесса за темою «Якою повинна бути людина, яка знову приведе Німеччину до величі?» про Адольфа Гітлера

«Глибокі знання у всіх сферах державного життя та історії, здатність виносити з цього уроки, віра в чистоту своєї справи та остаточну перемогу, нестримна сила волі надають переконаності його запальній промові, яка примушує маси аплодувати йому. Заради порятунку нації він не цурається використовувати зброю противника, демагогію, гасла, демонстрації... У нього самого немає нічого спільного з масою, адже він — особистість, як справді велика людина.

Коли цього вимагає потреба, він не зупиняється перед пролиттям крові. Великі питання завжди вирішуються кров'ю та залізом... У нього перед очима єдине і лише єдине — досягнення своєї мети, навіть якщо для цього доводиться ступати по найближчих друзях...»

Завдання

1) Які якості характеру притаманні А. Гітлеру?

2) На підставі яких наведених у документі фактів можна стверджувати, що з приходом до влади А. Гітлера в Німеччині склався «культ особи вождя»?

Зі спогадів Уїнстона Черчілля про візит до Рима в січні 1927року

«Як і багатьох інших людей, мене зачарувала м'яка та проста манера поведінки синьйора Муссоліні...

Усі бачать, що він ні про що інше не думає, як про тривале благополуччя... італійського народу, і що ніякі дрібні інтереси його не цікавлять. Я думаю, що не порушу виявлену мені довіру, якщо скажу, що більша частина моїх бесід з синьйором Муссоліні... стосувалась економічного становища італійських трудящих... Я дуже радий був дізнатися та переконатися на фактах і цифрах, що з місяця в місяць спостерігається покращення в цій галузі порівняно з попереднім роком.

Цілком безглуздим є твердження, начебто італійський уряд не спирається на народ і не підтримується активно широкими масами.

Італія показала, що необхідно боротися проти підривних сил (прим, авт. — політичних партій і суперників)... Після цього жодна велика держава вже не опиниться без необхідних засобів захисту проти руйнівної хвороби...»

Завдання

1) Які засади політичного устрою італійської держави викликали жваву підтримку У. Черчілля.

2) Яким чином насправді були реалізовані підходи в «боротьбі проти підривних сил». Чи відповідає це принципам демократії внут­рішньополітичного життя в державі?

Вправа

Вислів Муссолінні:

«Я прикладаю нелюдських зусиль, щоб просвітити цих людей. Вони мусять зрозуміти, що стануть зрілими, лише підкоряючись. Коли вони навчаться покірності, вони повірять в те, що я кажу, і тоді підуть маршем стрункими колонами під мою команду...»

Знайдіть ключове слово в цьому фрагменті та поясніть його роль.

Матеріал для лекції вчителя.

Що ж стало передумовою виникнення тоталітаризму?

Ідейним джерелом тоталітаризму виступали соціальні та національні утопії початку XX ст. Політичні провідники тоталітаризму - масові вождистські партії, які виникли на початку XX ст. і прагнули до монополізації державної влади, претендуючи водночас на творення «нового світу» або «нового порядку» згідно зі запропонованими ними національними або соціальними символами віри. Соціальну базу тоталітаризму становили маргінальні або люмпенізовані групи і прошарки населення, які були найприйнятнішими до пропаганди тоталітаристських доктрин.

Відео 3 [6.01] (фрагмент фільму «Хвиля» де на уроці обговорюються причини та умови виникнення автократичного режиму).

Які умови мають скластись у державі, щоб стало можливим виникнення тоталітаризму? Чи існують вони у сучасному світі?

Об'єктивні передумови виникнення тоталітаризму:

• утвердження індустріального суспільства. Поява технологій масового виробництва. Поява механізмів державного регулювання економікою. Стандартизація всіх сторін життя. «Масова культура». Особливості соціокультурної динаміки періоду індустріалізму поєднували процеси швидкого руйнування структур традиційного суспільства з формуванням підвалин масової суспільної організації;
• залучення наприкінці XIX — на початку XX ст. до політичного життя широких верств населення після запровадження загального виборчого права і загальної демократизації політичного життя у провідних країнах світу. Масові політичні партії і соціальні рухи, об'єднані масовими ідеологіями. Одержавлення суспільного життя в міру розвитку державно-монополістичного капіталу і як наслідок посилення соціальних функцій держави;
• Створення системи масових комунікацій і засобів масової інформації, здатних формувати суспільну свідомість для радикального перевлаштування соціуму.

Суб'єктивні передумови тоталітаризму:

• Масові соціальні фрустрації (розчарування), які виникали внаслідок порушення традиційних цінностей, вимушеної самотності, соціального відчуження. Вихід на політичну арену широких народних мас з низькою політичною культурою, озлобленого соціальною несправедливістю, переважно неграмотного, приводить до появи нових харизматичних лідерів, які вміло маніпулюють масами, прагнуть до одноосібної влади.
• Мотиви відродження величі нації або національного реваншу (реакція на військову поразку, позбавлення національно-державної ідентичності тощо).

Робота з документами.

З промови керівника «СС» Генріха Гіммлера

«Живуть інші народи в достатку або здихають від голоду, цікавить мене лише тією мірою, наскільки ми потребуємо рабів для підтримки нашої культури... Ми, німці, єдині в світі, хто добре ставиться до тварин. Ми будемо пристойно ставитися й до цих людей — звірів. Але було б злочином перед власною кров'ю турбуватися про них й уселяти їм які-небудь ідеали і тим самим ще більше ускладнювати нашим дітям і онукам, як поводитися з ними».

Завдання:

1. У чому полягає суть нацистської теорії «зверхності арійської нації»?
2. Які антилюдяні принципи щодо ненімецьких народів застосовують нацисти?

Матеріал для лекції вчителя.

Зважаючи на визначення тоталітаризму та передумови виникнення ми можемо визначити ознаки за якими можна ідентифікувати політичний режим як тоталітарний.

Між тоталітарними режимами є відмінності і свої особливості, але для всіх є характерними загальні ознаки.

Характерні риси (ознаки) тоталітарного суспільства:

•             Тоталіталітарні режими – це радикальні рухи, які сформували свої ідеології, що є офіційними і обов’язковими для всіх (фашизм, нацизм, комунізм, та ін.) і на якій побудована політична система суспільства. Здійснюється ідеологізація всіх сфер державного політичного, суспільного і особистого життя.

Що таке ідеологія?

Яку ідеологію використав вчитель у фільмі, щоб створити «Хвилю»?

• Тотальний контроль над духовним життям і творчістю. Прагнення до уніфікації культури, свідомості, моди тощо. Повний контроль над системою освіти. Жорстка цензура та ідеологічна монополія держави в засобах масової інформації; маніпуляція масовою свідомістю населення через партійно-державну пропаганду.
• Тоталітарні режими ставлять своєю метою побудову нового ладу, очищеного від вад попередніх періодів.

Більшовики будували безкласове суспільство.

Націонал-соціалісти будували державу великих аріїв, вільну від євреїв та інших «нижчих» рас.

Фашисти відновлювали Римську імперію, у якій Середземне море мало стати внутрішнім морем.

•             Існування в державі єдиної масової партії, як носія ідеології, що стоїть над державою і всіма сферами суспільного життя, і як правило, керованої диктатором (КПРС, НСДРП, сучасна «Єдина Росія», тощо).
•             Створення культу партійного лідера, «культу особи» (фюрер, вождь, дуче, великий керманич), його обожнювання, концентрація всієї влади в його руках (Муссоліні, Сталін, Гітлер та ін.).

• Створення системи масових громадсько-політичних організацій, які охоплюють всі вікові верстви суспільства (в СРСР — жовтенята, піонери, комсомол, профспілки, комуністична партія).
•             Ліквідація демократичних інститутів держави, прав і свобод громадян.
•             Заборона та ігнорування прав громадян. Людина — є «гвинтик» великого державного механізму.
• Масові репресії, як засіб боротьби з опонентами і як система залякування. Нічим не обмежене насильство, диктатура і терор для досягнення цілей. Непередбачуваність і правова сваволя з боку силових структур. Сила - головний аргумент, а мета виправдовує засоби.

Вкажіть методи, які використовували в таких ситуаціях члени «Хвилі». Як така поведінка впливала на особистість?

Відео (кадри з фільму «Хвиля», де показано, як впливає ситуація на особисті стосунки героїв).

•             Одержавлення і мілітаризація економіки. Централізоване державне планування економіки. Встановлення повного контролю над виробництвом і розподілом продукції, суспільних благ).
•             Використання примусової праці.
•             Агресивний характер зовнішньої політики.
•             Створення образу ворога (справжнього чи міфічного). Пропаганда необхідності безперервної боротьби з ворогами;

• Месіанство - віра в життя месії, надлюдини, яка здатна все вирішити.
• Опора на власні сили (автархія) тощо.

Робота з документами.

З промови Беніто Муссоліні

«Я хочу сказати, що ми не посилали б у далекі варварські землі цвіт нашої раси, якби не були впевнені в тому, що він буде під захистом стягу батьківщини. Я хочу також вам сказати, що італійський народ..., який добуває собі на прожиток з землі наполегливою повсякденною працею, — цей італійський Народ здатен витримати дуже тривалу облогу, особливо коли він впевнений, що його совість чиста та спокійна..., оскільки провина лежить на тій самій Європі...

Народ, який нараховує 44 мільйони не просто людей, а людей, об'єднаних єдиною вірою, не дозволить себе безкарно душити...

Наша держава, впевнена в одностайності та повному схваленні чо­ловіків, жінок та дітей, тобто всього італійського народу, який втілив у собі історію та вічність, буде йти вперед. Це випробування... свідчить про змужніння італійського народу. Це випробування, товариші, з якого ми неодмінно вийдемо переможцями. Знадобиться час, але коли битва розпочата, товариші, то думають не про час, а про перемогу».

Завдання

1. Які висновки про зовнішньополітичний курс італійських фашистів у 30-х роках можна зробити?
2. Про яку «провину Європи» перед Італією говорить Б. Муссоліні.
3. Які факти, наведені у промові Б. Муссоліні, свідчать про фашизацію країни та відображають специфіку італійського фашизму.

Хосе Ортеґа-і-Ґассета. З книги «Повстання мас»

«Маса — це безліч людей без особливих переваг. Маса — це середня, рядова людина. Людина маси — це та, що не відчуває у собі ніякого особливого дару або відмінності від усіх..., і притому аніскільки цим не засму­чена, навпаки, щаслива відчувати себе такою, як усі.

Маса тисне на несхоже, особливе, особисте, вибране. Хто виглядає не так, «як усі», хто думає не так, «як усі», той піддається ризику стати ізгоєм.

Людині маси не дано проектувати й планувати, вона завжди пливе за течією. Тому вона нічого не створює...

Під маркою... фашизму в Європі з'являється вперше тип людини, яка не вважає за потрібне виправдовувати свої претензії та вчинки ні перед іншими, ні навіть перед собою; вона просто показує, що вирішила за всяку ціну досягти мети. Ось це є те нове, небувале: право діяти без жодних на те прав»

Завдання

1. Про які ознаки тоталітарного суспільства йдеться в документі?
2. Чому «людина маси» вигідна тоталітарній державі?
3. Яким чином людина з тоталітарного суспільства досягає бажаної мети?

Вправа.

Учні в малих групах розглядають фотографії  та відповідають на запитання:

1.     Що спільного між ними? Чим це можна пояснити?
2.     3 якою метою ці фото могли бути використані?
3.     Які ознаки тоталітаризму вони підтверджують?
4.     Як почував себе пересічний громадянин у цих умовах?

Фото 1. Спортивний парад на Червоній площі, Москва.	Фото 2. Бальдур фон Ширах (вітає), лідер гітлер-югенду, та Бліус Штрайхер, редактор антисемітської газети «Дер Штюрмер», приймають парад гітлер-югенду в Нюрнбергу, 1933р.
Фото 3. Німецькі громадяни вітають Адольфа Гітлера на відкритті 11 Олімпіади в Берліні, 1936р.	Фото 4. Пропагандистський плакат: «Сталін - щастя народне».

Завдання групам для домашнього опрацювання. Відповіді викласти у вигляді есе.

• За якого політичного режиму можливі обидві ситуації, що зображені на фотодокументах?
• Яка мета такого режиму?
• Якими рисами має характеризуватися такий режим?
• Якими засобами цей режим досягає бажаної мети?

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Вправа Коло думок

Які думки і почуття викликають такі вислови диктаторів?

Ми створимо нове суспільство чистих арійських суперлюдей.

Гітлер А.

Звичайно єврей - теж людина, але блоха - теж тварина.

Гітлер А.

Дивно, я ще ніколи не зустрічав людини, розумнішої за мене.

Муссоліні Б.

Підтверджуємо тезу «тоталітаризм - джерело насильства» (метод прес). Даємо відповідь на проблемне запитання (метод мікрофон).

 

ПІДСУМОК УРОКУ.

Рефлексія. Вправа «Найбільше мене вразило…»

1.               Назвіть, на ваш погляд, найстрашнішу ознаку тоталітаризму.
2.               Назвіть найстрашніший наслідок тоталітаризму.
3.               Назвіть один з уроків історії.

В наш час також можна зустріти заклики до розправи над кавказцями, вихідцями з Середньої Азії і іншими «інородцями» в Росії, антиросійські заклики в Прибалтиці, на Україні і на Кавказі. Однак насильство ніколи не призводить до чогось доброго, і правий був мудрий історик і філософ,  перший президент Центру “Голокост” М.Я Гефтер, який сказав: «Немає геноциду проти «когось», геноцид завжди проти всіх». Невивчені уроки історії, на жаль, постійно нагадують про себе. Все це примушує нас звертатися до страшних сторінок історії і повторювати: «Ніколи знов!».

І на завершення – інформація для роздумів і питання, на які кожен сам вибирає відповідь, і сам відповідає за своє рішення.

«Хроніки тоталітаризму»

10 травня 1933г. багато членів нацистської партії, гітлерюгенда і нацистських студентських організацій по всій Німеччині влаштували набіг на публічні і приватні бібліотеки. Нацисти, по заклику Й. Геббельса, вилучали з бібліотек книги єврейських і інших «політично небажаних» авторів. У Берліні ці книги склали на величезну купу напроти університету, на Унтер-дер-Линден, і спалили. У числі тисяч знищених томів були праці Карла Маркса, Эріха Марії Ремарка, Марселя Пруста, Льва Толстого, Джека Лондона і Зігмунда Фрейда. Як тут не пригадати пророчі слова німецького поета XIX століття Генріха Гейне, який одного разу сказав: «Там, де спалюють книги, палитимуть людей». Тільки в центрі Берліна було знищено 20 тисяч книг. Багато учених, діячі науки і мистецтва, включаючи таких відомих, як, наприклад, Нобелівський лауреат Альберт Эйнштейн, вимушені були покинути Німеччину.

Чи є зв'язок між долею книг і долями людей? Чи варто сьогодні знищувати чужі стяги, символи, пам’ятники? Чи не відіб’ється це на майбутньому?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати есе.
2. Визначити і записати риси тоталітарних режимів у вигляді порівняльної таблиці.

 

 

«Тоталітарні режими».

Критерії	Назва країни
	Італія	Німеччина	СРСР
Умови виникнення
Хронологічні рамки
Методи приходу до влади
Лідери
Партія

 

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.

1. Всесвітня історія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень/Рівень стандарту. 2010.
2. Полянський П.Б. Всесвітня історія. Підручник для 10 кл.. Рівень стандарту, академічний рівень. / К.: Генеза, 2010.
3.   Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914 – 1939; Підручник для 10-го кл., загально-освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2002.
4.   Рожик М.Є. та ін.. Всесвітня історія: Новітні часи: 1914 – 1945: Підручник для 10-го кл. серед. шк. – К.: Генеза, 2000.
5. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: новітній період./ К.: Генеза, 2010.
6. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія. 10 кл. профільний рівень./ К.: Генеза, 2010.
7.   Воропаєва В.В., Татаринов М.В. Всесвітня історія. Новітній період (1914 – 1939). 10 клас: Плани-конспекти уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2003.
8. Гісем О.В., Мартиню О.О. Всесвітня історія. Розробки уроків. 10 клас./ Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2007.
9. Всесвітня історія. Документи. Матеріали. 6- 11 класи. Упорядники Скирда І.М., Токарев А.М./ Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2011.
10. Середницька Г.В. Всесвітня історія: 10 кл.: Опорні конспекти. – К.: А.С.К., СПД ФО Сандул, 2008.
11. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром. / Х.: Основа, 2006.
12. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. / Х.: Основа, 2007.
13. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. / Х.: Основа, 2005.
14. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку/ Х.: Основа, 2011.
15. Мазак С. Пам’ятки для учнів при використанні на уроках з суспільствознавчих дисциплін. // Історія та правознавство. № 6, 2008.
16. Садкіна В. І. Як зробити урок. Цікаві педагогічні знахідки. // Педагогічна академія пані Софії. Лютий 2008.

Інтернет-посилання

1. http://politiko.ua/blogpost47088
2. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC
3. http://pidruchniki.com/12971121/politologiya/politichniy_rezhim
4. http://readbookz.com/book/186/6673.html
5. http://lurkmore.to/%D0%A2%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC
6. http://ukrmap.su/uk-wh10/1263.html
7. http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8