Болонський процес та інтеграція системи освіти щодо збереження здоров"я учасників освітнього процесу

* Болонський процес та інтеграція системи освіти щодо збереження здоров’я учасників освітнього процесу Викладач інформатики Баранівського професійного ліцею Анатолій Яворський

* Здоров’я – це коштовність, і притому єдина, заради якої дійсно варто не лише не шкодувати часу, сил, праці та всіляких благ, а й пожертвувати часткою самого життя, оскільки життя без нього стає нестерпним і принизливим. Мішель де Монтень

* Однією з передумов входження України в європейський освітній простір є включення до національної системи освіти основних принципів Болонського процесу: формування і зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу країни як частини Європи; - зміцнення міжнародної конкурентоспроможності системи освіти; - підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних і європейських культурних цінностей; досягнення кращої сумісності й порівняння систем освіти .

* Україна, як повноправний учасник Болонського процесу, повинна зробити істотні кроки в корегуванні державної політики в галузі освіти з урахуванням його вимог і цілей. Одним з першочергових постає завдання формування національних і загальнолюдських цінностей, забезпечення рівних можливостей у здобуванні освіти, постійне поліпшення якості освіти шляхом оновлення її змісту і форм організації навчально-виховного процесу, збереження й зміцнення здоров’я учасників навчального процесу, забезпечення економічних і соціальних гарантій педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу;

* Входження України в Болонський процес диктує необхідність переходу від традиційних репродуктивних освітніх технологій до інтенсивних, інноваційних, що формують особистість вчителя креативного типу, який спроможний самостійно оволодівати знаннями, уміннями, виявляти творчу діяльність. Тому, важливим у професійній діяльності викладача є формування готовності до самозмінювання, без чого неможливо формування такої якості як конкурентоспроможність. Аналіз освітньої практики показує, що далеко не всі викладачі вміють виявляти готовність підвищувати власну ступінь компетентності, відповідальності і працювати над власним самозмінюванням.  

* Відповідно до принципів Болонського процесу фізичне виховання розглядається як спосіб життя, що у свою чергу сприятиме у вирішенні цілеспрямованої перспективи та досягнення успішності у своїй подальшій діяльності.

* Основним завданням ПТНЗ з фізичного виховання, є формування компетентностей організації і проведення з учнями самостійних занять спортивно-оздоровчого характеру, спрямованих на укріплення власного здоров’я, підвищення рівня підготовленості та функціональних можливостей організму, позитивної мотивації та потреби в систематичних заняттях. Результат є основною оцінкою діяльності ПТНЗ, порівняльних від вихідних показників на початку навчання учня та його завершення. Вони стосуються його фізичного, психологічного, функціонального стану.

* У підлітків є багато причин для втрати здоров’я: - це і дискомфорт, спричинений труднощами освітнього процесу; - перевантаженням програмним матеріалом, складнощами стосунків у системі учні-вчителі-батьки, інтенсивним впливом середовища і т. д. В результаті зростає емоційна напруга, підсилена некомфортними стосунками, подальшою втратою інтересу до знань. Заостряться почуття невпевненості, меншовартості, заниженої самооцінки, з’являється агресія, невдоволення собою і світом. Негативні емоції «приглушуються» тютюном, алкоголем, іншими наркотиками. Низькою залишається сексуальна культура молодих людей що негативно впливає на їх репродуктивне здоров’я. Шкоду для фізичного і психічного здоров’я учнів деяких засобів інформації дорослі, вчителі і батьки ще й досі недооцінюють.

* Відповідно напрошується висновок: необхідно, щоб навчально-виховний процес оберігав здоров’я учнів, зміцнював та формував його. А це неможливо без здоров’яспрямованої діяльності навчального закладу- діяльності усіх учасників навчально-виховного процесу – батьків, вчителів, учнів, громадськості, - яка б не шкодила здоров’ю усіх суб’єктів цього процесу, а мала здоров’язбережувальний, здоров’язміцнювальний та здоров’яформувальний вплив на здоров’я підлітків. Здоров’яспрямовану діяльність навчального закладу можна визначити як сукупність планомірних освітніх заходів, орієнтованих і зосереджених на збереження і зміцнення здоров’я дітей і молоді шляхом сприяння формуванню культури здоров’я, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та оволодіння навичками здорового способу життя.

* Тепер кілька слів стосовно основної мети освітян у здоров’яспрямованій діяльності. По-перше, педагог не має права нашкодити здоров’ю вихованця у процесі навчання і виховання (право на здоров’я передбачено Конвенцією ООН про права дитини). Звідси друге провідне виховне завдання полягає у підвищенні рівня сформованості культури здоров’я і мотивації на здоровий спосіб життя. І по-третє – і це головне – кожен без винятку навчальний заклад незалежно від типу і рівня акредитації має бути школою здоров’я, закладом впровадження здорового способу життя.

* Культура здоров'я визначається як інтегроване поняття в єдності двох складових: компетентності в питаннях збереження й зміцнення здоров'я та здорової життєдіяльності учнів на основі прийняття ними культурних норм і правильного оцінювання чинників, як зміцнюючих, так і руйнуючих здоров'я. Отже критерій сформованості культури здоров'я учнів включає компетентність в питаннях здоров'я і здорову життєдіяльність. Компетентність оцінюється за наступними показниками: наявність знань про здоров'я, здоровий спосіб життя; наявність знань про загрози і ризики для здоров'я; наявність знань про переваги здорового способу життя.

* Життєдіяльність особистості на основі культурних норм здоров'я оцінюється за наступними показниками: мотивація на прийняття культурної норми (зразка здорової життєдіяльності); досвід збереженням і зміцненням власного здоров'я. Таким чином, збереження, зміцнення й формування здоров’я передбачає діяльність із забезпечення здоров’я учасників навчально-виховного та навчально-виробничого процесів, причому не просто його (здоров’я) утримання на постійному рівні, а й намагання зробити організм міцнішим, стійкішим до негативних чинників довкілля. Тому діяльність педагогічного й учнівського колективів має бути спрямована на забезпечення здоров’я в трьох різних аспектах: збереження, зміцнення та формування.

*