Борис Грінченко «Украла».

Тема: Борис Грінченко «Украла». Динамічність оповіді. Психологія вчинку Олександри. Ідея розуміння людської душі, співчуття, прощення

Мета: продовжити роботу над оповідання Б. Грінченка «Украла», викликати глибоке співчуття до знедолених дітей, розкрити майстерність письменника в зображенні головних героїв, розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння висловлювати думки, аргументувати їх; виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання.

Обладнання: текст, телефони для електронного словника

Тип  уроку: Урок узагальнення і систематизації знань

Форма роботи: індивідуальна, колективна

Методи і прийоми: використання елетроного словника, бесіда, літературні ігри

Хід заняття

1.                    Організаційний момент  

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна – це життя людини.

По різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею…

Для того, аби знайти своє місце під сонцем, людина ніколи не повинна зупинятися, ні перед якими труднощами. Вона повинна знаходити вихід із будь-якого становища, не забувати про інших.

2.               Оголошення теми і мети заняття.

.Сьогодні поговоримо про людські чесноти, які повинна мати кожна людина, продовжимо відшукувати їх в оповіданні  Б. Грінченка «Украла».  Тема нашого заняття звучить так: «Утвердження милосердя, доброти в оповіданні Б. Грінченка «Украла». Давайте на занятті сьогодні ви будете не прості учні, а юні дослідники. Не бійтеся висловлювати свою думку, аналізуйте, робіть висновки.

3.           Актуалізація опорних знань.

• Що таке усна народна творчість? Як по-іншому можна назвати УНТ? (фольклор)
• Який твір ми читали?
• Як називається оповідання?
• Хто автор оповідання?
• Що ви знаєте про Бориса Грінченка?

VІ. Застосування знань і умінь учнів

Завдання 1. «Доміно». Пригадаймо бігрофію Бориса Грінченка.

Борис Грінченко – поет (вже 6-річним хлопчиком складав вірші)→ письменник (спадщина письменника досить велика: поеми, байки, оповідання, повісті, драми)→ учитель (з 18ти років працював вчителем)→ громадський діяч (організатор спілки «Просвіта»)→ обдарована людина (автор першого «Словника української мови»).

Завдання 2. Літературна гра «Так чи ні». Якщо так - плескають у долоні, якщо ні - махають руками.  

• Олександра, Пріська, учитель – це головні герої твору. (так)
• Учитель – Микола Васильович. (ні)
• Діти сперечалися в класі. (так)
• Олександра – дочка сільського писарчука-п’янички. (так)
• Пріська вчилася в школі гарно. (ні)
• Олександра вкрала хліб. (так)
• Дівчинка вкрала хліб, бо була голодна. (так)
• Олександра не зізналася в злочині. (ні)
• Учитель дівчинку покарав. (ні)
• Дівчатка потоваришували з Олександрою. (так)

Завдання 3. Робота з електронним словником . За допомогою телефону, відшукати значенння слів.

Прощення –  звільнення людини від осуду оточуючих.

Милосердя –  допомога кожному, хто потребує.                                                                                             

Клептоманія – сильне бажання вкрасти що-небудь.

Завдання 4. Робота з змістом твору та текстом

                 Що таке епітети? (художні означення предмета або дії. Підкреслюють характерну рису, якість явища).

                 Доберіть до слова «дитинство» епітети. (Дитинство – щасливе, прекрасне, веселе, омріяне, світле, незабутнє, радісне, цікаве, безтурботне, безхмарне, чудове…)

                 Як ви розумієте слово «красти»? (красти – узяти чуже, погана звичка, поганий вчинок, це  гріх)

                 Підберіть синоніми до слова «вкрасти» ( «потягти», «поцупити» )

                 З якими поняттями у вас асоціюється слово «дитинство»? (життя, мама і тато, сім’я, радість, щастя, мир, спокій, безтурботність, мрія, тепло)

                 Якою постає головна героїня при першому знайомстві? Знайдіть, що про це сказано у творі.

                 Яку характеристику дає автор Прісьці? Зачитайте.

                 Як відреагував учитель на звістку, що Олександра вкрала хліб? Знайдіть у тексті.

                 Як діти віднеслися до крадіжки? Давайте прочитаємо уривок тексту за ролями.

                 Хто допоміг дітям по-іншому поглянути на вчинок Олександри? (Василь Митрович зумів викликати в дітей жаль і співчуття до дівчинки, бо як виявилося, крала вона хліб тому, що була голодною. Незважаючи на злидні, в яких тоді жили діти, учитель пробудив у них почуття доброти, здатність завжди підтримувати одне одного)

                 Чи зізналася дівчинка у крадіжці?

                 Чому Олександра вкрала хліб? Знайдіть у тексті і зачитайте.

                 Яке ж дитинство було в Олександри?  Чи таке ж радісне, щасливе, безтурботне, як у вас?  (жила з батьком-п'яницею, сім'я не мала статків, не було їсти, життя було убоге)

                 Як ви уявляєте майбутнє Олександри? (буде щасливою, доброю, чесною людиною)

Завдання 5.Робота з прислів’ями  

Прочитайте прислів’я та приказки. Розкрийте їх зміст і скажіть для характеристики кого з героїв їх можна використати.

     «Не бери чужого нічого – не будеш боятися нікого»  (Олександра)

     «Ситий, голодному не товариш» (Пріська)

     «Багач їсть калач, а бідний і хліба не має» (Пріська)

     «Не радій чужому горю» (однокласники)

     «В лиху годину узнаєш вірну людину»  (учитель)

VІІ. Підсумок уроку

Отже, іноді в житті бувають моменти, коли без допомоги та милосердя не обійтися. Під милосердям треба розуміти не тільки допомогу чимось матеріальним, а й духовним – побажанням, увагою, порадою.

• Чи можна вважати оповідання Б. Грінченка актуальним сьогодні?
• Що вас вразило у творі?

Яким буде життя: чи кришталевочистим, як джерельна вода, чи сірим, як осінній туман, - залежить від вас діти. Ви, п'ятикласники, тільки-но стоїте на порозі дорослого життя. Воно здається вам таким довгим. Але пам’ятайте, насправді воно коротке. Дуже швидко пролітають роки. Тож намагайтеся залишити після себе якнайбільше щирих слів і добрих справ, щоб оточуючі відгукнулися про вас, як про чуйних, добрих, щирих людей.

VІІІ. Домашнє завдання

Намалювати ілюстацію до твору «Образ Олександри, якою ви її уявляєте»