Бояриня - цікавості про твір

Бояриня - цікавинки. Брунько Ярослав

Драму «Бояриня» Леся Українка написала за три дні в 1910 році, перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі історичного минулого України, - дія відбувається в другій половині ХVІІ ст. Драматична поема мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже після смерті поетеси в 1914 році. У часи СРСР її було заборонено за антиросійське звучання. Тож побачив її читач лише у 1989 році.

У драмі «Бояриня» письменниця відобразила добу Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. Це був надзвичайно важкий період для України: здобутки національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького були втрачені. Точних одностайних хронологічних рамок немає. Більшість джерел датують Руїну 60-80-ми роками ХVІІ ст. Закінчення Руїни пов’язують з ім’ям І. Мазепи.

Леся Українка в драмi “Бояриня” закликає не залишати рiдної землі, рiдного народу, не цуратися рiдної мови та звичаїв, а робити все можливе, щоб бути справжнім українцем, патрiотом рiдної землi. Поетеса закликає всiх до боротьби, яка б покращила долю України. У драмi поетеса реально зображує відносини мiж Україною та Росiєю, тяжку й трагiчну долю України, глибокий патрiотизм i зраду.

Головні герої: Оксана – головна героїня, українка з козацького старшинського роду. Степан – боярин, українського роду, служить при московському царі. Бурлака, котрий нещодавно закінчив Київську Академію. Наречений, а в подальшому чоловік Оксани. Олекса Перебійний – не дуже багатий, але значний козак з старшини. Люблячий батько Оксани.Іван – палкий патріот України. Брат Оксани. Стара Перебійниха – літня жінка спокійної вдачі, намагається всіх примирити. Матір Оксани. Ганна – сестра Степана, подруга Оксани. Матір Степана – вдова, матір Степана і Ганни. Свекруха Оксани. Гість – гість з України, що приїхав до Степана з суплікою (проханням) до царя. Головні герої поеми – Оксана і Степан, українець за походженням, який по смерті батька-боярина стає московським боярином. На мій погляд, названі персонажі своїми роздумами, поведінкою символізують різні проблеми. Вустами Степана автор стверджує думку про можливість щасливого життя і в далекій, непривітній і чужій Москві. Оксана ж символізує принижену, але ніким не скорену Україну.

Складається з п’яти частин віршами мішаних розмірів, твір побудовано практично повністю у формі діалогів. Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином. Зав’язка – згода Оксани на одруження. Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині. Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності. Розв’язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.